Ухвала

від 01.06.2020 по справі 910/16538/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.06.2020Справа № 910/16538/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа"

про стягнення 198 359,83 грн.

Щодо розгляду заяви б/н від 18.05.2020 року Про відвід судді представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест"

Суддя Котков О.В.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" (надалі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа" (надалі - відповідач) про стягнення 198 359,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив поставку попередньо оплаченого позивачем товару за контрактом №14-18 від 25.06.2018 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем із повернення суми попередньої оплати у розмірі 60 851,14 грн. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару згідно контракту №14-18 від 25.06.2018 року, позивач не зміг виконати свої зобов`язання з поставки товару своєму контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Color Service", у зв`язку з чим позивач втратив можливість одержати прибуток у розмірі 137 508,69 грн., а тому останній вказує на обов`язок відповідача відшкодувати упущено вигоду в цій частині.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 року (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі від 27.11.2019 року) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/16538/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2020 року.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 року відкладено підготовче засідання у справі, без визначення дати та часу, у зв`язку з відсутністю доказів повідомлення відповідача про розгляд справи; вирішено наступне судове засідання здійснювати в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим необхідно погодити дату та час наступного судового засідання з Ульяновським районним судом Кіровоградської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 року призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 13.03.2020 року; доручено Ульяновському районному суду Кіровоградської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/16538/19 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест".

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 року відкладено підготовче судове засідання, у зв`язку з не підготовкою представника позивача до розгляду справи та необізнаністю ним заявлених позовних вимог, попереджено представника позивача про наслідки не підготовки до судового засідання та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, без визначення дати та часу, наступне підготовче засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференції у зв`язку з чим необхідно погодити дату та час наступного підготовчого засідання з Ульяновським районним судом Кіровоградської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 року призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 03.04.2020 року; доручено Ульяновському районному суду Кіровоградської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/16538/19 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 року ухвалено проведення судового засідання в межах підготовчого провадження у справі №910/16538/19 на 30.04.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 04.05.2020 року призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 25.05.2020 року; доручено Ульяновському районному суду Кіровоградської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/16538/19 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест", а також доручено Ірпінському міському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/16538/19 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" про відвід судді (вих. №б/н від 18.05.2020) повернута без розгляду як непідписана (оскільки відповідна заява не містила оригінального підпису та на неї не було накладено електронного цифрового підпису особи, яка вказана підписантом такої заяви - Гончарука О.О. ), однак з метою забезпечення позивачу та його представнику можливості реалізувати своє право на заявлення відводу судді, призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 15.06.2020 року; доручено Ульяновському районному суду Кіровоградської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/16538/19 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест", а також доручено Ірпінському міському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/16538/19 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Альфа".

25.05.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" надійшла заява про відвід судді Бойко Р.В. від розгляду справи №910/16538/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" - адвоката Гончарука О.О. про відвід судді Бойка Романа Володимировича від розгляду справи №910/16538/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2020 року заяву б/н від 18.05.2020 року Про відвід судді представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" передано на розгляд судді Коткова О.В.

Розглянувши заяву б/н від 18.05.2020 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи № 910/16538/19, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Подана заява мотивована тим, що є упередженим щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест", оскільки ні відповідач, ні представник позивача - Гончарук О.О., як учасники справи, не повідомлялись судом про підготовчі засідання, заявник про призначені підготовчі засіданні дізнався від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест", а суддя Бойко Р.В. намагався провести засідання, призначене на 13.03.2020 року без участі представника відповідача. Крім того, Гончарук О.О . вказує, що незважаючи на те, що в країні запроваджені заходи для попередження поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) судом ігнорувались клопотання позивача та його представника про проведення засідань в режимі відеоконференцій. Також заявник вказує, що суд є упередженим, оскільки не мотивував в чому полягає необізнаність адвоката Гончарука О.О. з матеріалами справи, що слугувало підставою для відкладень розгляду справи. Зазначені обставини викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Бойка Р.В., що є підставою для її відводу від розгляду справи № 910/16538/19. Вказана заява подана заявником з посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів , здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Фактично у поданій заяві заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду із процесуальними рішеннями та процесуальними діями судді у підготовчому засіданні, спрямованими на виконання завдань підготовчого провадження.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідивши зміст поданої заяви про відвід судді, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ`єктивність судді Бойка Р.В., безпосередньо та однозначно вказували на його упереджене ставлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" або особисту прихильність до інших учасників справи.

За таких обставин, з огляду на те, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження неупередженості судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заява б/н від 18.05.2020 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи № 910/16538/19 є необґрунтованою, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Про відвід судді представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Денса-Інвест" про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи № 910/16538/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 01 червня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Котков