Постанова

від 21.05.2020 по справі 910/9962/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/9962/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 21.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.12.2019 (повний текст складено 13.01.2020)

у справі №910/9962/19 (суддя Літвінова М.Є.)

За позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків

"Житлоінвестбуд-УКБ"

до Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований

венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЗЗБК №1"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Дельта Плюс"

про розірвання Договору,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ"

Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" (далі - позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" (далі - відповідач) про розірвання договору про пайову участь у будівництві від 14.04.2016 № 31/91. Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання умов укладеного договору з боку відповідача в частині сплати пайових внесків, що є істотним порушенням умов договору, що є підставами для розірвання договору в судовому порядку з огляду на приписи ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст заперечень на позов Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції"

Відповідач в обґрунтування заперечень на позов посилався на те, що оскільки станом на 18.10.2019 відповідачем було внесено на рахунок позивача в якості пайового внеску грошові кошти в сумі 26 168 708, 15 грн. за квартири, по яким було укладено інвестиційні договори з фізичними особами, предметом яких є інвестиційна участь Інвестора у будівництві будинку, внаслідок здійснення якої інвестор має право отримати у власність квартиру в порядку і на умовах, визначених інвестиційним договором.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/9962/19 в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову мотивовано тим, що передбачені положеннями чинного законодавства правові підстави для розірвання Договору № 31/91 про пайову участь у будівництві від 14.04.2016, укладеного між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ЗЗБК № 1 , сторону в якому було змінено на Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції відповідно до Договору від 28.04.2016№ 1-31/91 про заміну сторони - відсутні і позивачем не доведені в розумінні приписів процесуального закону.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, позивач (Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/9962/19 повністю та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при вирішенні спору безпідставно не враховано неналежне виконання умов укладеного договору з боку відповідача в частині сплати пайових внесків, що є істотним порушенням умов договору, що є підставами для розірвання договору в судовому порядку з огляду на приписи ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Крім того, скаржник посилався на те, що оскільки новий пайовик не здійснив оплату у встановлені строки та розмірі, чим порушив умови укладеного договору та не виконав взяті на себе зобов`язання, що призвело до негативних наслідків, а саме: унеможливило введення житлового будинку № 1 у пров. Моторному, 11 у м.Києві в експлуатацію.

Короткий зміст заперечень Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" проти доводів апеляційної скарги

11.03.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача у строк, встановлений судом (протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження, яка отримана відповідачем 10.03.2020), надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Зокрема, відповідач посилався на те, що на виконання умов договору відповідачем у повному обсязі сплачено у повному обсязі грошові кошти та виконано усі взяті на себе зобов`язання, як нового пайовика, у зв`язку з чим обумовлені ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України підстави для розірвання договору про пайову участь у будівництві від 14.04.2016 № 31/91 - відсутні.

Короткий зміст пояснень Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Дельта Плюс"

11.02.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у строк, встановлений судом, надійшли пояснення на апеляційну скаргу, які прийняті судом апеляційної інстанції до розгляду. У наданих поясненнях ТОВ КУА Дельта Плюс вказувало на те, що останнє здійснює діяльність від імені відповідача згідно з Законом України Про інститути спільного інвестування , а також в межах укладеного договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 02/02-УА-1 від 17.10.2014. За наданими відповідачем відомостями, третя особа вказала, що пайовий внесок сплачено відповідачем у повному обсязі, у зв`язку з чим підстави для розірвання Договору про пайову участь у будівництві від 14.04.2016 № 31/91 - відсутні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/9962/19 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю, Тищенко О.В.

Враховуючи перебування головуючого судді (судді-доповідача) Станіка С.Р. на лікарняному з 17.02.2020 по 27.02.2020 включно здійснити вирішення питання у визначені Господарським процесуальним кодексом України строки, щодо апеляційної скарги Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" - не було можливим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2020 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/9962/19, призначено до розгляду апеляційну скаргу в судовому засіданні з викликом учасників спору на 02.04.2020, зупинено дію оскаржуваного рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 судове засідання у справі, призначене на 02.04.2020, перенесено у зв`язку з запровадженим законодавчо карантином та вжиттям обмежувальних заходів, внаслідок чого справа призначена до розгляду визначеним складом суду на 21.05.2020.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 21.05.2020 з`явились представники позивача (скаржника) та відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Дельта Плюс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЗЗБК №1" в судове засідання 21.05.2020 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, дійшов висновку, що неявка представників третіх осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 21.05.2020 представник скаржника заявив усне клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з необхідністю ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу, який подано відповідачем.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думки присутніх представників сторін та після оголошеної судом перерви в судовому засіданні для надання представнику скаржника часу ознайомитись з поданим відзивом, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі відкрито ухвалою 28.02.2020, яка отримана скаржником, відповідачем відзив на апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 11.03.2020 разом з доказами його направлення на адресу позивача: 01034 м.Київ, вул.. Володимирська, 42 засобами поштового зв`язку (квитанція поштової установи від 10.03.2020 з описом вкладення), дійшов висновку, що обумовлені процесуальним законом підстави для відкладення розгляду справи - відсутні, у зв`язку з чим відхиляє заявлене клопотання позивача.

В судовому засіданні 21.05.2020 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/9962/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.05.2020 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 14.04.2016 між позивачем (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ЗЗБК № 1 (далі - Пайовик) укладено Договір № 31/91 про пайову участь у будівництві (далі - Договір про пайову участь), предметом якого є внесення Пайовиком пайового внеску у будівництво житлового Будинку на умовах цього Договору.

Під Будинком сторони розуміють житловий будинок в„– 1 на провулку Моторному №11, який споруджується підприємством на земельній ділянці загальною площею 9907 м. кв., розташований за адресою провулок Моторний, 11 у Голосіївському районі м . Києва , кадастровий номер 8000000000:82:414:0014, цільове призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово - офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом, яка надана ТОВ Житло Будівництво Інвестиції в оренду на підставі рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.2005 р. (п. 1.1. Договору про пайову участь).

Пунктом 4.1. Договору про пайову участь передбачено, що розмір пайового внеску за цим Договором складає 59 762205, 84 грн. (п`ятдесят дев`ять мільйонів сімсот шістдесят дві тисячі двісті п`ять гривень 84 коп.), в т.ч. ПДВ 9 960 367, 64 грн. Внесення Пайового внеску здійснюється Пайовиком у національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок Підприємства, відповідно до графіку платежів з прив`язкою до вартості окремих приміщень, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 5.1. Договору про пайову участь передача приміщень здійснюється по акту прийому - передачі, який підписується повноважними представниками Сторін.

Відповідно до п. 7.1. Договору про пайову участь зобов`язання сторін за цим Договором припиняються у разі їх виконання належним чином. Договір діє з дня його підписання до належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

За умовами пункту 7.2. Договору про пайову участь дострокове припинення дії цього Договору можливе у наступних випадках: за згодою сторін тільки за умови підписання відповідної угоди.

У разі розірвання Договору сторони звільняються від виконання взаємних зобов`язань за Договором, про що складають відповідну додаткову угоду згідно з умовами якої зазначають, що претензій одна до одної не мають. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (п. п. 7.3., 7.4. Договору про пайову участь).

28.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ЗЗБК № 1 (первісний пайовик), відповідачем (Новий пайовик) та позивачем (Підприємство) було укладено Договір № 1-31/91 про заміну сторони у Договорі про пайову участь у будівництві від 14.04.2016 № 31/91 (далі - Договір), відповідно до п. 1.2. якого Первісний пайовик відступає в повному обсязі, а Новий пайовик набуває всі права та обов`язки Пайовика за Основним договором та стає стороною Основного договору та правонаступником Пайовика за зобов`язаннями за Основним договором з дати його укладення. Одночасно Новий пайовик приймає на себе невиконані обов`язки, які має Первісний пайовик за Основним договором, та погоджується виконати їх в порядку та на умовах, передбачених Основним договором.

Згідно з п. 1.3. Договору до Нового пайовика переходять також, у разі наявності, всі та будь-які права, що забезпечують виконання зобов`язань за Основним договором.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що Новий пайовик набуває право вимоги за Основним договором до Підприємства, що включає всі права Пайовика, в тому числі право вимагати передачі частки Пайовика у вигляді Приміщень на умовах та в порядку, передбаченому Основним договором.

Цей договір не передбачає зміни до порядку розрахунків Нового пайовика з Підприємством та порядку виконання Новим пайовиком та Підприємством своїх зобов`язань за Основним договором (п. 1.5. Договору).

Пунктом 1.6. Договору передбачено, що на підставі цього Договору здійснюється правонаступництво Нового пайовика за зобов`язаннями та правами Первісного пайовика, що виникли за Основним договором починаючи з дати його укладення.

Відповідно до п. 1.7. Договору Підприємство погоджується із вчиненим між сторонами правочином згідно з цим Договором та цим гарантує належне виконання своїх зобов`язань за Основним договором перед Новим пайовиком, так якби Підприємство виконувало їх перед Первісним пайовиком на умовах, викладених в Основному договорі.

Додатковою угодою № 1 від 28.09.2016 до Договору про пайову участь у будівництві № 31/91 від 14.04.2016 сторони Додаток № 1 до Договору виклали у новій редакції, що додається до Додаткової угоди № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2016 до Договору про пайову участь у будівництві № 31/91 від 14.04.2016 сторони Додаток № 1 до Договору виклали у новій редакції, що додається до Додаткової угоди № 2 та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 3 від 06.08.2019 до Договору про пайову участь у будівництві № 31/91 від 14.04.2016 сторони домовились про наступне:

1. У пункті 1.1. розділу 1 Визначення термінів Договору, у зв`язку із перенесенням терміну прийняття об`єкта в експлуатацію, слова запланований термін здачі Об`єкта в експлуатацію - II квартал 2017 року викласти у наступній редакції Запланований термін прийняття Об`єкта в експлуатацію - IV квартал 2018 року .

2. Доповнити Договір № 31/91 від 14.04.2016 пунктом 3.9.1. такого змісту підприємство має право встановлювати поточну ціну квадратного метра приміщення та переглядати її в залежності від стану ринкових та/ або інфляційних процесів з врахуванням собівартості будівництва .

3. Пункти 4.1. та 4.2. розділу 4 "Розрахунки сторін" Договору викласти у новій редакції:

" 4.1. Розмір пайового внеску за цим Договором складає 65 327 847, 52 грн. (шістдесят п`ять мільйонів триста двадцять сім тисяч вісімсот сорок сім грн. 52 коп), в т.ч. ПДВ 10 887 974, 59 грн. Внесення пайового внеску здійснюється Пайовиком у національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок Підприємства, відповідно до графіку платежів з прив`язкою до вартості окремих приміщень, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

4.2. Поточний рахунок Підприємства для внесення пайового внеску:

р/р НОМЕР_1 в філії АТ Укрексімбанк м. Києва, код банку 322313, Код ЄДРПОУ 31958324, Свідоцтво № 100325392 ІПН НОМЕР_1 .

Додаток № 1 до Договору викладено у новій редакції, що додається до цієї Додаткової угоди № 3 та є невід`ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 4 від 13.12.2018 до Договору про пайову участь у будівництві № 31/91 від 14.04.2016 сторони погодили наступне:

Пункти 4.1. розділу 4 Розрахунки Сторін Договору викласти у новій редакції:

4.1. Розмір пайового внеску за цим Договором складає 30 128047, 58 (тридцять мільйонів сто двадцять вісім тисяч сорок сім грн. 58 коп.), в т.ч. ПДВ 5 021 341, 26 грн.

Внесення пайового внеску здійснюється Пайовиком у національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок Підприємства, відповідно до графіку платежів з прив`язкою до вартості окремих приміщень, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

2. Додаток № 1 до Договору викладено у новій редакції, що додається до цієї Додаткової угоди № 4 та є невід`ємною частиною Договору .

Позивач вказував на, що станом на 17.07.2019 відповідач здійснив оплату у розмірі лише 22 056 843, 00 грн., чим порушив умови укладеного Договору та не виконав взяті на себе зобов`язання і недоплатив 8 071 204, 58 грн. При укладенні Договору, позивач розраховував на фінансування відповідачем пайового внеску у будівництво будинку, що б надало можливість позивачу своєчасного будівництва, але у зв`язку із затримкою внесення коштів унеможливлюється введення будинку в експлуатацію.

Оскільки направлена позивачем пропозиція про розірвання Договору № 114/2952 від 21.06.2019 відповідачем залишена без задоволення, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Договору на підставі статті 651 Цивільного кодексу України .

Відповідачем сплачено на користь позивача загалом 30 188 615, 56 грн., на підтвердження чого надано платіжні доручення з відповідним призначенням платежу з посиланням на договір, які наявні в матеріалах справи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставами для виникнення юридичного спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у зазначеній нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах.

За імперативними приписами як статті 651 Цивільного кодексу України, так і статті 188 Господарського кодексу України, якою визначено, зокрема порядок розірвання господарських договорів, розірвання договору можливе лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою розірвання договору відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є істотне порушення стороною цього договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17 від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17 від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17, постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 913/422/18.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору та шкоди, а й встановити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Водночас, дослідивши фактичні обставини та зібрані у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку умовам договору та з огляду на положення законодавства, яке регулює порядок розірвання договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, суд дійшов наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, за умовами Додатку № 1 в редакції Додаткової угоди № 4, на відповідача було покладено зобов`язання по сплаті на рахунок позивача пайового внеску загалом у розмірі 30 128 047, 58 грн., а саме:

Номер квартириЗагальна вартість, грн.Строк оплати 13 959 339, 43до 30.04.2019 16 605759,47до 31.12.2018 23 542 246,40до 06.08.2018 30 690 379,20до 30.04.2019 31 678 073,83до 30.04.2019 35 813 620,64до 06.08.2018 37 690 379,20до 30.04.2019 38 678 073,83до 30.04.2019 42 908 919,65до 31.12.2018 44 542 246,40до 06.08.2018 45 678 073,83до 30.04.2019 49 1 035 888,42до 30.04.2019 51 542 246,40до 06.08.2018 52 678 073,83до 30.04.2019 55 959 339,43до 30.04.2019 56 1 035 888,42до 30.04.2019 58 690 379,20до 30.04.2019 59 678 073,83до 30.04.2019 62 753 496,56до 06.08.2018 63 813 620,64до 06.08.2018 65 542 246,40до 06.08.2018 79 605 759,47до 31.12.2018 83 753 496,56до 06.08.2018 90 753 496,56до 06.08.2018 93 605 759,47до 31.12.2018 97 753 496,56до 06.08.2018 100 690 379,20до 30.04.2019 101 678 073,83до 30.04.2019 104 753 496,56до 06.08.2018 107 542 246,40до 06.08.2018 108 678 073,83до 30.04.2019 114 690 379,20до 30.04.2019 115 532 581,36до 06.08.2018 121 690 379, 20до 30.04.2018 122 678 073,83до 30.04.2018 125 753 496, 56до 06.08.2018 128 690 379, 20до 30.04.2018 129 532 581, 36до 06.08.2018 132 753 496, 56до 06.08.2018 133 908 919, 65до 31.12.2018 139 753 496,56до 06.08.2018 154 813 620, 64до 06.08.2018 Всього 30 128 047,58 грн. Отже, з урахуванням умов Договору, станом на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками спору, строк оплати відповідачем вартості 42 квартир на суму 30 128 047, 58 грн. - настав в розумінні умов Договору та ст.526 Цивільного кодексу України.

При цьому, позивачем у позові наголошувалось на тому, що за весь час період дії Договору відповідачем було сплачено 22 056 843, 00 грн., проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, і що підтверджується наявними матеріалами справи, станом на 07.11.2019 відповідачем сплачено на користь позивача 30 188 615, 56 грн., на підтвердження чого надано платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи та є належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами згідно з ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження сплати відповідачем вказаної суми коштів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем повністю виконані взяті на себе зобов`язання по сплаті пайового внеску за квартири, по яким настав строк оплати.

За таких обставин, позивачем всупереч приписів частини 3 статті 13 , частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості.

Таким чином, під час розгляду даної справи позивачем не доведено істотного порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, а також наявність шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем умов Договору, розмір якої не дозволив би отримати позивачу очікуване при укладенні договору, а доводи позивача про те, що при укладенні спірного Договору він розраховував на фінансування відповідачем пайового внеску у будівництво будинку, що б надало можливість позивачу своєчасного будівництва, але на сьогодні у зв`язку із затримкою внесення коштів унеможливлюється введення будинку в експлуатацію, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення відповідачем строків виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем - не може бути кваліфіковане саме як істотне порушення умов договору, як підстави для його розірвання в розумінні ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, адже по-перше, позивач отримав те, на що розраховував при укладенні Договору (кошти), а по-друге, за порушення особою господарських правовідносин своїх зобов`язань перед своїм контрагентом за Договором чинне законодавство передбачає застосування певних видів відповідальності (як-то, сплата 3% річних, інфляційних втрат) та/або застосування штрафних санкцій.

Проте, суд апеляційної інстанції в контексті спірних правовідносин учасників спору вважає, що несвоєчасне виконання відповідачем перед позивачем своїх грошових зобов`язань (за умови отримання позивачем коштів) не може кваліфікуватися саме як істотне порушення умов Договору, а відтак, і не може бути застосовані приписи ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України саме як санкція за допущене порушення.

Доводи скаржника в обгрунтування підстав скасування оскаржуваного рішення про те, що оскільки новий пайовик не здійснив оплату у встановлені строки та розмірі, чим порушив умови укладеного договору та не виконав взяті на себе зобов`язання, що призвело до негативних наслідків, а саме: унеможливило введення житлового будинку № 1 у пров. Моторному, 11 у м.Києві в експлуатацію - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний та необґрунтований, оскільки скаржником не подано належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України, що саме несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань призвело до неможливості введення вищенаведеного будинку в експлуатація, а також не подано і доказів завдання позивачу відповідної шкоди.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при укладенні Договору № 31/91 про пайову участь у будівництві від 14.04.2016 між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" та ТОВ "Будівельна компанія ЗЗБК № 1 , сторону в якому було змінено на Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції відповідно до Договору від 28.04.2016№ 1-31/91 про заміну сторони, предметом договору виступало внесення пайовиком пайового внеску у будівництво житлового будинку на умовах цього договору (п. 2.1), саме на позивача покладено обов`язок передачі приміщень пайовику після виконання пайовиком зобов`язань (п. 2.2).

При цьому, у пунктах 3.1, 3.3 та 3.4 Договору позивач підтвердив своє зобов`язання здійснити увесь комплекс відповідного будівництва будинку, а також здійснити передачу приміщень у порядку і терміни, передбачені розділом 5 договору, а також організовує отримання (складання) всієї документації, пов`язаної з будівництвом та експлуатацією будинку.

Тобто, за умовами укладеного Договору, позивач взяв на себе зобов`язання здійснити увесь комплекс дій, зокрема і щодо отримання (складання) всієї документації, пов`язаної з будівництвом та експлуатацією будинку, без будь-яких застережень щодо зустрічних обов`язків відповідача. Крім того, Договір на підставі якого між позивачем та відповідачем існують правовідносини, врегулював саме права та обов`язки учасників щодо пайової участі у будівництві.

Наведене в сукупності свідчить по те, що скаржником не подано належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України, що саме внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем суми пайового внеску позивачем не було введено будинок в експлуатацію. І при укладенні Договору, метою (очікуванням) позивача від відповідача є саме отримання пайового внеску, а не введення будинку в експлуатацію, обов`язок щодо чого існує саме у позивача в силу приписів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Договору, і відповідного причинно - наслідкового зв`язку між несвоєчасною сплатою відповідачем пайового внеску та невведенням будинку в експлуатацію - позивачем в розумінні ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України не доведено ні станом на момент вирішення спору судом першої інстанції, ні станом на момент розгляду спору судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції здійснивши апеляційний розгляд справи, з урахуванням усіх обставин справи та оцінивши наявні докази в сукупності, дійшов висновку про відсутність передбачених положеннями чинного законодавства (зокрема, обумовлених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України) правових підстав для розірвання Договору № 31/91 про пайову участь у будівництві від 14.04.2016, укладеного між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ЗЗБК № 1 , сторону в якому було змінено на Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції відповідно до Договору від 28.04.2016№ 1-31/91 про заміну сторони.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/9962/19.

Крім того, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2020 було зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/9962/19, а за наслідками апеляційного перегляду справи його залишено без змін, у зв`язку з чим його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/9962/19 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/9962/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ".

4. Матеріали справи №910/9962/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту постанови: 28.05.2020.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала