Рішення

від 26.05.2020 по справі 950/487/20

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/487/20

2/950/288/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартинівське", Реєстраційний відділ виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, просить суд визнати недійсними договори оренди землі та скасувати рішення про проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок із вилученням реєстраційних записів із державних реєстрів, укладених між Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області (42235, Сумська обл., Лебединський р-н, с. Московський Бобрик, вул. Центральна, 22, код ЄДРПОУ 04389621) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мартенівське (42235, Сумська обл., Лебединський р-н., с. Московський Бобрик, вул. Горького, 24, код ЄДРПОУ 36031557): площею 2,4907 га кадастровий номер 5922986900:06:001:0097, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 04 липня 2016р., номер запису про право 15289651); площею 0,5185га кадастровий номер 5922986900:06:001:0260, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 03 липня 2016 року, номер запису про право 15240821); площею 0,1393га кадастровий номер 5922986900:06:001:0782, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 01 липня 2016р., номер запису про право 15214622).

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив провести розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засіданя також не з`явився, в наданій заяві не заперечив проти заявлених вимог, просить провести розгляд справи у його відсутності.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення учасників справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ч. 1 ст.6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Встановлено, що рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25.04.2018 року № 580/961/18 встановлено факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був рідним братом ОСОБА_1 (а.с.8).

На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_2 отримав у спадщину земельні ділянки, які розташовані на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с.13-15).

Відповідно до довідки № 649 від 31.10.2019 року (а.с.11) виданої виконкомом Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня її смерті був зареєстрований та проживав чоловік ОСОБА_2 . Заповіт від імені ОСОБА_3 Московськоборицькою сільською радою Лебединського району не посвідчувався.

Враховуючи, що брат позивача - ОСОБА_2 за життя прийняв після смерті його дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину, зокрема успадкував земельні ділянки, що належали їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І- СМ № 044163 від 25 березня 2002 року (а.с.9), то відповідно він має право і на успадкування і таких земельних ділянок після смерті брата.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 07.025.2020 року, справа № 1810/2840/12 (а.с.16-18) скасоване рішення Лебединського районного суду від 14 грудня 2012 року у справі № 1810/2840/12 яким було задоволено заяву Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - відділ Держкомзему у Лебединському районі Сумської області про визнання спадщини ОСОБА_3 , яка складається з земельної частки (паю) площею 3,15 га вартістю 60889 грн., яка належала їй на праві приватної власності на підставі державного акту І- СМ № 044163 відумерлою та передачу її у власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області та ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 13 грудня 2013р., якою було роз`яснено рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012 року по справі №1810/2840/12, а саме зазначено, що земельні ділянки, що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складаються з земельної частки (паю) площею 3,1485 га, яка в свою чергу складається з: рілля 2,4907га кадастровий номер 5922986900:06:001:0097, сіножатей 0,5185га кадастровий номер 5922986900:06:001:0260, пасовищ 0,1393га кадастровий номер 5922986900:06:001:0782, які належали їй на праві приватної власності на підставі державного акту І- СМ №044163 та були передані у комунальну власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.21-29), орендарем земельних ділянок, які належать Московськобобрицькій сільській раді : площею 2,4907 га кадастровий номер 5922986900:06:001:0097, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 04 липня 2016р., номер запису про право 15289651); площею 0,5185га кадастровий номер 5922986900:06:001:0260, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 03 липня 2016 року, номер запису про право 15240821); площею 0,1393га кадастровий номер 5922986900:06:001:0782, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 01 липня 2016р., номер запису про право 15214622 ) є ТОВ Мартинівське зі строком дії речового права на 30 років.

Ст.1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві

на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

За ст.1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації .

Згідно зі ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

При зверненні до приватного нотаріуса Жураховського Д.В. для оформлення необхідних документів для прийняття спадщини та оформлення права власності в порядку спадкування на земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружині його рідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав відмову, мотивовану тим, що в реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості, що право власності на вищевказані земельні ділянки зареєстровано за Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області і також такі земельні ділянки перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Мартинівське на підставі договору (договорів) оренди землі, строк дії яких ще не закінчився.

В Реєстраційному відділі Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області було рекомендовано звернутися з відповідним позовом до суду про розірвання чи визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Мартинівське .

У відповідності до ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України Про оренду землі ).

Згідно положень ст.20 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній до 01 січня 2013р.) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Ст.210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як зазначалося вище згідно положень ст.317 Цивільного кодексу України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.ч.1, 2, п."в" ч.3 ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

З огляду на роз`яснення надані в абз.1 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року №6 відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів є: 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право.

У відповідності зі ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 626 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст.ст. 1, 6, 13, 14 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 24, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 12, 13, 77-81, 133, 137, 139, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсними договори оренди землі та скасувати рішення про проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок із вилученням реєстраційних записів із державних реєстрів, укладених між Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області (42235, Сумська обл., Лебединський р-н, с. Московський Бобрик, вул. Центральна, 22, код ЄДРПОУ 04389621) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мартинівське (42235, Сумська обл., Лебединський р-н., с. Московський Бобрик, вул. Горького, 24, код ЄДРПОУ 36031557):

- площею 2,4907га кадастровий номер 5922986900:06:001:0097, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 04 липня 2016 року, номер запису про право 15289651);

- площею 0,5185га кадастровий номер 5922986900:06:001:0260, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 03 липня 2016 року, номер запису про право 15240821);

- площею 0,1393га кадастровий номер 5922986900:06:001:0782, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області (дата державної реєстрації права 01 липня 2016 року, номер запису про право 15214622).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бакланов Р. В.