Рішення

від 29.05.2020 по справі 400/4691/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. справа № 400/4691/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю "ІНВІТРА", пр-т Богоявленський, 321, м. Миколаїв, 54050

простягнення податкового боргу в сумі 534 601,0 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВІТРА" (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг в сумі 534 601,0 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив штрафні санкції, визначені податковим повідомленням-рішенням № 00027521406 від 22.04.2019 року, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідачем на час звернення з позовом до суду не погашена.

Позовна заява залишалась без руху в зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Ухвалою від 16.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи "відмова від отримання" (а. с. 27-30).

Суд, задля дотримання процесуальних прав відповідача, двічі відкладав судове засідання та направляв на адресу відповідача повістки, однак вони повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки суд направляв на адресу відповідача, зазначену у позові, яка співпадає з адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 11 ст. 126 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов та забезпечення явки в судове засідання, проте відповідач всупереч ч. 2 ст. 44 КАС України, не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 534 601,0 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 00027521406 від 22.04.2019 року, яким відповідачу нараховано штрафні санкції (а. с. 13).

Податкове повідомлення-рішення № 00027521406 від 22.04.2019 року ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось відповідачем, грошове зобов`язання у визначений законом термін не сплачено.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пенi вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем на адресу відповідача надісланий корінець податкової вимоги форми "Ю" № 195087-50 від 06.06.2019 року, яка повернулись до позивача без вручення адресату з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 9).

Відповідно до пункту 58.3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані наявним у відповідача грошовим зобов`язанням у розмірі 534 601,0 грн., яке є узгодженим, але несплаченим у добровільному порядку, внаслідок чого набув статусу податкового боргу і має бути стягнутий з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВІТРА" (пр-т Богоявленський, 321, м. Миколаїв, 54050, ЄДРПОУ 41549350) задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВІТРА" (пр-т Богоявленський, 321, м. Миколаїв, 54050, ЄДРПОУ 41549350) податковий борг в розмірі 534 601,0 грн. (п`ятсот тридцять чотири тисячі шістсот одна гривня).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз