Рішення

від 25.05.2020 по справі 908/647/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/44/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2020 Справа № 908/647/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Осоцький Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А

про стягнення коштів

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору

До господарського суду Запорізької області надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м. Запоріжжя про стягнення страхового відшкодування у розмірі 15 213, 34 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 908/647/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 12.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/647/20, присвоєно справі номер провадження 15/44/20. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 01.04.2020.

Ухвалою суду від 01.04.2020 оголошено у судовому засіданні перерву до 27.04.2020.

Ухвалою суду від 27.04.2020 продовжено розгляд справи на строк дії загальнонаціонального карантину. Оголошено у судовому засіданні перерву до 25.05.2020.

29.05.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 18.05.2020, в якій останній просить суд розгляд справи здійснювати без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначив, що позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, відтак просить стягнути з відповідача 15 213,34 грн страхового відшкодування в порядку суброгації, яке було сплачено на користь ОСОБА_1 , яка є страхувальником за договором добровільного страхування № 169064а9к3 від 14.06.2019.

Представник позивача у судове засідання 25.05.2020 не з`явився.

Відповідач у призначені судові засідання не з`явився, при причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

У зв`язку з неявкою сторін, в судове засідання 25.05.2020 звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи Оберіг не здійснювався.

Повний текст рішення буде складено протягом п`яти днів з дня його прийняття та надісланий на адреси сторін.

Дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

14.06.2019 Акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 169064а9к3, предметом якого є страхування транспортного засобу "Toyota Rav4", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Строк дії цього договору встановлено з 21.06.2019 до 20.06.2020.

Слід також зазначити, що 20.06.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну найменування Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС (позивач у справі).

В період дії вищезазначеного договору добровільного страхування 21.07.2019 у в с. Вороньки Бориспільського району по вул. Вишнева, 18 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом автомобілем марки Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобілем марки Toyota Rav4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого є ОСОБА_3 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована полісом ОСЦПВ № НОМЕР_3 приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА .

Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2019 у справі про адміністративне правопорушення № 359/7728/19, встановлено вину ОСОБА_2 .

21.07.2019 страхувальник ОСОБА_1 звернулась до позивача з заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 25.07.2019, складеної ТОВ Автосаміт на Столичному , визначено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota Rav4", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 15 183,22 грн з ПДВ.

Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу відповідно до рахунку № НОМЕР_4 від 25.07.2019 склала 15 213,44 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 5 Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи та положень ст.ст. 512, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

У спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України №6-112цс13 від 25.12.2013.

За ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За договором добровільного страхування наземного транспорту добровільного страхування наземного транспорту № 169064а9к3 від 14.06.2019 страхова сума складає 440 000,00 грн.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт по договору страхування № АRX2484553 та визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 15 213,34 грн.

Відповідно до заяви страхувальника позивач перерахував страхове відшкодування в розмірі 15 213,34 грн на рахунок ТОВ Автосаміт на Столичному , що підтверджується платіжним дорученням № 584 375 від 05.08.2019.

За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована полісом АМ/ НОМЕР_5 приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА".

Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 даного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом АМ/008926090 приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду майну в розмірі 100 000,00 грн, франшиза не передбачена.

16.10.2019 позивач надіслав відповідачу заяву вих. №ЕЛ_9632 від 15.10.2019 про виплату страхового відшкодування в розмірі 15 213,34 грн в порядку зворотної вимоги.

Відповідач не надав відповіді на заяву позивача, не виплатив страхове відшкодування, тому позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 15 213,34 грн.

Наданими у справу доказами підтверджується, що відповідач є страховиком за полісом АМ/008926090, який на момент ДТП 21.07.2019 був діючим. Вина водія встановлена постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2019 у справі про адміністративне правопорушення № 359/7728/19. Факт виплати позивачем страхового відшкодування своєму страхувальнику в розмірі 15 213,34 грн підтверджується матеріалами справи. Полісом відповідача франшиза не передбачена. Страхове відшкодування заявлено в межах ліміту відповідальності страховика - відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред`явив до стягнення з відповідача в порядку зворотної вимоги страхового відшкодування в розмірі 15 213,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів оплати страхового відшкодування або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 15 213,34 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу Українии витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 20474912) страхове відшкодування в розмірі 15 213,34 грн (п`ятнадцять тисяч двісті тринадцять гривень 34 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 01 червня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов