Постанова

від 19.05.2020 по справі 400/1986/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1986/19

Категорія:111030300 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 07.11.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївавтодор", Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївавтодор" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївавтодор" (далі ТОВ "Миколаївавтодор") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі ГУ ДФС в Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі ППР) від 25 березня 2019 року:

- №00019561402, яким збільшено товариству суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3 679 922 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1 839 961 грн. за порушення п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України;

- №00019571402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 4 077 193 грн. та 2 038 596,50 грн., за порушення п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України;

- №00019581402, яким застосовано штраф за відсутність складання/та або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних та розрахунків на суму 4 442 834,20 грн. за порушення п.201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у ЄРПН;

- №00019591406, яким застосовані штрафні санкції в сумі 14 502 000 грн., за порушення п.2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі Положення №637), на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, абз.3 ч.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що посилання контролюючого органу про відсутність у спірних контрагентів позивача ПП "Херсонтранснафта", ПП "Р-ГРУПП", ТОВ "Концепт-Інфо", ТОВ "Олліса", ТОВ "Енергобуд Карго", ТОВ "Енерго Альтернатива", ТОВ "Промбудпостачання", ТОВ "Завер груп" матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливість реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, тому донарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість є протиправним та податкові повідомлення-рішення належить скасувати.

Донарахування відповідачем штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є протиправним, оскільки в матеріалах перевірки не досліджувалось питання наявності обігових коштів на рахунках підприємства, не досліджувалась об`єктивна можливість поповнення платником рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, що свідчить про те, що висновок про протиправність діяння ТОВ "Миколаївавтодор" є передчасним та необґрунтованим. Відсутність вини, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафної санкції.

Висновки перевіряючих щодо не оприбуткування позивачем готівкових коштів на загальну суму 2 900 400 грн. є помилковими та не відповідають дійсності. Підприємство не допускало порушення п.2.6 Положення №637.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм ПК, п.2.6 Положення №637, тому ППР є законними й обґрунтованими.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року позов ТОВ "Миколаївавтодор" до ГУ ДФС у Миколаївській області задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано ППР від 25 березня 2019 року №00019561402, №00019571402.

Визнано протиправними та скасовано ППР від 25 березня 2019 року №00019581402 частково на суму 712 005 грн.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування ППР від 25 березня 2019 року №00019591406.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області на користь ТОВ "Миколаївавтодор" судовий збір у сумі 7 755,07 грн., сплачений платіжним дорученням №381 від 27 червня 2019 року.

В апеляційних скаргах ТОВ "Миколаївавтодор" та ГУ ДФС в Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "Миколаївавтодор":

- щодо неправомірності прийняття відповідачем ППР від 25 березня 2019 року №00019581402 за не реєстрацію податкових накладних, яки не підлягають наданню отримувачу на суму 7 461 658,41 грн., апелянт вказував, що воно підлягає скасуванню не частково на суму 712 005 грн., а повністю. Спірні податкові накладні взагалі не мають отримувача, і в графі "отримувач" в них зазначено "не платник" з умовним ІПН " НОМЕР_1 ", як це передбачено п.12 Порядку заповнення податкової накладної. Факт виписки або не виписки податкової накладної жодним чином не впливає на виникнення податкових зобов`язань у постачальника, оскільки податкові зобов`язання з ПДВ позивача виникають за фактом надходження грошових коштів (п.187.7 ст. 187 ПК України). Крім того, перевіркою не встановлено порушень в частині не декларування (несплати) ПДВ позивачем. Податковий кредит за цими податковими накладними ні у кого не формується, оскільки отримувач за цими податковими накладними - не платник ПДВ. На думку апелянта, метою ст. 120-1 ПК України є запобігання порушенню права отримувача податкової накладної на податковий кредит. Про це свідчать всі три випадки виключень для застосування штрафних санкцій, які зазначені у ст. 12-1 ПК України. В усіх цих виключеннях для застосування штрафних санкцій податковий кредит у отримувача не формується, і саме тому, ст. 120-1ПК України передбачено, що в цих випадках штрафні санкції за не реєстрацію податкових накладних не застосовуються;

- щодо неправомірності прийняття відповідачем ППР від 25 березня 2019 року №00019591406 за порушення законодавства про патентування, обігу готівки, РРО на суму 14 502 000 грн., апелянт вказує, що висновки перевіряючих щодо порушення вимог правильності оприбуткування готівкових коштів вважає помилковими з наступних причин: виписки Миколаївського управління АТ "УкрСиббанк" за 02 лютого 2017 року, 03 лютого 2017 року, 24 лютого 2017 року, 27 лютого 2017 року, 03 березня 2017 року, 09 березня 2017 року, в яких зазначено що підприємством позивача здано в банк готівкові кошти, оформлені на підставі помилково виписаних оператором банку квитанцій на внесення готівкових коштів. Товариство залучало позикові кошті від фізичних осіб. Так, на підставі договорів зворотної фінансової допомоги за б/№ від 02 лютого 2017 року з ОСОБА_2 та за б/№ від 02 лютого 2017 року з ОСОБА_1 , фізичними особами було внесено грошові кошті самостійно і безпосередньо в касу Миколаївського управління АТ "УкрСиббанк" для зарахування на поточний рахунок підприємства;

- при внесенні готівкових коштів, операціоністом банку помилково визначені наступні реквізиті: "платник готівкових коштів" та "касовий символ". Таким чином, в банківських квитанціях на внесення готівки в графі "платник" помилково зазначено; "ТОВ "Миколаївавтодор" через Шульгач С.В.", а призначення платежу: "надходження гот. коштів від ТОВ "Миколаївавтодор"... по кас. симв 32....грн. Фін. доп. від засновника Шульгач С.В. згідно дог б/№ від 02 березня 2017 року". Фактично, готівка до каси підприємства згідно договорів фінансової допомоги не надходила, тому і не підлягала відображенню в касовій книзі товариства. Бухгалтерською службою підприємства своєчасно було виявлено помилки в оформленні банківських документах, що перелічені в акті перевірки та в обліку підприємства операції з внесення готівки відображені правильно ї відповідають дійсності. Крім того, ще в 2017 року позивач звертався до відділення №176 АТ "Укрсиббанк" з питанням щодо внесення змін в перелічені документи, в письмовій формі керівництво від.№176 АТ "УкрСиббанку" відповіло: "Вважати вірним в квитанції № 12 від 03 лютого 2017 року: "Надходження готівкових коштів за 03 лютого 2017 року по касовому символу 32 - 750 000,00 грн. поворотна фінансова допомога від засновника ОСОБА_1 . зг. Договору б/н від 02 лютого 2017 року". Наприклад, лист № 75-3-24/116-4 від 25 вересня 2017 року. Відповіді аналогічного змісту на усі перелічені в акті перевірки дати було надано перевіряючим у ході перевірки.

- помилки в банківських документах за лютий-березень 2017 року не було виправлено, але подальші документи співробітниками банку було оформлено вірно. В ході перевірки банківських виписок та касової книги підприємства позивачем було надано усі первинні документи та пояснення, але перевіряючими їх не враховано. Крім того, в зв`язку з порушеними питаннями щодо не оприбуткування готівкових коштів у ході перевірки, позивач та фізичні особи власноручно звернулися до обслуговуючого банку. За наслідками розгляду звернення фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з питанням щодо внесення готівкових коштів як зворотної фінансової допомоги, Миколаївським управлінням АТ "УкрСиббанк" було надано листи за № 58-1-12/39, 58-1-12/39/1 від 25 березня 2019 року з проханням вважати платниками саме фізичних осіб в перелічених виписках банку та вибаченнями.

Доводи апеляційної скарги ГУ ДФС в Миколаївській області:

- по всіх контрагентах позивача, зазначених в акті перевірки ПП "Херсонтранснафта", ПП "Р-ГРУПП", ТОВ "Концепт-Інфо", ТОВ "Олліса", ТОВ "Енергобуд Карго", ТОВ "Енерго Альтернатива", ТОВ "Промбудпостачання", ТОВ "Завер груп" контролюючий орган визнав угоди нереальними та донарахував грошові зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ, оскільки договори, укладені з контрагентами позивача не опосередковуються реальним виконанням операції, неможливо підтвердити факт придбання, оскільки встановлено невідповідність первинних документ які перевіркою не підтверджені, повна відсутність трудових і матеріальних ресурсів для здійснення реальної господарської діяльності, відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання товарів, реалізації продукції невідомого походження, неналежність псевдопостачальників до суб`єктів реального сектору економіки;

- таким чином, на порушення п.188.1 ст. 188, п.198.5 ст. 198 ПК України з урахуванням пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України товариство не задекларовано суму ПДВ з вартості операцій з постачання транспортних послуг нижче ціни придбання таких послуг, чим занижено суму податкових зобов`язав на загальну суму 1 424 010 грн.;

- на порушення п.201.10 ст. 201 ПК України товариством не виписано, не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на вартість операцій з постачання транспортних послуг нижче ціни придбання таких послуг на загальну суму 1 424 010 грн.;

- виходячи з вищенаведеного, ППР від 25 березня 2019 року №00019591406 та №00019601406 частково на суму 3 730 829,20 грн. прийняті ГУ ДФС у Миколаївській області відповідають чинному законодавству та є правомірними.

У відзиві ГУ ДФС в Миколаївській області на апеляційну скаргу ТОВ "Миколаївавтодор" вказується, що доводи, викладені в апеляційній скарзі товариства безпідставні, необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ГУ ДФС в Миколаївській області та ТОВ "Миколаївавтодор", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження ТОВ "Миколаївавтодор" та ГУ ДФС в Миколаївській області:

Актом "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Миколаївавтодор" за період діяльності з 01 квітня 2016 року по 30 вересня 2018 року, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 квітня 2016 року по 30 вересня 2019 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2016 року по 30 вересня 2019 року" від 27 лютого 2019 року, встановлено порушення:

- п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 3 679 922 грн.,

- п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в сумі 4 077 193 грн.,

- п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 ПК в результаті чого не складено та не зареєстровано в ЄРПН, в яких платник податків повинен був визначити податкові зобов`язання по операціях з постачання транспортних послуг нижче ціни придбання таких послуг на загальну суму 1 424 010 грн.

- п.201.10. ст. 201 ПК України в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у ЄРПН на загальну суму податкового зобов`язання з ПДВ 7 461 658,41грн.,

- п.2.6 гл. 2 Положення №637: не оприбутковано готівкових коштів в касовій книзі підприємства на загальну суму 2 900 400 грн.

За наслідками перевірки були прийняті спірні ППР від 25 березня 2019 року.

Вирішуючи справу в частині визнання протиправними та скасування ППР від 25 березня 2019 року №00019561402, №00019571402, №00019581402 (частково на суму 712 005 грн.), суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання товариством господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). (Постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року справа № 814/937/15). Порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів, оскільки в Україні діє індивідуальна юридична відповідальність.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що угоди, які були укладені між позивачем та ПП "Херсонтранснафта", ПП "Р-ГРУПП", ТОВ "Концепт-Інфо", ТОВ "Олліса", ТОВ "Енергобуд Карго", ТОВ "Енерго Альтернатива", ТОВ "Промбудпостачання", ТОВ "Завер груп" спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар, який придбавав позивач притаманний його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту та витрат за результатами господарської діяльності з його контрагентами є правомірним. Відтак, ППР від 25 березня 2019 року № 00019561402, № 00019571402 є протиправними та підлягають скасуванню.

За порушення п.201.10 ст.201 ПК України, а саме за те, що позивач не виписав, не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні на вартість операцій з постачання транспортних послуг нижче ціни придбання таких послуг на суму 1 424 010 грн. до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 712 005 грн. (ППР № 00019581402 від 25 березня 2019 року). Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не занижено суму податкових зобов`язань, тому і відсутня правова підстава для складання податкових накладних та застосування до позивача штрафних санкцій, тому ППР № 00019581402 від 25 березня 2019 року на суму 712 005 грн. належить скасувати.

Вирішуючи справу в частині визнання протиправними та скасування ППР від 25 березня 2019 року №00019581402 частково на суму 3 730 829,20 грн. та №00019591406, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині, оскільки позивач в порушення п.201.10. ст. 201 ПК України здійснив несвоєчасну реєстрацію (взагалі не зареєстрував) податкові накладні у ЄРПН на загальну суму податкового зобов`язання в сумі 7 461 658,41 грн.

Щодо встановленого порушення вимог правильності оприбуткування готівкових коштів, перевіркою встановлено не оприбуткування позивачем готівкових коштів в касовій книзі підприємства на загальну суму 2 900 400 грн., чим порушено п.2.6 гл. 2 Положення №637. Суд першої інстанції не прийняв доводи позивача стосовно помилок операціоніста банку та ще будь-яких помилок, а розцінив це, як намагання позивача уникнути відповідальності.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.1 ст. 67 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77, 78 КАС України, п.п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п.201.10. ст. 201 ПК України, п.2.6 гл. 2 Положення №637, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянтів ТОВ "Миколаївавтодор" та ГУ ДФС в Миколаївській області виходячи з наступного.

Як передбачено ч.1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з п.134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів /послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

У справі, яка розглядається, щодо правовідносин товариства з його контрагентами, встановлене наступне:

1) Документальне оформлення придбання ТМЦ від ПП "Херсонтранснафта". До перевірки надано договір поставки товару №1 від 03 жовтня 2016 року, згідно якого ПП "Херсонтранснафта" зобов`язується поставити ТОВ "Миколаївавтодор" у власність нафтопродукти.

ПП "Херсонтранснафта" виписало на адресу позивача видаткові накладні, податкові накладні. До перевірки надані ТТН, паспорта якості на бітум дорожній та мазут паливний. Розрахунки відбувались у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

В ході аналізу бази даних ІС " Податковий блок" контролюючий орган дійшов висновку, що загальна чисельність працюючих на підприємстві ПП "Херсонтранснафта" 1 особа за І кв. 2017 року. Контрагенти ПП "Херсонтранснафта" реалізують продукцію невідомого походження та відмінну від придбаної по ланцюгу постачання при відсутності трудових ресурсів, складських приміщень, наявності техніки, виробничих потужностей.

2) В ході перевірки встановлено документальне оформлення ТОВ "Миколаївавтодор" щодо придбання ТМЦ від ПП "Р-ГРУПП". До перевірки надано договір поставки товару - нафтопродуктів №2 від 29 лютого 2016 року, видаткові накладні за квітень-травень 2016 року, податкові накладні, ТТН, сертифікати відповідності, розрахунки відбувались у безготівковій формі.

Відповідно до бази даних ІС "Податковий блок" встановлено, що у ПП "Р-ГРУПП" відсутні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, працює 1 особа, реалізує позивачу мазут паливний, який придбає у своїх контрагентів, які декларують продукти харчування та реалізують на адресу ПП "Р-ГРУПП" товар невідомого походження та відмінний від придбаного по ланцюгу постачання.

3) Позивач до перевірки надав договір поставки №25/11/2016 від 25 листопада 2016 року, укладений з ТОВ "Концепт-Інфо". Предметом поставки є: зубці ріжучі ВС95 WW 6/22Z. Також надано договір поставки № 01/12/2016 від 01 грудня 2016 товару - мазут. До перевірки надані видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, операції відображені у бухгалтерському обліку. Розрахунки здійснені у безготівковій формі.

Згідно базі даних контролюючого органу у ТОВ "Концепт-Інфо" відсутні об`єкти оподаткування, податковий розрахунок за формою 1-ДФ за 4 кв. 2016 року не надавався. Згідно даних ЄРПН ТОВ "Концепт-Інфо" протягом грудня 2016 реалізує мазут та зубці. При цьому протягом грудня придбає корм для собак, вермут, вино.

Таким чином у ТОВ "Концепт-Інфо" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутні основні фонди, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ.

4) Позивач надав до перевірки договір поставки № 18/08/2017 від 18 серпня 2017 року, укладений з ТОВ "Олліса", за умовами якого постачальник зобов`язується систематично поставляти і передавати у власність Покупцю певний товар: Адгезийна добавка, парафін синтетичний нафтовий. Також надав договір поставки № 02/10/2017 від 18 серпня 2017 року, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, операції відображені у бухгалтерському обліку, розрахунки між сторонами проведені.

Відповідно до ІС "Податковий блок" ТОВ "Олліса" декларації з податку на прибуток за ІІІ кв. 2016 року, додатки до них до ДПІ не надало, згідно розрахунку форми 1-ДФ на підприємстві працювала 1 особа. ТОВ "Олліса" реалізовувала позивачу мінеральний порошок, парафін, адгезийну добавку у серпні, жовні 2017, а декларувало придбання халви, майонезу, гірчиці. У ТОВ "Олліса" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутні основні фонди, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ.

5) В ході перевірки було встановлено документальне оформлення ТОВ "Миколаївавтодор" по взаємовідносинах ТОВ "Енергобуд Карго". До перевірки надано договір поставки товару-парафін, адгезийна добавка від 01 серпня 2017 року. До перевірки надано видаткові накладні за серпень-вересень 2017, податкові накладні, ТТН, операції відображені у бухгалтерському обліку. Заборгованість по розрахунках згідно журналу-ордеру 631 відсутня.

Відповідно до інформації "Податковий блок" ТОВ "Енергобуд Карго" декларацію з податку на прибуток за 2017 року не подавало, відповідно до податкового розрахунку форми 1-ДФ на підприємстві працювала 1 особа. Згідно даних ЄРПН ТОВ "Енергобуд Карго" реалізує позивачу протягом серпня-вересня 2017 парафін, адгезийна добавка, а декларує придбання самокатів, ляльок, транформери. Таким чином у ТОВ "Енергобуд Карго" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутні основні фонди, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ.

6) В ході перевірки встановлено документальне оформлення ТОВ "Миколаївавтодор" по взаємовідносинах з ТОВ "Енерго Альтернатива". До перевірки надано договір поставки товару від 01 вересня 2016 року, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, операції відображені у бухгалтерському обліку, розрахунки проведено у безготівковій формі.

Відповідно до бази ІС "Податковий блок" ТОВ "Енерго Альтернатива" звіт за формою 1-ДФ за 4 кв. 2016 рокуне надавався, відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати у вересні 2016 у штаті працювало - 9 осіб. Згідно даних ЕРПН ТОВ "Енерго Альтернатива", протягом вересня, жовтня 2016 відображена реалізація на адресу позивача адгезийної добавки, мінерального порошку. При цьому, згідно даних ЄРПН, ТОВ "Енерго Альтернатива" протягом вересня, жовтня 2016 року придбає пиво, напій, томатну пасту.

Таким чином у ТОВ "Енерго Альтернатива" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутні основні фонди, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ.

7) В ході перевірки встановлено документальне оформлення ТОВ "МИКОЛАЇВАВТОДОР" взаємовідносини з ТОВ "Промбудпостачання". Надано до перевірки договір поставки товару від 01 серпня 2017 року № 01/08/2017, за умовами якого постачальник зобов`язується систематично поставляти товар: адгезійна добавка, парафін синтетичний нафтовий, а покупець прийняти та оплатити товар. Також надано видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, операції відображені у бухгалтерському обліку, розрахунки здійснені між сторонами.

За даними контролюючого органу ТОВ "Промбудпостачання" декларацію з податку на прибуток за 2017 рік до ДПІ не надало, звіт за формою 1-ДФ за ІІІ кв. 2017 року не надавався. Згідно даних ЄРПН ТОВ "Промбудпостачання" протягом серпня 2017 відображав реалізацію на адресу позивача адгезійна добавка, парафін синтетичний нафтовий, при цьому протягом серпня 2017 придбавав горілку, цукор, пиво. Таким чином у ТОВ "Промбудпостачання" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутні основні фонди, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ.

8) В ході перевірки встановлено документальне оформлення позивачем взаємовідносин із ТОВ "Завер груп". До перевірки надано договір поставки товару від 28 листопада 2017 року, видаткові та податкові накладні за грудень 2017 року, ТТН, операція відображена у бухгалтерському обліку, розрахунки проведені.

В ході аналізу баз даних контролюючого органу встановлено, що ТОВ "Завер груп" декларацію з податку на прибуток, фінансовий звіт за 2017 рік до ДПІ не подавало. Згідно даних ЄРПН ТОВ "Завер груп" протягом грудня 2017 року відобразив реалізацію адгезийної добавки, парафіну. При цьому протягом грудня 2017 придбаває актимель, сметану, йогурт. Таким чином у ТОВ "Завер груп" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутні основні фонди, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ.

Відповідно до п.134.1.4 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201.

Так, по всіх контрагентах позивача, зазначених в акті перевірки (ПП "Херсонтранснафта", ПП "Р-ГРУПП", ТОВ "Концепт-Інфо", ТОВ "Олліса", ТОВ "Енергобуд Карго", ТОВ "Енерго Альтернатива", ТОВ "Промбудпостачання", ТОВ "Завер груп") контролюючий орган визнав угоди нереальними та донарахував грошові зобов"язання з податку на прибуток та ПДВ, оскільки договора, укладені з контрагентами позивача не опосередковуються реальним виконанням операцій, неможливо підтвердити факт придбання, оскільки встановлено невідповідність первинних документів, які перевіркою не підтверджені, повна відсутність трудових і матеріальних ресурсів для здійснення реальної господарської діяльності, відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання товарів, реалізація продукції невідомого походження, неналежність псевдопостачальників до суб`єктів реального сектора економіки.

Разом з тим, добросовісний платник податків не може нести відповідальність за неправомірні дії постачальників товару чи зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкових зобов`язань.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на формування податкових зобов`язань.

При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

З урахуванням наведеного, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами необхідно: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; перевірити факт реального руху активу; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Але відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Так, зокрема, порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів, оскільки в Україні діє індивідуальна юридична відповідальність.

Таким чином, угоди, які були укладені між позивачем та ПП "Херсонтранснафта", ПП "Р-ГРУПП", ТОВ "Концепт-Інфо", ТОВ "Олліса", ТОВ Енергобуд Карго", ТОВ "Енерго Альтернатива", ТОВ "Промбудпостачання", ТОВ "Завер груп" спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товар, який придбавав позивач притаманний його господарській діяльності та використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту та витрат за результатами господарської діяльності з його контрагентами є правомірним.

Висновки податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентами є безпідставними, оскільки за даними операціями, зокрема, товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарської операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом ґрунтуються на припущеннях, що є недостатнім для висновків про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум по господарськім операціям з вказаними контрагентами та свідчить про незаконність прийнятих ППР.

Відтак, ППР від 25 березня 2019 року №00019561402, №00019571402 є протиправними та підлягають скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, за даними бухгалтерського обліку, відобразив доходи від реалізації операцій з будівництва, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг. Вартість отриманих автотранспортних послуг позивачем віднесено на собівартість реалізованих робіт та послуг і відповідно до складу податкового кредиту. Відповідно до наданих до перевірки Підсумковим відомостям ресурсів до Актів приймання виконаних будівельних робіт встановлено, що позивачем на адресу покупців-замовників будівельних робіт відображено вартість транспортної складової у ціні реалізованих будівельних матеріалів та послуги з перевезення нижче, ніж ціна їх придбання. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг відповідно до п.188.1 ст. 188 ПК України.

Таким чином на порушення п.188.1 ст. 188, п.198.5 ст. 198 ПК України позивачем не нараховано, не задекларовано суму ПДВ з вартості операцій з постачання транспортних послуг нижче ціни придбання таких послуг, чим занижено суму податкових зобов`язань та в порушення п.201.10 ст. 201 ПК України не виписано, не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на вартість операцій з постачання транспортних послуг нижче ціни придбання таких послуг на суму 1424 010 грн.

ГУ ДФС посилається на п.188.1 ПК України та зазначає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг. Але відповідач нічого не зазначає в акті перевірки, що ця стаття також містить посилання на те, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом (п.14.1.71 ст. 14 ПК України).

Позивач надає згідно видів КВЕД такі послуги: 42.11 будівництво доріг і автострад, 23.63 виробництво бетонних розчинів, готових для використання, 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.

Товариством були надані послуги його замовникам із будівництва та капітального і поточного ремонту автомобільних доріг за ціною, визначеною у тендерних пропозиціях.

Тому при визначенні бази оподаткування необхідно виходити зі звичайної ціни, яка визначена сторонами договору та з якої позивачем правомірно були визначені податкові зобов`язання з ПДВ, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За порушення п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме за те, що позивач не виписав, не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні на вартість операцій з постачання транспортних послуг нижче ціни придбання таких послуг на суму 1 424 010 грн. до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 712 005 грн. (ППР № 00019581402 від 25 березня 2019 року).

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не занижено суму податкових зобов`язань, тому і відсутня правова підстава для складання податкових накладних та застосування до позивача штрафних санкцій, тому ППР №00019581402 від 25 березня 2019 року на суму 712 005 грн. належить скасувати.

Разом з тим, товариство, в порушення п.201.10. ст. 201 ПК України не зареєструвало податкові накладні у ЄРПН на загальну суму податкового зобов`язання в сумі 7 461 658,41 грн.

Так, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Товариство обґрунтовує протиправність ППР, яким донараховані штрафні санкції за не реєстрацію/несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, в зв`язку з тим, що відсутня вина підприємства у не реєстрації податкових накладних, як складова правопорушення, оскільки у підприємства були відсутні обігові кошти та не було можливості поповнити електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Так при проведенні перевірки не досліджувалось питання наявності обігових коштів на рахунках підприємства - не досліджувалася об`єктивна можливість поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Разом з тим, товариство не надало доказів, яки б підтверджували, що об`єктивна можливість поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, була пов`язана, зокрема, з бездіяльністю ДКС України та ДПС України були допущені протиправні дії, (по не поповненню рахунку в електронній системі адміністрування ПДВ) що призвело до неможливості веденням ним господарської діяльності або без порушення вимог податкового законодавства щодо строків реєстрації податкових накладних або додаткових грошових інвестицій, шляхом поповнення електронного рахунку власними коштами з інших джерел.

За таких підстав, судова колегія не приймає до уваги цей довід апелянта ТОВ "Миколаївавтодор", оскільки норми ПК України не містять застережень стосовно того, що до платників податків, у яких відсутні кошти та неможливо поповнити електронний рахунок ПДВ не застосовуються штрафні санкції за не реєстрацію/несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, тому ППР №00019581402 від 25 березня 2019 року на суму 3 730 829,20 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що порядок заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі Порядок №1307).

Відповідно п.3 вказаного Порядку, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в п.п. 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в ЄРПН на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, або обчислену відповідно до п.200-1.9 ст. 200-1 ПК України.

Згідно п.8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в п.п. 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

При цьому, п.12 Порядку №1307 передбачає, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " НОМЕР_1 ".

Таким чином, аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що на продавця, який в межах даної справи є позивачем, покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Норма п.120-1.1 ст. 120 ПК України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, диспозиція п.120-1.1 ст. 120 ПК України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таких доказів не було надано ТОВ "Миколаївавтодор" під час розгляду даної справи.

Таким чином, ППР №00019581402 від 25 березня 2019 року, яким до товариства застосовано штраф за відсутність складання/та або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних та розрахунків в розмірі 3 730 829,2 грн. за порушення п.201.10. ст. 201 ПК України не підлягає скасуванню.

Щодо перевірки порядку ведення касових операцій товариства (п. 3.3.3.1 акта перевірки, а.с. 196-202) та встановлення порушення вимог правильності оприбуткування готівкових коштів, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.2.6 гл. 2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

При проведенні перевірки ТОВ "Миколаївавтодор" податковим органом встановлено не оприбуткування позивачем готівкових коштів в касовій книзі підприємства на загальну суму 2 900 400 грн., чим порушено п.2.6 гл. 2 Положення №637.

Так, при перевірці банківських виписок та касової книги підприємства 02 лютого 2017 року згідно виписки банку Миколаївського управління акціонерного товариства (далі МУ АТ) "Укрсиббанк" підприємством здано в банк готівкові кошти на загальну сум 1 270 000 грн., однак зазначена сум не відображена у касовій книзі підприємства.

03 лютого 2017 року згідно виписки банку МУ АТ "Укрсиббанк" підприємством здано в банк готівкові кошти на загальну суму 750 000 грн., однак зазначена сума не відображена у касовій книзі підприємства за 03 лютого 2017 року.

24 лютого 2017 року згідно виписки банку, підприємством здано в банк готівки на загальну суму 145 000 грн., однак зазначена сум не відображена у касовій книзі підприємства, 27 лютого 2017 року згідно виписки банку підприємством здано в банк готівкові кошти в сумі 149 500 грн., однак зазначена сума не відображена у касовій книзі підприємства.

03 березня 3017 року, згідно виписки банка підприємством здано в банк готівки на загальну суму 149 500 грн., однак зазначена сума не відображена в касовій книзі підприємства за 03 березня 2017.

09 березня 2017 року згідно виписки банку підприємством здано в банк готівкові кошти в сумі 149 500 грн., однак зазначена сума не відображена в касовій книзі підприємства за 09 березня 2017 року.

15 вересня 2017 року згідно виписки банку підприємством отримано готівкові кошти на суму 286 900 грн., однак зазначена сума не відображена в касовій книзі підприємства. Про не оприбуткування вищезазначених готівкових коштів в касі підприємства свідчить також звіт за господарськими операціями з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

08 лютого 2019 року направлено ГУ ДФС у Миколаївській області запит підприємству. Листом від 11 лютого 2019 року - відмовлено у надані копій документів.

Апелянт ТОВ "Миколаївавтодор" протиправність ППР №00019591406 від 25 березня 2019 року обґрунтовує тим, що виписки банку, в яких зазначено, що товариством здано в банк готівкові кошти оформлені на підставі помилково виписаних оператором банку квитанцій на внесення готівкових коштів. Товариство залучало готівкові кошти від фізичних осіб на підставі договорів зворотної фінансової допомоги від 02 лютого 2017 року. Готівкові кошти були внесені на розрахунковий рахунок підприємства фізичними особами, а операціоніст банку помилково зазначив призначення платежу.

25 березня 2019 року фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до банку, який надав відповідь, що платниками вважати саме фізичних осіб в перелічених виписках банку.

Стосовно події 15 вересня 2017 року згідно виписки банку підприємством отримано готівкові кошти на суму 286 900 грн. позивач зазначає, що в зв`язку з неточностями і виправленнями в процесі унесення даних в програму виникли перекручення в датах облікових записів.

В ході розгляду справи у суді першої інстанції, позивач зазначав, що всі документи були надані при проведенні перевірки, однак, в акті перевірки зазначено, що на запит від 08 лютого 2019 року підприємство відмовилось надавати будь-які документи або пояснення.

Так, в ході перевірки, 08 лютого 2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області направлено запит підприємству (Вих. №793/10/14-29-14-06-09) "Про надання засвідчених належним чином копій документів", який вручено 08 лютого 2019 року особисто під підпис головному бухгалтеру ТОВ "Миколаївавтодор". 11 лютого 2019 року товариство листом №93 (вх. від 11 лютого 2019 року №460/10у) відмовлено у наданні копій документів. 12 лютого 2019 року перевіряючими запропоновано усно головному бухгалтеру надати та завірити копії документів необхідних для перевірки, однак головний бухгалтер в усній формі відмовила від надання та завірення копій документів, про що складено відповідний акт.

Таким чином, суд першої інстанції, правомірно не прийняв доводи апелянта стосовно помилок операціоніста банку та ще будь-яких помилок, та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування ППР №00019591406 від 25 березня 2019 року.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову ТОВ "Миколаївавтодор" - визнання протиправними та скасування ППР від 25 березня 2019 року №00019561402, №00019571402, ППР від 25 березня 2019 року №00019581402 частково на суму 712 005 грн. та відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування ППР від 25 березня 2019 року №00019591406.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївавтодор", Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2020 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.