Рішення

від 27.05.2020 по справі 905/275/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.2020 Справа № 905/275/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління комунальної власності Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ Донецької області

до відповідача: Фізичної - особи підприємця Решетника Олександра Анатолійовича, м. Слов`янськ Донецької області

про розірвання договору оренди №3/18 від 01.03.2018р. та стягнення заборгованості у розмірі 32 375,25 грн., з яких 28 189,96 грн. - сума основного боргу, 1 880,28 грн. - пеня, 602,81 грн. - 3% річних та 1 702,20 грн. - інфляційні витрати, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 23.03.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 06.05.2020 року.

Управління комунальної власності Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної - особи підприємця Решетника Олександра Анатолійовича, м. Слов`янськ Донецької області про розірвання договору оренди №3/18 від 01.03.2018р. та стягнення заборгованості у розмірі 32 375,25 грн., з яких 28 189,96 грн. - сума основного боргу, 1880,28 грн. - пеня, 602,81 грн. - 3% річних та 1702,20 грн. - інфляційні витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди №3/18 від 01.03.2018р. у розмірі 28 189,96 грн., внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат та пені, а також розірвання договору у зв`язку порушенням його істотних умов.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст.ст. 1, 2, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/275/20 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 06.02.2020 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/275/20.

У підготовчому судовому засіданні 27.04.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/275/20 до розгляду по суті на 27.05.2020 року.

У судове засідання 27.05.2020 представники сторін не з`явились, про дату та час розгляду справи по суті повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2018 року між Управлінням комунальної власності Слов`янської міської ради (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Решетником Олександром Андрійовичем (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська №3/18 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) нежитлові вбудовані приміщення (далі - об`єкт оренди), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт передається в оренду з метою використання для (під): виробництво керамічних виробів. Об`єкт оренди є майном комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська і знаходиться на балансі комунального підприємства Наружное освещение . Об`єктом оренди є: нежитлові вбудовані приміщення, загальною площею 104,9 кв.м., згідно поверхового плану, що є невідємною частиною цього Договору (додаток №1). Вартість об`єкта оренди згідно звіту про незалежну оцінку майна станом на 31.01.2018 становить 129 218,00 грн. (п.1.2., 2.1-2.3. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору за користування об`єктом оренди Орендар перераховує 100% орендної плати фінансовому управлінню Слов`янської міської ради.

Розрахунок орендної плати здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади, затвердженої рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради. Розрахунок місячного розміру орендної плати є невід`ємною і складовою частиною цього договору і на дату його підписання орендна плата за базовий місяць оренди (січень 2018) згідно протоколу засідання конкурсної комісії з передачі в оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська №3/18 від 20.02.2018 становить 2 727,40 грн.

За умовами п.3.3. Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі до моменту фактичного повернення займаного об`єкту оренди по акту Орендодавцеві.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що орендна плата у грошовій формі сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця.

Розділом 5 Договору визначені права та обов`язати Орендаря.

Так, Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату (п. 5.1.2 Договору).

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні збитки з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

За приписами п.11.6. Договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку у разі потреби використання орендованого майна органами місцевого самоврядування, а також при несплаті Орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення терміну платежу.

Цей Договір набирає чинності від дати підписання Сторонами акту приймання передачі та діє з 01.03.2018 по 31.01.2021 включно (п.10.1. Договору).

Договір підписаний Сторонами у встановленому порядку.

На виконання умов договору, 01.03.2018 року за актом приймання - передачі нежилого приміщення Позивач передав, а Відповідач прийняв в користування об`єкт оренди (а.с.19).

Листом №03-20-395 від 16.05.2019 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 17 506,15 грн. та направив акт звірки по сплаті орендної плати (а.с.35).

09 липня 2019 року позивач з претензією №03-20/530 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості з орендної плати у розмірі 17 511,82 грн. у строк до 15.07.2019, яка отримана відповідачем -25.07.2019, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення №8412205740126 (а.с.29).

22 серпня 2019 року позивач з претензією №03-20-655 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 24 844,76 грн. у строк до 15.09.2019 (а.с.26 том І).

Претензією №999 від 16.12.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 30 070,24 грн. та прибути до Управління комунальної власності для розірвання договору оренди нерухомого майна №3/18 від 01.03.2018 року (а.с.33).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди №3/18 від 01.03.2018р. у розмірі 28 189,96 грн., внаслідок чого позивачем нараховані 3% річних, інфляційні витрати та пеня, а також на порушенням істотних умов спірного договору, останній наполягає на примусовому стягнення заборгованості та розірванні договору.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов`язань та розірванні спірного договору внаслідок порушення його істотних умов.

Враховуючи статус сторін та об`єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України Про оренду державного та комунального майна та умовами договору оренди №3/18 від 01.03.2018 року.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Тобто, в контексті зазначених норм укладений відповідачем договір оренди №3/18 від 01.03.2018 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов`язань за період з березня 2018 по листопад 2019 включно, утворилась заборгованість у розмірі 28 189,96 грн.

Належних, у розумінні ч.1 ст.76 ГПК України, доказів іншого до матеріали справи не містять.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення зобов`язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов`язань у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди №3/18 від 01.03.2018 у розмірі 28 189,96 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Так, за змістом п.7.3. договору за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні збитки з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Враховуючи, що домовленість орендодавця та відповідача про застосування пені у разі несвоєчасного внесення орендних платежів сформульована безпосередньо у п.7.3. договору оренди 3/18 від 01.03.2018, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання, видом якого у розумінні ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Проте, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним з огляду на наступне:

Відповідно до вимог передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, згідно положень ст.258 зазначеного Кодексу до вимог про стягнення неустойки, зокрема, пені застосовується спеціальна (скорочена) позовна давність тривалістю в 1 рік, який згідно ст.261 Цивільного кодексу України розпочинає свій перебіг з першого дня прострочення здійснення відповідного платежу.

Отже, враховуючи дату надсилання позовної заяви (03.02.2020 - про що свідчить дата відправлення на накладній Укрпошта 8412206995675), річний строк позовної давності сплинув відносно вимог про стягнення пені, нарахованої за період до 03.02.2019 року.

За висновками суду, належними періодами нарахування пені, з урахування положень ч.6 ст.232 ГК України:

- за грудень 2018 на суму 2 970,62 грн. є період з 03.02.2019 по 11.02.19 (з урахуванням оплати 12.02.19 - 2 052,96 грн.) на 917,66 грн. з 13.02.19 по 03.03.19 (враховуючи оплату 04.03.19 на суму 917,66 грн.);

- за січень 2019 на суму 3 000,33 грн. є період з 16.02.19 по 03.03.19 (враховуючи оплату 04.03.19 - 3 000,33 грн.);

- за квітень 2019 на суму 3 048,68 грн. є період з 16.05.19 по 17.07.19 (з урахуванням оплати 18.07.19 - 3 000,00 грн.) та на суму 48,68 грн. з 18.07.19 по 28.08.19 (враховуючи оплату 29.08.19 - 48,68 грн.);

- за травень 2019 на суму 3 094,40 грн. є період з 16.06.19 по 28.08.19 (з урахуванням оплати 29.08.19 - 2951,32 грн.) та на суму 143,08 грн. з 29.08.19 по 15.10.19 (враховуючи оплату 16.10.19 - 143,08 грн.);

- за червень 2019 на суму 3 094,40 грн. є період з 16.07.19 по 15.10.19 (враховуючи оплату 16.10.19 - 1856,92 грн.) та на суму 1 237,48 грн. за період з 16.10.19 по 15.12.19;

- за липень 2019 на суму 3 094,40 грн. є період з 16.08.19 по 15.12.19;

- за серпень 2019 на суму 3094,40 грн. є період з 16.09.19 по 15.12.19;

- за вересень 2019 на суму 3116,06 грн. є період з 16.10.19 по 15.12.19.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів чинного законодавства, доказів наданих до матеріалів справи, і встановлено, що її розмір за вказані періоди дорівнює 1 542,03 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за періоди з 16.04.2018 по 15.12.2019, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 608,81 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційних витрат за заявлений період, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично невірним, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16, вимога сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції є показником, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Водночас, суд наголошує на врахуванні індексів виключно за цілі місяці існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п.6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики №265 від 27.07.2007 випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідній коефіцієнт індексу за частину такого місяця.

Такий правовий висновок узгоджується з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 10.10.2018 у справі №910/9938/17.

Судом встановлено, що за зобов`язаннями зі сплати орендної плати за березень 2018 - листопад 2019 складає неповні місяці, враховуючи те, що мінімальним періодом застосування індексу інфляції є саме повний місяць, а отже позивачем невірно визначено початок періоду нарахування інфляційних витрат.

Крім того, позивачем не включно й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, здійснивши перерахунок інфляційних витрат за зобов`язаннями за березень 2018 - жовтень 2019, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 823,64 грн.

Щодо зобов`язання зі сплати орендної плати за лютий 2019 суд зазначає, що враховуючи те, що мінімальним періодом застосування індексу інфляції є саме повний місяць, підстави для нарахування інфляційних втрат за прострочення сплати орендної плати за вказаним зобов`язанням відсутні.

Щодо позовних вимог позивача про розірвання договору оренди №3/18 від 01.03.2018р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Загальні вимоги до виконання господарського зобов`язання сформульовані в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Умови про сплату орендної плати ч.1 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна віднесені до істотних умов договору оренди у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України. Дотримання зазначених умов є обов`язковим для відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а їх порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до п.11.6 договору, орендодавець має право вимагати розірвання цього договору, внаслідок несплати Орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення терміну платежу.

Виходячи з наявних матеріалів справи, зазначена вимога спірного договору, що формулює істотну умову, відповідачем порушена, наявна заборгованість за період з березня 2018 по листопад 2019 включно, яка встановлена судом, відповідачем не сплачена, доказів іншого до матеріалів справи не надано.

За таких підстав, суд вважає за можливе констатувати наявність істотного порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого згідно ст. 611 цього Кодексу законодавець визначає розірвання договору.

Отже, викладене вказує на наявність достатньої у розумінні ч.3 ст.291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди.

Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська №3/18 від 14.08.2018р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління комунальної власності Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ Донецької області до Фізичної - особи підприємця Решетника Олександра Анатолійовича, м. Слов`янськ Донецької області про розірвання договору оренди №3/18 від 01.03.2018р. та стягнення заборгованості у розмірі 32 375,25 грн., з яких 28 189,96 грн. - сума основного боргу, 1 880,28 грн. - пеня, 602,81 грн. - 3% річних та 1 702,20 грн. - інфляційні витрати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська №3/18 від 14.08.2018р., укладений між Управлінням комунальної власності Слов`янської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Решетником Олександром Андрійовичем.

Стягнути з Фізичної - особи підприємця Решетника Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , код ІПН НОМЕР_1 ) на користь міського бюджету м. Слов`янська (рахунок (IBAN) UA 928999980334179871000005075, отримувач - Слов`янське Ук/м.Слов`янськ, банк одержувача (ГУДКСУ) - казначейство України (ЕАП), код платежу 22080401, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37803368) заборгованість у розмірі 31 158,44 грн., з яких 28 189,96 грн. - сума основного боргу, 1 542,03 грн. - пеня, 602,81 грн. - 3% річних та 823,64 грн. - інфляційні витрати.

Стягувач: Управління комунальної власності Слов`янської міської ради (94122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 2; код ЄДРПОУ 34411211).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної - особи підприємця Решетника Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Управління комунальної власності Слов`янської міської ради (94122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 2; код ЄДРПОУ 34411211; отримувач - Слов`янське Ук/м.Слов`янськ, банк одержувача (ГУДКСУ) - казначейство України (ЕАП), рахунок (IBAN) UA 928999980334179871000005075, код платежу 22080401, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37803368) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної - особи підприємця Решетника Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Управління комунальної власності Слов`янської міської ради (94122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 2; код ЄДРПОУ 34411211; отримувач - Управління комунальної власності Слов`янської міської ради, рахунок (IBAN) UA818201720344290001000042542, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 282,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України з урахуванням положень п.4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2020 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/