Рішення

від 29.05.2020 по справі 408/609/20-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/609/20-ц

Провадження № 2/408/1360/20

РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2020 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

при секретарі Ришковій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Біловодськ Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: військово-цивільна адміністрація сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

Встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила що вона є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку АВН 246925 від 21 вересня 2000 року реєстровий № 47.

В належному їй будинку зареєстровані її сини - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які фактично там не проживають з 2000 року. Таким чином, позивач є власником зазначеного будинку, але своє право як власника вона не може реалізувати в повному обсязі у зв`язку з тим, що відповідачі зареєстровані в її будинку, і хоча відповідачі є її родичами, а саме - синами, проте не приймають участі в утриманні будинку, сплаті комунальних платежів і взагалі будинком не цікавляться. Сини на теперішній час проживають в Російській Федерації, приїхати до України та пройти процедуру знаття з реєстрації не мають наміру, на відповідні прохання позивача не реагують, тому позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом. Просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком розташованим за адресою - АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки відомостей не надходило. У встановлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не надали.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень по суті позову суду не надав.

Суд, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору дарування житлового будинку АВН 246925 від 21 вересня 2000 року реєстровий № 47, позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений за реєстровим номером 3/47 від 12 вересня 2000 року на ім`я позивача.

Довідкою № 198, виданою військово-цивільною адміністрацією сіл Нижня Вільхова , Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області 14 лютого 2020 року, підтверджується, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є синами позивача, дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов, складеного 14 лютого 2020 року керівником військово-цивільної адміністрації сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області за підписами сусідів встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в будинку позивача не проживають з 2010 року.

Також зі свідчень сусідів позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слідує, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не мешкають з 2010 року.

Позивач, звертаючись до суду, посилається на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членами її сім`ї, та у зв`язку з тривалою відсутністю за адресою реєстрації, втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Безпідставне перебування відповідачів на реєстраційному обліку в будинку, на думку позивача, свідчить про перешкоди у користуванні власністю та є підставою для визнання відповідачів такими, що втратили право користування будинком.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 383 Цивільного кодексу України та ст.150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання членів сім`ї, інших осіб, та розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Нормами статті 405 ЦК України передбачається, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачі є членами сім`ї позивача. Відповідачі не проживають в будинку позивача тривалий час, обов`язків щодо утримання будинку і сплати комунальних послуг не несуть, і подальша реєстрація відповідачів порушує права позивача, як власника будинку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушення права власності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-265 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , третя особа: військово-цивільна адміністрація сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області, ЄДРПОУ 04337417, адреса місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Нижня Вільхова, вул. Різдвяна, 52, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г. В. Булгакова