Постанова

від 29.05.2020 по справі 826/6792/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6792/18 Головуючий у І інстанції : Головань О.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мельничука В.П,

суддів: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Екологія в Святошинському районі м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Екологія в Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Екологія в Святошинському районі м. Києва" в якому просив:

- визнати протиправною відмову Відповідача щодо надання публічної інформації за запитом;

- зобов`язати Відповідача надати Позивачу повну інформацію, що запитувалась згідно інформаційного запиту.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що право на отримання від Відповідача запитуваної інформації закріплено приписами ст. 34 Конституції України, ст. 5 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 року № 2658-XII, ч. 5 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 року № 2939-VI.

На думку Позивача, КП Екологія в Святошинському районі м. Києва протиправно відмовило йому в наданні інформації листом № 40 від 05.03.2018 року з посиланням на те, що Відповідач не є суб`єктом владних повноважень, не відноситься до розпорядників інформації згідно положень ст. 13 Закону № 2939-VI.

Крім того, Відповідач в зазначеному листі вказав, що з більшою частиною запитуваної інформації можна ознайомитись на сайтах розпорядників інформації, а саме - вся інформація про використання публічних коштів розміщена на єдиному ВЕБ-порталі згідно з Законом України Про відкритість користування публічних коштів від 11.02.2015 року № 183-VІІІ, вся інформація про фінансову звітність знаходиться на порталі Київаудит за відповідними посиланнями.

Також, для отримання більш детальної інформації заявнику запропоновано звернутись до КП Екологія в Святошинському районі м. Києва .

Позивач вважає вказану відмову протиправною.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Комунального підприємства Екологія в Святошинському районі м. Києва у наданні публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 28 лютого 2018 року.

Зобов`язано Комунальне підприємство Екологія в Святошинському районі м. Києва (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 97, код 16281219) надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 28 лютого 2018 року, з врахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство Екологія в Святошинському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач вважає, що запитувана інформація не стосується використання бюджетних коштів.

Крім того, КП Екологія в Святошинському районі м. Києва не відноситься до суб`єктів владних повноважень, не займає домінуюче становище, не отримує та не користується бюджетними коштами, та не є розпорядником інформації за визначеннями, що містяться в Законі № 2939-VI, Кодексі адміністративного судочинства України, а відтак не уповноважене надавати запитувану Позивачем інформацію, керуючись нормами Закону № 2939-VI.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач 28 лютого 2018 року направив до Відповідача інформаційний запит Вих. № 2802/18, в якому просив КП Екологія в Святошинському районі м. Києва надати скановані копії документів, що перебувають у його володінні, а саме за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року: фінансову звітність з пояснювальною запискою; фінансові плани та інформацію щодо його виконання у розрізі кварталів; звіт про використання та запаси палива (форма №4-МТП) (місячна); статут підприємства; накази на проведення інвентаризації; накази про створення постійно діючої інвентаризаційної комісії та робочих комісій про проведення інвентаризації; накази про створення комісії на списання товарно-матеріальних цінностей; протокол про затвердження результатів інвентаризації; інвентаризаційні описи щодо проведення інвентаризації; наказ про облікову політику; накази на призначення керівника та головного бухгалтера; накази на призначення виконуючого обов`язки керівника; накази на призначення виконуючого обов`язки головного бухгалтера; перелік укладених цивільно-правових угод з фізичними особами; акти виконаних послуг за укладеними цивільно-правовими угодами з фізичними особами; відомості нарахування амортизації; перелік власного та орендованого автотранспорту: для власного автотранспорту надати документи на придбання (накладна, акт прийому-передачі, договір, підтверджуючі документи на додаткові витрати на придбання транспортних засобів (послуги МРЕО, дообладнання автомобіля, послуги з транспортування, сплата обов`язкових платежів); для орендованого автотранспорту (договір оренди, акт прийому-передачі транспортного засобу, акт оцінки, підтверджуючі документи на витрати щодо оформлення договору оренди); за кожним об`єктом основних фондів, що обліковується на підприємстві та відноситься до складу транспортних засобів, надати інформацію щодо: дати придбання, методу амортизації, первинної вартості, суми та дат модернізації, залишкової вартості станом на 01.12.2017 року; копії технічних паспортів на автотранспорт; документи на страхування автотранспортних засобів (копії полісів ОСАЦВ, договори КАСКО, акти виконаних робіт, у випадку настання страхового випадку); договори повної матеріальної відповідальності працівників; накази про закріплення транспортних засобів; табеля робочого часу; накази про відрядження; накази про відпустки; наказ про створення комісії (призначення уповноваженого) з соціального страхування на підприємстві; накази про затвердження штатних розписів; штатні розписи; графік надання відпусток; копії листків непрацездатності, протоколи рішення комісії (уповноваженого) з соціального страхування щодо виплати допомоги; звіти Ф4 ФСС з ТВП (звіт по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням); довідки про розрахунки середньої заробітної плати при виплаті лікарняних (допомоги при тимчасовій непрацездатності) та відпускних; підтверджуючі документи на передачу та закріплення транспортних засобів за відповідальними особам; накази про використання транспорту; накази про затвердження лінійної норми списання паливно-мастильних матеріалів; накази про встановлення коригуючих коефіцієнтів на транспортну роботу; накази про перехід про застосування коригуючих коефіцієнтів; документи, що підтверджують транспортну роботу (подорожні листи) у розрізі кожного автомобіля; відомості обліку паливно-мастильних матеріалів у розрізі матеріально-відповідальних осіб; інформація щодо джерел придбання ПММ (назва постачальника, обсяг закупівлі, форма розрахунку, форма заправки (талони, паливна карта, відомість тощо); документи щодо прийому-передачі, повернення паливних карт у підзвіт матеріально-відповідальних осіб; перелік осіб, що використовують автомобільний транспорт з зазначенням посади, прізвища, ім`я, по-батькові; посадові інструкції працівників підприємства; документи на придбання ПММ: прибуткові накладні, розшифровки від постачальників ПММ, договори на постачання ПММ; документи на списання паливно-мастильних матеріалів: відомості про видачу талонів (дозволів на отримання ПММ), лімітно-забірні відомості, відомості-розшифровки заправлення ПММ з застосуванням паливних карт; інформація щодо залишку паливно-мастильних матеріалів у підзвітних осіб станом на кінець місяця у розрізі матеріально-відповідальних осіб; акти списання товарно-матеріальних цінностей; касові чеки на заправку ПММ; подорожні листи у розрізі автомобілів; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (авансові звіти) з підтверджуючими документами; журнал обліку руху паливних карток; відомості з обліку талонів на паливо; журнал обліку подорожніх листів; адресний перелік автостоянок, якими розпоряджається Відповідач; кадастровий план земельних ділянок автостоянок Відповідача.

Відповідач листом 05 березня 2018 року № 40 відмовив Позивачу в наданні зазначеної інформації.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що запитувана інформація згідно змісту запиту від 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 стосується використання бюджетних коштів Комунальним підприємством Екологія в Святошинському районі м. Києва , тобто, є публічною в розумінні ст. 1 Закону № 2939-VI, а Відповідач як юридична особа, що фінансуються з місцевого бюджету, є розпорядником вказаної публічної інформації згідно зі ст. 13 Закону № 2939-VI.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що запитувана інформація або її частина має бути у розпорядженні Відповідача, а у випадку її відсутності Відповідач може повідомити про це Позивача.

Також суд першої інстанції зазначив, що за приписами ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI та обставина, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел не може бути підставою для відмови у наданні інформації.

Крім того суд першої інстанції звернув увагу, що Відповідач помилково запропонував Позивачу з`явитися до офісу компанії і у випадку задоволення запиту на місці, необхідності оплати виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, оскільки ОСОБА_1 просив надати інформацію на електронну адресу в сканованому вигляді, що виключає необхідність виготовлення копій на паперових носіях.

Також, суд першої інстанції вказав, що зі змісту відповіді на інформаційний запит від 05 березня 2018 року № 40 не є зрозумілим, яку інформацію Відповідач має у своєму розпорядженні, а яку - ні, та зазначив, що у відповіді на запит має бути надано роз`яснення, якою інформацією володіє Відповідач.

Суд першої інстанції роз`яснив Відповідачу, що вказана інформація має бути надіслана на зазначену Позивачем адресу електронної пошти.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до абз. 1 ст. 5 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 року № 2658-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

За приписами ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-VI публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Згідно п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.

Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-VI доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1 та 2 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

За приписами ч. 3 та 4 ст. 13 Закону № 2939-VI на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Частина 1 - 3 ст. 22 Закону № 2939-VI встановлює, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Проаналізувавши наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідач протиправно не надав ОСОБА_1 запитувану ним інформацію.

Посилання Відповідача в апеляційній скарзі на те, що КП Екологія в Святошинському районі м. Києва не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України та Закону № 2939-VI не беруться до уваги колегією суддів, з огляду на наступне.

З матеріалів справи, вбачається, що відповідно до п. 1.3 розділу І Статуту Комунального підприємства Екологія в Святошинському районі м. Києва , затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 січня 2013 року № 44 підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва. Власником Підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада (далі - Власник).

Згідно п. 2.4 розділу ІІ Статуту № 44 підприємство здійснює закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти в порядку, визначеному законодавством України.

Пункт 3.1 розділу ІІІ Статуту № 44 визначає, що підприємство є юридичною особою, має статус комунального унітарного комерційного підприємства.

Відповідно до п. 5.1 розділу V Статуту № 44 майно Підприємства належить до комунального власності територіальної громади м. Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Згідно п. 5.2 розділу V Статуту № 44 Джерелами формування майна Підприємства є: грошові та матеріальні внески Власника; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів фінансово-господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації із бюджету; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; майно, придбане у інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Усі кошти Підприємства зараховуються на його рахунки в установах банків України. Облікові кошти Підприємства знаходяться в його повному розпорядженні.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визначив обов`язки Відповідача щодо надання інформації на запит Позивача, оскільки КП Екологія в Святошинському районі м. Києва , відповідно до положень свого статуту, може використовувати дотації з бюджету, а саме: здійснює закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, а відтак має звітувати за використання бюджетних коштів, в тому числі й надавати публічну інформацію на запити фізичних осіб.

Колегія суддів зауважує, що з аналізу приписів ст. 1 Закону № 2939-VI вбачається, що публічна інформація може знаходитись у володінні інших розпорядників публічної інформації, а не лише, як вважає Відповідач, у суб`єкта владних повноважень.

Оскільки, статут Відповідача надає йому право використовувати бюджетні кошти та комунальне майно, колегія суддів прийшла до висновку, що керуючись ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI, Відповідач, як розпорядник таких коштів та майна комунальної власності, зобов`язаний вказаним законом, як розпорядник інформації, надавати та оприлюднювати її.

Окрім цього, колегія суддів зауважує, що за приписами ч. 1. ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації, для цілей цього закону, окрім суб`єктів владних повноважень, також відносяться інші юридичні особи.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Відповідач у разі надання Позивачу затребуваної інформації в сканованому вигляді на його електронну адресу, не має стягувати плату за її виготовлення.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та доводи КП Екологія в Святошинському районі м. Києва , викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Екологія в Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко