Рішення

від 26.05.2020 по справі 539/782/20

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/782/20

Провадження № 2/539/617/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді - Даценка В.М.,

з участю секретаря - Яценко Л.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Перспектива 2007 ЮЕЙ , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю Баришівська зернова компанія , приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТОВ Агрофірми Перспектива 2007 ЮЕЙ , треті особи ТОВ Баришівська зернова компанія , приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В. про визнання недійсним договору оренди землі.

У позові вказала, що їй належить на праві власності земельна ділянка, площею 3,1419 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5322881100:03:003:0668, яка розташована на території Вовчицької сільської ради.

Згідно Договору оренди землі б/н від 28.08.2014 року вона передала вищевказану земельну ділянку в оренду ТОВ Баришівська зернова компанія , терміном на 5 років. Вказаний Договір 09.09.2014 року було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка було отримана 15.12.2019 року їй стало відомо, що нібито між нею та ТОВ Агрофірмою Перспектива 2007 ЮЕЙ 01.12.2016 року укладено Договір оренди землі щодо належної їй земельної ділянки терміном на 7 років, строк дії Договору з 02.09.2019 року по 02.09.2026 рік.

Позивач стверджує, що договір з ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ вона не підписувала, договір укладений без її згоди, а про існування договору вона дізналась при отриманні довідки з інформаційного реєстру. Укладанням договору на новий строк без її відома порушене її право на укладення договору оренди землі на новий строк, який вона мала намір укласти з іншим підприємством.

Станом на момент укладення оскаржуваного договору оренди, дія первісного Договору тривала, предмет договору - земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ Баришівська зернова компанія , земельну ділянку їй, як орендодавцю, повернуто не було, а тому предмет договору не міг бути переданий відповідачу. Вважає, що хоча вона і є власником земельної ділянки - права володіння та користування вказаною земельною ділянкою не мала, так як відповідні права були передані ТОВ Баришівська зернова компанія внаслідок укладення договору оренди.

Отже, на момент укладення оскаржуваного договору була відсутня така істотна умова, як об`єкт оренди, так як з 28.08.2014 року до 28.08.2019 року саме ТОВ Баришівська зернова компанія мало відповідне право, а вона як власник не мала можливості на момент укладення оскаржуваного договору ні передати право земельної ділянки, ні сам предмет - земельну ділянку, які на підставі чинного договору оренди перебували в оренді. Це в свою чергу свідчить, що укладаючи в односторонньому порядку оскаржуваний договір оренди, навіть за умов початку дії 02.09.2019 року, було грубо порушено вимоги ст.ст. 5,13,15,17,33 Закону України Про оренду землі , що в силу вимог ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Позивач прохає визнати недійсним договір б/н оренди землі від 01.12.2016 року, укладений між нею - ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірми Перспектива 2007 ЮЕЙ (код ЄДРПОУ 40983555), площею 3,1419 га, кадастровий номер 5322881100:03:003:0668, розташованої на території Вовчицької сільської ради Лубенського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.07.2014 року, посвідченого в порядку заміщення державного нотаріуса Першої Лубенської державної нотаріальної контори державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. та зареєстровано в реєстрі за №1-47.

В судове засідання представник позивача - адвокат Лисенко А.Ф. не з`явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, прохає задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання щодо розгляду справи без його участі та відзиву на позов до суду не направив.

Представник третьої особи ТОВ Баришівська зернова компанія в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Третя особа приватний нотаріус Ганночка О.В., будучи повідомленим про дату та час розгляду справи належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання щодо розгляду справи без його участі та свого пояснення на позов до суду не направив.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність третьої особи - приватного нотаріуса Ганночки О.В. на підставі наявних у справі доказів.

На підставі статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового

З`ясувавши обставини справи дослідивши докази в порядку заочного провадження, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.2.3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх видів процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи…Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень…Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи…Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях… Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.07.2014 року НАА 573095, яке посвідчено державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №1-47 (а.с.5), позивач ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку, площею 3,1419 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5322881100:03:003:0668, що розташована на території Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області.

28.08.2014 року в с.Вовчик Лубенського району було укладено Договір оренди землі між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Баришівська зернова компанія в особі регіонального директора Стасовського В.І. (а.с.7-8).

Згідно вказаного Договору, орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 3,1419 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5322881100:03:003:0668, що розташована на території Вовчицької сільської ради Лубенського району (п.1), строк дії Договору 5 років (п.8), після закінчення строку дії Договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його. У разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди і до відсутності протягом одного місяця після закінчення строку Договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновлення Договору оренди землі, такий Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі здійснюється з власником земельної ділянки.

Як вбачається з Відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер якої 5322881100:03:003:0668, площа якої 3,1419 га, що розташована на території Вовчицької сільської ради, власником якої є ОСОБА_1 , 19.12.2016 року (номер запису про інше речове право 18265941) приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. здійснено державну реєстрацію права оренди на вищевказану земельну ділянку за ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ (а.с.10-11).

За змістом ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 15.12.2013 у справі № 6-94цс13, від 09.12.2015 у справі № 6-849цс15, від 21.09.2016 у справі № 6-1512цс16, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення, у зв`язку з його укладенням, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Позивач стверджує, що після закінчення строку дії первісного договору оренди, вона мала намір укласти Договір оренди з ТОВ Баришівська зернова компанія на новий строк, а наявність оспорюваного договору порушує її права на здійснення цієї угоди.

За п. 7 Постанови 7 за змістом ст. 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частиною 1 ст. 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Тобто, після закінчення строку дії договору ТОВ Баришівська зернова компанія має переважне право на поновлення договору на новий строк. Вказане право передбачено п.8 Договору про оренду землі та гарантоване ст. 33 Закону України Про оренду землі , відповідно до приписів якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважене право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Судом встановлено, що станом на момент укладання оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, дія первісного договору оренди тривала.

Відповідно до первісного договору оренди спірної земельної ділянки від 28.08.2014 року, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строку (а.с.7-8).

Подібну позицію підтримує і Верховний Суд України, що відображено в текстах постанов Верховного Суду України від 12.10.2016 № 6-1282цс16, від 15.04.2016 № 6-55цс15, від 13.04.2016 № 6-2027цс15, від 25.02.2015 № 6-10цс15 та № 6-219цс14.

Так, об`єкт договору оренди - право користування земельною ділянкою, предмет договору - сама земельна ділянка, і на момент укладення оскаржуваного договору предмет договору - земельна ділянка перебувала у ТОВ Баришівська зернова компанія , земельну ділянку позивачу повернуто не було, оскільки договір оренди був чинним і відповідно на момент укладання оскаржуваного договору предмет договору не був та не міг бути переданий ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ .

Договір оренди укладений 28.08.2014 року, строк його дії складав 5 років, не був припиненим або розірваним та не визнавався недійсним. А відтак, на момент укладання оскаржуваного договору оренди позивач, незважаючи, на те, що є власником земельної ділянки, взагалі не мала право користування та володіння земельної ділянкою, так як відповідні права були передані на користь ТОВ Баришівська зернова компанія внаслідок укладання первісного договору оренди земельної ділянки, а тому і не могла передати право оренди відповідачу ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ , що в свою чергу свідчить про недійсність оскаржуваного договору укладеного між сторонами.

Укладення оскаржуваного договору оренди могло відбутися виключно після припинення дії договору оренди землі укладеного між позивачем та ТОВ Баришівська зернова компанія та виключно за умов внесення відомостей в реєстр речових прав на нерухоме майно інформації щодо припинення права оренди за останнім, що в свою чергу свідчило б про факт повернення права на володіння та використання земельної ділянки позивачу.

Так, в силу вимог ст. 17 ЗУ Про оренду землі повернення спірної земельної ділянки орендодавцю відбулося б з моменту державної реєстрації припинення договору оренди землі від 28.08.2014 року.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статей 5, 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі передбачено вичерпний перелік істотних умов договору оренди землі: Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Отже, на момент укладення оспорюваного договору - 01.12.2016 року була відсутня така істотна умова, як об`єкт оренди, так як в цей час саме ТОВ Баришівська зернова компанія має відповідне право, а позивач не мала можливість на момент укладання оспорюваного договору передати ні право оренди земельної ділянки, ні сам предмет - земельну ділянку. Це в свою чергу свідчить, що укладаючи оскаржуваний договір оренди, сторонами було грубо порушено вимоги ст. 5, 13, 15, 17, 33 Закону України Про оренду землі , що в силу вимог ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи вищезазначене необхідно визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.12.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ , про передачу в оренду земельної ділянки площею 3,1419 га, кадастровий номер 5322881100:03:003:0668, що знаходиться на території Вовчицької сільської ради Лубенського району, зареєстрований приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В.

У відповідності до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 840,80 гривень, сплаченого судового збору при подачі позову до суду (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 224, 263, 280-281 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Перспектива 2007 ЮЕЙ (код ЄДРПОУ 40983555, юридична адреса: м.Лубни проспект Володимирський,106 Полтавської області), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю Баришівська зернова компанія (код ЄДРПОУ 32886518, юридична адреса: смт.Баришівка вул.Торфяна,11 Київської області) , приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович (місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 01.12.2016 року, зареєстрований приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою Олександром Вікторовичем 19.12.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ (код ЄДРПОУ 40983555), площею 3,1419 га, кадастровий номер 5322881100:03:003:0668, розташованої на території Вовчицької сільської ради Лубенського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.07.2014 року, посвідченого в порядку заміщення державного нотаріуса Першої Лубенської державної нотаріальної контори державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. та зареєстровано в реєстрі за №1-47.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за письмовою заявою, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а за заявою учасника справи, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення - за його письмовою заявою, поданою протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко