Постанова

від 27.05.2020 по справі 922/3472/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2020 р. Справа №922/3472/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

прокурора - Комісар О.О., посвідчення № 043187 від 06.05.2016 р.,

першого відповідача - Цуварев О.Ф., посвідчення №2980, довіреність №08-21/4294/2-19 від 19.12.2019 р.,

другого відповідача - Романенко Т.М., посвідчення №3179, довіреність №13451 від 24.12.2019 р.,

третього відповідача - Бондар О.М. - директор, Радигін Є.С., посвідчення №970, довіреність від 01.04.2020 р.,

четвертого відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області, м.Харків, (вх.№878Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 року по справі №922/3472/19,

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області, м.Харків,

до 1. Харківської міської ради, м.Харків,

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,

3. Громадської організації Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці , м.Харків,

4. фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 52 додатку 1 до рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова від 21.02.2018 року №1008;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.08.2018 року №5622-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ГО Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновой І.В. і зареєстрований в реєстрі за №208, скасувавши його державну реєстрацію;

- витребувати у ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення №№ 8, 9, 10 в літ. "А-1", розташовані за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1661647263101), загальною площею 44,4 кв.м., зобов`язавши ОСОБА_1 передати вказані приміщення за актом приймання-передачі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради;

- зобов`язати ГО Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці (ЄДРПОУ: 40306911) повернути у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення №№ 3-:-7, 11-:-13 в літ. "А-1", розташовані за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1661692363101), загальною площею 57,3 кв.м.;

- судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 року у справі №922/3472/19 (повний текст складено 25.02.2020 року, суддя Лаврова Л.С.) у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Прокуратура Харківської області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 року та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує безпідставністю посилання суду першої інстанції на наявність у орендаря переважного права на викуп орендованого майна на підставі п. 5.6 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 07.08.2018 року за №5622-В-С. Вважає, що процедура приватизації шляхом викупу орендованого майна орендарем має здійснюватися відповідно до ст. 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та п. 8.1 Порядку продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни) за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженого наказом Фонду державного майна від 02.04.2012 року за №439 (який діяв на час прийняття Харківською міською радою оспорюваного рішення від 21.02.2018 року №1008/18), згідно з якими продаж об`єктів малої приватизації (до яких відносяться спірні нежитлові приміщення) має бути проведений виключно шляхом проведення аукціону або конкурсу, і лише у виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, зокрема шляхом викупу орендарем об`єкту оренди, якщо ним за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення цього майна в розмірі не менше як 25 відсотків його ринкової вартості, але орендарем поліпшення орендованого майна не проводились. Вважає, що недотримання відповідачами зазначених норм чинного законодавства під час проведення приватизації унеможливило раціональне та ефективне використання комунального майна громади міста Харкова та порушило матеріальні інтереси держави та територіальної громади міста Харкова.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Прокуратури Харківської області; встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі.

03.04.2020 року від першого відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3242), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує на те, що відповідачами повністю дотримано спосіб і порядок проведення процедури приватизації, а при прийнятті рішення Харківської міської ради Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова №1008/18 від 21.02.2018 року у повному обсязі дотримано приписи Законів України Про приватизацію державного майна , Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Про місцеве самоврядування та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 року №691/17.

07.04.2020 року третій відповідач також надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3344), в якому проти позиції апелянта заперечує та просить оскаржуване рішення залишити без змін. Вважає посилання прокуратури Харківської області на п.1 ч.1 ст.18-2 розділу ІV Продаж об`єкта малої приватизації на аукціоні за конкурсом , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) безпідставним, оскільки орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості.

Другий відповідач 13.04.2020 року надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3530), який є тотожним за змістом до відзиву першого відповідача і в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року призначено справу до розгляду в судове засідання, а також роз`яснено учасникам справи право на їх участь у судовому засіданні та шляхи реалізації такого права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 року клопотання позивача, першого та другого відповідача про відкладення розгляду справи №922/3472/19 задоволено, розгляд справи відкладено на 27 травня 2020 року на 11:30 год.

ФОП Півненко Станіслав Юрійович в судове засідання 27.05.2020 року не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є зворотне повідомлення №6102231884369 про вручення ухвали суду.

Частина 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначає, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України ).

Приймаючи до уваги належне повідомлення 4-го відповідача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 27.05.2020 року представник позивача - Прокуратури Харківської області, підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представники відповідачів проти позиції апелянта заперечували з підстав викладених у відзивах.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 13.07.2017 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавцем) та Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3096.

Згідно з п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення цокольного поверху №3-:-13 загальною площею 101,7 кв.м. в нежитловій будівлі (технічний паспорт КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації інвентаризаційна справа №31875 від 14.07.2016 року), які належать до комунальної власності територіальної громади м.Харкова та розташовані за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, 6, літ. "А-1". Зазначене майно належить на праві комунальної власності територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2017 року.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди, вартість об`єкту оренди складала 306700,00 грн.

Згідно з п. 4.7. договору оренди, змінювати стан орендованого майні орендар зобов`язаний виключно за письмовою згодою орендодавця.

У п. 4.8. договору оренди сторони визначили, що орендар зобов`язаний здійснювати поточний ремонт за письмовою згодою орендодавця, за свій рахунок здійснювати капітальний ремонт за письмовою згодою орендодавця при наявності узгодженої проектно-кошторисної документації та дозволу, отриманого відповідно з чинним законодавством. Здійснювати реконструкцію орендованого майна за письмовою згодою орендодавця за свій рахунок за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку приведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.

Відповідно до п. 5.3 договору оренди, орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об`єкта у власність.

Згідно з п. 5.6 договору оренди, орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 року №691/17 затверджено Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки.

У відповідності до п.п. 3.3, 3.4 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017-2022 роки, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Зокрема, шляхом: викупу; продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс); іншими способами які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Пунктом 3.5 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки передбачено, що орендарі, які виявили бажання приватизувати орендоване майно, подають до Управління заяву про включення такого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Орендар - Громадська організація Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці звернувся до орендодавця - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з заявою від 15.01.2018 року щодо приватизації нежитлових приміщень загальною площею 101,7 кв.м., які розташовані за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, 6, літ. А- 1 .

Рішенням Харківської міської ради від 21.02.2018 року №1008/18 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова в додатку 1 до зазначеного рішення визначено Перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу, серед яких пунктом 52 вказаного Переліку визначено нежитлові приміщення №3-:-13 в літ. А-1 , що розташовані за адресою м.Харків, вул.Велика Панасівська, 6 загальною площею 101,7 кв.м., які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем - Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці .

На виконання вищевказаного рішення Харківської міської ради Управлінням комунального майна та приватизації з метою визначення вартості майна для приватизації шляхом викупу доручено суб`єкту оціночної діяльності ФОП Буйницькому М.В. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №438/17, виданий Фондом державного майна 19.05.2017 року) проведення оцінки вартості майна, нежитлових приміщень №3-:-13 в літ. А-1 , що розташовані за адресою м. Харків, вул. Велика Панасівська, 6 загальною площею 101,7 кв.м., орендованих Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці .

Як вбачається з матеріалів справи, суб`єктом оціночної діяльності ФОП Буйницьким М.В. за результатами проведеного обстеження нежитлових приміщень №3-:-13 в літ. А-1 , що розташовані за адресою: м . Харків, вул. Велика Панасівська, 6 загальною площею 101,7 кв.м., складено звіт про оцінку майна станом на 28.02.2018 року, згідно якого ринкова вартість об`єкта нежитлових приміщень №3-:-13 в літ. А-1 , складає 258300,00 грн. без урахування ПДВ.

На підставі рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 року №1008/18, між територіальною громадою м.Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавцем) і Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці (покупцем) укладено договір від 07.08.2018 року за №5622-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці , згідно з умовами якого, продавець передав у власність покупця нежитлові приміщення цокольного поверху №3-:-13 в літ. А-1 , що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, 6 загальною площею 101,7 кв.м. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І.В. та зареєстровано в реєстрі за №208.

Факт передачі нежитлових приміщень Громадська організація Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці підтверджується актом прийому-передачі №5622-В-С року від 08.08.2018 року.

Державна реєстрація приватного права власності за Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці на нежитлові приміщення цокольного поверху №3-:-13 в літ. А-1 , що розташовані за адресою м . Харків, вул. Велика Панасівська, 6 загальною площею 101,7 кв.м., була проведена 03.10.2018 року за №28266304, що підтверджується інформаційною довідною з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Харківською місцевою прокуратурою №2 здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 від 04.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Відомості в ЄРДР внесені за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна Харківською міською радою.

У ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 року у справі №639/687/19 в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради проведено вилучення ряду приватизаційних справ, у тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Харків вул. Велика Панасівська, будинок 6, офіс, 3.

Звертаючись із даним позовом до суду, позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що приватизація нерухомого майна, яке було комунальною власністю територіальної громади м.Харкова (нежитлових приміщень №3-:-13 в літ. А-1 , що розташовані за адресою: м .Харків, вул. Велика Панасівська, 6 ) проведена без проведення аукціону або конкурсу, тобто з порушенням процедури, передбаченої ч.1 ст. 18-2 Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , оскільки під час оренди зазначених нежитлових приміщень орендар - Громадська організація Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці не здійснював їх поліпшення в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості цих приміщень. Прокурор вважає, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації зазначених приміщень шляхом їх викупу орендарем, що призвело до порушення інтересів держави та територіальної громади міста Харкова, оскільки унеможливило отримання бюджетом міста максимальної вигоди за об`єкт приватизації, а тому п. 52 додатку 1 до рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 21.02.2018 року №1008/18 на його думку підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 07.08.2018 року №5622-В-С визнанню недійним. Також, керуючись ст.388 Цивільного кодексу України прокурор просить витребувати у ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення №№ 8, 9, 10 в літ. А-1 , розташовані за адресою: м. Харків , вул. Велика Панасівська , 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1661647263101), загальною площею 44,4 кв.м., як такі, що отримані ним незаконно або без відповідної правової підстави.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Харківською міською радою дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова від 21.02.2018 року №1008/18, оскільки таке рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято. Прокурором, разом з тим, не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що оскаржуване рішення міської ради прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб. Управлінням комунального майна та приватизації, як уповноваженим органом також дотримано спосіб та порядок приватизації нежитлових приміщень №№ 8, 9, 10 в літ. А-1 , розташовані за адресою: м. Харків , вул . Велика Панасівська , 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1661647263101), загальною площею 44,4 кв.м.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, а відтак і вилучення придбаного нерухомого майна у власників майна, встановивши, що п. 52 додатку 1 до рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 21.02.2018 року №1008/18 прийнято Харківською міською радою в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 року №691/17, а договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 07.08.2018 року №5622-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради з ГО Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці , у повній мірі відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.

З висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з таких підстав.

Приписами ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування України сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування України , право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування України , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування України до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Згідно з ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування України рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом.

Частиною 6 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування України визначено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна , приватизація об`єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (у редакції, чинній на момент спірних відносин), об`єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А).

Статтею 3 зазначеного Закону визначені способи малої приватизації, до яких, поряд із іншими, віднесено викуп.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом, на аукціоні та шляхом викупу.

Включення об`єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій статті 7 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу визначено розділом III Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Порядок продажу об`єктів малої приватизації на аукціоні, за конкурсом визначає розділ IV Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Згідно з ч. 1 ст. 11 розділу III Продаж об`єкта малої приватизації шляхом викупу Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин), викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Таким чином викуп, як спосіб приватизації, може застосовуватись у двох випадках: 1) до тих об`єктів приватизації, які не були продані на аукціоні або за конкурсом; 2) у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.10.2019 року у справі №905/2236/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України, наймачеві надано переважне право придбати річ, що є об`єктом найму, за умов належного виконання своїх обов`язків за договором найму, в разі її продажу наймодавцем.

Згідно з ч. 1 ст. 289 Господарського кодексу України, орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 5.6 договору оренди №3096 від 13.07.2017 року, орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 року №1008/18 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова та додаток 1 до зазначеного рішення прийняте Харківською міською радою в межах її повноважень відповідно до умов укладеного договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №3096 від 13.07.2017 року та приписів Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.289 Господарського кодексу України та згідно з Програмою приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 року №691/17.

Судова колегія відхиляє посилання прокурора на п. 1 ч. 1 ст. 18-2 розділу IV Продаж об`єкта малої приватизації на аукціоні, за конкурсом Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , зважаючи на таке.

Так, стаття 18-2 розділу IV Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) визначає особливості приватизації окремих груп об`єктів.

Пунктом 1 частини 1 зазначеної статті передбачено, що приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Тобто, зазначеною нормою встановлено додаткові гарантії для добросовісного орендаря, який за згодою наймодавця здійснив невідокремлювані поліпшення об`єкту оренди, у випадку якщо право на викуп не передбачено договором.

Таким чином, орган місцевого самоврядування (у даному випадку - Харківська міська рада) вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості.

Разом з цим, положеннями ст. 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) встановлено, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Тобто, законодавець виділив два випадки коли органом приватизації може бути застосована така форма приватизації як викуп: щодо об`єктів приватизації, непроданих на аукціоні або за конкурсом; щодо об`єктів приватизації, якщо право покупця передбачено законодавчими актами.

Таким чином, положення ст. 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) не встановлюють обмеження щодо передбачення спеціальних випадків коли у особи може виникнути право на приватизацію об`єкту шляхом його викупу, лише в рамках цього Закону, а є відсилання до інших законодавчих актів.

Отже, Харківська міська рада самостійно прийняла рішення про приватизацію спірних об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу ГО Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Вказаний висновок суду в повному обсязі узгоджується з позицією Конституційного Суду України, яку наведено у п.5 мотивувальної частини та абзацу 2 п. 1 резолютивної частини рішення від 13.12.2000 року №4-рп/2000 у справі №1-16/2000, згідно з яким доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, окрім випадків визначених законом.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. 52 додатку 1 до рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова від 21.02.2018 року №1008/18.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 07.08.2018 року №5622-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці , судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Тобто правочин, який був вчинений з недодержанням у момент його вчинення вимог Цивільного кодексу України і його зміст суперечить нормам Цивільного кодексу України, має бути визнаний судом недійсним.

Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 07.08.2018 року №5622-В-С був укладений при вільному волевиявленні сторін, які вчинили дії, що свідчать про прийняття договору до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву.

На момент звернення Прокуратури Харківської області з даним позовом, договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 07.08.2018 року №5622-В-С був виконаний, що підтверджується актом прийому-передачі №5622-В-С від 08.08.2018 року (додаток №1) та інформаційною довідною з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином відсутні докази стосовно того, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 07.08.2018 року №5622-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці .

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимоги про зобов`язання Громадську організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці повернути на користь територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення цокольного поверху №3-:-13 в літ. А-1 , що розташовані за адресою: м. Харків , вул . Велика Панасівська, 6 загальною площею 101,7 кв.м., є похідними від вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 07.08.2018 року №5622-В-С, у задоволенні яких судом першої інстанції правомірно відмовлено, тому правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині також відсутні.

Крім того, вимоги про зобов`язання Громадську організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці повернути на користь територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради приватизовані нежитлові приміщення не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що Громадська організація Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці є добросовісним набувачем права власності на вказаний об`єкт приватизації, адже ним були дотримані визначені продавцем - Харківською міської радою умови та порядок приватизації.

Частиною 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 Стретч проти Сполученого Королівства визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила . Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце непропорційне втручання у право на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції .

Також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що здійснюючи приватизаційну політику Харківська міська рада діяла як орган публічної влади і прийняла рішення в межах чинних на той час законів та повноважень щодо встановлення умов приватизації.

Самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 року у справі №21-8во07.

У даному випадку, рішення про приватизацію спірного об`єкту комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу Громадською організацією Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці було прийняте Харківською міською радою з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 1 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та у відповідності до Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 року № 691/17.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Громадську організацію Десантно-спортивний клуб Майбутні гвардійці повернути на користь територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення цокольного поверху №3-:-13 в літ. А-1 , що розташовані за адресою м.Харків, вул. Велика Панасівська, 6 загальною площею 101,7 кв.м.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 74 , ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази які підтверджують, що особа здійснювала всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені прокурором в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не спростовують висновків суду, не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги прокуратури Харківської області та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 року у справі № 922/3472/19.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, понесені прокуратурою судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 року у справі №922/3472/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 року у справі №922/3472/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01 червня 2020 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов