Рішення

від 29.05.2020 по справі 918/283/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/283/20

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІК ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІБ УКРАЇНА"

про стягнення коштів

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНІК ТРАНС" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІБ УКРАЇНА" (далі - Відповідач) в якому просить стягнути 33 163,88 грн заборгованості за надані транспортні послуги.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 23.05.2019 року між ТОВ "ОНІК ТРАНС" та ТОВ "ПРОФІБ УКРАЇНА" був укладений договір № 1704195 з організації перевезень вантажів, автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполучені, на підставі якого була підписана заявка № DE/04/05/19 на перевезення вантажу за маршрутом смт. Рафалівка (Україна) - Wunsiedel (Німеччина). Відповідно до умов заявки сума фрахту становить 1100,00 Євро, що на день підписання становило 33 163,88 грн, умови оплати - протягом 10-ти банківських днів.

Позивач зазначає, що на виконання умов заявки позивач свої зобов`язання виконано, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (CMR) № 235335 від 30.05.2019 року та відповідною відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, вантаж перевізником був доставлений вчасно і зданий вантажоодержувачу. Проте, відповідач не оплатив у становлений строк надані послуги чим допустив порушення зобов`язання за договром.

Для досудового врегулювання спору, 29.01.2020 р. на поштову адресу відповідача позивачем направлено претензію № 1 на суму 33 163,88 грн з викладом обставин відповідно до умов договору і заявки та з вимогою розрахуватися за надані послуги, однак відповідач не оплатив заборгованість в строки зазначені в претензії.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 31.03.2020 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі постановлено судом 31.03.2020 року, тому справа має бути розглянута в строк до 30.05.2020 р..

Господарським судом Рівненської області 31.03.2020 року направлено ТОВ "ПРОФІБ УКРАЇНА" ухвалу господарського суду від 31.03.2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. До господарського суду повернулася ухвала суду від 31.03.2020 р., з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання" "організація вибула з вказаної адреси", яка направлялася на адресу відповідача, вказану в позовній заяві - 33018, м. Рівне, вул. Відінська, 41, каб. 8.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

У зв`язку із зазначеними обставинами, судом за допомогою доступу до ЄДР здійснено запит за № 1006693577 від 28.05.2020 року та отримано витяг, яким підтверджується, що вищевказана ухвала суду була надіслана за належним місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "ПРОФІБ УКРАЇНА".

Приписами ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На підставі зазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвала суду від 31.03.2020 р. вважається врученою, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

23 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНІК ТРАНС" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІБ УКРАЇНА" (Замовник) укладено договір № 1704195 про надання транспортних послуг (далі - Договір), за умовами якого, даний договір регулює та визначає порядок взаємовідносин замовника та перевізника, по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполучені, з наданням інших послуг, пов`язаних з цим (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. - 2.3. Договору міжнародні та міжміські автомобільні перевезення вантажів виконуються відповідно до положень діяючих Конвенцій про міжнародні перевезення, а також відповідно до діючих на території України нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні. Виконання кожного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремим замовленням на конкретне перевезення. Доповнення та замовлення є невід`ємною частиною договору, факт виконання кожного міжнародного автомобільного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується відповідним актом виконаних робіт. Допускається одержання заявки по факсимільному чи електронному зв`язку

Згідно з п. 4.1. - 4.4. Договору вартість фрахту та інших послуг підтверджується у окремих заявках замовника, які є невід`ємною частиною даного договору. Оплата вартості кожного міжнародного автомобільного перевезення проводиться замовником в національній грошовій одиниці України, у безготівковій формі в банк і на розрахунковий рахунок, який вказаний в договорі. Оплата за виконані послуги проводиться на підставі належним чином оформлених документів: рахунку; акта виконаних робіт (вказати в ньому номери ТТН, CMR); оригіналу ТТН або CMR з відповідними відмітками про доставку вантажу. Розрахунки за виконані послуги проводяться на протягом 10-ти банківських днів, якщо інше не обумовлено в заявці, що є невід`ємною частиною даного договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і є безстроковим (п. 10.1. Договору).

Між ТОВ "ПРОФІБ УКРАЇНА" (Замовник) та ТОВ "ОНІК ТРАНС" (Перевізник) підписано заяву на транспорт № DE/04/05/19 від 23.05.2019 року, відповідно до якої необхідно було перевезти: навантажувач - ТОВ "ПРОФІБ УКРАЇНА" (UA, Рафалівка); перевізник - ТОВ "ОНІК ТРАНС"; отримувач - AMR GROUP ROBERT MIZIA SPOLKA JAWNA; місце вивантаження - DE, 95632 Wunsiedel; дата завантаження - договірна 05.2019; дата розвантаження - договірна 05.2019; вартість 1100 EUR.

Вказані Договір та заява підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання вимог Договору про надання транспортних послуг позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг, обумовлені в заявці, 04.06.2019 року вантаж було доставлено - 95632 Wunsiedel, що засвідчується копією CMR в„– 235335, яка підписана представником відповідача, засвідчена печаткою позивача та відповідача, та підписана представником одержувача.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати за надані послуги у розмірі 33 163,88 грн згідно договору № 1704195 про надання транспортних послуг від 23.05.2019 року не виконав.

Позивачем 29.01.2020 року на адресу Відповідача була надіслана претензія № 1 про виплату заборогваності по договору - заявці на надання транспортних послуг № DE/04/05/19 від 23.05.2019 року, з вимогою протягом семиденного строку сплатити заборгованість в сумі 33 163 грн 88 коп, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з надання послуг з організації перевезенння вантажу на підставі укладеного Договору про надання транспортних послуг, в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору перевезення.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону є міжнародні перевезення пасажирів і вантажів.

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, застосовується Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів, яка підписана в м. Женеві 19.05.1956 року (далі - Конвенція)

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Перевезення вантажу здійснювалось на підставі CMR і відповідно до якої перевезення здійснювалось у відповідності з умовами Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Згідно ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно з п. 1 ст. 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f ) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; k) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною (ст. 6 Конвенції).

Згідно ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 1 та ч. 2 ст. 909 ЦК України).

Аналогічне положення міститься в ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (ч. 1 та ч. 2 ст. 307 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За таких обставин, враховуючи, що факт надання послуг з організації перевезень вантажу Позивачем на виконання умов Договору № 1704195 про надання транспортних послуг від 23.05.2019 року, з урахуванням заяви на транспорт № DE/04/05/19 від 23.05.2019 року, підтверджується зібраними у справі матеріалами, то за відсутності доказів сплати вартості наданих послуг, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІБ УКРАЇНА" 33 163 грн 88 коп заборгованості, судом визнаються обґрунтованими.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 33 163,88 грн за надані транспортні послуги.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІБ УКРАЇНА" (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 41, каб. 8, код ЄДРПОУ 40715738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІК ТРАНС" (45034, Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Незалежності, 41, код ЄДРПОУ 41770407) 33 163,88 грн (тридцять три тисячі сто шістдесят три гривні 88 коп) заборгованості за надані транспортні послуги та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНІК ТРАНС" (45034, Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Незалежності, 41, код ЄДРПОУ 41770407).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІБ УКРАЇНА" (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 41, каб. 8, код ЄДРПОУ 40715738).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Романюк Р.В.