№ 207/3870/19
№ 2/207/28/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2020 року м. Кам`янське .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Крупновій І.М. , за участю представника відповідача Максимова О.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/3870/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Бар`єр про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку ,
В С Т А Н О В И В
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП Бар`єр , у якій просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 1 грудня 2017 року по 1 грудня 2019 року з урахуванням середньоденної заробітної плати у розмірі 190 гривень 80 копійок за кожний день , а саме за 499 дня , усього у сумі 95209 гривень 20 копійок , оскільки згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 лютого 2017 року з відповідача ДП Бар`єр стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 19 грудня 2015 року по 1 лютого 2017 року в сумі 53614 гривень 80 копійок , відшкодування моральної шкоди 200 гривень 00 копійок . Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року з відповідача ДП Бар`єр стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 1 лютого 2017 року по 1 грудня 2017 року в сумі 39686 гривень 40 копійок . Рішення суду відповідачем не виконані .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав повністю і пояснив , що згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 лютого 2017 року з відповідача ДП Бар`єр стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 19 грудня 2015 року по 1 лютого 2017 року в сумі 53614 гривень 80 копійок , відшкодування моральної шкоди 200 гривень 00 копійок , рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року з відповідача ДП Бар`єр стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 1 лютого 2017 року по 1 грудня 2017 року в сумі 39686 гривень 40 копійок . Рішення суду відповідачем не виконані . Вважає , що підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку з 1 грудня 2017 року по 1 грудня 2019 року у сумі 95209 гривень 20 копійок .
Представник відповідача ДП Бар`єр Максимов О.М. заявлений позов визнав і пояснив , що підприємство у зв`язку з відсутністю державного фінансування не мало можливості розрахуватися з позивачем . Також підприємство не мало можливості розрахуватися з позивачем за рішеннями суду з-за відсутності фінансування з Державного бюджету України . Кошти , які надходять з бюджету , мають цільове призначення . Коштів на виплату заборгованості за попередні роки , не передбачено . Тому відсутня вина підприємства у затримці розрахунку з позивачем. Працюючим робітникам підприємства частково виплачувалася заробітна плата .
Суд , вислухавши пояснення позивача , представника відповідача , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено , що позивач ОСОБА_1 працював в ДП Бар`єр , на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 лютого 2017 року з відповідача ДП Бар`єр на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 19 грудня 2015 року по 1 лютого 2017 року в сумі 53614 гривень 80 копійок , відшкодування моральної шкоди 200 гривень 00 копійок ( а.с. 9 - 12 ) . Згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року з відповідача ДП Бар`єр на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку з 1 лютого 2017 року по 1 грудня 2017 року в сумі 39686 гривень 40 копійок ( а.с. 5 - 8 ) . Рішення суду не виконано , про що не заперечували позивач та представник відповідача у судовому засіданні .
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки , передбачені в ст. 116 КЗпП України , підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні , що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства , установи , організації суми в день звільнення , коли ж він у цей день не був на роботі , - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок , суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку , а при не проведенні його до розгляду справи - до дня постановлення рішення , якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини . Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності .
Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі №1-5/2012 вирішено , що в аспекті конституційного звернення положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. ст. 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так , що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк , перебіг якого розпочинається з дня , коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те , що власник або уповноважений ним орган , з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум , фактично з ним розрахувався .
Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода , обчислена , як правило , у грошовому виразі , яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу .
Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки , встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця , погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками , обраними і уповноваженими трудовим колективом) , але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу , що не перевищує шістнадцяти календарних днів , та не пізніше семи днів після закінчення періоду , за який здійснюється виплата .
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприємства , установи , організації , провадиться в день звільнення . Якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок . Про нараховані суми , належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум .
Розрахунок з позивачем на час розгляду справи не здійснений , що підтвердив позивач і про що також не заперечує представник відповідача .
Доводи представника відповідача про відсутність вини підприємства у затримці розрахунку , суд вважає такими , що не відповідають наданим суду доказам .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини , які визнаються учасниками справи , не підлягають доказуванню , якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання . Обставини , які визнаються учасниками справи , зазначаються в заявах по суті справи , поясненнях учасників справи , їхніх представників . Обставини , встановлені рішенням суду у господарській , цивільній або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді іншої справи , у якій беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини , якщо інше не встановлено законом .
Згідно правових позицій , викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року , передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки , зазначені в ст. 116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі обставини , як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку . Порушення процедури про банкрутство роботодавця , наявність тривалого періоду здійснення виконавчих дій органами державної виконавчої служби , незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті компенсації за невикористану відпустку порівняно із сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку сплатити зазначені кошти .
Працівникам підприємства виплачується поточна заробітна плата , про що наголошує позивач і не заперечує представник відповідача . Тому суд вважає , що відповідач мав можливість провести розрахунок з позивачем . Крім того , наявність вини підприємства у затримці розрахунку підтверджується рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 лютого 2017 року , яке набрало законної сили , рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року , яке набрало законної сили .
Таким чином підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у період з 1 грудня 2017 року по 1 грудня 2019 року . Виходячи з копії довідки ДП Бар`єр ( а.с. 4 ) середня денна заробітна плата складає 190,80 гривень , що також підтверджується рішеннями Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 лютого 2017 року , яке набрали законної сили , рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року , яке набрало законної сили . Враховуючи , що предметом позову є середня заробітна плата за час затримки, у розрахунку позивача помилково зазначена кількість днів 499 . Кількість днів затримки - 502 робочих дня . Середній заробіток за час затримки розрахунку складає 95781 гривня 60 копійок .
При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено , позивача звільнено від сплати судового збору , тому необхідно стягнути з відповідача судовий збір на користь держави .
Керуючись ст. 94 , 115 , 116 , 117 , 237-1 КЗпП України , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В
Заявлений позов задовольнити .
Стягнути з Державного підприємства Бар`єр , місцезнаходження : м. Кам`янське Дніпропетровської області , проспект Аношкіна , 179-Б , ідентифікаційний код юридичної особи : 31330051 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку 95781 гривня 60 копійок .
Стягнути з Державного підприємства Бар`єр на користь держави судовий збір 840 гривень 80 копійок .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба
Дата ухвалення рішення | 22.05.2020 |
Оприлюднено | 01.06.2020 |
Цивільне
Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська
Скиба С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні