Ухвала

від 01.06.2020 по справі 910/7316/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.06.2020Справа № 910/7316/20

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Інтернешинал Груп про відстрочку сплати судового збору в розмірі 75606,36 грн., -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Інтернешинал Груп звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АКРІС АГРО про стягнення заборгованості у розмірі 5 040 423,79 грн.

Одночасно до позовної заяви Позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Одночасно, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1 ,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2102 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2102 грн. 00 коп.)

Як вбачається з матеріалів позовної заяви Позивачем заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АКРІС АГРО заборгованості у розмірі 5 040 423,79 грн. Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" Позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 75606,36 грн.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Суд, дослідивши норми статті 8 Закону України Про судовий збір дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки сплати судового збору Заявнику, оскільки в даному випадку відсутні умови, передбачені чинним законодавством України для вчинення Судом даної процесуальної дії, зокрема, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За змістом ст.8 ЗУ Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, визначених ст.8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, заявляючи відповідне клопотання, особа відповідно до приписів 74 Господарського процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За змістом ст.8 ЗУ Про судовий збір відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, що вирішує зазначене питання за своїм внутрішнім переконанням у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних встановлених обставин справи (майнового стану заявника, розміру належного до сплати судового збору тощо).

Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №904/6369/17 від 02.05.2018.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочки сплати судового збору.

Суд також зазначає, що Позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочки сплати судового збору, а також не додано належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів.

Для вчинення судом визначених у ст.8 ЗУ Про судовий збір дій необхідним є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і строки, покладається на зацікавлену сторону.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати чи про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому розмірі.

Враховуючи те, що відповідно до частини першої ст.8 ЗУ Про судовий збір відстрочення сплати судового збору може бути здійснено на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, відповідне клопотання має бути також обґрунтовано обставинами, які дозволяють дійти висновку про сплату судового збору у цей строк.

Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/17456/17 від 20.02.2018.

Жодних доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі, Позивачем надано не було.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику .

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Інтернешинал Груп про відстрочку сплати судового збору в розмірі 75606,36 грн. задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 123, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Інтернешинал Груп про відстрочку сплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю АКРІС АГРО про стягнення заборгованості у розмірі 5 040 423,79 грн.. по справі №910/7316/20 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01 червня 2020 року

Суддя О.В. Чинчин