Рішення

від 12.05.2020 по справі 942/2091/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 12.05.2020

ЄУ № 942/2091/19

Провадження №2/942/215/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.

за участю секретаря Сіренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області ,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2019 року позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з вказаною вище позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . На час її смерті позивач та його мати були зареєстровані та проживали разом з ОСОБА_3 , яка є бабусею позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та права на земельну частку (пай).

ОСОБА_3 позивач доводиться рідним онуком, але підтвердити цей факт у позасудовому порядку він не має можливості, оскільки свідоцтво про народження ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є фізично застарілим та відповідні записи в ньому майже не проглядаються, а в Державному реєстрі відповідні записи за цей період часу відсутні за давністю.

Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки він зможе в повній мірі реалізувати своє право на спадщину.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 0081873, зареєстрованого 03.03.1997 року в Книзі записів реєстрації сертифікатів за №271, ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Зазначений сертифікат був втрачений, що підтверджується оголошенням про його втрату в ЗМІ.

Позивач зазначає, що фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки проживав та був зареєстрований на час смерті спадкодавця й до теперішнього часу за однією адресою, вступив в управління та володіння спадковим майном, в тому числі предметами домашньої обстановки та вжитку, житловим будинком, має всі правовстановлюючі документи, що свідчить про своєчасне прийняття позивачем спадщини, як онуком, який є спадкоємцем за законом, оскільки на час відкриття спадщини після смерті бабусі його мати вже померла. Брат позивача та онук спадкодавця - ОСОБА_5 , який на час її смерті також був зареєстрований за однією адресою, спадщину фактично не прийняв та надавши відповідну заяву підтвердив свою відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Крім того, позивач вже частково реалізував своє право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 в позасудовому порядку, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Інших спадкоємців будь-якої попередньої черги за законом та (або), що мають право на обов`язкову частку та (або) за заповітом, які претендують на спадщину не має.

Постановою державного нотаріуса Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальова А.О. від 04.12.2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0081873, зареєстрований в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , 1910 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ним в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 12.02.2020 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.

14.01.2020 року представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надав пояснення на позов, в якому зазначив, що згідно запису книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колгоспу ім. Мічуріна ОСОБА_3 на підставі розпорядження Новопсковської РДА від 13.12.1996 року за №637/3 дійсно отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0081873, розміром 8,08 в умовних кадастрових гектарах, про що свідчить запис від 27.01.1997 року за реєстраційним номером № НОМЕР_2 та особистий підпис власника. Державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі вищевказаного сертифікату не отримувала. Просив ухвалити рішення на розсуд суду, з урахуванням наданого пояснення ГУ Держгеокадастру у Луганській області.

Представник відповідача Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області 16.01.2020 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив , що згідно ст. 122 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення державної власності з 01.01.2013 року розпоряджається центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, а також відповідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні від 10.07.2018 за № 2498-VІІІ, яким внесено зміни до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , розпорядження невитребуваними земельними ділянками за межами населених пунктів переходить до повноважень сільських, селищних рад та ОТГ, тому райдержадміністрація є неналежним відповідачем по справі. Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, доказів щодо наявності поважності причин пропуску строку позовної давності позивачем не надано. Представник райдержадміністрації просив суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

12.02.2020 року ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 12.03.2020 року, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та виклик свідків.

В судовому засіданні 12.03.2020 року позивач ОСОБА_1 надав пояснення згідно обставин, викладених в позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог. По справі оголошено перерву до 01.04.2020 року, у зв`язку з ненадходженням доказів по справі.

01.04.2020 року розгляд справи відкладено до 12.05.2020 року, у зв`язку із знаходженням головуючого по справі у щорічній основній відпустці.

В судове засідання, призначене на 12.05.2020 року позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Новорозсошанської сільської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі представників сільської ради.

Представник відповідача Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на позов, просив суд розглянути справу без участі представника адміністрації.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру в Луганській області, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 02.01.2003 року Новорозсошанською сільською радою Новопсковського району Луганської області.

Згідно інформації №889/109-19 від 26.09.2019 року, наданою Відділом у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, ОСОБА_3 на підставі розпорядження Новопсковської РДА від 13.12.1996 року за №637/3 дійсно отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0081873, розміром 8,08 в умовних кадастрових гектарах, про що свідчить запис від 27.01.1997 року за реєстраційним номером № НОМЕР_2 та особистий підпис власника в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі вищевказаного сертифікату не отримувала.

Позивач зазначає, що він як онук померлої ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом після її смерті, оскільки донька ОСОБА_3 та його мати - ОСОБА_2 , померла раніше спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого повторно 24.01.2002 року Новопсковським відділом РАГС Луганської області.

В обґрунтування обставин, що підтверджують факт родинних відносин позивач надав свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане 24.02.1972 року Новрозсошанським с/ЗАГС Новопсковського району, згідно якого матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 .

Крім того, судом досліджено оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , яке є фізично застарілим, у зв`язку з чим дослідити відображену в ньому інформацію є неможливим.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 підтвердили ту обставину, що позивач ОСОБА_1 дійсно є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі згідно з п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України і справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення судам роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі Бочаров проти України від 17.03.2011 року (п.45), Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (див. рішення від 18.01.1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства ). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі Салман проти Туреччини ) .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем докази переконують суд в тому, що позивач ОСОБА_1 є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 1910 року народження та дають підстави для задоволення позовної заяви в цій частині, у зв`язку тим, що від встановлення факту залежить реалізація позивачем права на спадщину.

Разом з тим, позивач просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Згідно довідки №1828 від 05.12.2019 року, що видана Новорозсошанською сільською радою, ОСОБА_2 , 1932 року народження до ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю. На час смерті разом з нею проживали та були зареєстровані: мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З довідки №1829 від 05.12.2019 року, виданою Новорозсошанською сільською радою, вбачається, що ОСОБА_3 , 1910 року народження до ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю. На час смерті разом з нею проживали та були зареєстровані: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , правнук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Заявою від 07.11.2019 року ОСОБА_5 , 1958 року народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердив той факт, що після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкувати спадкове майно та отримувати свідоцтво про право на спадщину не бажає, в судовому порядку оскаржувати свідоцтва про право на спадщину, які будуть видані на іншого спадкоємця відмовляється.

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.11.2019 року, виданого державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А.О., зареєстрованим в реєстрі за №335, спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , а саме - житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 є її онук ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням 1/2 розміру частки у спадщини, від якої відмовився онук померлої ОСОБА_5 , 1958 року народження.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дії від 04.12.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Сертифікат серії ЛГ №0081873, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області, що посвідчував право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 був втрачений, про що в газеті Перемога від 14.12.2019 року надано відповідне оголошення.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно ст. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше ІНФОРМАЦІЯ_8 . У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, подружжя та батьки померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

За змістом ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Згідно ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом щодо майна померлої ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 - мати позивача та дочка спадкодавця -померла раніше ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 разом з нею та ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований рідний брат позивача - ОСОБА_5 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив, що він є рідним братом позивача та онуком спадкодавця ОСОБА_3 , на момент смерті якої він був зареєстрований та проживає близько 23 років за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, що ОСОБА_5 також є спадкоємцем 1/2 частини майна померлої ОСОБА_3 , та таким, що прийняв спадщину у відповідності до вимог ст. 549 ЦК УРСР шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном.

Зазначені висновки також узгоджуються з наданим свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.11.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав спадщину у вигляді житлового будинку, оскільки ОСОБА_5 відмовився від 1/2 розміру частки спадкового майна померлої ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що заява ОСОБА_5 від 07.11.2019 року про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 не має правового значення, оскільки подана з порушенням строків, передбачених ст. 553 ЦК УРСР. Зазначеною заявою ОСОБА_5 фактично здійснив відчуження спадкового майна у спосіб не передбачений цивільним законодавством.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 порівну успадкували спадщину в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача, шляхом визнання за ним в порядку спадкування за законом 1/2 частки права на земельну частку (пай) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

За згодою позивача судові витрати залишаються за ним.

Керуючись ст. ст. 4-13, 77, 265, 268, 273, 293, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 1910 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом 1/2 частки права на земельну частку (пай) розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 №0081873, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.03.1997 року за №271 по колгоспу ім. Мічуріна Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий 13.08.2002 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_8 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001465 від 30.10.2017 року, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області, код ЄДРПОУ 04051589, адреса: пров. Історичний, 1, смт Новопсков, Луганська область.

Відповідач: Новорозсошанська сільська рада Новопсковського району Луганської області, ЄДРПОУ 04336582, адреса: вул. Ювілейна, 20, с. Новорозсош, Новопсковський район, Луганська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ 39771244, адреса: пр. Центральний, буд. 17, корп. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України зазначений рішенням строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).

Головуючий суддя А.В. Чалий