Рішення

від 25.05.2020 по справі 911/530/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/530/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Гомі А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

Дніпропетровської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Кассіс Фікс", м. Кагарлик

Київської області

про стягнення 538 650,00 грн. неустойки

за участю представників

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області (далі по тексту - АТ "Нікопольський завод феросплавів") звернувся до господарського суду Київської області з позовом б/д №2020.02.19/45-7578/4016 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Кассіс Фікс", м. Кагарлик Київської області (далі по тексту - ТОВ "Кассіс Фікс"), в якому просить суд стягнути з відповідача 538 650,00 грн. штрафних санкцій, на підставі п. 10.2 договору поставки від 29.03.2018 №1801807, в тому числі: пеню за прострочення поставки за період 31.05.2019 - 19.02.2020 в сумі 500 850,00 грн. за ставкою 0,5% в день від вартості товару згідно пункту 10.2 договору, 37 800,00 грн. штрафу за прострочення поставки більш ніж на 10 днів за ставкою 10% від вартості непоставленого товару згідно пункту 10.2 договору та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 03.03.2020 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/530/20, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання у справі №911/530/20 призначено на 06.04.2020.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2020 судове засідання у справі 911/530/20 відкладено на 04.05.2020, у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

04.05.2020 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання №2020.04.24/2-4016, у якому представник позивача заперечує проти письмового розгляду справи та просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з урахуванням періоду дії карантину.

В судове засідання 04.05.2020 представники сторін не з`явились. Рекомендоване поштове відправлення, яким суд направляв на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як місцезнаходження ТОВ "Кассіс Фікс", копію ухвали від 06.04.2020, повернулось на адресу суду з довідкою підприємства зв`язку від 10.04.2020 про відсутність адресата.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2020 судове засідання відкладено на 25.05.2020.

В судове засідання 25.05.2020 представники позивача та відповідача не з`явились. Поштове відправлення, яким суд направляв відповідачу копію ухвали від 04.05.2020, повернуто підприємством зв`язку із довідкою від 12.05.2020 про відсутність адресата.

Відповідно до частини 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно до пункту 5 частини 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ухвалах від 06.04.2020 та від 04.05.2020 суд роз`яснював сторонам про те, що явка представників у судове засідання не є обов`язковою.

Розглянувши позов АТ "Нікопольський завод феросплавів" до ТОВ "Кассіс Фікс" про стягнення 538 650,00 грн., всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

29.03.2018 між ТОВ "РосУкрМеханіка" (постачальник) та ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" (покупець) укладено договір поставки №1801807.

17.08.2018 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо зміни найменування публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів".

11.11.2019 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо зміни найменування товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрМеханіка" на товариство з обмеженою відповідальністю "Кассіс Фікс".

Відповідно до умов договору поставки від 29.03.2018 №1801807:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору (далі - товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і за умовами, передбаченими цим договором (п. 1.1 договору);

- постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у спосіб та на умовах, зазначених у специфікації (додатках) до цього договору. Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка є погодженою сторонами (п. 3.1 договору);

- згідно з умовами специфікації (додатку) до цього договору, постачальник власними силами або за власний рахунок проводить завантаження товару на автомобільний або залізничний транспорт перевізника товар належної якості (для транспортування на адресу покупця) в погодженій сторонами кількості, відповідної якості та за ціною, що передбачена умовами цього договору (п. 3.2 договору);

- постачальник зобов`язується поставити товар покупцеві у визначений у специфікації (додатку) до цього договору термін поставки, з урахуванням всіх умов, що передбачені у розділі 3 цього договору (п. 3.3 договору);

- зобов`язання постачальника щодо постачання товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем акта прийому - передачі товару. Поставка товару здійснюється у технічно справному транспортному засобі, а у разі поставки залізничним транспортом - у технічно справних вагонах (п. 3.6 договору);

- постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю в строки, визначені п. 3.3 цього договору, та за власний рахунок здійснити завантаження товару у транспортний засіб покупця належної якості (п. 3.8 договору);

- загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього договору (п. 4.1 договору);

- ціна кожного найменування товару, залежить від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікації (додатку) до договору (п. 4.2 договору);

- ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначені в п. 4.2 даного договору, встановлюється у національній валюті України - гривні і не підлягають зміні протягом дії цього договору, якщо інше не буде передбачено у специфікації (п. 4.3 договору);

- порядок оплати і форма розрахунків вказуються у специфікаціях (додатках) до даного договору. Додатково сторони погодили, що покупець має право відтермінувати сплату за товар у випадках, передбачених п. 4.7 цього договору, при цьому таке одностороннє відтермінування оплати не буде вважатись порушенням умов цього договору (п. 4.6 договору);

- особливою підставою укладення даного договору є усвідомлена переконаність сторін у сумлінному виконанні обома сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором, сформована на високій оцінці ділової репутації обох сторін, особистих і професійних якостях його посадових осіб та осіб, які діють від його імені і в його інтересах (далі - посадові особи) (п. 10.1 договору);

- у разі порушення строків поставки товару згідно з цим договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % від суми товару, що вказана у специфікації (додатку) до цього договору, за кожний день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки). У разі продовження такого прострочення більше 10 (десять) календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару (п. 10.2 договору);

- даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік з дати його укладення, але не раніше повного виконання зобов`язань сторонами. Сторони можуть продовжити строк дії даного договору на обумовлений сторонами термін на тих же умовах, підписавши відповідну додаткову угоду до цього договору (п. 12.1 договору).

У відповідності до вказаних умов, сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору, в якій сторони узгодили кількість та асортимент товару, що підлягає поставці за договором, а також умови такої поставки та порядок оплати, а саме:

- загальна сума за договором з ПДВ із урахуванням даної специфікації: 378 000,00 грн.;

- найменування товару: муфта зубчаста МЗ-5 (тип 1 зуб прямий); ГОСТ/ДСТУ, ТУ, характеристики, номери за каталогом тощо: кр. № 21-3274-00-04СБ ; одиниця виміру: шт.; кількість: 42;

- термін поставки: протягом 120 календарних днів з моменту отримання постачальником письмового оповіщення банку про те, що акредитив виставлений;

- виробник, країна походження товару: ТОВ "РосУкрМеханіка";

- дата виробництва: не раніше 2017 р.;

Згідно з п. 2 специфікації №1, оплата товару, що поставляється згідно зі специфікацією (додаток до договору), здійснюється шляхом відкриття покритого неподільного безвідкличного документарного акредитива на користь постачальника.

Термін відкриття акредитива: протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем підписаного з обох сторін договору та специфікації (додаток до договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 662, 673 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцю товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Позивач зазначає про те, що на виконання умов договору поставки від 29.03.2018 №1801807 відповідачем було частково поставлено товар у кількості 20 шт. на суму 180000,00 грн.

Разом із тим, видаткова накладна від 01.04.2019 №РН-01/04-1 з боку покупця не підписана, Акт приймання-передачі товару відсутній, тобто товар позивачем не прийнятий. В розумінні пункту 3.6 Договору та наведених статей ЦК України вказана видаткова накладна не є доказом часткового виконання відповідачем зобов`язань з поставки.

Крім того, листом №2019.06.11/51-4043 позивач повідомив відповідача про виявлені недоліки товару. У відповідь ТОВ РосУкрМеханіка повідомило позивача листом №13/06 від 13.06.2019 про готовність забрати поставлені муфти для доопрацювання.

Відтак, 25.06.2019 позивачем за узгодженням із відповідачем був повернутий товар у кількості 20 шт. на суму 180000,00 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 18.06.2019 №112, яка долучена до матеріалів справи. Вказана накладна від відповідача підписана Купцовим О.Ю. на підставі довіреності відповідача на отримання матеріальних цінностей від 25.06.2019 №25/06.

Доказів здійснення відповідачем поставки товару належної якості та у повному обсязі, суду не подано.

Відповідно до умов договору поставки від 29.03.2018 №1801807 сторони погодили, що термін поставки: протягом 120 календарних днів з моменту отримання постачальником письмового оповіщення банку про те, що акредитив виставлений.

Судом встановлено, що 30.01.2019 позивач відкрив відповідачу документарний акредитив відповідно до умов укладеного договору, про що відповідач 30.01.2019 був повідомлений обслуговуючим банком в електронній формі (копія повідомлення щодо документарного акредитиву №600U/UAH/6527 долучена до матеріалів справи).

Враховуючи наведене, суд встановив, що відповідач повинен був поставити товар позивачу в строк до 30.05.2019 (включно), а з 31.05.2019 настало прострочення.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем поставки товару позивачу, суду не подано, в тому числі і на вимогу ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.03.2020, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

На підставі наведеного суд встановив, що у зв`язку із порушенням відповідачем строків поставки товару позивачу, у позивача виникло право на підставі п. 10.2 договору нараховувати та вимагати сплати пені та штрафу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення поставки товару передбачену договором пеню в сумі 500 850,00 грн. (за період 31.05.2019 - 19.02.2020) та 10% штрафу в сумі 37 800,00 грн. Щодо зазначених вимог суд встановив таке.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з п. 10.2 договору, у разі порушення строків поставки товару згідно з цим договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % від суми товару, що вказана у специфікації (додатку) до цього договору, за кожний день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки). У разі продовження такого прострочення більше 10 (десять) календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд звертає увагу сторін на те, що Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частина 2 ст. 343 ГПК України, які обмежують максимальний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, застосовуються до прострочення виконання грошових зобов`язань. В даному випадку має місце прострочення негрошового зобов`язання з поставки товару, у зв`язку з чим дані обмеження не застосовуються до спірних відносин і пеня має бути нарахована у розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше встановлено пунктом 10.2 договору, відповідно до якого сторони за взаємною згодою встановили, що пеня розраховується із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки).

Отже, здійснивши перевірку розрахунку пені, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за період 31.05.2019 - 19.02.2020 становить 500 850,00 грн., у зв`язку з чим вимогу позивача про стягнення з відповідача 500850,00 грн. пені слід задовольнити повністю.

Щодо вимог про стягнення штрафу в сумі 37 800,00 грн. суд зазначає таке.

Виходячи з вищенаведених норм закону умовою застосування до боржника неустойки у вигляді штрафу є по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, а по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу, суд зазначає, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, таке формулювання пункту 10.2 договору сторони погодили у договорі, укладеному на підставі вільного волевиявлення, що відповідає положенням частини 2 ст. 231 ГК України.

По-друге, стаття 61 Конституції України розміщена у розділі ІІ Конституції України "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина", та не стосується прав, обов`язків та юридичної відповідальності юридичних осіб у зобов`язальних відносинах, заснованих на господарському договорі.

У зв`язку із викладеним, позовна вимога про стягнення штрафу є такою, яку належить задовольнити в сумі 10% від вартості непоставленого товару 378 000,00 грн., тобто в сумі 37800,00 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов АТ "Нікопольський завод феросплавів" повністю, приймає рішення про стягнення з ТОВ "Кассіс Фікс" 500 850,00 грн. пені та 37 800,00 грн. штрафу.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кассіс Фікс" (09200, Київська обл., Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Паркова, буд. 20, ідентифікаційний код 35681592)

на користь акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520)

500 850,00 грн. (п`ятсот тисяч вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок) пені;

37 800,00 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот гривень нуль копійок) штрафу;

8 079,75 грн. (вісім тисяч сімдесят дев`ять гривень сімдесят п`ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.

Повний текст рішення підписано 29.05.2020.

Суддя О.В. Конюх