Рішення

від 19.05.2020 по справі 904/560/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2020м. ДніпроСправа № 904/560/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Запари М.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСПЕЦМАШ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ДОНПРОММАШ", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Представники:

від позивача: Петренко М.Г

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ТД УКРСПЕЦМАШ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРШЙНА ФІРМА ДОНПРОММАШ в якому просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДОНПРОММАШ (код ЄДРПОУ 33920093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД УКРСПЕЦМАШ (код ЄДРПОУ 42170627) 119 999,96 грн. заборгованості за поставлений товар, 25 484,57 грн. пені, 15% річних на суму 12 050,46 грн., інфляційні збитки на суму 2 751,71 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2 405,08 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною оплатою відповідачем за поставлений товар за договором поставки за №2019/06-02 від 14.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.20 залишено позовну заяву без руху.

11.02.20 відкрито провадження у справі.

Відповідач у судові засідання 27.02.20 не з`явився. Судові засідання призначені на 17.03.20 та 16.04.20 не відбулись у зв`язку з карантинними заходами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.20 наступне судове засідання було відкладене на 19.05.20.

12.05.20 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії Акту наданих послуг за Договором №2 про надання правової допомоги від 22.01.2020 та копії платіжного доручення №59 від 27.01.2020.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідача про слухання справи було належним чином повідомлено про що свідчить поштове повідомлення №4930011163655.

У судовому засіданні 19.05.20 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД УКРСПЕЦМАШ , як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ ДОНПРОММАШ , як Покупцем, був укладений Договір поставки №2019/06-02 від 14.06.2019 року (далі - Договір), згідно умов якого продавець зобов`язується продати, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі запчастини для рухомого складу.

Найменування, одиниці вимірювання і загальна кількість товару, що підлягає, поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються у специфікації, додатку, що є невід`ємною частиною Договору.

В Специфікації №1 від 14.06.2019 року, що є невід`ємною частиною Договору, було зазначено, що відповідно до умов Договору Продавець поставляє а покупець приймає і оплачує наступний Товар: двигун ДВЗ ЯМЗ 240-М2 у кількості 1 шт., вартість якого складає 500 000.00 грн. з ПДВ. Ціна на Товар включає в себе вартість упаковки, маркування транспортні та інші витрати, пов`язані з поставкою товару.

Продавець (постачальник) поставляє товар в строк 20 робочих днів з моменту 50% передоплати умовах DDP (доставка до складу Покупця за рахунок продавця) згідно з правил Інкотермс-2010.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що порядок і форма розрахунків вказується Сторонами у специфікаціях (додатках) до цього договору.

Відповідно до специфікації порядок оплати та форма розрахунків: 50% передоплата здійснюється на підставі рахунку на протязі 5 банківських днів з моменту підписання специфікації. Доплата 50 відсотків здійснюється на протязі 20 банківських днів з моменту отримання товару і підписання видаткової накладної.

Згідно п.3.8. Договору датою передачі Товару є дата, зазначена в накладній відвантаження товару. Приймання Товару проводиться в порядку, встановленому Інструкціями про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості і якості (П-6, П-7).

Пунктом 3.9. встановлено, що у випадку відсутності в Покупця претензій щодо якості та кількості придбаного товару він зобов`язаний підписати видаткові накладні при прийняті товару й передати Продавцю або направити факсимільним зв`язком підписані примірники одночасною відправкою оригіналу рекомендованим листом. Якщо покупець не надасть Продавцю на протязі дводенного строку підписані видаткові накладні або заперечення щодо їх підписання, то товар вважається прийнятим у власність Покупця без заперечень щодо кількості та якості, а видаткові накладні вважаються узгодженими сторонами і підписані Покупцем.

Відповідно до п.7 Специфікації №1 від 14.06.2019 року гарантійний термін на товар не може бути менше гарантійного терміну встановленого виробником товару,і становить не менш 12 місяців. Обчислення гарантійного строку починається з моменту введення в експлуатацію товару.

Як встановлено матеріалами справи продавцем 14.06.2019 року було надано покупцю для оплати рахунок №137 від 14.06.2019 року.

18.06.2019 року покупцем здійснено передоплату у розмірі 50% вартості за товар Двигун ЯМЗ 240-М2 у кількості 1 шт. на загальну суму 250 000,00 гривень з ПДВ.

Поставка Товару Покупцю відбулася на 20 робочий день з дати отримання продавцем передоплати, а саме 17.07.2019 року, про що свідчить видаткова накладна №169 від 17.07.2019 року та товарно-транспортна накладна №Р169 від 17.07.2019 року, тобто позивачем було належно виконано взяті на себе обов`язки з постачання товару.

Як вже було вище зазначено згідно до п.6 Специфікації №1 від 14.06.2019 року доплата 50% вартості Товару здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту отримання Товару і підписання видаткової накладної тобто доплата за поставлений товар повинна бути здійснена Відповідачем до 13.08.2019 року включно.

Як свідчать матеріали справи доплата за поставлений Товар від покупця в строк не надійшла, Продавець звернувся до Покупця із листом №309 від 19.08.2019 року якому просив надати інформацію щодо орієнтовного строку здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, та попередив, про те, що у випадку якщо протягом трьох робочих днів не буде надано жодної інформації щодо строків остаточного розрахунку, то він буде вимушений нараховувати пеню згідно п.5.3.1 Договору.

В свою чергу ТОВ ВКФ ДОНПРОММАШ надало лист-відповідь від 20.08.2019 року №1001-20/08 у якому підтвердило факт отримання товару за договором, та додатково зазначило, що після встановлення двигуна і його подальшого огляду фахівцями, було начебто встановлено, що двигун не є новим і має значні дефекти, що не відповідає умовам договору і начебто двигун є майже непрацездатним.

Зокрема, в листі - відповіді було зазначено такі недоліки:

- Внутрішня полість водяних колекторів має відкладення рідини, що свідчить про над терміновість їх роботи.

- Маховик дизеля має забоїни, затертості, явні сліди грубої обробки шліфувальною шкуркою.

- Під кріпежем ТНВД багаторічні бруд та мазут.

- Свіжі потоки масла між кожухом маховика і дизелем.

- Шліцівало поворотного механізму відсутні.

- Стартер і генератор дизеля викрашені в кустарних умовах.

- Полумуфта вала відбору міцності має виробітку і до подальшого використання не підходить.

Як зазначив позивач вказані недоліки не є прихованими в розумінні Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості (П-7), так їх можна було легко виявити при прийманні товару. Навіть залучення фахівців не є необхідністю для того, щоб виявити забоїни, затертості, багаторічний бруд, мазут або потоки масла .

У п.3.10 договору зазначено, що у випадку не відповідності товару показникам якості, що перешкоджають його використанню за призначенням, покупець має право не прийняти продукцію, але цим правом відповідач не скористався, а натомість встановив двигун та розпочав його експлуатацію.

Позивача у судовому засіданні зазначив,що коли надійшов лист з вимогою погашення простроченої заборгованості, відповідач заявив про начебто виявлені недоліки товару.

Пунктом 3.11 Договору визначено, що строк усунення недоліків, що перешкоджають використання товару за призначенням, або заміни товару в межах гарантійного строку - 20 днів з моменту виявлення дефектів. Про виявлення дефектів сторони складають відповідний двосторонній акт, про дату складання якого Покупець за 3 робочих дні повідомляє Продавця, а Продавець зобов`язується направити свого представника. У випадку виявлення недоліків або потреби у заміні Товару, Продавець усуває недоліки або проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

Суд звертає на те,що як вже було вище зазначено відповідно до п.7 Специфікації №1 від 14.06.2019 гарантійний термін на товар не може бути менше гарантійного терміну встановленого виробником товару, і становить не менш 12 місяців. Обчислення гарантійного строку починається з моменту введення в експлуатацію товару.

Вищевикладені пункти договору та специфікації протирічять один одному.

Також в листі-відповіді повідомлялося про те, що на виконання п.3.11 Договору Позивачу було направлено листа з запрошенням спеціаліста для складання Акту про виявлені недоліки, але як зазначив позивач жодних листів із запрошенням для складання Акту та фотографії виявлених недоліків Позивачу не надходило та матеріали справи не містять фотографії виявлених недоліків та ніякої відповіді від позивача щодо усунення або заміни неякісної продукції, або зменшення її вартості Відповідачем отримано не було.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що всі суперечності, що виникають при виконанні цього договору, повинні вирішуватись шляхом переговорів сторін.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що у випадку, якщо сторони не зможуть прийти до згоди в результаті переговорів, то суперечності повинні бути врегульовані відповідно до чинного законодавства.

Після отримання листа - відповіді від Відповідача Позивачем були здійснені спроби владнати цю конфліктну ситуацію шляхом проведення переговорів, але всі спроби виявились безрезультатними.

Позивачем неодноразово було запропоновано здійснити заміну товару в межах гарантійного терміну, але відповідач жодного разу не скористався цим правом, і передбачено пунктом 3.11, натомість обрав зниження вартості поставленого Товару;

Щоб отримати хоча б частину грошових коштів від відповідача, позивачем здійснені крайні міри, а сааме було надано знижку майже у 30% від вартості товару, що відображено у Додатковій угоді №1 від 30.10.2019 року та Додатку №1 від 30.10.2019 до Специфікації №1 від 14.06.2019 року, які були підписані сторонами.

Сума боргу після підписання сторонами Додаткової угоди №1 від 30.10.2019 та Додатку №1 від 30.10.2019 року до Специфікації №1 від 14.06.2019 року склала 119 999,96 гривень яка не погашена відповідачем, підлягає до стягнення і підтверджується матеріалами справи.

Щодо стверджень відповідача по поставці йому неякісного товару суд зазначає наступне:

Згідно п.3.8, п.3.9,п.3.10 сторони домовились у випадку поставки неякісного товару керуватись інструкцією (п-7)

Поставка товару була здійснена на умовах DDP (доставка до складу Покупця за рахунок продавця) згідно з правил Інкотермс-2010.

Як вбачається з матеріалів справи покупець та продавець підписали видаткову накладну № 169 від 17 липня 2019 року з двох сторін без заперечень, тому товар вважається прийнятим у власність покупця без заперечень щодо кількості та якості. Претензій щодо якості та кількості придбаного товару від відповідача на адресу позивача не надходило. Двигун вважається прийнятим та покупець розпочав його експлуатацію. Крім того згідно п.14 інструкції п-7 приймання продукції по якості і кількості здійснювалось у відповідності до документів , які засвідчують якість та комплектність поставленою продукції у відповідності до пункту 3.5 договору

Представник позивача для прийняття товару відповідно п.17 інструкції відповідачем не викликався тому у відповідності до п.29 інструкції акт о фактичній якості та комплектності отриманої продукції не складався. Крім того згідноп.30 інструкції експерта відповідач не викликав.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 5.3.1. встановлено, що у разі порушення термінів оплати за поставлений товар за цим договором, покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення, за кожний день прострочення, а також встановлений індекс інфляції та 15 відсотків річних. Нараховані за даним пунктом кошти постачальник вправі утримати із будь-яких коштів, що надійшли від покупця за даним договором із повідомленням останнього.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги по стягненню відповідачем пені у сумі 25484,57грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 25276,85грн.

-17260,27(15.08.2019-29.102019);

-8016,58 ( 30.10.2019- 22.01.20).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3.1. Договору встановлено, що у разі порушення термінів оплати за поставлений товар за цим договором, Покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний день прострочення, а також встановлений індекс інфляції та 15 відсотків річних. Нараховані даним пунктом кошти, постачальник вправі утримати із будь-яких коштів що надійшли від покупця за даним договором із повідомленням останнього.

Позовні вимоги по стягненню 15% річних у сумі 12050,46 підлягають задоволенню частково у розмірі 11 947,72

-4139,50(15.08- 29.10.2019)

-7808,22(30.10.2019- 22.01.2020)

Позовні вимоги по стягненню інфляційних підлягають задоволенню у сумі 2750.00частково у розмірі 1750 грн.

-1750 ( за вересень 2019 ), щодо нарахування інфляційних відповідачем на суму 119999,96 за період з 31.10.2019 по 22.01.2020 суд зазначає, що перевіривши застосування інфляційних у системі Законодавство сума інфляційних за даний період з листопада та грудень дорівнює 99,8998, та не підлягає нарахуванню.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З наведених положень законодавства вбачається, що втрати від інфляції, де початком та кінцем періоду нарахування є обмежений місяць (початком періоду нарахування втрат від інфляції зазначена середина місяця 03,05,14,19,21.04.2018, а кінцем також неповний місяць 08.08.2019) не можуть бути нараховані, так як наведені вище місяці обмежені вказаною позивачем датою, у той час як найменший період визначення індексу інфляції складає місяць (аналогічна правова позиція міститься у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18).

Щодо вимог позивача по стягненню з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000.00 грн. суд зазначає наступне:

Представник Товариство з обмеженою відповідальністю ТД УКРСПЕЦМАШ в судовому засіданні 28.10.2019 подану заяву підтримував, просив суд її задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРШЙНА ФІРМА ДОНПРОММАШ" судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРШЙНА ФІРМА ДОНПРОММАШ в судове засідання 28.10.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень щодо не співмірності витрат, які підлягають розподілу між сторонами до суду не подав.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно також до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, задля визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, в якій зазначено , що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи викладене, в контексті норми статті 126 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Таким чином, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є, зокрема, наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи на користь адвоката.

Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката заявником надано до суду:

- копію Договору №2 від 22.01.2020

- копію Додаткової угоди №1 до Договору №02 від 22.01.2020;

- попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу;

- платіжне доручення № 59 від 27.01.2020.

Згідно умов п.9 вищезазначеного договору №2 від 22.01.2020 оплата гонорару за правову допомогу адвоката здійснюється клієнтом за додатковою угодою укладеною сторонами відповідно до тарифів погодинної оплати адвоката та витраченого на надання правової допомоги часу.

Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору №02 від 22.01.2020 в якій сторони погодили, що вартість однієї години роботи Адвоката становить 500 грн.. Пунктом 2 додаткової угоди №1 сторони погодили, що Клієнт здійснює попередню оплату послуг Адвоката у розмірі 10000,00 гривень протягом 5 банківських днів з дати укладення цієї додаткової угоди. Згідно з Пунктом 3 додаткової угоди №1 остаточна вартість послуг, що надаються Адвокатом за цим договором встановлюється в Актах наданих послуг, які підписуються сторонами.

Згідно Акту наданих послуг за Договором №2 про надання правової допомоги від 22.01.2020, складеного 27.04.20, загальна вартість послуг, наданих Адвокатом Петренко Марією Геннадіївною склала 10000,00 грн..

Платіжним дорученням № 59 від 27.01.2020 підтверджується перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю ТД УКРСПЕЦМАШ на рахунок Адвоката Петренко Марії Геннадіївни грошових коштів у сумі 10000,00 грн. із призначенням платежу: Сплата за надання юридичних послуг зг. рах. №15/01-20 від 22.01.2020 р., без ПДВ .

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України ).

Так, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000.00 грн..

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2 , 46 , 73 , 74 , 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 233

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДОНПРОММАШ (місцезнаходження: 49006,Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Пушкіна, буд.8А код ЄДРПОУ 33920093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД УКРСПЕЦМАШ (місцезнаходження: 04073, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.160, код ЄДРПОУ 42170627) 119 999,96 грн. заборгованості за поставлений товар, 25276,85 грн. пені, 15% річних на суму 11 947,72грн., інфляційні збитки на суму 1750грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2 405,08 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн..

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.05.2020

Суддя С.П. Панна