ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2020 р. Справа№ 910/9050/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Пашкіної С.А.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи:
позивач: неявка
відповідач: Половінкін О.В.
третя особа відповідача: Кравець В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича
на рішення Господарського суду міста Києва
від 13.11.2019 (повний текст складено 20.12.2019)
у справі № 910/9050/19 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича
до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська державна адміністрація
про визнання незаконних дій та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном
та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
до Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Київська міська державна адміністрація
про визнання договору таким, що припинився та зобов`язання вчинитии дії
УСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Олешко Володимир Петрович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі - відповідач) про визнання незаконними дій та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/9050/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київську міську державну адміністрацію, підготовче засідання призначено на 21.08.2019.
12.08.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" надійшла зустрічна позовна заява, в якій заявник просить суд:
- визнати Договір № ДНП-2015-12/04 від 21.12.2015 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування таким, що припинив свою дію 20 грудня 2018 року;
- зобов`язати Фізичну особу - підприємця Олешко Володимира Петровича звільнити паркувальний майданчик за адресою: м . Київ , Дніпровський район, просп . Нової Алішера, 1-а, в межах III територіальної зони паркування м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 прийнято зустрічну позовну заяву Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/9050/19.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.11.2019 у справі №910/9050/19 в задоволенні первісних позовних вимог Фізичної особи - підприємця Олешка Володимира Петровича відмовлено. Зустрічні позовні вимоги Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" задовольнено. Визнано Договір № ДНП-2015-12/04 від 21.12.2015 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування таким, що припинив свою дію 20 грудня 2018 року. Зобов`язано Фізичну особу - підприємця Олешко Володимира Петровича звільнити паркувальний майданчик за адресою: м . Київ, Дніпровський район, просп . Нової Алішера, 1-а, в межах III територіальної зони паркування м. Києва. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6; код ЄДРПОУ 35210739) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції зазначив, що КП "Київтранспарксервіс" дотриманий порядок припинення договору № ДНП-2015-12/04, визначений пунктом 6.3.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги суд першої інстанції указав, що Договір №ДНП-2015-12/04 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2015 припинив свою дію 20.12.2018, проте ФОП Олешком В.П. не звільнено у встановлені договором строки паркувальні майданчики. Станом на час розгляду даної справи суду не надано доказів на підтвердження факту звільнення ФОП Олешком В.П. обумовлених договором паркувальних майданчиків.
Не погодившись з прийнятими рішеннями, Фізична особа - підприємець Олешко Володимир Петрович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Апеляційну скаргу задовольнити. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2019 у справі №910/9050/19 в частині задоволення зустрічного позову. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду, викладені в рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначав, що судом безпідставно не було взяти до уваги доводи відповідача за зустрічним позовом про те, що список №2221 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у відділення поштового зв`язку Київ-73 та фіскальний чек від 28.09.2018 не є доказом належним та допустимим направлення на адресу апелянта указаної кореспонденції. Крім того апелянт зазначав, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їх повідомленні. На думку скаржника, за загальним змістом термін повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнана, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Також апелянт зазначав, що з актів наданих послуг №1797 від 31.03.2019, №2372 від 30.04.2019, №3233 від 31.05.2019, №4083 від 30.06.2019, які підписані сторонами убачається, що виконавцем були надані послуги за Договором №2015-12/04 від 21.12.2015 за відповідними виставленими рахунками, жодних посилань на припинення Договору із зазначених актів не убачаться.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі №910/9050/19 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9050/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, а саме, оплати судового збору у розмірі 2 881,50 грн.
У подальшому, скаржником було усунуто недоліки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 клопотання Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9050/19 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9050/19. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9050/19 за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича. Розгляд справи призначено на 25.02.2020.
18.02.2020 на адресу суду від Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича відмовити, рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2019 у справі №910/9050/19 залишити без змін. Позивач за зустрічним позовом зазначив, що належним доказом надіслання рекомендованого листа є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.06.2018 у справі №820/1186/17.
У судове засідання, яке відбулось 25.02.2020 не з`явився представник позивача, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 05.03.2020.
У судове засідання, яке відбулось 05.03.2020 не з`явилися представники позивача та відповідача, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 02.04.2020.
У подальшому, у зв`язку із дією постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" ухвалою суду від 19.03.2020 розгляд справи було перенесено на 28.04.2020.
28.04.2020 у судове засідання з`явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи не з`явились. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 26.05.2020.
26.05.2020 у судове засідання з`явились представники відповідача та третьої особи, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, докази наявні в матеріалах справи.
Ураховуючи належне повідомлення всіх учасників справи, беручи до уваги, що явка представників учасників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, також те, що розгляд справи відкладався і з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів ухвалила відхилити клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2019 у справі №910/9050/19 без змін.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 21.12.2015 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона -1) та Фізичною особою - підприємцем Олешко Володимиром Петровичем (сторона - 2) було укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2015-12/04 (надалі - договір), предметом якого відповідно до п.1.1 є надання стороною - 1 стороні 2 за плату права на організацію та експлуатацію 65 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 7 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: місто Київ, Дніпровський район, проспект Навої Алішера, 1-а в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (надалі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Відповідно до пункту 1.4. Договору фіксовані місця для паркування вважаються повернутими стороні - 1 з експлуатації через 60 (шістдесят) календарних днів з дати припинення (розірвання) Договору, крім випадків, передбачених п. 6.10. Договору.
Згідно з пунктом 2.1.1. Договору сторона -1 здійснює контроль за виконанням умов Договору, а також за дотриманням стороною - 2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1342 та Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 в "Фіксованих місцях для паркування".
Пунктом 2.2.9 Договору встановлено, що сторона - 2 зобов`язана звільнити "Фіксовані місця для паркування" після припинення дії Договору в порядку та строки, передбачені Договором.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту затвердження схеми ОДР в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), і діє до 20.12.2018 (Пункт 6.1 Договору).
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір його дія продовжується на той самий строк.
Пунктом 6.9. Договору передбачено, що після припинення дії або розірвання Договору сторона - 2 зобов`язана протягом 60 (шістдесяти календарних днів) звільнити "Фіксовані місця для паркування".
Відповідно до пункту 8.3 Договору усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними у цьому договорі. Повернення стороні поштового відправлення, яке направлялось іншій стороні цього договору, із відміткою про відсутність адресата за вказаною в цьому договорі адресою (або адресою, вказаною в письмовому повідомленні про зміну адреси для надсилання кореспонденції, яке було отримано стороною до відправлення поштового відправлення), або з відміткою про неявку представника сторони до відділення поштового зв`язку за адресованим йому поштовим відправленням, вважається належним повідомленням іншої сторони про обставини, які містились у письмовому повідомленні, що містилось у поштовому відправленні, яке повернулось.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою Договір № ДНП-2015-12/04 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2015 є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення КП "Київтранспарксервіс" як виконавцем певних дій (надання права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів) за плату, відтак, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі такого договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг.
Стосовно первісних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне. Позивач зазначає, що відповідачем здійснюються перешкоди у користуванні орендованим майном, а саме вчиняються дії щодо блокування доступу до майна, яке орендується позивачем згідно Договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП -2015-12/04 від 21.12.2015. Відповідач не погоджується із твердженням позивача.
Згідно з ч. 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Норми Цивільного кодексу України регулюють захист права власності або права користування в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником (користувачем) його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Позивачем такого позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Отже з урахуванням вищенаведеного, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, повинен довести неправомірність дій відповідача, пов`язаних з користуванням орендованим майном та здійсненням у цьому перешкод. У той же час, для вирішення даного спору необхідним є встановлення того, яким чином відповідач перешкоджає (ускладнює) здійсненню позивачем повноважень користування орендованим приміщенням, чи є такі дії відповідача неправомірними, а також, які перешкоди повинен усунути відповідач, щоб позивач мав змогу здійснювати своє законне право користуватися орендованим майном.
У той же час, як встановлено судом, матеріали справи не містять жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно свідчили про те, що відповідачем вчиняються перешкоди у здійсненні позивачем господарської діяльності для експлуатації паркувального майданчика згідно з умовами Договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП -2015-12/04 від 21.12.2015.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, виходячи з меж заявлених позовних вимог, та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача до відповідача з викладених у позові підстав є необґрунтованими.
Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.
Зустрічні позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що листами від 28.09.2018 № 053/05-3578 та від 28.03.2019 № 053/05/-902 повідомляв Фізичну особу - підприємця Олешко В.П. про намір припинити Договір ДНП -2015-12/04 від 21.12.2015 та звільнити фіксовані місця для паркування, проте останній не звільнив паркувальний майданчик за адресою м. Київ, просп. Навої Алішера, 1-а та продовжує ним користуватися, а тому позивач просить суд визнати Договір № ДНП-2015-12/04 від 21.12.2015 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування таким, що припинив свою дію 20 грудня 2018 року та зобов`язати Фізичну особу - підприємця Олешко Володимира Петровича звільнити паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Дніпровський район, просп . Нової Алішера, 1-а, в межах III територіальної зони паркування м. Києва.
Розглянувши матеріали колегія суддів встановила наступне. Рішенням Київської міської ради №930/1591 від 26.06.2007 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.
Відповідно до п.17.3.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008, платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.
Як вже зазначалось судом, 21.12.2015 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона -1) та Фізичною особою - підприємцем Олешко Володимиром Петровичем (сторона - 2) було укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2015-12/04.
У відповідності до пункту 6.1. Договору Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту затвердження схеми ОДР в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), і діє до 20.12.2018.
Схема ОДР затверджена в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.02.2017, таким чином договір набрав чинності 28.02.2017.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір його дія продовжується на той самий строк.
Рішенням Київської міської ради "Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві" №184/6840 від 05.03.2019 доручено Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" спільно з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення розпочати продаж прав на розміщення та/або облаштування паркувальних майданчиків у місті Києві, що відносяться до сфери управління Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", відповідно до рішень Київської міської ради, виключно у системі електронних продажів ProZorro.Продажі (https://prozorro.sale), крім тих, що визначені для безпосереднього облаштування та/або експлуатації Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", без передачі будь-яких прав на них третім особам.
За змістом п.1.3. вказаного рішення, протягом 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення відповідачу доручено вчинити організаційно-правові дії щодо припинення всіх попередніх господарських договорів з будь-якими третіми особами про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування транспортних засобів у місті Києві та/або усіх інших попередніх господарських договорів щодо утримання паркувальних майданчиків у місті Києві, стягнення паркувального збору, зберігання, реалізації єдиних абонементних талонів із паркування автомобільного транспорту, передачі повністю або частково третім особам інших функцій та/або прав Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" як єдиного оператора з паркування транспортних засобів в місті Києві.
Водночас, дія пункту 1.3 цього рішення не поширюється на укладені відповідно до чинного законодавства договори з будь-якими третіми особами щодо паркувальних майданчиків, визначених в таблиці 1 додатка 5 до рішення Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві". Такі договори є чинними до закінчення строку їх дії, на який вони укладені, та не підлягають поновленню. Після закінчення строку дії договорів, зазначених у пункті 1.4 цього рішення, права на відповідні паркувальні майданчики мають бути реалізовані у відповідності до пункту 1.1 цього рішення (пункти 1.4., 1.5.).
Судом встановлено, що на виконання вказаного рішення №184/6840 від 05.03.2019, Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" 28.09.2018 направлено на адресу позивача лист №053/05-3578, в якому останньому було повідомлено про намір припинити дію договору № ДНП-2015-12/04 у визначений строк та не здійснювати його автоматичне продовження.
Указаний лист було надіслано позивачу на адресу, а саме: АДРЕСА_6 , що підтверджується списком № 2221 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (номер рекомендованого листа № 0407315771490) та фіскальним чеком від 28.09.2019.
Відповідно до пункту 8.3 Договору усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними у цьому договорі. Повернення стороні поштового відправлення, яке направлялось іншій стороні цього договору, із відміткою про відсутність адресата за вказаною в цьому договорі адресою (або адресою, вказаною в письмовому повідомленні про зміну адреси для надсилання кореспонденції, яке було отримано стороною до відправлення поштового відправлення), або з відміткою про неявку представника сторони до відділення поштового зв`язку за адресованим йому поштовим відправленням, вважається належним повідомленням іншої сторони про обставини, які містились у письмовому повідомленні, що містилось у поштовому відправленні, яке повернулось.
Отже, з вищенаведеного слідує, що усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними у цьому договорі. Зі змісту Договору убачається, що ФОП Олешко Володимир Петрович знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Зі змісту рекомендованого відправлення убачається, що лист №053/05-3578 позивач за зустрічним позовом про розірвання Договору відправив іншій стороні за адресою, яка зазначена у Договорі.
Однак, апелянт зазначає, що список згуртованих поштових відправлень № 2221 не є належним доказом направлення листа № 053/05-3578 на адресу ФОП Олешка В.М., і що указаний список №2221, який мвіститься матеріалах справи є належним доказом, який би підтверджував, що дійсно його було повідомлено 3578 про намір припинити Договір.
У ч.8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила) зазначено, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Частиною 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до частини 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.
Із системного аналізу зазначених норм Правил, суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.
Відповідно до частини 2 Правил зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.
Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.
Таким чином, належним доказом надіслання рекомендованого листа є квитанція або касовий чек в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати касаційного адміністративного суду в постанові від 20.06.2018 у справі №820/1186/17.
Також, згідно частиною 66 Правил у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку.
Відповідно до частини 68 Правил про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один рахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що список №2221 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у відділення поштового зв`язку Київ-73 та фіскальний чек від 28.09.2018 є належним та допустимим доказом направлення на адресу позивача листа №053/05-3578 від 28.09.2018.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Разом з цим, частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК України).
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що КП "Київтранспарксервіс" дотримано порядок припинення договору № ДНП-2015-12/04, визначений пунктом 6.3, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно посилань апелянта в скарзі стосовно виставлення КП "Київтранспарксервіс" рахунків та їх наступна оплата ФОП Олешко В.П. та про те, що жодних посилань на припинення Договору із актів надання послуг, поза межами дії Договору колегія суддів зазначає, що указані дії позивача за зустрічним позовом не свідчить про визнання договору продовженим зі сторони позивача, оскільки умовами договору встановлено обов`язок відповідача здійснювати оплату до дату фактичного повернення паркувальних місць.
Щодо вимог позивача (за зустрічним позовом) в частині зобов`язання ФОП Олешка В.П. звільнити паркувальний майданчик, колегія суддів зазначає.
Умовами п.6.9 Договору визначено, що після припинення дії або розірвання договору сторона-2 зобов`язана протягом 60 (шістдесяти) календарних днів звільнити фіксовані місця для паркування.
Оскільки, як установлено судом, Договір №ДНП-2015-12/04 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2015 припинив свою дію 20.12.2018, однак відповідачем за зустрічним позовом не було вчинено жодних дій щодо звільнення паркувального майданчика у визначений договором термін, що зокрема підтверджується самим відповідачем.
Як уже було зазначено судом та убачається з матеріалів справи, листом № 053/05-902 від 28.03.2019 КП "Київтранспарксервіс" звернулось до ФОП Олешка В.П. із вимогою виконати умови спірного договору та звільнити паркувальний майданчик.
Докази направлення вказаного листа на адресу відповідача за зустрічним позовом наявні у матеріалах справи. Проте відповідачем не було виконано вимоги позивача, доказів протилежного матеріали справи не містять.
У подальшому, Підприємство Листами №053/05-1246 від 11.04.2019 та №053/05-1757 від 22.05.2019 зверталось до Департаменту міського благоустрою та Департаменту транспортної інфраструктури із повідомленнями про невиконання відповідачем за зустрічним позовом вимог про звільнення паркувального майданчику та проханням посприяти звільненню вказаних майданчиків.
Судом першої інстанції було установлено, що станом на час розгляду даної справи суду не надано доказів на підтвердження факту звільнення ФОП Олешком В.П. обумовлених договором паркувальних майданчиків.
З урахуванням вищанаведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, Договір №ДНП-2015-12/04 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2015 припинив свою дію 20.12.2018, проте ФОП Олешком В.П. не звільнено у встановлені договором строки паркувальні майданчики, вимоги які заявлені КП "Київтранспарксервіс" про зобов`язання ФОП Олешка В.П. звільнити паркувальний майданчик підлягають задоволенню. Тому зустрічні позовні вимоги Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" підлягають задоволенню.
Однак колегія суддів відмічає, суду стало відомо, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі №640/13838/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" до Київської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення було визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 05 березня 2019 року № 184/6840 "Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві".
Станом на час розгляду у суді апеляційної інстанції справи №910/9050/19 у суду не було інформації стосовно оскарження указаної вище постанови до Верховного Суду.
З урахуванням обставин, які розглядаються у даній справ та обставин розглянутих у справі №640/13838/19 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
З урахуванням вищенаведеного та беручи до уваги те, що станом на дату розгляду справи у суді першої інстанції даної обставини не було установлено, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно норм ГПК України кожна із сторін має право звернутись до суду із заявою про перегляд даної справи за ново виявленими обставинами.
Підсумовуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку що апелянт не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги в частині відсутності в нього обов`язку сплатити суму основного боргу, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості нормативно та документально доведені і підлягають задоволенню повністю,
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9050/19 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти Фізичну особу - підприємця Олешко Володимира Петровича.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Олешко Володимира Петровича залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9050/19 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9050/19.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.06.2020.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
С.А. Пашкіна
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2020 |
Оприлюднено | 02.06.2020 |
Номер документу | 89537503 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Андрієнко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні