Рішення

від 29.05.2020 по справі 910/4099/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2020Справа № 910/4099/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Фізичної особи-підприємця Собченко Дар`ї Олександрівни, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн Студія "Браво" , м. Київ

про стягнення 99 358,55 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Собченко Дар`я Олександрівна (далі - ФОП Собченко Д.О./позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн Студія "Браво" (далі - ТзОВ Дизайн Студія "Браво" /відповідач) про стягнення 99 358,55 грн неустойки, у тому числі: 4 918,74 грн - штрафу та 94 439,81 грн - пені, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № М05/06 від 05.06.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.03.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.05.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ Дизайн Студія "Браво" заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що дизайн-проект, який є невід`ємною частиною договору № М05/06 від 05.06.2019, не підписаний уповноваженою особою відповідача, тому строк виконання зобов`язань щодо виготовлення, поставки та монтажу виробу протягом 50 календарних днів з дати підписання дизайн-проекту, у відповідача не настав, відповідно строк поставки виробу відповідачем не порушено.

19.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

25.05.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надішли заперечення на відповідь на відзив позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2019 між Фізичною особою-підприємцем Собченко Дар`єю Олександрівною (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дизайн Студія "Браво" (далі - виконавець) укладено договір № М05/06, відповідно до якого виконавець взяв на себе зобов`язання розробити дизайн-проект, виготовити та передати у власність замовника вироби, а замовник зобов`язався прийняти та сплатити матеріали та роботи по виготовленню, доставці виробу і монтажу елементів меблевих конструкцій виробу.

Згідно п. 2.1. договору замовлений виріб виготовляється згідно з дизайн-проектом та специфікацією (додаток № 1, що є невід`ємною частиною договору), що складені шляхом погодження з обох сторін та скріплені підписами замовника та виконавця.

У відповідності до п. 3.1. договору вартість виробу за даним договором складає суму в розмірі: 409 895,00 грн, крім того ПДВ 81 979,00 грн, всього 491 874,00 грн.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що виконавець зобов`язаний належним чином виготовити, доставити та змонтувати виріб протягом 50 робочих днів з моменту підписання дизайн-проекту, зазначеного в п. 1.1. даного договору.

Відповідно до п. 8.6. договору за порушення строку поставки виробу, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від вартості сплаченого, але непоставленого виробу. Якщо, строк поставки виробу порушено більш ніж на 15 календарних днів, починаючи з 16 календарного дня пеню в розмірі 0,3% від вартості сплаченого, але непоставленого виробу, за кожен день порушення поставки. Пеня нараховується до моменту фактичного виконання зобов`язань.

Крім того, 05.06.2019 між сторонами підписано специфікацію, в якій наведено перелік виробів, які відповідач зобов`язався виготовити для позивача.

18.07.2019 між позивачем та відповідачем підписано дизайн-проект.

На виконання умов договору позивачем здійснено оплату в розмірі 491 874,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 116 від 05.06.2019 та № 200 від 30.10.2019.

17.12.2019 між сторонами підписаний акт № М5/06 здачі-прийняття робіт (надання послуг), з якого вбачається що відповідачем виконані роботи, які передбачені у специфікації до договору.

14.02.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №36 від 06.02.2020 про сплату штрафу та пені, передбачені п. 8.6 договору №05/06 від 05.06.2019 в сумі 99 358,55 грн.

03.03.2020 позивач направив на адресу відповідача лист-претензію за вих. № 45 від 02.03.2020 про відмову від підписання актів наданих послуг з вимогою сплатити неустойку в розмірі 99 358,55 грн.

06.02.2020 відповідачем надано відповідь на претензії про відмову у задоволенні претензійних вимог.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення 99 358,55 грн неустойки, оскільки відповідачем порушено строки виконання робіт.

Відповідач, в свою чергу, заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що оскільки дизайн-проект з боку відповідача підписано неуповноваженою особою, тому строк для виконання його зобов`язань за договором не настав, відповідно підстави для стягнення неустойки, передбаченої п. 8.6. договору, відсутні.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір № М05/06 від 05.06.2019, відповідно до якого відповідач зобов`язався розробити дизайн-проект, виготовити та передати у власність замовника вироби, а позивач зобов`язався прийняти та сплатити матеріали та роботи по виготовленню, доставці виробу і монтажу елементів меблевих конструкцій виробу.

При цьому, сторони в п. 7.1 договору погодили, що виконавець, зобов`язаний належним чином виготовити, доставити та змонтувати виріб протягом 50 робочих днів з моменту підписання дизайн-проекту, зазначеного в п. 1.1. даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що дизайн-проект підписаний сторонами 18.07.2019, зокрема, з боку відповідача вбачається підписант дизайнер - Запозна М.М . При цьому, відповідачем не заперечується, що вироби виготовлялись у відповідності до цього дизайн-проекту, тому судом не приймаються доводи відповідача з посиланням на те, що дизайн-проект підписаний неуповноваженою особою.

Крім того, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження виготовлення виробів у відповідності до іншого дизайн-проекту, підписаного саме директором ТзОВ Дизайн Студія "Браво" та позивачем, ураховуючи, що виготовлення цієї документації було одним із обов`язків відповідача у відповідності до п. 1.1. договору, відповідно виготовлення меблів було неможливе без узгодження між сторонами дизайн-проекту.

Отже, враховуючи, що дизайн-проект підписаний 18.07.2019, відповідач зобов`язаний був виготовити та змонтувати меблеві конструкції до 30.09.2019, проте ТзОВ Дизайн Студія "Браво" зобов`язання були виконані 17.12.2019, що підтверджується актом № М5/06 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань більш ніж на 15 днів, позивач нараховує йому штраф у розмірі 1% від вартості сплаченого виробу, що становить 4 918,74 грн та пеню в розмірі 0,3% від вартості сплаченого виробу, нарахованої за період з 15.10.2019 по 17.12.2019 в сумі 94 439,81 грн.

Так, відповідно до п. 8.6. договору за порушення строку поставки виробу, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від вартості сплаченого, але непоставленого виробу. Якщо, строк поставки виробу порушено більш ніж на 15 календарних днів, починаючи з 16 календарного дня пеню в розмірі 0,3% від вартості сплаченого, але непоставленого виробу, за кожен день порушення поставки. Пеня нараховується до моменту фактичного виконання зобов`язань.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Отже, судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 1% від вартості оплаченого, але непоставленого товару та пені в розмірі 0,3% від вартості сплаченого виробу, нарахованої за період з 15.10.2019 по 17.12.2019, та встановлено, що їх розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлені суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Собченко Дар`ї Олександрівни задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн Студія "Браво" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 37, квартира 61; код 37316582) на користь Фізичної особи-підприємця Собченко Дар`ї Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 4 918 (чотири тисячі дев`ятсот вісімнадцять) грн 74 коп., пеню в сумі 94 439 (дев`яносто чотири тисячі чотириста тридцять дев`ять) грн 81 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення та пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук