Рішення

від 27.05.2020 по справі 188/249/20

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/249/20

Провадження № 2/188/206/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П. О.,

при секретарі судового засідання Фесик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 06.08.2003 склав заповіт, яким заповів цей будинок позивачу. На день смерті ОСОБА_2 позивач проживала та була зареєстрована разом з ним.

Позивач 24.02.2020 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, але нотаріус своєю постановою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у зв`язку з не наданням позивачем оригіналу правовстановлюючого документа на будинок.

Позивач просить суд визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позов підтримала і просила задовольнити.

Відповідач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Статтею ст.200 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч.3).

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу (ч.4).

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд відповідно до цих норм процесуального права у підготовчому засіданні ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Вивчивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 07.08.2019 виконавчим комітетом Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Родинний зв`язок між позивачем та померлим підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 05.02.2020 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02.09.1961 року уклали шлюб, і дружина взяла собі прізвище свого чоловіка ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений 06.08.2003 секретарем виконкому Хорошівської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за №124, згідно з яким він заповів належний йому на праві особистої власності житловий будинок і будівлі, які до нього примикають, розташований у с. Хороше Петропавлівського району Дніпропетровської області, своїй дружині ОСОБА_1 .

Отже, спадкування цього майна має відбуватися за заповітом.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до довідки Хорошівської сільської ради Петропавлівського району від 23.01.2020 № 55 ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований та про живав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_1 .

Отже, позивач після смерті ОСОБА_2 прийняла спадщину, бо постійно проживала разом зі спадкодавцем до часу відкриття спадщини.

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні.

24.02.2020 позивач звернулася до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , але нотаріус своєю постановою від 24.02.2020 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок на підставі ненадання позивачем оригіналу правовстановлюючого документа на це майно у зв`язку з його відсутністю.

Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

У позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за заповітом через відсутність свідоцтва про право власності на житловий будинок і тому вона звернулася з позовом до суду.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 380 ЦК України визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Садибою згідно з статтею 381 ЦК України є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

ЦК України не містить визначення такого об`єкта права власності як домоволодіння.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який прийнято 01.07.2004 року, набрав чинності 03.08.2004 року, в редакції від 04.07.2012 року, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

За довідкою Павлоградського МБТІ від 13.02.2020 № 382 на підставі рішення виконавчого комітету Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 46 від 12.04.1997 за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 , однак свідоцтво про право власності на цей житловий будинок ним не

отримано і право власності не зареєстровано.

Також в архіві КП Павлоградського МБТІ є інша інвентаризаційна справа на інший об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3 , право власності на який зареєстровано за іншою юридичною особою.

Належність померлому ОСОБА_2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 підтверджується довідкою № 235, виданою 30.03.2020 Хорошівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області, в якій зазначено, що ОСОБА_2 згідно з погосподарською книгою № 1 Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області є власником домоволодіння АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності померлому ОСОБА_2 , який набув його відповідно до діючого на час набуття цього права законодавства, позивач є спадкоємцем за заповітом спадкового майна зазначеної особи у вигляді житлового будинку, і нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нього лише внаслідок відсутності у позивача правовстановлюючого документу, тому позов підлягає задоволенню.

Вартість спадкового житлового будинку складає 31920,00 грн, що підтверджується висновком про вартість об`єкта оцінки від 04.02.2020, виконаного ТОВ Надійна справа .

Виходячи з такої ціни позову та вимог пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , позивачем був сплачений судовий збір, про що до позову додана квитанція банку від 27.02.2020.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, тому суд вважає за можливе клопотання позивача задовольнити та залишити судові витрати на ньому (а.с. 4).

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , до Хорошівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339132, що знаходиться за адресою: 52710, вул. Центральна, 15, с. Хороше, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Судові витрати залишити на позивачу ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя П. О. Бурда