Рішення

від 28.05.2020 по справі 914/410/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2020 справа № 914/410/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., за участю секретаря Зарицької О.Р., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Схід сонця» , м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 1241,41 грн.

Представники сторін не викликались ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Схід сонця» про стягнення 1161,55 грн. пені та 79,86 грн. 3% річних за договором купівлі-продажу природного газу №1075/16-ТЕ-21 від 21.12.2015.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було залишено без руху.

13.03.2020 від Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради поступило клопотання від 10.03.2020 (вх.№12527/20 від 13.03.2020) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.03.2020 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою відповідача було зобов`язано подати відзив на позовну заяву, а позивача відповідь на відзив, у строки встановлені ухвалою.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Згідно з статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 23.03.2020 відповідачем отримано 26.03.2020, що підтверджується відомостями на офіційному сайті АТ "Укрпошта" згідно трек-коду №7901413113205.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, у встановлений судом строк, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №1075/16-ТЕ-21 від 21.12.2015. Позивач стверджує, що позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 299937,36 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню в сумі 1161,55 грн., три проценти річних у сумі 79,86 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень на вимогу суду не надав, позовні вимоги не заперечив, доказів оплати заборгованості не представив..

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке .

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Схід сонця» (споживач) був укладений договір №1075/16-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу.

Між сторонами також було укладено додаткову угоду №1 від 21.12.2015, додаткову угоду №2 від 29.01.2016, додаткову угоду №3 від 31.03.2016., додаткову угоду №4 від 30.04.2016, додаткову угоду №5 від 15.08.2016, якими було внесено зміни та доповнення до договору №1075/16-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015.

Відповідно до предмету договору, продавець взяв на себе зобов`язання поставити покупцю природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населення.

Обсяг природного газу, що передається покупцю передбачено пунктом 2.1. договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що право власності на природній газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Відповідно до пункту 3.3. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пунктом 5.4. договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою від 31.03.2016 №3 внесено зміни до п.6.1 договору та визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно місця, наступного за місцем поставки газу).

Згідно з актами приймання-передачі природного газу за січень від 31.01.2016, за лютий від 29.02.2016, за березень від 31.03.2016, за квітень від 30.04.2016, за травень від 31.05.2016, за червень від 30.06.2016, за липень від 31.07.2016, за серпень від 31.08.2016, за вересень від 30.09.2016 постачальником по договору № 1075/16-ТЕ-21 від 21.12.2015 поставлено ОСББ Схід Сонця природний газ на загальну суму 299937,36 грн. Акти підписані та скріплені печатками представниками обох сторін.

Пунктом 8.2 договору (в редакції додаткової угоди від 30.04.2016 №4) сторони погодили, що у разі невиконання споживачем умов п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Однак відповідач не здійснив вчасної оплати за переданий йому природній газ, у зв`язку з чим, позивач на підставі пункту 8.2. договору та на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 1161,55 грн. - пені та 79,86 грн. - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на таке.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Схід сонця» (споживач) був укладений договір №1075/16-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу.

Між сторонами також було укладено додаткову угоду №1 від 21.12.2015, додаткову угоду №2 від 29.01.2016, додаткову угоду №3 від 31.03.2016., додаткову угоду №4 від 30.04.2016, додаткову угоду №5 від 15.08.2016, якими було внесено зміни та доповнення до договору №1075/16-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015.

Факт поставки позивачем відповідачу природного газу підтверджується такими актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016 на суму 65105,23 грн., від 29.02.2016 на суму 42026,26 грн., від 31.03.2016 на суму 38340,57 грн., від 30.04.2016 на суму 13588,66 грн., від 31.05.2016 на суму 34141,31 грн., від 30.06.2016 на суму 27173,09 грн., від 31.07.2016 на суму 25678,63 грн, від 31.08.2016 на суму 24937,33 грн та від 30.09.2016 на суму 28946,28 грн.

Тобто, як підтверджується матеріалами справи, відповідачу за період з січня 2016 по вересень 2016 поставлено природній газ на суму 299937,36 грн.

Як зазначає позивач (та як вбачається із поданого розрахунку позовних вимог), відповідач, порушуючи умови договору, не здійснив вчасної оплати за переданий йому природній газ.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1161,55 грн. - пені та 79,86 грн. - 3% річних є обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов належить задовольнити повністю, судовий збір слід стягнути з відповідача та користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 130, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Схід сонця» (79020, м.Львів, проспект Чорновола, буд.73, ідентифікаційний код 38969400) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720) 1161,55 грн пені, 79,86 грн 3% річних та 2102,00 грн. судового збору.

3 . Наказ видати відповідно до статті 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Кітаєва С.Б.