Рішення

від 21.05.2020 по справі 910/968/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2020Справа № 910/968/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд"

про стягнення 376 739, 84 грн.

за участю представників:

від позивача:не з`явився від відповідача:не з`явився ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (далі - ТОВ "БП "Житлобуд", відповідач) про стягнення коштів у сумі 376 739, 84 грн.

У обґрунтування позову АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору підряду № 5423-ДнОЭ від 26.02.2019 р. позивачем був перерахований авансовий платіж у розмірі 50 % від вартості робіт з технічного переоснащення об`єктів у місті Дніпро. Однак, ТОВ "БП "Житлобуд" порушило свої зобов`язання, обумовлених договором робіт не виконало, тому сплачені кошти мають бути повернуті позивачу.

У позові АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" просить стягнути з відповідача авансовий платіж у сумі 264 936,60 грн., неустойку у розмірі 74 712,12 грн. та штраф у сумі 37 091,12 грн., що разом становить 376 739,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, призначене підготовче засідання. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судове засідання представники сторін не з`явились. Представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, у минулому судовому засіданні свої вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать направлені судом за його юридичною адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (3039, м. Київ, провул. Руслана Лужевського, буд. 14), поштові відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 29.01.2020 р., ухвалою-повідомленням про судове засідання від 02.03.2020 р., ухвалою про відкладення розгляду справи від 10.04.2020 р. Проте, відповідач до суду повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що закріплений в ст. 129 Конституції України, п. 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України принцип рівності сторін реалізується шляхом наданням особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи. Вимогу щодо рівності сторін було б позбавлено змісту, якби сторону провадження не було повідомлено про судове засідання у спосіб, який дав би їй можливість взяти участь у ньому, якщо він або вона вирішить скористатися встановленим національним законодавством правом з`явитися у судове засідання (рішення ЄСПЛ у справі "Лопушанський проти України" від 02.02.2017).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком як держави, так і осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судового рішення визначений ст. 242 ГПК України, частина 11 якої передбачає, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 р., від 02.03.2020 р., від 10.04.2020 р. відповідача було повідомлено про судові засідання, призначені у даній справі на 02.03.2020 р., 09.04.2020, 21.05.2020 р. Втім, поштові відправлення з наведеними ухвалами суду були повернуті органом поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва із відмітками про неможливість їх вручення адресату.

Враховуючи, що указані поштові відправлення були надіслані за належною адресою відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи.

Відповідно до практики Європейського Суду сторони, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України").

Відповідно до 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень.

При цьому в ухвалах суду по даній справі сторонам було роз`яснено, що інформація по справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням:http://court.gov.ua/fair/.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі представника відповідача.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 26.02.2019 між АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (замовник) та ТОВ "БП "Житлобуд" (підрядник) був укладений договір підряду № 5423-ДнОЭ (далі - договір). Відповідно до умов цього договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання власними силами виконати роботи: 42.22 "технічне переоснащення КЛ 6кВ РП-41 ком.3-ТП-1353 ком.5 в місті Дніпро" (п. 1.1).

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису (додаток 2), і становить 529 873,20 грн. з ПДВ (п. 3.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.2.1 договору замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 50 % від договірної ціни, що складає 264 936,60 грн. з ПДВ. Платіж за виконані роботи здійснюється замовником на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт, оформленого за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, актів закриття прихованих робіт, тощо (п. 3.2.2 договору).

Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт з моменту надання йому фронту робіт за актом приймання-передачі, а також отримання письмової заявки (підтвердження) замовником про початок робіт на об`єкті. Строки виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів визначаються календарним графіком виконання робіт, згідно із яким кінцевим терміном виконання робіт - є 31.03.2019 р. (п. 4.1, 4.2 договору).

Забезпечення робіт проектною документацією покладається на замовника (п. 5.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань до їх повного виконання (п. 11.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного договору підряду 06.03.2019 р. сторони підписали акт приймання-передачі майданчика під будівництво, разом із яким підряднику було передано проектну документацію робіт РД 040 125-П3, УП.2, 2018 р. . Також позивачем був перерахований відповідачу авансовий платіж у розмірі 50 % від договірної ціни робіт - у сумі 264 936,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1037191 від 06.03.2019 р.

Однак, виконання робіт відповідачем не було розпочато та у визначений договором строк (31.03.2019 р.) замовлені роботи відповідач не здав, тому 20.08.2019 р. АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" направило на адресу відповідача лист про розірвання договору підряду, у якому також вимагало повернути авансовий платіж протягом 5 банківських днів з дати отримання цієї вимоги. Вказаний лист був повернутий на адресу позивача за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Як слідує з п. 15.2 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику у разі, якщо підрядник за своєї вини не розпочав виконання робіт протягом 1 календарного дня, коли згідно з договором повинен був розпочати їх виконання. У разі, якщо рішення про розірвання договору приймається відповідно до умов пункту 15.2 договір вважається розірваним на 15 календарний день з дня направлення замовником повідомлення про таке рішення.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, як свідчать матеріали справи, позивач скористався своїм правом, наданим йому законом та договором, щодо відмови від подальшої дії договору підряду у зв`язку із порушенням підрядником своїх зобов`язань за договором.

За таких обставин суд встановив, що договір № 5423-ДнОЭ від 26.02.2019 р. на час розгляду даного спору є розірваним у односторонньому порядку з 04.09.2019 р., проте, ця обставина не впливає на обов`язок відповідача повернути попередню оплату на вимогу позивача від 20.08.2019 р.

Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання робіт або повернення сплаченої суми не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення авансу у сумі 264 936,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Також позивач просив стягнути неустойку у розмірі 74 712,12 грн. та штраф у сумі 37 091,12 грн., нараховані за прострочення виконання договірних зобов`язань.

За приписами ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 13.1.1 договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1 % від договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від договірної ціни.

Також зігдно з п. 13.1.5 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання підрядником прийнятих зобов`язань за договором у разі здійснення замовником попередньої оплати, підрядник зобов`язується впродовж 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги від замовника, повернути на поточний рахунок замовника суму грошових коштів, попередньо перерахованих в рахунок оплати робіт за цим договором. За прострочення повернення грошових коштів понад 10 (десять) банківських днів, підрядник зобов`язаний повернути Замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 2 % від несвоєчасно поверненої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент нарахування пені.

Отже, зважаючи на наведені приписи закону та умови договору, а також на те, що відповідач не виконав свій обов`язок та порушив строки виконання робіт, суд вважає, що вимоги про стягнення штрафних санкцій є обгрунтованими.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 74 712,12 грн. та штраф у сумі 37 091,12 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

За таких обставин позов АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Також суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із внесеними до неї змінами), постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, у зв`язку з чим до ГПК України внесені зміни щодо продовження процесуальних строків.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" про стягнення коштів у сумі 376 739, 84 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (03039, м. Київ, провул. Руслана Лужевського, буд. 14, ідентифікаційний код 42046828) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) авансовий платіж у сумі 264 936 (двісті шістдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн. 60 коп., неустойку у сумі 74 712 (сімдесят чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 12 коп., штраф у сумі 37 091 (тридцять сім тисяч дев`яносто одна) грн. 12 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 5 651 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят одна) грн. 10 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті в судовому засіданні 21 травня 2020 року.

Повний текст рішення складений 27 травня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення, який не може бути меншим строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Головіна К. І.