Рішення

від 27.05.2020 по справі 910/3742/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2020Справа № 910/3742/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР "АЛМІС" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 25, кв. 132)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 60)

про повернення передплати 667 166,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Борисенко Т.Є.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 27.05.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР "АЛМІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" про повернення передплати 667 166,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч здійсненій згідно платіжного доручення №1178 від 01.01.2019 попередній оплаті рахунку №1002 від 30.09.2019 на суму 667 166,12 грн, відповідач не виконав поставки замовленого товару. Враховуючи, що вимога позивача щодо здійснення поставки, яка була оформлена претензією №18/12 від 18.12.2019, була залишена з боку відповідача без відповіді та задоволення, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення попередньої оплати у розмірі 667 166,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3742/20 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 15.04.2020.

У судовому засіданні 15.04.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 13.05.2020.

05.05.2020 до канцелярії суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи доказів відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

У судовому засіданні 13.05.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 27.05.2020.

У судовому засіданні 27.05.2020 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 жовтня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР "АЛМІС" (далі - позивач) було замовлено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" (далі-відповідач) наступний товар: трійник - 4 шт, відвід - 4шт, ревізія-4 шт., підставка напільна -4 шт., розвантажувальна платформа - 52 шт., ф450 кронштейн - 4 шт., труба ф350/ф450 L = 250 -44 шт., труба ф350/ф450 L = 500 - 8 шт., труба ф350/ф450 L =1000 - 240 шт., хомут настільний - 96 шт., конус- 4 шт., хомут обжимний - 336 шт.

На оплату вищевказаного замовлення відповідачем було виставлено рахунок №1002 від 30.09.2019, який був повність оплачений позивачем на суму 667 166,12 грн згідно платіжного доручення №1178 від 01.10.2019.

08 січня 2020 року позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №18/12 від 18.12.2019 з вимогою негайно здійснити поставку оплаченого товару.

За доводами позивача, відповідач всупереч направленій претензії не виконав зобов`язання щодо поставки товару, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення попередньої оплати у розмірі 667 166,12 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, за приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З огляду на доданий до матеріалів справи рахунок на оплату замовлення №1002 від 30.09.2019, що містить найменування товару, його кількість, ціну та який був оплачений позивачем згідно платіжного доручення №1178 від 01.10.2019 на суму 667 166,12 грн, суд дійшов висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2020 позивач звертався до відповідача з претензію №18/12 від 18.12.2019, у якій вимагав останнього здійснити поставку оплаченого товару або повернути передоплату. Дана претензія була отримана відповідачем 04.02.2020, проте, залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 667 166,12 грн на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР "АЛМІС" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 60, ідентифікаційний код 37726472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР "АЛМІС" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 25, кв.132, ідентифікаційний код 34661910) грошові кошти у розмірі 667 166 (шістсот шістдесят сім тисяч сто шістдесят шість) грн 12 коп. та судовий збір у розмірі 10 007 (десять тисяч сім) грн 49 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.06.2020

Суддя Л. Г. Пукшин