Рішення

від 28.05.2020 по справі 943/176/20

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/176/20

Провадження № 2/943/1117/2020

28 травня 2020 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Кос І.Б.,

за участю секретаря - Дутки С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Купченської сільської ради Буського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на середню земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним вище позовом, у якому просить ухвалити судове рішення про визнання за ним права власності на середню земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу на території Купченської сільської ради Буського району Львівської області. Крім того, позивач просив зобов`язати Купченську сільську раду внести позивача у списки осіб, які мають право на середню земельну частку (пай) та виділити її із земель запасу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обгрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що він був членом господарства СТзОВ Україна та працював там протягом 1985 - 1993 років. Відповідно до Указу Президента України у 1993 році проводилось розпаювання земель вищевказаного господарства, однак під час складання списків на отримання середньої земельної частки (паю) позивач помилково не був включений у вказані списки осіб, незважаючи на те, що він являвся працівником колективного сільськогосподарського підприємства. При цьому позивач отримав сертифікат на майновий пай, але на земельний пай йому сертифікату з невідомих причин безпідставно не видали. Після звернення позивача до Купченської сільської ради, остання безпідставно відмовляється вирішити вказаний спір у добровільному порядку. Відтак, позивач вважає, що зазначена бездіяльність відповідача порушує його права, що стало приводом для звернення до суду із цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направивши клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлений позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач Купченська сільська рада Буського району Львівської області явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечила, направивши письмову заяву від сільського голови Смолінського Б.Я. про розгляд справи у відсутності їх представника, а щодо вирішення спору покладається на розгляд суду. Відзив на позовну заяву не надходив, а позовних вимог по суті відповідач не оспорив.

Представник відповідача - Буської РДА Львівської області Дуткевич М.Р. в судове засідання не з`явилася, направивши до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. При цьому, просить суд взяти до уваги позицію довірителя, викладену у відзиві від 05.12.2018 року, яка зводиться до того, що районна державна адміністрація є неналежним відповідачем у справі, оскільки чинним законодавством не наділена повноваженнями щодо передачі у власність земель сільськогосподарського призначенням, у зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач Головне Управління Держгеокадастру у Львівській області явку свого повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечило, незважаючи на те, що було належним чином повідомлене про час і місце судового розгляду справи. Разом із тим, від представника відповідача за довіреністю Терлак ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на вищевказану позовну заяву. Не оспорюючи по суті обгрунтованості та законності заявлених позивачем вимог, представник відповідача не погоджується лише із тим, що він є суб`єктом указаних спірних правовідносин і те, що ним порушено будь-які права позивача, висловивши думку про те, що він є неналежним відповідачем у справі. При цьому представник відповідача в поданому відзиві погоджується із тим, що питання виділення власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) врегульоване спеціальним законом, а саме положеннями Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , відповідно до статті 1 якого право на земельну частку (пай) мають, серед іншого, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств. Крім того представник відповідача висловив згоду з тим, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку, а питання виділення земельних часток (паїв) на місцевості належить до компетенції сільських, селищних, міських рад, а також те, що невнесення особи, яка на момент передачі у колективну власність землі була членом колективного сільськогосподарського підприємства до списку осіб, які мають право на отримання середньої земельної частки (паю), не може позбавити її права на земельну частку. Натомість, представник відповідача у поданому відзиві просить у задоволенні позовних вимог до нього відмовити, не оспорюючи змісту і суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із таких мотивів.

Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 10 ЦПК).

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою - сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований із 29 серпня 1985 року та проживає в селі Ракобовти Буського району Львівської області, що перебуває у підпорядкуванні Купченської сільської ради Буського району Львівської області.

Згідно з книгами обліку трудового стажу і заробітку колгоспника СТзОВ Україна позивач ОСОБА_1 у 1985 - 1993 роках перебував у трудових відносинах із указаним колективним сільськогосподарським підприємством та являється його колишнім членом, де ним відпрацьовані людино-дні та встановлений їх мінімум за 1985-1993 роки, що підтверджується архівною довідкою №877 від 24.09.2019, копія якої наявна у справі.

Наявною у матеріалах справи копією трудової книжки позивача підтверджено те, що ОСОБА_1 із 01.09.1985 року був прийнятий на роботу водієм у Колгосп Іскра , перейменований НААГ Україна , звідки був звільнений за власним бажанням із 10.06.1993 року.

Окрім того, позивачем як членом колективного сільськогосподарського підприємства СТзОВ Україна на території Купченської сільської ради отримано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серії ЛВ №026970 від 07.08.2001 року.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; примусове виконання обов`язку в натурі (ч. 1, п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Частиною другою статті 2 цього Закону передбачено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, іцо додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відтак, ураховуючи те, що позивач ОСОБА_1 колишнім членом колективного сільськогосподарського підприємства СТзОВ Україна на території Купченської сільської ради, якого помилково не внесено до списку осіб, які на отримання середньої земельної частки (паю), а тому за позивачем слід визнати право власності на середню земельну частку (пай) на території Купченської сільської ради Буського району Львівської області.

Разом із тим, заявлені позивачем вимоги про зобов`язання Купченської сільської ради Буського району Львівської області внести позивача у списки осіб, які мають право на середню земельну частку (пай) та виділити її із земель запасу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на думку суду, до задоволення не підлягають, виходячи із наступного.

Пунктами а і б частини першої статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин першої і третьої статті 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Згідно частини першої статті 5 цього Закону сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Отже, системно проаналізувавши норми законодавства у сфері земельних відносин, суд вважає, що вирішення питання про внесення позивача ОСОБА_1 до відповідного списку осіб та виділення позивачу із земель запасу середньої земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, у даному випадку - Купченської сільської ради Буського району Львівської області, що є її дискреційними повноваженнями, які суд в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України не вправі на себе перебирати.

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання за позивачем права власності на середню земельну частку (пай) на території Купченської сільської ради Буського району Львівської області та зобов`язання останньої розглянути на сесії ради питання про виділення позивачу середньої земельної частки (паю) із земель запасу на території Купченської сільської ради Буського району Львівської області .

Крім того, ураховуючи наведене і те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області як відповідачем не порушено будь-яких прав і законних інтересів позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до задоволення не підлягають, оскільки управління є неналежним відповідачем у справі.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 10 , 12 , 43, 49, 76-80 , 81, 82, 89 , 259 , 260, 265, 268, 273, 354 ЦПК України , -

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 м право власності на середню земельну частку (пай) на території Купченської сільської ради Буського району Львівської області .

Зобов`язати Купченську сільську раду Буського району Львівської області розглянути на сесії ради питання про виділення ОСОБА_1 у середньої земельної частки (паю) із земель запасу на території Купченської сільської ради Буського району Львівської області .

Відмовити у задоволенні решти вимог позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (80515 АДРЕСА_1 область АДРЕСА_2 район, село Ракобовти, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Купченська сільська рада Буського району Львівської області (80514, Львівська область, Буський район, село Купче, код ЄДРПОУ 04372603).

Відповідач: Головне Управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, просп. В. Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942).

Повний текст рішення виготовлено: 28.05.2020 року.

Суддя: І. Б. Кос