Рішення

від 27.05.2020 по справі 918/228/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/228/20

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мамчур А.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Агрокомерс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Доманський Д.В. (довіреність від 25.05.2020 року).

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агрокомерс" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 3 257,08 грн пені за порушення строків поставки товару та 9 855,36 грн витрат в зв`язку з поставкою товару не в місце визначене специфікаціями.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки засобів захисту рослин № 153-З-ЛС-19 від 05.03.2019 р., за умовами якого, постачальник, зобов`язався поставити (передати) у зумовлений строк покупцеві засоби захисту рослин та іншу продукцію (далі товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. та п. 5.1.1. Договору загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, упаковка та маркування, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатками до цього Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору. Постачальник зобов`язаний передати товар у власність покупця у строки та у місці призначення, зазначені у специфікаціях, а покупець відповідно до п. 5.2.1. Договору своєчасно приймати товар в строки та на умовах цього договору.

Позивач зазначає, що в період з 05.03.2019 р. по 10.04.2019 р. між сторонами укладено п`ять специфікацій: № 1 від 05.03.2019 р. на загальну суму 912 605,04 грн, № 2 від 11.03.2019 р. на загальну суму 108 987,06 грн, № 3 від 15.03.2019 р. на загальну суму 24 292,44 грн, № 4 від 29.03.2019 р. на загальну суму 13 117,62 грн та № 5 від 10.04.2019 р. на загальну суму 22 807,31 грн. Згідно зазначених специфікацій місце поставки вказано DDP 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17.

Позивач вказує на те, що постачальник - ТОВ "Захід Агробізнес" зобов`язання щодо поставки товару у визначене в специфікаціях місце не виконав, а відправляв товар з м. Рівне окремими партіями по "Новій пошті", що підтверджується товарно - транспортними накладними: № 3-266 від 12.03.2019 р. на суму 108 987,06 грн, № 3-436 від 19.03.2019 р. на суму 3 488,76 грн, № 3-443 від 20.03.2019 р. на суму 20 803,68 грн, № 3-505 від 22.03.2019 р. на суму 235 206 грн, № 3-505-1 від 22.03.2019 р. на суму 352 812 грн, № 3-645 від 28.03.2019 р. на суму 324 587,04 грн, № 3-666 від 29.03.2019 р. на суму 20 803,68 грн, № 3-686 від 29.03.2019 р. на суму 13 117 грн та № 3-1034 від 11.04.2019 р. на суму 22 807,31 грн.

За невиконання зобов`язань зі своєчасної поставки товару, зокрема по специфікації № 1 від 05.03.2019 року, позивач відповідно до п. 6.3.1. Договору нарахував 3 257,08 грн пені.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач відправляв товар окремими партіями через підприємство "Нова пошта" у його відділення в м. Вінниця у зв`язку з чим він поніс додаткові витрати у вигляді оплати послуг по організації перевезення відправлень та доставці товару в місце обумовлене Договором на загальну суму 9 855,36 грн.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 11.03.2020 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду на "01" квітня 2020 р.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2020 року відкладено розгляд справи на "22" квітня 2020 р.

Ухвалою суду від 02.04.2020 року клопотання Приватного підприємства "Агрокомерс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "22" квітня 2020 р. об 15:30 год. провести в режимі відеоконференції та доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суді Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.04.2020 р. клопотання Приватного підприємства "Агрокомерс" про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на "27" травня 2020 р.

Представник позивача в судове засідання 27.05.2020 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи, представник ПП "Агрокомерс" був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1066944 0, яке наявне в матеріалах справи. Крім того, до господарського суду повернулися ухвали суду від 11.03.2020 р., від 01.04.2020 р., від 02.04.2020 р. та від 22.04.2020 р., з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання", які направлялися на адреси позивача, вказані в позовній заяві - 21000, Вінницька обл, м. Вінниця, вул. Північна, 17 та 21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14 Б, офіс 414, 404, 405.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2020 року проти позову заперечив. Разом з тим підтвердив, що згідно умов укладеного Договору та наявних між сторонами домовленостей, всі витрати по доставці товару в місце призначення покладаються на постачальника (відповідача у справі). Доказів на спростування факту прострочення поставки товару про які зазначено в позовній заяві, суду не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представника Позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

05.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (Постачальник) та Приватним підприємством "Агрокомерс" укладено договір поставки № 153-З-ЛС-19 засобів захисту рослин (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві засоби захисту рослин та іншу продукцію (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, упаковка та маркування, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатками до цього Договору), які є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна товару та загальна вартість товару вказується в специфікаціях. Покупець оплачує товар у строки, зазначені у специфікаціях (п. 4.1. та п. 4.2. Договору).

Згідно з п.п. 5.1.1. п. 5.1. Договору, постачальник зобов`язаний передавати товар у власність покупця у строки та у місці призначення, зазначені у специфікаціях.

Відповідно до п. 6.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність за цим договором та у відповідності з діючим законодавством України.

Постачальник несе наступну відповідальність: за прострочення поставки товару сплачує покупцю за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непереданого в строк товару (п.п. 6.3.1. п. 6.3. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2019 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов`язань та відповідальності - до повного їх виконання (п. 8.5 Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Відповідно до специфікації № 1 від 05.03.2019 року на загальну суму 912 605,04 грн, строк поставки (за умови попередньої оплати) до 20.03.2019 р., місце поставки - DDP 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17.

Відповідно до специфікації № 2 від 11.03.2019 року на загальну суму 108 987,06 грн, строк поставки (за умови попередньої оплати) до 20.03.2019 р., місце поставки - DDP 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17.

Відповідно до специфікації № 3 від 15.03.2019 року на загальну суму 24 292,44 грн, строк поставки (за умови попередньої оплати) до 20.03.2019 р., місце поставки - DDP 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17.

Відповідно до специфікації № 4 від 29.03.2019 року на загальну суму 13 117,62 грн, строк поставки (за умови попередньої оплати) до 01.04.2019 р., місце поставки - DDP 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17.

Відповідно до специфікації № 5 від 10.04.2019 року на загальну суму 22 807,31 грн, строк поставки (за умови попередньої оплати) до 20.04.2019 р., місце поставки - DDP 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17.

Як убачається з вищезазначених специфікацій, сторони домовилися при поставці товару застосовувати правила Інкотермс 2010, а поставку здійснювати на умовах DDP (Delivered Duty Paid (… named place of destination). При цьому, місце поставки, куди товар повинен бути доставлений на умовах DDP, одне і те саме у всіх специфікаціях - Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, з урахуванням специфікацій, позивач згідно рахунків на оплату № 330 від 05.03.2019 р., № 381 від 11.03.2019 р., № 497 від 15.03.2019 р., № 713 від 29.03.2019 р., № 952 від 10.04.2019 р. перерахував відповідачу оплату за товар. що підтверджується платіжними дорученнями: № 832 від 18.03.2019 р. на суму 100 002,00 грн (по рахунку № 330), № 836 від 20.03.2019 р. на суму 180 000,00 грн (по рахунку № 330), № 968 від 11.06.2019 р. на суму 102 000,00 грн (по рахунку № 330), № 1038 від 02.08.2019 р. на суму 81 000,00 грн (по рахунку № 330), № 1055 від 30.08.2019 р. на суму 19 500,00 грн (по рахунку № 330), № 821 від 11.03.2019 р. на суму 108 987,06 грн (по рахунку № 381), № 831 від 15.03.2019 р. на суму 24292,44 грн (по рахунку № 497), № 857 від 29.03.2019 р. на суму 13 117,62 грн (по рахунку № 713), № 873 від 10.04.2019 р. на суму 73 981,07 грн (по рахунку № 952), що підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями платіжних доручень.

Згідно банківської виписки, відповідачем 16.04.2019 р. було повернуто коштизгідно листа № 393 від 11.04.2019 р. на суму 51 173,76 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору відповідачем здійснено поставку відповідно до товарно - транспортних накладних: № 3-266 від 12.03.2019 р. на суму 108 987,06 грн, № 3-436 від 19.03.2019 р. на суму 3 488,76 грн, № 3-443 від 20.03.2019 р. на суму 20 803,68 грн, № 3-505 від 22.03.2019 р. на суму 235 206 грн, № 3-505-1 від 22.03.2019 р. на суму 352 812 грн, № 3-645 від 28.03.2019 р. на суму 324 587,04 грн, № 3-686 від 29.03.2019 р. на суму 13 117 грн та № 3-1034 від 11.04.2019 р. на суму 22 807,31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується присутнім у судовому засіданні представником відповідача, поставка товару відповідачем здійснювалася не в мсіце поставки зазначене в специфікаціях, а відповідач відправляв товар службою доставки "Нова пошта".

При отриманні товару не в місці призначення визначеному специфікаціями позивачем понесено витрати, які полягали у сплаті позивачем вартості послуг по організації перевезення відправлення ТОВ "Нова пошта" у розмірі 9 855,36 грн, що підтверджується квитанціями: № 10032535861 від 22.03.2019 р., № 10033175594 від 22.03.2019 р., № 10032206074 від 20.03.2019 р., № 59998076852566 від 28.03.2019 р., № 590004084855 від 20.03.2019 р.; актами здачі - приймання робіт (надання послуг): № НП-002132671 від 31.03.2019 р., № НП-002160564 від 10.04.2019 р. та специфікаціями до них. Крім того, сума понесених витрат по доставці товару зазначена в довідках № 315 від 12.03.2019 р. та № 358 від 29.03.2019 р..

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені, а також відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши подані розрахунки та період нарахування пені, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено Позивачем з порушенням періодів нарахування, зокрема, позивачем враховано у здійсненні розрахунків дні поставки товару, як прострочення, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки пеня за 21.03.2019 р, та за період з 23.03.2019 року по 27.03.2019 року складає 2 268 грн 82 коп, а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

Стосовно витрат, понесених в зв`язку з поставкою товару не в місце визначене специфікаціями та стягнення з відповідача 9 855,36 грн, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, у вищевказаних специфікаціях, сторони домовилися при поставці товару застосовувати правила Інкотермс 2010, а поставку здійснювати на умовах DDP (Delivered Duty Paid (… named place of destination). При цьому, місце поставки, куди товар повинен бути доставлений на умовах DDP, одне і те саме у всіх специфікаціях - Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17.

За умовами DDP згідно Інкотермс 2010 продавець (Відповідач) повинен нести всі витрати, пов`язані з транспортування товару та надати в зазначене в Договорі місце товар.

Як зазначалося вище, позивачем поставлено товар відповідачу не в місце поставки, яке зазначено в специфікаціях і цей факт не заперечується представником відповідача, присутнім в судовому засіданні. Також, факт понесених витрат позивачем по поставці товару ТОВ "Нова пошта" загальною вартістю 9 855,36 грн підтверджується зібраними у справі доказами.

За таких обставин, коли факт понесення витрат по доставці товару та їх оплата позивачем підтверджується зібраними у справі належними доказами та не заперечується представником відповідача, присутнім в судовому засіданні, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 9 855,36 грн. витрат понесених у зв`язку з поставкою товару не в місце визначене специфікаціями.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 2 268,82 грн пені за порушення строків поставки товару та 9 855,36 грн витрат в зв`язку з поставкою товару не в місце визначене специфікаціями.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Як встановлено судом, спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес", а тому, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн покладаються саме на цю особу.

Щодо стягнення з відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За змістом частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, судові витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, якщо оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду: договір про надання професійної правничої допомоги № 01/20-г від 02.01.2020 року, додаток № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 01/20-г від 02.01.2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги № 01/20-г від 02.01.2020 року, ордер серії ВН № 120146 від 28.01.2020 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 0000049 від 15.10.2015 року, платіжне доручення № 1189 від 03.01.2020 року на суму 5 000,00 грн.

За змістом п. 2.1. договору про надання професійної правничої допомоги № 01/20-г від 02.01.2020 року адвокат зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу у захисті прав та законних інтересів щодо стягнення коштів з ПП "Агрокомерс" ТОВ "Захід Агробізнес" за договором поставки засобів захисту рослин № 153-З-ЛС-19 від 05.03.2019 року, зокрема у справі № 902/992/19, а також подання зустрічного позову або позову в окремому порядку з питань порушення ТОВ "Захід Агробізнес" умов поставки товару (засобів захисту рослин), та стягнення збитків в зв`язку з порушенням умов поставки за договором поставки засобів захисту рослин № 153-З-ЛС-19 від 05.03.2019 р.

За змістом п. 4 договору про надання професійної правничої допомоги № 01/20-г від 02.01.2020 року, гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатком до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Клієнт погоджується сплатити адвокату гонорар, що вказується в додатку № 1. Клієнт погоджується здійснювати витрати, щодо виконання адвокатом зобов`язань за даним договором, пов`язані із сплатою зборів, транспортні витрати, витрати на канцтовари тощо за погодженням з адвокатом.

За п. п. 1 та 2 Додатку № 1, винагорода за надання професійної правничої допомоги згідно договору № 01/20-г від 02.01.2020 року, (далі іменується Гонорар), складає 5 000,00 грн. Вказаний Гонорар включає в себе надання юридичних консультацій, підготовку та заяви про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву ТОВ "Захід Агробізнес" з ПП "Агрокомерс" за Договором поставки засобів рослин № 153-З-ЛС-19 від 05.03.2019 року, у справі № 902/992/19, що перебуває в провадженні Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до платіжного доручення № 1189 від 03.01.2020 року переховано кошти на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 5 000,00 грн, призначення платежу - оплата за надання професійної правничої допомоги згідно Договору № 01/20-г від 02.01.2020 року та актом прийм.-перед. Послуг № б/н від 03.01.2020 р.

Разом з тим, доказів на підтвердження витрат, зокрема оплата послуг адвоката, пов`язаних із наданням правової допомоги по справі № 918/228/20, позивачем суду не надано.

За змістом глави 8 ГПК України необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Отже, розподіл судових витрат у справі має компенсаційний характер (тобто таких, що фактично понесені стороною) та не передбачає авансування можливих майбутніх витрат однієї сторони за рахунок іншої.

Вказана вимога є також гарантією реального виконання зобов`язань саме замовником (клієнтом) перед виконавцем (адвокатом, адвокатським бюро тощо) за договором про надання правової допомоги та в розмірі, визначеному договором, а не відповідачем у справі за результатами виконання судового рішення в обсязі, визначеному судом.

Водночас, позивачем не надано суду жодних первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фактичну сплату замовником коштів за надання правової допомоги по даній справі, зокрема, не подано платіжного доручення про перерахування коштів на рахунок адвоката.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У свою чергу, позивач доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплату) у встановлені процесуальним законом строки суду не надав, так само як і до закінчення судових дебатів не зробив заяви про їх надання протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення (у випадку необхідності їх складання та проведення оплати за результатами розгляду та вирішення спору).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях у справах "Двойних проти України", "Гімайдуліна і інших проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Усупереч вимогам ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України позивач свій обов`язок щодо доказування та подання належних і допустимих доказів у підтвердження здійснення витрат на правову допомогу не виконав, а отже вказані витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 75, код ЄДРПОУ 37022936) на користь Приватного підприємства "Агрокомерс" (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17, код ЄДРПОУ 32603794) 2 268,82 грн (дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 82 коп) пені, 9 855,36 грн (дев`ять тися вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 36 коп) витрат в зв`язку з поставкою товару не в місце визначене специфікаціями та 2 102,00 грн (п`ять тисяч двадцять вісім гривень 82 коп) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Приватне підприємство "Агрокомерс" (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Північна, буд. 17, код ЄДРПОУ 32603794).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 75, код ЄДРПОУ 37022936).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників.

Повне рішення складено та підписано 29 травня 2020 року .

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Романюк Р.В.