Рішення

від 20.05.2020 по справі 645/8304/19

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/8304/19

Провадження № 2/645/1117/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Іващенко С.О.

секретар судового засідання - Гурської С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківського державного професійно-педагогічного коледжу імені В.І. Вернадського до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартирну плату),

В с т а н о в и в :

Позивач Харківський державний професійно-педагогічний коледж імені В.І. Вернадського звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартирну плату) в розмірі 9308,32 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач Харківський державний професійно-педагогічний коледж імені В.І. Вернадського є балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .. Наказом Міністерства освіти і науки України №383 від 13.03.2017 Харківський індустріально-педагогічний технікум було перейменовано в Харківський державний професійно-педагогічний коледж імені В.І. Вернадського з відповідними змінами у статуті.

Власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09.12.2000, реєстраційний номер 8-05-077. В цій квартирі станом на листопад 2019 року зареєстрована тільки відповідач ОСОБА_1 .

Позивачем зазначено, що до 01.01.2019 включно прямі договори на постачання електроенергії та надання послуг з водопостачання та водовідведення оформлювалися між виконавцями цих послуг та ХДППК ім.. В.І. Вернадського як балансоутримувачем з подальшим пропорційним відшкодуванням понесених позивачем витрат власниками (мешканцями) квартир (споживачами цих послуг).

Станом на 01.01.2019 власники квартир даного будинку не ініціювали створення відповідно до закону України від 14.05.2015 №417-VIII Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також самостійно не визначились із управителем, а тому до 31.12.2018 включно утримання житлового будинку та прибудинкових територій фактично здійснював позивач як балансоутримувач.

З 01.01.2019 введений в дію Закон України Про житлово-комунальні послуги № 2189- VIII від 09.11.2017, тобто позивач, станом на 01.01.2019 вже не є учасником житлово-комунальних послуг та не має права відповідно до вимог діючого законодавства надавати власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 послуги з утримання цього будинку.

У період до 31.12.2018 позивач здійснював утримання зазначеного житлового будинку, надав відповідачу можливість користування житлово-комунальними послугами як власнику квартири, а саме послугами з холодного водопостачання, водовідведення та каналізації, а також енергопостачання, оскільки позивачем до 31.12.2018 були напряму оформлені договори з комунальними підприємствами, які надавали зазначені послуги для обслуговування житлового будинку.

Північно-східним офісом Держаудитслужби проведена ревізія фінансово-господарської діяльності м Харківського індустріально-педагогічного технікуму за період з 01.06.2014 по 31.03.2017, про що складений акт №03-11/05 від 15.05.2017.

На підставі приписів акту ревізії наказом позивача №151/1 від 31.05.2017 прийнято рішення з метою повного покриття всіх витрат по житловому будинку АДРЕСА_1 з постачальниками послуг АК Харківобленерго та КП Харківводоканал всі спожиті натуральні показники розподіляти між власниками квартир пропорційно зареєстрованих мешканців; наказом №152/1 від 31.05.2017 прийнято рішення розподілити витрати на оплату послуг з електропостачання по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які були покриті за рахунок спеціального фонду кошторису ХІПТа за період з 01.06.2014 по 31.03.2017 к сумі 14411,69 грн. на 16 мешканців квартир рівними частинами по 900,73 грн. на людину; наказом № 154/1 від 31.05.2017 прийнято рішення про розподілення витрат з обслуговування димоходів та вентиляційних каналів по зазначеному житловому будинку, які були покриті за рахунок спеціального фонду кошторису ХІПТа в квітні 2016 у сумі 500,00 грн. на 8 квартир рівними частинами по 62,50 грн.

Позивачем зазначено, що загальний борг відповідача ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 становить 9308,32 грн., який складається з:

207,37 грн. - утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартплата);

1649,23 грн. - наданих послуги з холодного водопостачання (холодна вода);

882,44 - наданих послуг за водовідведення (водовідведення);

4705,34 грн. - витрат з електропостачання (електроенергія);

62,50 грн. - витрат сторонніх осіб, покритих за рахунок спеціального фонду кошторису за травень 2017р. (акт ревізії димоход);

1801,46 грн. - витрат на оплату послуг з електропостачання, покритих за рахунок спеціального фонду кошторису за період з 01.06.2014 по 31.03.2017 (акт ревізії електроенергія).

На адресу відповідача надсилалась вимога щодо погашення додаткових витрат.

На даний час заборгованість перед відповідачем не погашена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою про стягнення заборгованості (ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд ухвалою від 24.01.2020 вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву, якою позивач просить розглянути справу без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву, з проханням розглянути справу за її відсутності, та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач скористалась своїм правом, та надала відзив на позовну заяву, вимоги якої вважає необґрунтованими та незаконними, оскільки всі розрахунки заборгованості нараховані безпідставно, а оплата за отримані комунальні послуги нею постійно здійснювалась, на підтвердження чого надала копії квитанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Зважаючи на те, що розгляд справи проводиться за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, в підтвердження порушення охоронюваних законом його цивільних прав.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини:

Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України користувачі комунальних послуг, зобов`язані своєчасно здійснювати їх оплату по тарифам, затвердженим в установленому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 09.12.2000, реєстраційний номер 8-05-077 квартира АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Правовідносини, що існують між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 № 1875-IV, який діяв у період, за який позивач просить стягнути заборгованість, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно ст. 19 цього Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна.

Згідно ст. 358 та ст. 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що перебуває у спільній власності здійснюється за згодою ВСІХ співвласників.

Таким чином, для балансоутримання багатоквартирного житлового будинку необхідно:

а) колективна згода ВСІХ власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку про передачу спільного майна на баланс юридичній особі;

б) укладені договори про балансоутримання .

Відповідно до частини 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Отже, право власності на допоміжні приміщення, технічне обладнання, елементи зовнішнього благоустрою житлового будинку виникає одночасно з правом власності на квартиру, незалежно від підстав його набуття, та не потребує будь-яких дій для його підтвердження (наприклад створення об`єднання співвласників, вступу до нього).

Позивачем не надано відповідного договору балансоутримання.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачами.

В своєму позові позивач посилається на те, що у період до 31.12.2018 позивач здійснював утримання зазначеного житлового будинку, надав відповідачу можливість користування житлово-комунальними послугами як власнику квартири, а саме послугами з холодного водопостачання, водовідведення та каналізації, а також енергопостачання, оскільки позивачем до 31.12.2018 були напряму оформлені договори з комунальними підприємствами, які надавали зазначені послуги для обслуговування житлового будинку.

Проте, позивачем, як на підставу своїх вимог, надано лише копію договору про закупівлю послуги з постачання електроенергії №4-0459С/1 від 27.03.2017, який діяв з дня підписання - 27.03.2017 по 31.12.2017, та копію договору на приймання стічних вод №ІІ-7398/03-Б-2 24.03.2005, строк дії якого по 24.03.2008.

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 20 ЗУ Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 року, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Отже, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність договірних правовідносин між ним та відповідачем, щодо надання комунальних послуг.

Натомість відповідачем надані квитанції за спірний період про оплату комунальних послуг.

Згідно зі ст. ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача не знайшли своє підтвердження, є необґрунтованими, та не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставіст.141 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст 12,13,77,81,141,259,263,264,265,268,280 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Харківського державного професійно-педагогічного коледжу імені В.І. Вернадського до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання житлового будинку та прибудинкової території (квартирну плату) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Харківський державний професійно-педагогічний коледж імені В.І. Вернадського, код ЄДРПОУ 02501137, місцезнаходження: 61001 м. Харків, пр-т Московський, 24;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 28.05.2020.

Суддя-