Ухвала

від 29.05.2020 по справі 905/982/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

29.05.2020р. № 905/982/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Подсолнух" (ЄДРПОУ код: 43418741, адреса: 70202, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Н. Махна, буд. 45),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Южноє" (ЄДРПОУ код: 30998995, адреса: 85561, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Керменчик, вул. Івана Багряного буд. 1),

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ),

про : визнання припиненою дію договору оренди земельної ділянки, визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ "Подсолнух" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №21/05/20-1 від 21.05.2020 (вх.№9519/20 від 25.05.2020), в якій просить суд:

- визнати припиненою з 22 квітня 2020 року дію договору оренди земельної ділянки, укладеного 22 квітня 2015 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южноє" (ЄДРПОУ код: 30998995, місцезнаходження: Україна, 85561, Донецька область, Великоновосілківський район, селище Керменчик, вул. Івана Багряного, будинок 1), предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за межами населених пунктів Октябрьської сільської ради Великоновосілківського району, Донецької області, кадастровий номер 1421284000:01:001:0205;

- визнати укладеним з 23 квітня 2020 року між ОСОБА_1 (Третьою особою) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФГ "Подсолнух" (ЄДРПОУ код: 43418741, місцезнаходження: 70202, Запорізька область, Гуляйпільський район, місто Гуляйполе, вулиця Н. Махна, буд. 45) договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за межами населених пунктів Октябрьської сільської ради Великоновосілківського району, Донецької області, кадастровий номер 1421284000:01:001:0205, та набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ФГ "Подсолнух" відповідного права користування (оренди) такою земельною ділянкою.

- усунути порушення у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "ФГ "Подсолнух" (ЄДРПОУ код: 43418741, місцезнаходження: 70202, Запорізька область, Гуляйпільський район, місто Гуляйполе, вулиця Н. Махна, будинок 45) земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за межами населених пунктів Октябрьської сільської ради Великоновосілківського району, Донецької області, кадастровий номер 1421284000:01:001:0205, шляхом зобов`язання Відповідача звільнити земельну ділянку та не чинити перешкод у доступі та користуванні земельною ділянкою.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Згідно зі статтями 5, 7 і 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно з ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом пунктів 6, 10, 15 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Натомість відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

З огляду на вимогу ст.14 Господарського процесуального кодексу України право визначати відповідача у спорі та обирати спосіб захисту належить позивачу, суд такими повноваженнями не наділений.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вважає, що договір оренди землі від 22.04.2015, який укладений між орендарем (Товариство з обмеженою відповідальністю "Южноє") та орендодавцем (фізична особа ОСОБА_1 ) є припиненим відповідно до умов зазначеного договору - 23.04.2020, таким чином право користування (оренди) земельною ділянкою, яке було у орендаря за цим договором, вважає припиненим.

Спір у цій справі виник внаслідок порушення орендарем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Южноє") умов договору оренди землі б/н від 22.04.2015 щодо повернення земельної ділянки (кадастровий номер: 1421284000:01:001:0205) орендодавцю (фізична особа ОСОБА_1 ), у той час, як 23.04.2020 між громадянином ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФГ "Подсолнух" було укладено договір оренди землі б/н від 23.04.2020, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка за кадастровим номером: 1421284000:01:001:0205.

Отже, спір виник із приводу порушення права позивача як орендаря щодо користування земельною ділянкою внаслідок укладення договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки з її власником (громадянином ОСОБА_1 ).

Оскільки позивач просить, зокрема визнати припиненою дію договору оренди земельної ділянки від 22.04.2015, укладеного між орендарем ОСОБА_1 (третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южноє" (відповідач), то предмет спору, як і результат його вирішення, безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичної особи - власника земельної ділянки.

Отже, належними сторонами справи у цьому спорі є позивач, відповідач і власник земельної ділянки як співвідповідач, який є стороною (орендодавцем, власником) договорів, укладених із відповідачем і позивачем.

Неоспорювання у даній справі позивачем дій третьої особи (власника земельної ділянки) не може бути підставою для розгляду спору господарським судом, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов"язків орендодавця. З доданих до позовної заяви документів вбачається, що власник земельної ділянки є фізичною особою, яка не має статусу підприємця. Саме із цих підстав справа у цьому спорі не належить до юрисдикції господарських судів відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України та має бути розглянута за правилами цивільного судочинства.

Отже, в цій частині спір стосується захисту цивільного права, зокрема випливає із договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи - власника земельної ділянки.

Частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 173 цього Кодексу).

З огляду на приписи ч.1 ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

У справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо: порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи, що перша вимога позивача (визнати припиненою з 22 квітня 2020 року дію договору оренди земельної ділянки, укладеного 22 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южноє", предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за межами населених пунктів Октябрьської сільської ради Великоновосілківського району, Донецької області, кадастровий номер 1421284000:01:001:0205) не належить до юрисдикції господарських судів відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України та має бути розглянута за правилами цивільного судочинства, а інші вимоги позивача є похідними від першої позовної вимоги, а також те, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 173 цього Кодексу), то суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України.

Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ФГ "Подсолнух" позовну заяву №21/05/20-1 від 21.05.2020 (вх.№9519/20 від 25.05.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южноє", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , про визнання припиненою дію договору оренди земельної ділянки, визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала підписана 29.05.2020.

Додаток (на адресу позивача): позовна заява №21/05/20-1 від 21.05.2020 (вх.№9519/20 від 25.05.2020) та додані до неї документи, у тому числі банківські квитанції: №55678 від 21.05.2020 про сплату 2102,00 грн. судового збору; №55678 від 21.05.2020 про сплату 2102,00 грн. судового збору; №55713 від 21.05.2020 про сплату 2102,00 грн. судового збору; №55746 від 21.05.2020 про сплату 2102,00 грн. судового збору.

Суддя Н.В. Величко