Рішення

від 25.05.2020 по справі б15/101-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2020 Справа № Б15/101-08

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Камша Н.М.

при секретарі судового засідання Сулима Д.В.

за участю представників сторін:

від боржника: Величко В.Ю. - ліквідатор

від військового прокурора Дніпропетровського гарнізону: не з`явився

від Міністерства оборони України: не з`явився

від Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти": Івкіна Д.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД": не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ": не з`явився

від Центрального спеціалізованого будівельного управління: не з`явився

в засіданні приймали участь: Лось А.М. - представник Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро)

розглянувши позовну заяву Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, подану в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" до Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро про витребування майна з чужого незаконного володіння

у справі

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

до боржника "971 Управління начальника робіт", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство "971 Управління начальника робіт", м. Дніпро перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Величко В.Ю.

29.05.18р. до господарського суду Дніпропетровської області у межах справи про банкрутство надійшла позовна заява №3-6-2915 вих.-18 від 25.05.18р. Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро майна, яке, за ствердженням прокурора, було протиправно відчужено, однак підлягає включенню до ліквідаційної маси. До складу спірного майна входять: адміністративна будівля літ. А-2 з прибудовами - літ. А{І}-2, літ.А{ІІ}-2, літ.А{ІІІ}-2, літ.А {ІV}-2 загальною площею 2820, 1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва - вулиця Рогальова), буд. 21-А та гаражні бокси літ. Б-1, поз 1-9 (цегла) загальною площею 513, 0 кв.м., з оглядовими ямами поз. 1,8 (цегла), які розташовані за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва - вулиця Рогальова), буд. 21-А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.18р. позовну заяву Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро майна прийнято до розгляду у межах справи про банкрутство, залучено до участі у справі про банкрутство Благодійний фонд "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро, призначено судове засідання на 27.06.18р., зобов`язано ліквідатора Величка В.Ю. та Благодійний фонд "Центр Єврейської освіти" подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області відзиви на заяву та докази в обґрунтування заперечень.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.18р. відкладено розгляд позовної заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро на 26.07.2018р., залучено до участі у розгляді позовної заяви по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ", Центральне спеціалізоване будівельне управління, зобов`язано їх ознайомитись із заявою прокурора та подати відзиви; зобов`язано військового прокурора, ліквідатора та Міністерство оборони України подати первинні докази, які підтверджують, що спірне майно входило до складу військового містечка №8 та перебувало у повному господарському віданні військової частини НОМЕР_1 та докази правонаступництва щодо "971 Управління начальника робіт"; зобов`язано військового прокурора, ліквідатора та Міністерство оборони України подати відповідь на відзив Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти"; витребувано (для огляду у судовому засіданні) матеріали господарських справ господарського суду Дніпропетровської області № 18/679-07 та №35/5005/16174/2011.

На виконання вимог ухвали господарського суду від 27.06.18р. надано (для огляду у судовому засіданні) матеріали господарських справ господарського суду Дніпропетровської області №18/679-07 та №35/5005/16174/2011.

26.07.18р. до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Белової О.А. надійшло (електронною поштою) клопотання № 02-21/321 від 25.07.18р., у якому остання просить суд відкласти судове засідання призначене на 26.07.18р. на іншу дату, для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та виконати вимоги ухвали господарського суду від 27.06.18р.

26.07.18р. до господарського суду Дніпропетровської області від Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України надійшла відповідь на відзив № 3-6-4207 вих.-18 від 25.07.18р., в якій просить суд:

- витребувати з чужого незаконного володіння у Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" (ідентифікаційний код 38113814, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 21-А об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна № 4402382) на користь Державної організації "971 Управління начальника робіт" (юридична адреса: вул. Фурманова, буд. 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 07737235) адміністративну будівлю літ. А-2 з прибудовами - літ. А{І}-2, літ.А{ІІ}-2, літ.А{ІІІ}-2, літ.А {ІV}-2 загальною площею 2820, 1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва - вулиця Рогальова), будинок 21-А;

- витребувати з чужого незаконного володіння у Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" (ідентифікаційний код 38113814, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 21-А об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна № 8170774) на користь Державної організації "971 Управління начальника робіт" (юридична адреса: вул. Фурманова, буд. 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 07737235) гаражні бокси літ. Б-1, поз. 1-9 (цегла) загальною площею 513, 0 кв.м., з оглядовими ямами поз. 1,8 (цегла), які розташовані за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва - вулиця Рогальова), будинок 21-А;

- судові витрати покласти на відповідача.

26.07.18р. до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора Величка В.Ю. надійшла відповідь на відзив № 02-16/738 від 26.07.18р., в якій просить суд задовольнити позовні вимоги Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державної організації "971 Управління начальника робіт" до Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" про витребування мана з чужого незаконного володіння в повному обсязі.

26.07.18р. господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- відкладено розгляд позовної заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро на 12.09.2018р.;

- повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ", Центральне спеціалізоване будівельне управління ознайомитись із заявою прокурора, подати відзиви та докази, які стосуються предмету заяви;

- зобов`язано Благодійний фонд "Центр Єврейської освіти" подати письмові пояснення на відповіді на відзив ліквідатора та Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, подані 26.07.18р.;

- повторно зобов`язано Міністерство оборони України подати: первинні докази, які підтверджують, що спірне майно входило до складу військового містечка №8 та перебувало у повному господарському віданні військової частини НОМЕР_1 та докази правонаступництва щодо "971 Управління начальника робіт"; відповідь на відзив Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.18р. заяву ліквідатора банкрута Величка В.Ю. № 02-16/650 від 18.12.17р. - задоволено частково, стягнуто з арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: 52601, Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Улянівка, вул. Зарічна, буд. 31, адреса здійснення діяльності арбітражного керуючого: 49027, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21) на користь Державної організації "971 Управління начальника робіт" (код ЄДРПОУ 07737235, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Фурманова, буд. 11, ліквідаційний рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "КБ "ПриватБанк", МФО 305299) грошові кошти в сумі 53 673 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот сімдесят три грн. 00 коп.), видано наказ, в решті вимоги - відхилено.

21.08.18р. до господарського суду Дніпропетровської області від арбітражного керуючого Гальченка Є.А. надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.18р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.18р. зупинено провадження у справі №Б15/101-08 про банкрутство "971 Управління начальника робіт", м.Дніпро до повернення матеріалів справи до господарського суду Дніпропетровської області.

11.09.18р. до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надходило клопотання №02-16/757 від 11.09.18р., в якому останній просив долучити до матеріалів справи наступні документи:

1. належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу, посвідченого 05.03.2005 року, Фаст Л.Д., державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 4-581, а також документи, які були підставою для посвідчення даного договору;

2. належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу, посвідченого 17.11.2004 року, Фаст Л.Д., державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 4-5284, а також документи, які були підставою для посвідчення даного договору;

3. належним чином засвідчену копію Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченого 13.01.2004 року, Фаст Л.Д., державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 4-26, а також документи, які були підставою для видачі даного свідоцтва.

14.12.18р. до господарського суду Дніпропетровської області повернулась справа №Б15/101-08 про банкрутство "971 Управління начальника робіт", м.Дніпро з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.18р., якою:

- апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2018р. у справі № Б15/101-08 задоволено;

- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2018р. у справі № Б15/101-08 - скасовано;

- ухвалено нове рішення;

- у задоволенні заяви ліквідатора банкрута Величка В.Ю. № 02-16/650 від 18.12.17р. відмовлено у повному обсягу.

18.12.18р. господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- поновлено провадження у справі № Б15/101-08 про банкрутство "971 Управління начальника робіт", м.Дніпро;

- призначено розгляд позовної заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро на 23.01.2019р.;

- повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ", Центральне спеціалізоване будівельне управління ознайомитись із заявою прокурора, подати відзиви та докази, які стосуються предмету заяви;

- зобов`язано Благодійний фонд "Центр Єврейської освіти" подати письмові пояснення на відповіді на відзив ліквідатора та Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, подані 26.07.18р.;

- повторно зобов`язано Міністерство оборони України подати:

- первинні докази, які підтверджують, що спірне майно входило до складу військового містечка №8 та перебувало у повному господарському віданні військової частини НОМЕР_1 та докази правонаступництва щодо "971 Управління начальника робіт";

- відповідь на відзив Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти".

03.01.19р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит Центрального апеляційного господарського суду про направлення на їх адресу справи №Б15/101-08 про банкрутство "971 Управління начальника робіт", м.Дніпро, у зв`язку з надходженням касаційної скарги Державної організації "971 Управління начальника робіт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.18р., для подальшого її направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, м. Київ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.19р. зупинено провадження у справі Б15/101-08 про банкрутство "971 Управління начальника робіт", м.Дніпро до повернення матеріалів справи до господарського суду Дніпропетровської області.

12.12.19р. до господарського суду Дніпропетровської області повернулась справа №Б15/101-08 про банкрутство Державної організації "971 Управління начальника робіт" з:

1. ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.19р., якою:

* відкрито касаційне провадження у справі №Б15/101-08 за касаційною скаргою ліквідатора Державної організації (установи, закладу) "971 Управління начальника робіт" арбітражного керуючого Величко В.Ю. вих. № 02-16/790 від 27.12.2018 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018;

* передано справу № Б15/101-08 Господарського суду Дніпропетровської області разом з касаційною скаргою ліквідатора Державної організації (установи, закладу) "971 Управління начальника робіт" арбітражного керуючого Величко В.Ю. вих. № 02-16/790 від 27.12.2018 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі № Б15/101-08, та доданими до касаційної скарги документами на розгляд до Великої Палати Верховного Суду;

2. постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.10.19р., якою:

* задоволено частково касаційну скаргу ліквідатора Державної організації (установи, закладу) "971 Управління начальника робіт" арбітражного керуючого Величко В.Ю.;

* змінено постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.18р. у справі №Б15/101-08, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови;

* в іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.18р. по даній справі залишено без змін.

16.12.2019 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- поновлено провадження у справі №Б15/101-08 про банкрутство "971 Управління начальника робіт", м.Дніпро;

- призначено розгляд позовної заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро майна на 15.01.2020р. на 10:45 год.,;

- повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ", Центральне спеціалізоване будівельне управління ознайомитись із заявою прокурора, подати відзиви та докази, які стосуються предмету заяви;

- повторно зобов`язано Благодійний фонд "Центр Єврейської освіти" подати письмові пояснення на відповіді на відзив ліквідатора та Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, подані 26.07.18р.;

- повторно зобов`язано Міністерство оборони України подати:

- первинні докази, які підтверджують, що спірне майно входило до складу військового містечка №8 та перебувало у повному господарському віданні військової частини А-3191 та докази правонаступництва щодо "971 Управління начальника робіт";

- відповідь на відзив Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти".

14.01.2020 до господарського суду Дніпропетровської області від Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" надійшли заперечення на відповіді на відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

15.01.2020 до господарського суду Дніпропетровської області надійшли:

- клопотання №б/н від 15.01.2020 Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", якому останній просить долучити до матеріалів справи копію Положення про структурний підрозділ Центрального спеціалізованого будівельно - монтажного управління військову частину А - 3191 (УНР);

- клопотання №02-16/916 від 15.01.2020 ліквідатора з додатками, в якому останній просить долучити до матеріалів справи:

* наказ командира військової частини НОМЕР_4 від 02.09.1996 року №78;

* наказ командира військової частини А-3191 від 31.01.2005 року №6;

* рішення про передачу на баланс військової частини НОМЕР_4 будівлі УНР від 27.06.1995 року;

* акт передачі будівлі управління військової частини 49644 та земельної ділянки від 27.07.1996 року;

* довідку - доповідь від 29.05.2001 року;

* акт прийому - передачі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 відкладено розгляд позовної заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування майна з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро на 14.02.2020, зобов`язано ліквідатора Величка В.Ю. та Військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області відповідь на заперечення Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" та відповідні докази; докази, що підтверджують статус "971 Управління начальника робіт" як юридичної особи на дату відчуження спірного майна; докази, які підтверджують наявність статусу "військового майна" щодо відчуженого майна, що витребовується, повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ", Центральне спеціалізоване будівельне управління та Міністерство оборони України виконати вимоги ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.19р.

14.02.2020 до господарського суду Дніпропетровської області від Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України надійшло клопотання №3-6-485вих.-20 від 13.02.2020 про відкладення розгляду справи, в якому заступник військового прокурора просить вирішити питання щодо відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку зі значним процесуальним навантаженням, залученням прокурорських працівників до процесуальних дій та неможливістю прийняти участь у зазначеному судовому засіданні.

14.02.2020 до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора Величка В.Ю. надійшла відповідь №02-16/928 від 13.02.2020 на заперечення, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони та Державної організації "971 Управління начальника робіт" до Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" про витребування майна з чужого незаконного володіння в повному обсязі.

14.02.2020 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- відкладено розгляд позовної заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування майна з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро на 17.03.2020 на 14:30 год.;

- повторно зобов`язано Військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області відповідь на заперечення Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" та відповідні докази; докази, що підтверджують статус "971 Управління начальника робіт" як юридичної особи на дату відчуження спірного майна; докази, які підтверджують наявність статусу "військового майна" щодо відчуженого майна, що витребовується;

- втретє зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ", Центральне спеціалізоване будівельне управління ознайомитись із заявою прокурора, подати відзиви та докази, які стосуються предмету заяви;

- втретє зобов`язано Міністерство оборони України подати:

- первинні докази, які підтверджують, що спірне майно входило до складу військового містечка №8 та перебувало у повному господарському віданні військової частини А-3191 та докази правонаступництва щодо "971 Управління начальника робіт";

- відповідь на відзив Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти".

11.03.2020 до господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив №3-6-722вих-20 від 10.03.2020 Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, в якому останній просить:

1. витребувати з чужого незаконного володіння у Благодійного фонду "Центр єврейської освіти" (ідентифікаційний код 38113814, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 21-А об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна № 4402382) на користь Державної організації "971 Управління начальника робіт" (юридична адреса: вул. Фурманова, буд. 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 07737235) адміністративну будівлю літ.А-2 з прибудовами - літ.А{І}-2, літ.А{П}-2, літ.А{Ш}-2, літ.А{ІУ}-2 загальною площею 2820,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва - вулиця Рогальова), будинок 21-А;

2. витребувати з чужого незаконного володіння у Благодійного фонду "Центр єврейської освіти" (ідентифікаційний код 38113814, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 21-А об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна №8170774) на користь Державної організації "971 Управління начальника робіт" (юридична адреса: вул. Фурманова, буд. 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 07737235) гаражні бокси літ. Б-1, поз. 1-9 (цегла) загальною площею 513,0 кв.м., з оглядовими ямами поз. 1,8 (цегла), які розташована за адресою: м.Дніпро, узвіз Крутогорний (колишня назва - вулиця Рогальова), будинок 21-А;

3. судові витрати покласти на Відповідача.

17.03.2020 до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання №85 від 17.03.2020 з додатками від Міністерства оборони України, в якому останній просить долучити до матеріалів справи №Б15/101-08 копії документів, які стосуються передачі на баланс "971 Управління начальника робіт" нерухомого військового майна військових містечок №8 та 18.

17.03.2020 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- відкладено розгляд позовної заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування майна з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро на 23.04.2020 на 15:00 год.;

- вчетверте зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ", Центральне спеціалізоване будівельне управління ознайомитись із заявою прокурора, подати відзиви та докази, які стосуються предмету заяви;

- повторно зобов`язано Міністерство оборони України подати відповідь на відзив Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти".

23.04.2020 до господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшли:

- клопотання №б/н від 23.04.2020 Міністерства оборони України про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з тим, що 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України установлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 №211);

- клопотання №3-6-1340-вих-20 від 23.04.2020 Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України про відкладення судового засідання на іншу дату до завершення карантину;

- відповідь №125 від 23.04.2020 Міністерства оборони України на відзив Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", в якому Міністерство оборони України просить:

* витребувати з чужого незаконного володіння у Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" (ідентифікаційний код 38113814, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 21-А об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна № 4402382) на користь Державної організації "971 Управління начальника робіт" (юридична адреса: вул. Фурманова, буд. 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 07737235) адміністративну будівлю літ. А-2 з прибудовами - літ. А{І}-2, літ.А{ІІ}-2, літ.А{ІІІ}-2, літ.А {ІV}-2 загальною площею 2820, 1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва - вулиця Рогальова), будинок 21-А;

* витребувати з чужого незаконного володіння у Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти" (ідентифікаційний код 38113814, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 21-А об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна № 8170774) на користь Державної організації "971 Управління начальника робіт" (юридична адреса: вул. Фурманова, буд. 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 07737235) гаражні бокси літ. Б-1, поз. 1-9 (цегла) загальною площею 513, 0 кв.м., з оглядовими ямами поз. 1,8 (цегла), які розташовані за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва - вулиця Рогальова), будинок 21-А;

* судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено карантинні заходи до 11.05.2020.

23.04.2020 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- задоволено клопотання №б/н від 23.04.2020 Міністерства оборони України та клопотання №3-6-1340-вих-20 від 23.04.2020 Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України про відкладення судового засідання;

- відкладено розгляд позовної заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державної організації "971 Управління начальника робіт" про витребування майна з чужого незаконного володіння Благодійного фонду "Центр Єврейської освіти", м. Дніпро на 26.05.2020 на 15:00 год.;

- вп`яте зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС Компані, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю з Іноземними інвестиціями "Адресъ", Центральне спеціалізоване будівельне управління ознайомитись із заявою прокурора, подати відзиви та докази, які стосуються предмету заяви.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону звернулась із позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державної організації "971 Управління начальника робіт" (далі ДО 971 УНР, банкрут, боржник) до відповідача Благодійного фонду "Центр єврейської освіти" (далі відповідач), у якій просила:

-витребувати з чужого незаконного володіння у Благодійного фонду "Центр єврейської освіти" адміністративну будівлю літ. А{І}-2, літ.А{ІІ}-2, літ.А{ІІІ}-2, літ.А {ІV}-2, загальною площею 2820,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва вул.Рогальова), буд. 21-А;

-витребувати з чужого незаконного володіння у Благодійного фонду "Центр єврейської освіти" гаражні бокси літ Б-1, поз.1-9 (цегла) загальною площею 513,кв.м., з оглядовими ямами поз.1,8 (цегла), які розташовані за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний (колишня назва вулиця Рогальова), буд. 21-А.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону проведено вивчення інформації, наявної у справі № Б15/101-08 про банкрутство ДО "971 УНР" щодо нерухомого майна Міністерства оборони України, що знаходилось у господарському віданні банкрута та може входити до його ліквідаційної маси. Прокуратурою встановлено, що відчуження нерухомого майна Військового містечка № 8, яке розташоване за адресою м. Дніпро, Крутогірний узвіз, 21А та є цілісним майновим комплексом, відбулось без відповідного рішення Кабінету Міністрів України щодо відчуження такого майна, тобто спірне державне майно було відчужено неуповноваженою особою, без згоди власника майна держави, на підставі нікчемних правочинів.

Протиправність вибуття вказаних об`єктів з державної власності доводиться, за ствердженням прокурора, наступним.

ДО "971 УНР" зареєстровано як юридичну особу 04.06.1999.

15.10.2004 наказом №229 Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України (далі - ЦСБУ) затверджено Положення про 971 Управління начальника робіт ( далі Положення), яким визначено, що його майно складається з виробничих і невиробничих фондів, якими "971 УНР" користується на праві повного господарського відання. ДО "971 УНР" має право від свого імені відчужувати майнові об`єкти, в т.ч. нерухомі, якими ДО"971 УНР" користується на праві повного господарського відання, лише за попередньою згодою органу, до сфери оперативного відання якого воно входить ЦСБУ.

Прокурор наголошував на тому, що ДО "971 УНР" за весь час існування не укладалось жодного правочину, спрямованого на відчуження вказаних спірних об`єктів майна на користь будь-яких осіб.

Разом з тим спірне майно банкрута було відчужене наступним чином.

05.03.2005 між ЦСБУ та ТОВ "Адресъ" укладено договір купівлі-продажу частини адміністративної будівлі літ. А-2 з прибудовами, загальною площею 612,2 кв.м., що розташовано за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний,21-А.

Право власності на частину адміністративної будівлі літ.А-2 з прибудовами літ. АI-2, літ. АII-2, літ.А III -2, літ. АY-2, літ. АYI -1 приміщення № 2 загальною площею 2191,6 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова,21-А перейшло в результаті торгів, проведених 26.12.2003 на цільовому аукціоні з продажу активів СПБМУ в/ч А-3191 "Укрвійськсхідбуд", яке перебувало у податковій заставі. Переможцем торгів на аукціоні визнано ТОВ "ДВС компані, ЛТД". 13.01.2004 нотаріусом видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

16.02.2004 між ТОВ "ДВС компані, ЛТД" та ТОВ "Адресъ" укладено договір купівлі-продажу частини адміністративної будівлі площею 2 191,6 кв.м.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2011 у справі № 35/5005/16174/2011 за ТОВ "Адресъ" визнано право власності на адміністративну будівлю літ. А-2 загальною площею 2820,1 кв.м.

Крім того, 17.11.2004 між ЦСБУ та ТОВ "Адресъ" укладено договір купівлі-продажу гаражних боксів літ. Б-1 загальною площею 513, 0 кв.м., розташованих за адресою: м. Дніпро, Крутогірний узвіз, 21-А. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008 у справі № 18/679-07 визнано право власності ТОВ "Адресъ" на гаражні бокси літ. Б-1, загальною площею 513 кв.м.

Прокурор наголошував на тому, що вказані об`єкти нерухомого майна станом на момент укладення договорів перебували у ДО "971 УНР" на праві господарського відання, тому виключно ДО "971 УНР" було наділено правом (за наявності відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України, прийнятого на підставі подання Міністерства оборони України, погодженого з Мінекономіки) укладати договори, які спрямовані на відчуження вказаних об`єктів військового нерухомого майна. Крім того, за ствердженням прокурора, вказані об`єкти нерухомого майна на момент укладання договорів були єдиними об`єктами, з яких складалось військове містечко № 8.

Повноваженнями щодо прийняття рішення про відчуження військового нерухомого майна у відповідності до Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 наділений лише Кабінет Міністрів України у встановленому порядку. Оскільки відповідне рішення Кабінету Міністрів України про відчуження нерухомого майна Військового містечка № 8, яке розташоване за адресою 6 м. Дніпро, Крутогірний узвіз (колишня назва вул. Рогальова),21А не приймалось, відчуження майна відбулось неуповноваженим підприємством (організацією) без згоди власника майна держави.

Прокурор також зазначив, що будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпро, Крутогірний узвіз (колишня назва вул. Рогальова), 21А, яка є предметом спору, на підставі розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 12.04.1996 №158-р включено до Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення під охоронним номером 83. Згідно зі ст.18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції Закону, чинній на момент вибуття спірної будівлі з державної власності) об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками, крім пам`яток, занесених до Переліку пам`яток, які не підлягають приватизації, можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що погодження відчуження пам`яток місцевого значення їх власниками відносилось до виключної компетенції облдержадміністрацій. На момент укладення правочинів, які мали наслідком припинення права державної власності на будівлі військового містечка № 8, розташованого за адресою: м. Дніпро, Крутогірний узвіз (колишня назва вул. Рогальова), 21А погодження Дніпропетровською облдержадміністрацією не надавалось.

На час звернення прокурора із заявою до господарського суду право власності на цілісний майновий комплекс військового містечка №8 зареєстровано за відповідачем, що підтверджується відомостями, які містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

З приводу підстав для пред`явлення віндикаційного позову прокурор зазначив наступне.

Положенням про ДО "971 УНР" передбачено, що майно установи є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання.

Частиною третьою статті 136 Господарського кодексу України визначено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності, у зв`язку з чим прокурор вважає, що банкрут наділений правом пред`явлення віндикаційного позову в порядку ст.387 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов, що надійшов до господарського суду 27.06.2018 зазначив, що вважає заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Так, відповідач вважає, що у прокурора відсутні необхідні підстави для представництва інтересів боржника. Договори про відчуження нерухомого майна укладені у 2004-2005 р.р., процедура банкрутства розпочата у 2011 році, а позов подано у 2018. Зважаючи на це, відповідач заявив про застосування строків позовної давності та просив суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Крім того, відповідач зазначив, що прокурором не додано до заяви доказів, які б підтверджували, що майно було належним чином оформлене та належало боржнику.

Також відповідач наголошував на тому, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права заявлену вимогу про витребування майна, однак не заявлено вимоги про визнання недійсним правочинів, за якими це майно відчужувалось.

Ліквідатор банкрута у відповіді на відзив, що надійшла до господарського суду 26 липня 2018, заперечував проти ствердження відповідача про те, що прокурор не має права здійснювати представництво інтересів банкрута з посиланням на те, що банкрут не є державною компанією, а є державною госпрозрахунковою установою, яка заснована на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Що стосується застосування позовної давності в даному випадку, то ліквідатор зазначив, що вважає, що положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку статті 388 Цивільного кодексу України не застосовуються.

Ліквідатор також вказав, що посилання відповідача на те, що нерухоме майно, яке є предметом даного спору, не належало ДО "971 УНР" (не перебувало на балансі та не було закріплено на праві господарського відання) є хибним і таким, що відповідає реальним обставинам справи.

Крім того, ліквідатор зазначив, що матеріалами справи підтверджується той факт, що "971 УНР" є правонаступником військової частини А-3191 та військової частини НОМЕР_4 .

Ліквідатор наголошував на тому, що за час свого існування "971 УНР" не укладалось жодного правочину, спрямованого на відчуження спірних об`єктів нерухомого майна користь будь-яких осіб. Майно банкрута вибуло на підставі договорів купівлі-продажу, укладених Центральним спеціалізованим будівельним управлінням та аукціону з продажу майна, що перебувало у податковій заставі, який ліквідатор вважає незаконним. Ліквідатор акцентував увагу на тому, що спірні об`єкти входили до складу військового містечка № 8, а рішення про їх відчуження Кабінетом Міністрів України не приймалось, що суперечить чинному законодавству. Проведення аукціону з продажу майна банкрута для погашення податкового боргу суперечило Положенню про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 №1448, зокрема п.п.2,4 Положення, яким передбачено, що реалізація майна мала відбуватись в ході виконавчого провадження, а продаж майна державних підприємств мав здійснюватись лише органом приватизації.

Ліквідатор наполягав, що твердження відповідача про неможливість витребування спірного майна з чужого незаконного володіння, з посиланням на ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України, є хибним та таким, що не відповідає чинному законодавству.

Також ліквідатор зазначив, що вважає правочини щодо відчуження майна банкрута такими, що порушують публічний порядок, і тому в силу ст.228 Цивільного кодексу України вони є нікчемними. На його думку, всі правочини, які були підставою для припинення права державної власності на військове майно, містять в собі обов`язкові ознаки (об`єктивні та суб`єктивні), які характеризують такі правочини як такі, що порушують публічний порядок. З цих підстав ліквідатор вважає правочини нікчемними, тому вони не підлягають визнанню недійсними.

Військова прокуратура у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 26.07.2018, зазначила наступне.

Військовий прокурор вважає, що має право на представництво в суді інтересів Міністерства оборони України як державного органу - органу виконавчої влади та ДО "971УНР", що не є державною акціонерною компанією, а є державною госпрозрахунковою установою. Прокурор стверджує, що питання представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства оборони та боржника по даній справі вирішено судом при прийнятті заяви до розгляду.

Спростовуючи доводи відповідача про пропуск строків позовної давності, прокурор наголошував на тому, що перебіг позовної давності у справах про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі статті 388 Цивільного кодексу України починається від того дня, коли власник довідався або міг довідатися про особу, яка фактично володіє його майном. На його думку, оскільки ні Міністерство оборони України, ні ДО "971 УНР" не були стороною нікчемних правочинів, що стали підставою для протиправного вибуття з державної власності військового майна, вони не знали та не могли дізнатися про порушення під час його відчуження, яке є предметом розгляду в межах даної справи. Прокурор стверджує, що він встановив факт відчуження майна після отримання 20.04.2017 з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпра результатів інвентаризації військових містечок по Дніпропетровському гарнізону. Зважаючи на це, вважає, що строк позовної давності пропущений не був і відсутні підстави для відмови у позові в порядку ст.267 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на рішення Військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 04.10.2002 та ухвалу Військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 22.12.2004 прокурор вважає, що цими судовими рішеннями встановлено факт приналежності будівлі №1 у військовому містечку № 8 по вул. Рогальова, 21 "971 УНР", тому посилання відповідача на те, що спірне майно не належало банкруту, є хибним.

Крім того, прокурор у відповіді на відзив зазначив, що постановою Новомосковського міжрайонного суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 у справі №183/1101/16 встановлено факт правонаступництва військової частини НОМЕР_1 за військовою частиною 49644, а постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.04.2009 у справі №2/42 встановлено факт правонаступництва "971 УНР" прав та обов`язків військової частини А-3191.

Прокурор також вказав на те, що правочини по відчуженню майна є нікчемними з тих же підстав, що зазначені у відповіді на відзив ліквідатором банкрута.

14.01.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповіді на відзив, у яких відповідач наполягає на необхідності застосування строку позовної давності при вирішенні даного спору, зокрема, посилаючись на правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 провадження 14-183цс.

Відповідач також зазначає, що інформація про права власності, про підстави переходу права власності, про наявність обтяжень щодо об`єкту права власності, а також щодо суб`єктів таких прав постійно перебувала у відкритих державних реєстрах прав власності. Згідно інформаційної довідки, доданої до позову прокурора, відомості про нерухоме майно по вул. Рогальова,21-А розміщено в реєстрі починаючи з січня 2004 року, інформація протягом років відкрита для доступу невизначеному колу осіб. З огляду на це, Міноборони України та боржник повинні були та могли довідатись про перехід права власності з державної до приватної. Про обізнаність позивачів про вибуття з їх володіння спірного майна свідчать також, за переконанням відповідача, листи начальника Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку від 08.02.2011 № 264, від 25.02.2011 вих. №405,1 до КП "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації", відповідно до яких зазначається, що відповідна служба розшукує відомості про належне їм майно а також про майно, яке Міністерство оборони України втратило та просить повідомити, яким саме юридичним особам належить право власності на нерухоме майно, яке раніше належало Міноборони, зокрема, і майно військового містечка № 8 у місті Дніпропетровську по вул. Рогальова,21 А.

Крім того, відповідач посилається на звернення Військової прокуратури Південного регіону від 02.06.2005 до КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" за вих. № 2100/2, у зв`язку з проведенням прокурорської перевірки, у тому числі і щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова,21А за період з жовтня 2002 року по дату звернення.

КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" листом від 15.06.2005 № 43 надало інформацію Військовій прокуратурі Південного регіону України про першу реєстрацію права власності на адміністративну будівлю по вул. Рогальова, 21А, а також про підстави переходу права власності до нового власника. Тому відповідач зазначає, що ще у 2005 році військова прокуратура збирала інформацію щодо предмету спору та мала можливість довідатись про перехід права власності на спірні об`єкти.

Оскільки прокуратурою подано віндикаційний позов у 2018 році, після спливу строку позовної давності, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідач наголосив і на тому, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірне майно було цілісним майновим комплексом Військового містечка № 8. Посилаючись на те, що прокурором не подано доказів того, що спірне майно має статус військового майна, відповідач стверджує, що до процедури реалізації цього майна неможливо застосувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил".

Що стосується продажу спірного майна, що перебувало в податковій заставі, на аукціоні, то, на думку відповідача, його реалізація не повинна була проводитись органами приватизації, воно було реалізоване у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 № 1448 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна".

Обґрунтовуючи правомірність реалізації гаражних боксів, відповідач зазначив, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 17.11.2004 боржник діяв як структурний підрозділ ЦСБУ з відповідними обмеженнями повноважень (згідно з Положенням 1998 року). За умовами вищеозначеного договору відчужувачем майна виступило Міністерство оборони України від імені якого укладено договір ЦСБУ на підставі довіреності від 17.08.2004.

Правочин від 05.03.2005 щодо продажу частини адміністративної будівлі літ. А-2 за адресою: м. Дніпро, вул. Рогальова,21А площею 612,2 кв.м. укладено під час дії Положення про "971 УНР", затвердженого наказом ЦСБУ від 15.10.2004 № 229. Відповідач зазначає, що згідно з пунктом 5 Положення 2004 року боржник мав право відчужувати нерухоме майно, яким користувався на праві повного господарського відання лише за попередньою згодою органу, до сфери оперативного управління якого входив ЦСБУ. На час вчинення правочину від 05.03.2005 була чинна довіреність від 17.08.2004, згідно з якою Міністерство оборони України уповноважило начальника ЦСБУ від імені Міноборони України укладати договори купівлі-продажу нерухомого майна з правом передовіри довіреності, яка є безстроковою до моменту припинення її дії.

Окремо відповідач зазначив, що чинне законодавство не передбачає встановлення обмеження прав власника або уповноваженого ним органу щодо реалізації ними повноважень власника у зв`язку із встановленням на майно права господарського відання щодо третіх осіб, тому, відповідач вважає, що у прокурора відсутні правові підстави стверджувати, що з моменту затвердження в Положенні про особу правового режиму речового права у відношенні майна, що перебуває у володінні такої особи, права власника обмежуються та не можуть бути реалізовані.

Відхиляючи доводи прокурора про допущені при відчуженні майна порушення вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" в частині неотримання попереднього погодження такого відчуження від уповноваженого органу охорони культурної спадщини, відповідач зазначив, що згідно зі ст.18 вищеозначеного Закону порядок надання погоджень мав встановлюватись центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Такого порядку Міністерство культури і туризму України не затверджувало. Вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини" виконані відповідачем у 2014 році, укладено охоронний договір № 005-2014 на комплекс пам`яток архітектури місцевого значення "Губернська земська управа" по вул. Рогальова, 21А у м. Дніпропетровську від 08.12.2014.

Відповідач також посилався на необхідність дотримання принципу "належного урядування", який передбачає, що особа-суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки (рішення ЄСПЛ "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії"). З посиланням на рішення ЄСПЛ відповідач наполягав на тому, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Потреба виправити колишню "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

14.02.2020 ліквідатором банкрута подано відповідь на заперечення відповідача, у якій зазначено наступне.

Ліквідатор стверджує, що Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону вправі представляти інтереси боржника, оскільки останній не є державною компанією, а є державною госпрозрахунковою установою, яка заснована на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України. Також ліквідатор зазначає, що посилання відповідача на те, що нерухоме майно, яке є предметом даного судового розгляду не належало боржнику (не перебувало на балансі та не було закріплено на праві господарського відання), та не є військовим майном та не входило до складу військового містечка є хибним та таким, що спростовується наявними матеріалами справи.

Обґрунтовуючи обставини правонаступництва на стороні боржника, ліквідатор зазначив, що факти правонаступництва підтверджені постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 по справі №183/1101/16 факт правонаступництва військової частини НОМЕР_1 за військовою частиною НОМЕР_4 та постановою Київського міжобласного господарського суду від 30.04.2009 у справі №2/42 факт правонаступництва "971 УНР" прав та обов`язків військової частини А-3191.

Стосовно правомірності вибуття майна банкрута ліквідатор зазначив, що відчуження майна, закріпленого за особою на праві господарського відання, можливо виключно суб`єктом підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом). Власник майна (уповноважений ним орган) чинним законодавством наділений виключно правом здійснення контролю за використанням та збереженням належного йому майна, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Ліквідатор також наголошував на тому, що спірні об`єкти входили до складу військового містечка № 8 і тому їх відчуження мало здійснюватись у порядку, визначеному Положенням про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919.

Ліквідатор відхиляє ствердження відповідача про те, що спірне майно вибуло з волі власника майна, оскільки було відчужено Центральним спеціалізованим будівельним управлінням, зазначаючи, що вказана особа є самостійною юридичною особою та не є структурним підрозділом Міністерства оборони України. Центральне спеціалізоване будівельне управління було наділене виключно функцією контролю за порядком використання та збереження належного боржнику майна та не було наділене повноваженнями щодо розпорядження цим майном.

На думку ліквідатора, посилання відповідача на неможливість витребування з чужого незаконного володіння частини адміністративної будівлі літ. А-2 з прибудовами літ. АI-2, літ. АII-2, літ.А III -2, літ. АY-2, літ. АYI -1 приміщення № 2 загальною площею 2191,6 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова,21-А оскільки вона вибула з державної власності в результаті прилюдних торгів є безпідставними, оскільки торги проводились не в процесі виконання судового рішення, а продаж майна відбувався, як об`єкта податкової застави.

З посиланням на ст.228 Цивільного кодексу України ліквідатор зазначає, що правочини по відчуженню майна боржника є нікчемними з огляду на те, що вони порушують публічний порядок, адже були спрямовані на знищення, пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ними.

Аналогічні обґрунтування зазначені і у відповіді на заперечення, які надійшли до справи 11.03.2020 від Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону та 23.04.2020 від представника Міністерства оборони України.

Так, господарський суд Дніпропетровської області відхиляючи заперечення відповідача щодо неможливості представництва прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства оборони України та ДО 971 УНР", вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно частини першої статті 55 Господарського процесуального кодексу України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

З наведеного вбачається, що прокурор у випадку нездійснення уповноваженим суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави або здійснення такого захисту неналежно, набуває право на представництво інтересів держави в суді фактично користуючись правами позивача з урахуванням приписів вказаних статей процесуального закону.

Суд не вбачає та відповідачем не доведено, що позиція відповідача була послаблена і останній не міг ефективно захищати свої права та законні інтереси через відчуття нерівності, у зв`язку з участю прокурора у даній справі, оскільки чинним процесуальним законом прокурора не наділено більшим обсягом прав у порівнянні з позивачем.

Суд вважає, що необхідність захисту інтересів держави при поданні даного позову належно обґрунтована прокурором.

Спірне майно адміністративна будівля літера А-2 з прибудовами літ. АI-2, літ. АII-2, літ.А III -2, літ. АY-2, літ. АYI -1 приміщення № 2 загальною площею 2191,6 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова,21-А (нині - Крутогірний узвіз), частина адміністративної будівлі літ. А-2 з прибудовами, загальною площею 612,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний,21-А та гаражні бокси літера Б-1 площею 513 кв.м. було військовим майном. Доказів, які б спростовували належність спірного майна до військового, відповідачем не подано.

Вказане підтверджується тим, що рішенням виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 03.01.1953 №1 закріплено за Військовим Міністерством Союзу РСР всі земельні ділянки, які займають військові частини у межах м.Дніпропетровська разом із побудованими на них будівлями, спорудами, внутрішніми мережами спецобладнання, зокрема, і ділянку № 8 площею 0,64 га, розташовану у м. Дніпропетровську за адресою вул. Крутогірна,21 (а.с. 108-109, т.25).

У серпні 1969 року виконком Дніпропетровської міської Ради народних депутатів видав План земель, наданих у постійне користування, розташованих за адресою вул. Рогальова, 21 у м. Дніпропетровську, які віднесено до земель Міністерства оборони (а.с. 110-111, т. 25).

25.11.2002 Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" видано Свідоцтво про право власності на частину адміністративної будівлі літ. А-2 з прибудовами загальною площею 2191,6 кв.м. структурного підрозділу Центрального спеціалізованого будівельно-монтажного управління (військова частина НОМЕР_5 ) Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 (УНР), яка розташована по вул. Рогальова,21А, яким підтверджується належність цієї будівлі державі в особі Верховної Ради України на праві державної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.11.2002 № 2480. Тобто, Свідоцтвом про право власності , що видане у встановленому порядку, підтверджено, що це майно закріплене за військовою частиною А-3191 (УНР) і тому має статус військового майна.

26.12.2003 частина адміністративної будівлі літ. А-2 з прибудовами загальною площею 2191,6 кв.м., яка належала платнику податків військовій частині НОМЕР_1 на праві повного господарського відання, продана на цільовому аукціоні з продажу активів, які знаходились у податковій заставі. Переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС компані, ЛТД", кінцева ціна продажу 2 438 735 грн.

13.01.2004 нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори видано Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВС компані ЛТД" Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

19.01.2004 Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська листом № 1278/10/24-022 повідомила військову частину А-3191 про те, що 26.12.2003 на Універсальній українській біржі відбулася реалізація активів, які перебували на балансі військової частини, а саме: частини адміністративної будівлі літера А-2 з прибудовами загальною площею 2191,6 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Рогальова, 21А на суму 2 438 735 грн. На погашення податкового боргу підприємства до бюджету перераховано 328 976,45 грн., залишок коштів направлено на розрахунковий рахунок боржника.

Таким чином, саме з 19.01.2004 боржнику стало відомо про продаж частини його майна як об`єкту податкової застави з метою погашення податкового боргу і він не скористався правом на оскарження продажу цього майна.

Доказів про те, що при зверненні стягнення на це майно ДО "971 УНР" було отримано узгодження органу, уповноваженого управляти державним майном, як те передбачено п.11 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податкові заставі, до матеріалів справи не подано.

16.02.2004 між ТОВ "ДВС компані, ЛТД" та ТОВ з іноземними інвестиціями "Адресъ" укладено договір купівлі-продажу частини адміністративної будівлі, за яким останнє придбало у власність частину адміністративної будівлі А-2 з прибудовами загальною площею 2191,6 кв.м.

Інша частина адміністративної будівлі літ. А-2 з прибудовами, загальною площею 612,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний,21-А також перебувала на балансовому обліку військової частини А-3191 (правопопередника банкрута), що підтверджується довідкою командира та головного бухгалтера військової частини А-3191 від 2005 року (а.с.102,т.27).

Свідоцтво про право власності на цю частину будівлі видане 22.12.2004 виконкомом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення від 20.12.2004 за № 3718, власником майна вказана держава, в особі Верховної Ради України, форма власності загальнодержавна.

У Свідоцтві про право власності на нерухоме майно зазначено, що це об`єкт структурного підрозділу Центрального спеціалізованого будівельно-монтажного управління (військова частина НОМЕР_5 ) Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 (УНР).

05.03.2005 між представником Центрального спеціалізованого будівельного управління та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" укладено договір купівлі-продажу частини адміністративної будівлі літ. А-2 з прибудовами, загальною площею 612,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 21-А. Доказів прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо відчуження цього майна матеріали справи не містять.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008 у справі № 18/679-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінерали України" визнано, зокрема, за позивачем право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Рогальова,21А, а саме: частину адміністративної будівлі літ. А-2 з прибудовами загальною площею 2 191,6 кв.м. та частину адміністративної будівлі літ. А-2 загальною площею 612,2 кв.м. Рішення набрало законної сили і не оскаржувалось.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 25.05.2018 право власності на адміністративну будівлю літ. А-2 площею 2 820,1 кв.м., що розташована за адресою м. Дніпро, Крутогірний узвіз, будинок 21А, зареєстровано за Благодійним фондом "Центр єврейської освіти" на підставі договору купівлі-продажу ВРР №286515, ВРР № 286516 , реєстр 611 від 21.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Тараненком Р.В.

На підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 16.09.2004 №2670 01.11.2004 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно гаражні бокси літ. Б-1 загальною площею 513 кв.м., структурного підрозділу Центрального спеціалізованого будівельно-монтажного управління (військова частина НОМЕР_5 ) Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 (УНР). У Свідоцтві зазначено, що власником майна є держава в особі Верховної Ради України , форма власності загальнодержавна.

У матеріалах справи (а.с. 123, т.27) міститься лист Міністерства оборони України від 12.11.2004 №2328, адресований керівнику боржника про те, що Міністерство дозволяє 971 Управлінню начальника робіт (військовій частині А-3191) здійснити, згідно з чинним законодавством, відчуження нерухомого майна, яке перебуває на балансі управління, зокрема, гаражних боксів загальною площею 513 м.кв. (вул. Рогальова,21-А) товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Адресъ", а кошти, отримані від продажу нерухомого майна, спрямувати на потреби виробничої діяльності.

17.11.2004 між ЦСБУ та ТОВ "Адресъ" укладено договір купівлі-продажу гаражних боксів літ. Б-1 загальною площею 513,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Дніпро, Крутогірний узвіз, 21-А. Договір від імені продавця - Міністерства оборони України підписано керівником ДО "971 УНР".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008 у справі № 18/679-07 визнано право власності ТОВ "Адресъ" на гаражні бокси літ. Б-1, загальною площею 513 кв.м., рішення набрало законної сили.

На відчуження гаражних боксів також не приймалось відповідне рішення Кабінетом Міністрів України.

У Реєстрі прав власності на нерухоме майно станом на дату звернення прокурора до суду право власності на гаражні бокси літ. Б-1, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул.Рогальова, 21А, зареєстровано з 23.04.2012 за Благодійним фондом "Центр єврейської освіти" на підставі договору купівлі-продажу ВРР №286517, ВРР № 286518, реєстр № 617, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Тараненком Р.В.

Стосовно правомірності заявлених вимог про витребування майна, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст.388 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можливі за умови, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. При вирішенні таких спорів суд має встановити, чи була воля власника на передачу майна іншій особі, оскільки її наявність унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача відповідно до положень статті 388 ЦК України.

Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч.2 ст.326 ЦК України).

Матеріалами даної справи підтверджується, що спірні об`єкти нерухомого майна були державною власністю, що зазначено у Свідоцтвах про право власності, виданих у встановленому порядку. У Свідоцтвах про право власності також вказано, що це майно було закріплене за військовою частиною НОМЕР_1 УНР.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, держава як власник об`єктів права державної власності делегує відповідному органу державної влади повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Особливості управління військовим майном та його статусу визначає Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21.09. 1999 № 1075- XIV.

Згідно зі ст.ст.1, 3 цього Закону військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна.

Частиною другою статті 6 цього Закону передбачено, що рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Зважаючи на цю норму Закону Кабінетом Міністрів України 28.12.2000 прийнято постанову № 1919, якою затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил.

Системний аналіз норм Закону України "Про правовий режим майна Збройних Сил України" та Положення свідчить, що прийняття рішень про відчуження цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна, здійснюється виключно Кабінетом Міністрів України із затвердженням переліку такого майна.

Тому лише після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про відчуження військового майна і внесення його до затвердженого переліку, Міністерство оборони України та податковий орган, що реалізував військове майно, як об`єкт податкової застави, могли здійснювати відчуження майна та звертати стягнення на майно з метою погашення податкового боргу.

При відчуженні спірного майна також не були дотримані вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо погодження органами охорони культурної спадщини відчуження пам`яток місцевого значення, яким було майно, що перебувало у господарському віданні боржника.

Необґрунтованим є посилання відповідача на преюдиційність фактів, встановлених у рішеннях по справах №№ 18/679-07 та 35/5005/16174/2011, враховуючи таке.

Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суб`єктний склад сторін у справах №№18/679-07 та 35/5005/16174/2011 не є тотожним в останніх та даній справі, зокрема, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України та ДО "971 УНР" у цих справах участі не брали, хоча відповідність спірних договорів про відчуження майна вимогам чинного законодавства безпосередньо залежала від прийняття урядом рішень про відчуження військового майна.

У даній справі встановлено, що на момент відчуження спірне майно мало статус військового, оскільки було закріплено на праві повного господарського відання за боржником військовою частиною А-3191 нині ДО "971 УНР" та входило до складу військового містечка №8 у м. Дніпропетровську і його продаж здійснено з порушенням чинного законодавства без отримання відповідного рішення Кабінету Міністрів України, тобто без волі власника, тому можливо витребування майна від добросовісного набувача.

Господарський суд відхиляє доводи прокурора та ліквідатора про можливість витребування майна відповідно до статті 388 ЦК України через нікчемність правочинів щодо його відчуження, оскільки відповідно до статті 216 ЦК України позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація) не визначений як наслідок нікчемного правочину. Відповідно до вимог ст.ст. 387,388 ЦК України витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Разом з тим, суд враховує положення законодавства про позовну давність про застосування якої заявлено відповідачем.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У цивільному законодавстві закріплені об`єктивні межі застосування позовної давності. Вони встановлюються прямо (ст.268 ЦК України) та опосередковано, тобто з урахуванням сутності заявленої позовної вимоги.

Статті 387 і 388 ЦК України не вказують на те, що приписи про позовну давність не застосовуються до правовідносин, врегульованих приписами вказаних статей, а стаття 268 кодексу не передбачає, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння належить до вимог, на які позовна давність не поширюється. Крім того, сутність вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння не виключає застосування до неї позовної давності.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 18 березня 2008 року у справі "Dacia S.R.L." проти Молдови" встановив, що припис Цивільного кодексу Молдови, згідно з яким позовна давність не поширювалась на позови державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння інших організацій та громадян, сам по собі суперечить статті 6 Конвенції, оскільки у справі не було надано жодних аргументів на обґрунтування того, чому державні організації у цих випадках мають бути звільнені від обов`язку додержуватися установлених строків давності, котрі в аналогічних ситуаціях перешкодили розгляду позовів, поданих приватними особами чи компаніями. Це, на думку ЄСПЛ, потенційно може призводити до руйнування багатьох усталених правовідносин і надає дискримінаційну перевагу державі без будь-якої переконливої підстави. ЄСПЛ констатував, що зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, якби позовну давність було застосовано без дискримінації на користь держави, є несумісним із принципом правової визначеності.

Тому на віндикаційні позови держави поширюється загальна позовна давність. Для уникнення дискримінаційної переваги цих суб`єктів порівняно з іншими суб`єктами права вона має нести ризик застосування наслідків спливу позовної давності для оскарження тих чи інших правочинів.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач також повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Ні боржник, ні Міністерство оборони України не довели доказами того, що вони не могли дізнатися про порушення свого права на спірне майно, оскільки матеріалами справи підтверджується їх обізнаність про продаж майна.

Якщо у передбачених законом випадках з позовом в інтересах держави звертається прокурор в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або про загрозу порушення таких інтересів або про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Враховуючи те, що про відчуження спірних об`єктів військового майна було відомо боржнику (у господарському віданні якого перебувало вищеозначене майно) по даній справі ще у січні 2004 року, що підтверджується листом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 19.01.2004 та в подальшому у листопаді 2004 року та у березні 2005 року, що підтверджується листуванням боржника та Міністерства оборони України та те, що договір купівлі-продажу гаражних боксів за дорученням Міністерства оборони України укладав керівник боржника, і боржнику, і органу управління боржника відомо про факти відчуження майна.

Тому саме з цих дат 19.01.2004, 17.11.2004 та 05.03.2005 слід відлічувати початок перебігу строку позовної давності.

Ствердження прокуратури про те, що їй стало відомо про неправомірне відчуження майна у 2017 році спростовується матеріалами справи, зокрема, запитами прокуратури до органів БТІ та відповідями на запити, які зроблені у 2005 та 2011 роках. Більше того, у даному випадку слід брати до уваги саме момент, коли боржник та його орган управління Міністерство оборони України, а не прокурор, довідалися про порушення їх прав.

Оскільки позов пред`явлено після спливу позовної давності, про застосування якої просив відповідач, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати у справі слід віднести на прокурора.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Центрального апеляційного господарського суду у строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 01.06.2020.

Суддя Н.М. Камша