Рішення

від 28.05.2020 по справі 649/302/20

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 649/302/20

Провадження №2-о/649/36/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйова В.В.

секретаря судового засідання Погорілої О.С.

за участю: заявника ОСОБА_1

представників заінтересованої особи:

Коновалова О.В. Федишин О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Великолепетиська районна державна адміністрація Управління праці та соціального захисту населення; Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи свої вимоги тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має статус безпосереднього учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1 серії А, а також є інвалідом 2 групи, страждає захворюваннями, які пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Заявник зазначив, що у період часу з 05.06.1986 року по 21.06.1986 року він виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в складі формувань Цивільної оборони. Тому, у відповідності до ст. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року №3551-XII він має право на отримання посвідчення Інваліда війни . У зв"язку з викладеним він звертався до Великолепетиської районної державної адміністрації, Управлінця праці та соціального захисту населення, але йому було відмовлено. Щоб підтвердити статус інваліда війни, у відповідності до п. 2 Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, який регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам необхідно отримати відповідне посвідчення, у зв"язку з чим він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою стосовно видачі відповідного посвідчення, але також отримав відмову обґрунтовану тим, що необхідно надати документи, що підтверджують залучення його до складу формувань Цивільної оборони, а у разі відсутності відповідних документів, факт залучення до формувань Цивільної оборони може бути встановлений у судовому порядку. На даний час надати такі документи не є можливим, оскільки в багатьох випадках рішення та розпорядження, які приймались, віддавалися усно, не фіксувалися документально. До того ж необхідності надання документів, що підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони Законом не передбачено. Більш того, жодним чинним нормативним актом не встановлено, які конкретно документи слід надати для такого підтвердження. Відповідно " Положения о невоенизированных формированиях гражданской оборони и нормы оснащення (табелизації) их материально-техническими средствами , введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника міністра оборони СРСР від 06.07.1975 року №90 в склад формувань цивільної оборони зараховувалися в обов`язковому порядку громадяни СРСР: чоловіки від 16 до 60 років і жінки віком від 16 до 55 років. Невоєнізовані формування цивільної оборони комплектуються особовим складом шляхом залучення до них в обов`язковому порядку працівників, службовців і колгоспників. Заявник вказує, що на час аварії на ЧАЕС він мав вік 21 рік, а тому в обов`язковому порядку залучався до невоєнізованих формувань Цивільної оборони. Заявник просить суд встановити факт того, що він - ОСОБА_1 , 1965 року народження був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 05.06.1986 року по 21.06.1986 року.

У відкрите судове засідання заявник ОСОБА_1 не з"явився, але у підготовче засідання надав заяву у якій зазначив, що заяву про встановлення факту підтримує повністю, просить суд її задовольнити, а справу розглянути у його відсутність.

Представник заінтересованої особи Великолепетиської районної державної адміністрації Управління праці та соціального захисту населення - Коновалов О.В. у судове засідання не з"явився, але надав до суду заяву у якій просить суд розглянути справу у його відсутність через карантин, а рішення прийняти на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації - Федишин О.І. у судове засідання не з"явився, але надав до суду заяву у якій зазначив, що не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 , та просить суд розглянути справу у його відсутність. Додатково надано до суду письмові пояснення у яких зазначено, що у відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Зазначена норма права вказує на те, що обов`язковою умовою надання особі статусу інваліда війни є її участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у складі формувань Цивільної оборони. Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту не визначає переліку доказів, на підставі яких може бути встановлений факт залучення особи до складу формувань Цивільної оборони. Відтак, вимога щодо надання саме довідки, яка містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань Цивільної оборони, займану посаду та документів про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є необгрунтованою. Листи Міністерства праці та соціальної політики України не є нормативними актами, що обов`язкові до виконання, а носять лише інформаційний характер і не можуть бути підставою для відмови в наданні статусу інваліда війни. Такі листи встановлюють додаткові вимоги для осіб, які звертаються із заявою про надання статусу інваліда війни не передбачені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Формування цивільної оборони підлягали створенню на кожному об`єкті народного господарства, мали визначену чисельність, а їх укомплектування здійснювалося за рахунок громадян СРСР. Певна група громадян СРСР могла бути залучена до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони в обов`язковому порядку. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що відповідно до існуючих під час аварії на Чорнобильській АЕС правил з діловодства (Інструкція Держархіву при Раді Міністрів СРСР) розпорядчі документи з питань Цивільної оборони підприємств, установ та організацій не відносились до їх основної діяльності, тому термін їх зберігання складав 3-5 років, після чого вони повинні були знищуватись. Отже, необхідні документи, які підтверджували участь формувань ЦО окремих підприємств, установ, організацій або знищені, або відсутні. Департамент також не володіє архівними документами з цього питання. Протягом тривалого періоду до департаменту звертаються ліквідатори - інваліди, за вимогою Управлінь праці та соціальної політики, для отримання довідки щодо підтвердження їм участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони. При цьому така вимога надається без попереднього вивчення питання щодо наявності в розпорядженні департаменту необхідних документів та без погодження з Київською облдержадміністрацією, структурним підрозділом якого є департамент. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, розпорядженнями голови облдержадміністрації, а також Положенням про департамент. В усіх вище перерахованих нормативно-правових актах відсутні правові підстави видачі вищевказаної довідки та відсутні будь-які зобов`язання накопичення та зберігання даної інформації. В архіві департаменту, під грифом таємно , наявні Розпорядження начальника Цивільної оборони Київської області з питань ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видані починаючи з 26 квітня 1986 року. Зазначені розпорядчі документи начальника ЦО Київської області містять прямі вказівки щодо організації заходів Цивільної оборони, завдання з цього приводу всім службам Цивільної оборони Київської області, а також обласним організаціям та установам. При цьому вони не містять відомостей щодо залучення до цих робіт конкретних підприємств та окремих громадян. Таким чином, особа з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи має право на встановлення статусу інваліда війни у разі, якщо вона приймала участь у ліквідації таких наслідків у складі штабу, служби чи невоєнізованого формування цивільної оборони СРСР. Судова практика погоджується з цією позицію. В Департаменті наявна достатня кількість судових рішень, якими визнано дії Управлінь праці та соціального захисту населення протиправними в частині відмови у встановленні статусу та видачі відповідного посвідчення інваліда війни та зобов`язано зазначені управління встановити заявникам статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення. Враховуючи вищевикладене, надані Заявником пояснення та документи по суті справи вважають достатніми, а заяву - такою, що підлягає задоволенню.

Прийнявши відповідно до ст. 206 ЦПК України визнання представником заінтересованої особи заяви та вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період часу з 05 червня 1986 року по 21 червня 1986 року був безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків ЧАЕС, що підтверджується, довідками ВАТ "Київенергобуд" за №189 від 30.10.1996 року, № 247 від 26.09.2011 року, табелем робочого часу та довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії №246 від 16.09.2011 року, у зв"язку з чим має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 26.11.2019 року.

З 15.11.2019 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням робіт по ЛНА на ЧАЕС. Інвалідність встановлена довічно, про що зазначено у довідці до акта огляду МСЕК серія АВ №0086789 від 19.11.2019 року.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 22.07.2019 року №4910 встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов`язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Маючи відповідні документи заявник звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської РДА, але своїм листом від 12.03.2020 року за № 04-587/1-3 Управління праці та соціального захисту населення відмовило в задоволенні заяви, мотивуючи своє рішення відсутністю належних документів, які б засвідчували про участь ОСОБА_1 у складі формувань Цивільної оборони.

Відповідно до ч. 1 Закону №3551-ХІІ цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до абз.2 ст.4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно п.9 абз.2 ст.7 Закону №3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Отже, умовами для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених п.9 абз.2 ст.7 Закону №3551-ХІІ, є: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року №796-XII (надалі - Закон №796-ХІІ) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6, 7 Положення про цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 201-78 (далі - Положення) підготовка країни з цивільної оборони проводиться завчасно в мирний час з урахуванням розвитку зброї масового ураження та інших засобів нападу. Цивільна оборона СРСР організовується за територіальним принципом на всій території країни. Загальне керівництво цивільної оборони СРСР здійснює Рада Міністрів СРСР, а безпосереднє керівництво - Міністерством оборони СРСР. Керівництво цивільною обороною на об`єктах народного господарства здійснює керівник такого об`єкту, який виконує свої функції через штаби і служби цивільної оборони.

Нормами п. 12 Положення передбачено, що служби цивільної оборони створюються для виконання інженерно-технічних, медичних та інших спеціальних заходів цивільної оборони, підготовки сил та засобів, а також для забезпечення діяльності невоєнізованих формувань в ході проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Служби цивільної оборони поділялися на загальнорадянські, республіканські, крайові, обласні, районні, міські служби та служби об`єктів народного господарства. Такі служби створювалися з урахуванням рекомендацій керівника цивільної оборони СРСР.

Силами цивільної оборони СРСР, згідно з п. 13 Положення, були невоєнізовані формування цивільної оборони та військові частини, а також залучені у відповідності до плану цивільної оборони організації та установи міністерств, відомств і виконавчих комітетів Рад депутатів робітників.

Згідно з п. 16 Положення до невоєнізованих формувань цивільної оборони можуть в обов`язковому порядку зараховуватися громадяни СРСР: чоловіки у віці від 16 до 60 років і жінки - від 16 до 55 років, за винятком військовозобов`язаних, які мають мобілізаційні приписи, інвалідів І та II груп, вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років, а жінок з середньою та вищою медичною освітою - до 2 років, а громадяни СРСР, зараховані до невоєнізованих формувань, зобов`язані приймати участь в рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних роботах і виконанні інших завдань цивільної оборони.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Великолепетиської РДА від 12.03.2020 року за № 04-587/1-3 управліням було вилучено у Заявника посвідчення інваліда війни та рекомендовано звернутися до Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У своєму листі за № 01.1-14/110 Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації вказав, що Департамент не володіє інформацією про залучення УС Чорнобильської АЕС до складу формувань Цивільної оборони та рекомендовано для встановлення юридичного факту залучення УС Чорнобильської АЕС звернутися до суду.

Так, Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації 23.04.2020 року до суду було надано пояснення, в яких, крім іншого зазначено, що надані Заявником документи по суті справи є достатніми для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Встановлення даного факту іншим шляхом не можливо, але необхідно для оформлення пенсії.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено факт, що ОСОБА_1 , 1965 року народження був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 05.06.1986 року по 21.06.1986 року, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 200, 206, 265, 273, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 по встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , 1965 року народження був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 05.06.1986 року по 21.06.1986 року.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Великолепетиська районна державна адміністрація Управління праці та соціального захисту населення, ЄДРПОУ 03198149, місце реєстрації юридичної особи вул. Соборна 6, смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області.

Заінтересована особа - Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, ЖДРПОУ 14372952, місце реєстрації юридичної особи вул. Вишногородська 21, м. Київ.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис