Ухвала

від 29.05.2020 по справі 420/4424/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4424/20

УХВАЛА

29 травня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Холмської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач посилається на п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , як підставу для відсутності обов`язку зі сплати судового збору за подання даного позову.

Однак суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", - з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Зі змісту наведеної статті 3 вищевказаного закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об`єктом сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Однак вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.

При цьому, пункт 14 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.

Також вказана норма передбачає звільнення від сплати судового збору за заяву про захист прав дітей, а не звільнення від сплати судового збору за позовну заяву в інтересах дітей.

На користь цього твердження свідчить також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до п. п. "ґ" пункту 2 частини 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 3 Закону України "Про судовий збір", містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Частиною 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

З цього приводу суд зазначає, що зазначені норми слід враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Нормами статті 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з нормами частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їх матір, ОСОБА_1 , - діє як законний представник неповнолітніх в розумінні частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі N 640/109/19.

Водночас, згідно з нормами пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

Як слідує з наявних матеріалів, ОСОБА_1 в інтересах своїх дітей звернулася до суду із позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Холмської сільської ради Арцизького району Одеської області №№ 448-VII, 449-VІІ від 12.02.2020 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність на території Холмської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів) ; зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки с/г призначення орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Холмської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів) громадянам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої / малолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх / малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо дозволів на розробку проектів землеустроїв для відведення земельних ділянок, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору, - і на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі N 607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі N 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі 754/16008/17.

Таким чином, чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в інтересах її дітей.

Інших правових підстав для звільнення від сплати судового збору суду позивачем не наведено, рівно як і не заявлено клопотання про звільнення / відстрочення / розстрочення сплати судового збору.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу абзацу другого підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102 грн.

Зважаючи на приписи частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з 01.01.2020 ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру становить 840,80 грн (2102 грн х 0,4).

Таким чином, оскільки дана позовна заява має немайновий характер, то при її поданні підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1681,60 грн ( 2 х 840,80 грн. (2102 грн х 0,4)) - як за подання позовної заяви із двома вимогами немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (пункт 2 частини другої статті 169 КАС України).

Наявність вищезазначених недоліків позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою, а в подальшому може перешкодити здійсненню розгляду даної справи та захисту прав позивача (у разі встановлення їх порушення), з дотриманням строків, визначених чинним процесуальним законодавством.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статті 161 КАС України, що, в свою чергу унеможливлює відкриття за нею провадження у справі, - її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, позивачу слід усунути виявлені судом недоліки шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Холмської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Роз`яснити, що строки, які встановлені судом, не можуть бути меншими, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк