Ухвала

від 27.05.2020 по справі 640/11301/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 640/11301/16-ц

провадження № 61-47383св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року у складі судді Нев`ядомського Д. В., постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року, постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

У червні 2018 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області) у порядку статті 435 Цивільного процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про заміну прізвища боржника в ухвалі суду.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 21 червня 2018 року заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області про заміну прізвища боржника по цивільній справі № 640/11301/16 в ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2016 року задоволено.

Змінено прізвище боржника, зазначене в ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2016 року по справі № 640/11301/16-ц, а саме - ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також зміну паспортних даних у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії № НОМЕР_2 від 25 вересня 2017 року (орган, що видав 6317).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявні правові підстави для задоволення у відповідності до статті 435 ЦПК України заяви державного виконавця.

Постановою Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення у відповідності до статті 435 ЦПК України заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення .

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

15 квітня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року, постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у справі за заявою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про заміну прізвища боржника по цивільній справі 640/11301/16 в ухвалі Київського районного суд м. Харкова від 28 липня 2016 року, підлягає закриттю з огляду на наступне.

Із матеріалів справи убачається, що оскаржені судові рішення були постановлені судами першої та апеляційної інстанцій за заявою державного виконавця, який просив за процедурою, передбаченою для зміни способу і порядку виконання судового рішення (стаття 435 ЦПК України), змінити прізвище боржника, зазначене в ухвалі суду, а також - про зміну паспортних даних у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії № НОМЕР_2 від 25 вересня 2017 року.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3 , 6-8 , 15 , 16 , 22 , 23 , 27 , 28 , 30 , 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, ухвала суду про зміну способу і порядку виконання судового рішенняв частині першій статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, не зазначена.

Вказане виключає можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції від 23 жовтня 1996 року та Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії від 19 грудня 1997 року).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформульовано правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, тому у зв`язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити. Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.

Ураховуючи наведене, приймаючи до уваги, що ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2018 року було відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на судове рішення, яке касаційному оскарженню не підлягає, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року, постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у цій справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 389, 394, частиною другою статті 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року, постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у справі за заявою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Щедріної В.Р. про заміну прізвища боржника по цивільній справі 640/11301/16 в ухвалі Київського районного суд м. Харкова від 28 липня 2016 року.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун