Постанова

від 20.05.2020 по справі 560/796/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 560/796/17

провадження № 61-40598св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю, Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальний заклад Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального закладу Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів Шимківа С.С.,Бондаренко Н.В., Григоренка М.П

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до комунального закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що 08 квітня 1993 року вона була прийнята на посаду санітарки до Висоцької дільничної лікарні. У зв`язку з численними переіменуваннями та реорганізаціями лікарні, остаточно позивач працювала на посаді молодшої медсестри у КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.

Наказом №20 від 02 червня 2017 року її було звільнено із займаної посади молодшої медичної сестри з 06 червня 2017 року на підставі п.1 ст.40, ст.43-1 КЗпП України.

Позивач вважає що наказ про її звільнення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки її не було попереджено про майбутнє звільнення, було звільнено без погодження з органом профспілки, а також не було враховано наявності у неї переважного права на залишення на посаді перед іншими працівниками.

Враховуючи викладене, позивач просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ від 02 червня 2017 року про звільнення її з роботи;

- поновити її на посаді молодшої сестри в Комунальному закладі "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області;

- стягнути з Комунального закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини"Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 червня 2017 року до дня поновлення на роботі.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Дубровицького районного суду від 25 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 було проведено КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області з дотриманням усіх вимог трудового законодавства, а її права не були порушені.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2018 року рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 25 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази від 02 червня 2017 року № 20 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 " та від 22 червня 2017 року № 30 "Про внесення змін до наказу № 20 від 02 червня 2017 року", що видані головним лікарем комунального закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді молодшої сестри медичної комунального закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області з 06 червня 2017 року.

Стягнуто з КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 червня 2017 року по 07 червня 2018 року у розмірі 21086, 85 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог повністю, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має переважне право на залишення на займаній посаді перед іншими працівниками, оскільки має безперервний трудовий стаж в даній установі 24 роки.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та її рух у суді касаційної інстанції

У липні 2018 року КЗ Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Дубровицького районного суду Рівненської області цивільну справу № 560/796/17.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просив суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Разом з касаційною скаргою скаржник подав клопотання про виклик у судове засідання представника КЗ Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області .

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання про виклик учасників справи для надання особистих пояснень вирішує Верховний Суд з огляду на наявність необхідності таких пояснень.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає необхідності виклику представника КЗ Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області у судове засідання для надання пояснень.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було надано неправильну правову оцінку переважному праву ОСОБА_1 щодо залишенні на займаній посаді у порівнянні з іншими працівниками.

Судом апеляційної інстанції неправильно визначено виплату компенсації за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , оскільки 06 червня 2017 року не входить до обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи інших учасників справи

Учасники справи не скористались своїм правом для надання відзиву на касаційні скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 08 квітня 1993 року прийнята на посаду санітарки Висоцької дільничної лікарні.

01 жовтня 1998 року переведена на 0,5 ставки молодшої медичної сестри лабораторії.

13 вересня 2007 року переведена по 1,0 посади молодшої медичної сестри лабораторії рентгенкабінету.

17 жовтня 2011 року переведена на 0,5 посади молодшої медичної сестри лабораторії Висоцької дільничої лікарні.

30 грудня 2011 року ОСОБА_2 дільничу лікарню реорганізовано у ОСОБА_2 амбулаторію загальної практики сімейної медицини.

31 грудня 2012 року звільнена з роботи згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (переведення працівника в іншу установу).

02 січня 2013 року прийнята на 0,5 посади молодшої сестри Висоцької АЗПСМ в порядку переводу.

31 березня 2017 року ОСОБА_2 амбулаторію загальної практики сімейної медицини комунального закладу охорони здоров`я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради реорганізовано у комунальний заклад "Висоцьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.7,8).

Згідно штатного розпису медичного закладу КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської областістаном на 01 січня 2017 року було в наявності 4 посади "Молодша медична сестра" з кількістю 2 одиниці по 0,5 штатних посад (0,5% від посадового окладу) і 2 одиниці - по 0,75 %.

Згідно штатного розпису станом на 01 квітня 2017 року залишилося 2 посади "Молодша медична сестра" на 1 штатну одиницю, тобто на повний посадовий оклад і одна на 0,75% від посадового окладу.

У відповідності з наказом КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області від 31 березня 2017 року "Про скорочення штату та чисельності працівників" № 2 на виконання рішення сесії Висоцької сільської ради № 125 від 31 березня 2017 року "Про затвердження штатного розпису КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області , який вводиться в дію з 01 червня 2017 року, в зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників, керуючись ст. 49-2 КЗпП України наказано попередити працівників про можливе їх вивільнення та запропонувати переведення за їх згодою на інші вакантні посади. У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 26).

05 квітня 2017 року КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської областіскладено попередження № 7 про наступне звільнення, у якому попереджено ОСОБА_1 про майбутнє звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України після закінчення двохмісячного терміну (а.с. 27).

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 відмовилася підписувати попередження про наступне звільнення 05 квітня 2017 року комісією в складі головного лікаря КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області Богачика Р.Л., сестер медичних ЗПСМ КЗ "Висоцька АЗПСМ" ОСОБА_3 . та ОСОБА_5 складено акт № 7 про відмову від підпису та отримання попередження про наступне вивільнення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 зачитано повідомлення № 7 про наступне звільнення вголос, від підпису та отримання якого вона відмовилася (а.с. 28).

Наказом головного лікаря КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської областіБогачика Р.Л. від 02 червня 2017 року № 20 "Про звільнення з роботи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 " звільнено ОСОБА_1 , молодшу сестру медичну із займаної посади 02 червня 2017 року (а.с. 29).

Згідно акту про відмову від підпису в наказі № 20 про наступне звільнення з роботи від 02 червня 2017 року ОСОБА_1 зачитано вголос вищевказаний наказ про звільнення від підпису якого вона відмовилася (а.с. 30).

Наказом № 21 головного лікаря КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської областіБогачика Р.Л. від 02 червня 2017 року "Про внесення змін до наказу № 20" внесено зміни до наказу № 20 від 02 червня 2017 року "Про звільнення з роботи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 ", доповнивши його п. 4 наступного змісту: "Виплатити ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку (а.с. 31).

Наказом № 30 головного лікаря КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської областіБогачика Р.Л. від 22 червня 2017 року внесено зміни до наказу № 20 від 02 червня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 " шляхом зміни їх дати звільнення з 02 червня 2017 року на 06 червня 2017 року (а.с. 32).

Відповідний запис у трудову книжку позивачки не внесено.

На момент створення юридичної особи Комунального закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, а саме 10 січня 2017 року, ні на момент звільнення позивача ОСОБА_1 , а саме 06 червня 2017 року, профспілкова організація в КЗ "Висоцька АЗПСМ" не створювалась.

Згідно копії профспілкового квитка та членського білету, ОСОБА_1 є членом профспілки Профсоюзна школа комунізму СРСР, яка на момент звільнення не існувала.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 були запропоновані вакантні посади

Порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини "Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області проведено не було.

При скороченні штату та проведенні вивільнення працівників, у даному випадку комунальним закладом було враховано переважне право на залишені на роботі сестри молодшої медичної ОСОБА_10 , так як останній залишилось менше трьох років до настання пенсійного віку при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат та ОСОБА_11 , так як остання є отримувачем пенсії по інвалідності 3 групи загального захворювання, що підтверджується копіями паспорта ОСОБА_10 , посвідчення громадянина, який постійно працював чи працює, проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення та посвідчення інваліда ОСОБА_11 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України ( в редакції яка діяла на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог повністю, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має переважне право на залишення на займаній посаді перед іншими працівниками, оскільки має безперервний трудовий стаж в даній установ і 24 роки.

Колегія суддів не може повністю погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Стосовно наявності законних підстав та дотримання процедури звільнення, колегія суддів зазначає наступне.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

За частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, при скороченні чисельності або штату вказаною нормою встановлено обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював, тобто всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 753/3889/17.

Судами встановлено, що у відповідності з наказом КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області від 31 березня 2017 року "Про скорочення штату та чисельності працівників" № 2 на виконання рішення сесії Висоцької сільської ради № 125 від 31 березня 2017 року "Про затвердження штатного розпису КЗ " Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, який вводиться в дію з 01 червня 2017 року, в зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників, керуючись ст. 49-2 КЗпП України наказано попередити працівників про можливе їх вивільнення та запропонувати переведення за їх згодою на інші вакантні посади. У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п. 1 ст. 40 КЗпП України

05 квітня 2017 року КЗ " Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської областіскладено попередження № 7 про наступне звільнення, у якому попереджено ОСОБА_1 про майбутнє звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України після закінчення двохмісячного терміну .

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 відмовилася підписувати попередження про наступне звільнення, 05 квітня 2017 року комісією в складі головного лікаря КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області Богачика Р.Л., сестер медичних ОСОБА_12 та ОСОБА_5 складено акт № 7 про відмову від підпису та отримання попередження про наступне вивільнення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 зачитано повідомлення № 7 про наступне звільнення вголос, від підпису та отримання якого вона відмовилася .

На момент створення юридичної особи Комунального закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, а саме 10 січня 2017 року, ні на момент звільнення позивача ОСОБА_1 , а саме 06 червня 2017 року, профспілкова організація в КЗ "Висоцька АЗПСМ" не створювалась.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 були запропоновані інші вакантні посади у комунальному закладі.

Також матеріали справи не містять даних про брак інших ваканцій у комунальному закладі на момент звільнення позивача.

Таким чином, работодавцем було дотримано процедуру попередження працівника про подальше звільнення, однак при цьому не було запропоновано наявність інших вакантних посад у комунальному закладі.

Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частини друга, третя цієї статті визначають обставини, які мають враховуватись у разі вирішення питання про залишення на роботі працівника при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

При вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.

За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.

При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.

Обгрутовуючи позов підставами незаконного звільнення позивач зазначила той факт, що вона мала переважне право на залишенні на роботі, оскільки є працівником з тривалішим стажем роботи.

Судами встановлено, що порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області проведено не було.

Повноваження щодо призначення та визначення обсягу необхідної кваліфікації працівника на ту чи іншу посаду належить власнику або уповноваженому ним органу.

Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування) (абз. 4 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року з подальшими змінами).

За встановлених обставин, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади молодшої медсестри з поновленням її на займаній посаді.

Таким чином, доводи касаційної скарги відносно того, що судом апеляційної інстанції було надано неправильну правову оцінку переважному праву ОСОБА_1 щодо залишенні на займаній посаді у порівнянні з іншими працівниками зводяться до переоцінки доказів.

Стосовно розміру стягненнясереднього заробітку за час вимушеного прогулу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 241 1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Отже, якщо в наказі на звільнення зазначено звільнити з певної дати, працівник вважатиметься звільненим з наступного дня після того дня, з якого починається строк звільнення.

Зазначене підтверджується і п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29.07.93 р. № 58 , де прямо зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи .

Тобто день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

Відповідно до ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 30 головного лікаря КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області Богачика Р.Л. від 22 червня 2017 року внесено зміни до наказу № 20 від 02 червня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 " шляхом зміни їх дати звільнення з 02 червня 2017 року на 06 червня 2017 року.

Таким чином днем звільнення ОСОБА_13 та останнім днем перебування у трудових відносинах з комунальним закладом є 06 червня 2017 року, тому він оплачується заробітною платою.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починається з наступного дня після звільнення, тобто з 07 червня 2017 року.

Матеріали справи не містять вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі за 06 червня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції на вказне уваги не звернув, в результаті чого безпідставно стягнув з КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за 06 червня 2017 року.

Таким чином, постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно змінити, зазначивши правильний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З КЗ "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 червня 2017 року по 07 червня 2018 року у сумі 20676,6 грн.

(252 робочі дні вимушеного прогулу х 82.05 грн=20676,6 грн).

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 1,3,4 статті 412 ЦПК України суд касаційної інстанції підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню або незастосуванню закону, який підлягає застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За результатом касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції приходить висновку про наявність підстав для зміни постанови Апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшивши суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 20676,6 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального закладу Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити, зменшивши суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 20676,6 грн.

В решті постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик