Рішення

від 27.05.2020 по справі 920/386/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.2020 Справа № 920/386/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/386/20

за позовом Першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області (вул. Соборна, 45, смт. Хотінь, Сумський район, Сумська область, 42320),

до відповідача Фізичної особи-підприємця Кірьяна Івана Івановича ( АДРЕСА_1 ),

про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок,

за участю представників сторін:

Прокурор - Правдюк В.В. (службове посвідчення № 049945 від 22.05.2018);

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився;

Прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Хотінської селищної ради Сумського району, в якому просить визнати недійсним договір про спільну діяльність від 18.03.2020, укладений між позивачем та відповідачем, застосувавши наслідки недійсності правочину шляхом повернення земельних ділянок територіальній громаді в особі Хотінської селищної ради, які передані згідно з актом приймання-передачі від 18.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.04.2020 відкрито провадження у справі № 920/386/20, призначене підготовче засідання на 27.05.2020, 10:30; наданий відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; наданий прокурору семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.

06.05.2020 позивач подав лист № 428 від 06.05.2020, в якому просить суд розглядати справу без участі представника селищної ради.

26.05.2020 відповідач подав заяву (вх. № 4090 від 26.05.2020), в якій не заперечує проти позовних вимог, підтримує їх повністю та просить розглянути справу без участі представника відповідача.

26.05.2020 прокурор подав заяву (вх. № 1848к від 26.05.2020), в якій просить суд повернути прокуратурі Сумської області 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

18.03.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони зобов`язуються спільно діяти з метою охорони та цільового використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (пасовища), які перебувають у комунальній власності Хотінської об`єднаної територіальної громади загальною площею 50,9556 га перелік яких визначений додатком 1, який є невід`ємною частиною договору.

Вартість 1 га землі пасовищ згідно із інформацією про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2019, яка оприлюднена на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Сумській області становить 4674,23 грн. Загальна вартість наданих земельних ділянок становить 238 178,19 грн (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2 договору, останній укладено строком на 1 рік. Договір вважається укладеним з моменту підписання акту прийому-передачі.

За використання земельних ділянок зазначених у додатку 1 до договору відповідач сплачує кошти в сумі 1% в рік від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (п. 3.1. договору).

Згідно із п. 4.1. договору, земельні ділянки передаються у користування з метою випасання худоби, сінокосіння, підтримання їх у належному стані шляхом вжиття заходів щодо протидії їх залісненню, а також сприянню росту трав`яного покрову.

Відповідно до акту приймання-передачі від 18.03.2020 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 50,9556 га передані відповідачу (кадастрові номери земельних ділянок: 5924756200:07:001:0217, 5924756200:03:003:0441, 5924756200:05:007:0130, 5924756200:03:006:0646, 5924756200:03:006:0648, 5924756200:04:004:0051, 5924783400:12:003:0202, 5924783400:11:001:0202, 5924783400:11:001:0203, 5924783400:08:001:0072, 5924780300:02:007:0295).

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що договір про спільну діяльність є прихованим договором оренди землі, який укладений з порушенням вимог земельного законодавства, спрямований на уникнення передачі земельних ділянок на підставі договору оренди на конкурсних засадах, тому наявні правові підстави для визнання договору недійсним відповідно до ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України та застосування наслідків недійсності шляхом зобов`язання повернути майно відповідно до ст. 216 ЦК України.

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Звертаючись з позовом до суду, прокурор зазначив в чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави. Зокрема, порушення порядку набуття речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення обмежує державу в особі уповноважених органів у її використанні та залученні якнайбільшої суми грошових коштів до бюджету шляхом продажу прав на неї на земельних торгах (аукціоні), позбавляє можливості інших фізичних та юридичних осіб реалізувати свої законні права на отримання земельної ділянки у користування. Порушення інтересів держави полягають у протиправному набутті прав на земельні ділянки комунальної форми власності всупереч вимогам закону та їх використання без правових підстав.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області.

Згідно із ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно із ч. 5 ст. 16 Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Як зазначено вище, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

В контексті зазначеного, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Як зазначає прокурор та вбачається з матеріалів справи, Сумською місцевою прокуратурою 06.04.2020 було направлено лист до селищної ради щодо вжиття заходів для усунення порушень вимог земельного законодавства. Листом від 08.04.2020 селищна рада повідомила прокуратуру про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку. 10.04.2020 прокуратурою повторно направлено листа щодо вжиття заходів реагування з метою усунення порушень, але заходів органом місцевого самоврядування не вжито, повідомлено прокуратуру про неможливість самостійного звернення до суду. Нездійснення захисту державних інтересів у даному випадку виявляється в усвідомленій пасивній поведінці - бездіяльності Хотінської селищної ради, яка є уповноваженим органом по захисту відповідних інтересів у спірних правовідносинах.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Сумською місцевою прокуратурою 21.04.2020 повідомлено позивача про намір реалізувати представницькі повноваження прокуратури шляхом звернення до суду з вищевказаним позовом.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що прокурором дотримано вимоги Закону України Про прокуратуру , Господарського процесуального кодексу України при зверненні з позовом до суду.

Відповідач визнає позовні вимоги.

За приписами п. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У статті 1130 Цивільного кодексу України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень статті 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.

Відтак, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Зі змісту глави 15 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Судом встановлено, що за умовами оспорюваного договору фактично позивач передає відповідачу в користування земельні ділянки на визначений строк для випасання худоби, сінокосіння. Відповідач, в свою чергу, користується земельною ділянкою та сплачує за таке користування кошти в сумі 1% в рік від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

За своєю юридичною природою та правовою сутністю спірний договір є договором оренди землі (строкове платне користування земельною ділянкою).

Згідно із ст. 2 Закону України Про оренду землі (далі Закон) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 6 Закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 16 Закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За приписами ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В матеріалах справи відсутні докази проведення земельних торгів з продажу права оренди земельних ділянок загальною площею 50,9556 га.

Земельні ділянки передані в користування фізичній особі-підприємцю Кірьяну Івану Івановичу без дотримання положень ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України Про оренду землі . Частина 2 статті 134 Земельного кодексу України, що визначає випадки, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), не містить такого випадку, як надання земельної ділянки в користування для сінокосіння і випасання худоби підприємцю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що сторонами в момент вчинення правочину не додержано вимог, які встановлені частинами першою статті 203 цього Кодексу, що є підставою його недійсності.

За вказаних обставин, суд задовольняє позовні вимоги, які є обґрунтованими та правомірними, шляхом визнання недійсним договору про спільну діяльність від 18.03.2020, укладеного між Хотінською селищною радою Сумського району та Фізичною особою-підприємцем Кірьяном Іваном Івановичем, а також, на підставі ст. 216 ЦК України, зобов`язання відповідача повернути територіальній громаді в особі Хотінської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у комунальній власності Хотінської селищної ради загальною площею 50, 9556 га та передані згідно з актом приймання-передачі від 18.03.2020 за договором про спільну діяльність від 18.03.2020

Згідно із ч. 1ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір судовий збір в сумі 2837 грн 34 коп. (50 відсотків судового збору), сплачений платіжним дорученням № 501 від 16.04.2020, підлягає поверненню Прокуратурі Сумської області з державного бюджету.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 2837 грн 33 коп. (50 відсотків судового збору) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про спільну діяльність від 18.03.2020, укладений між Хотінською селищною радою Сумського району Сумської області (вул. Соборна, 45, смт. Хотінь, Сумський район, Сумська область, 42320, код ЄДРПОУ 04390185) та Фізичною особою-підприємцем Кірьяном Іваном Івановичем ( АДРЕСА_1 , іден. номер НОМЕР_1 ).

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Кірьяна Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , іден. номер НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді в особі Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області (вул. Соборна, 45, смт. Хотінь, Сумський район, Сумська область, 42320, код ЄДРПОУ 04390185) земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у комунальній власності Хотінської селищної ради загальною площею 50, 9556 га та передані згідно з актом приймання-передачі від 18.03.2020 за договором про спільну діяльність від 18.03.2020.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кірьяна Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , іден. номер НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Сумської області (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 2837 грн 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Повернути Прокуратурі Сумської області (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) з державного бюджету України (рахунок UA868999980313181206083018540, отримувач - Сумська міська отг 22030101, ЄДРПОУ 37970593, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат)) судовий збір в сумі 2837 грн 34 коп., сплачений платіжним дорученням № 501 від 16.04.2020, оригінал якого міститься в матеріалах судової справи № 920/386/20.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням ч. 4 Розділу Х (Прикінцеві положення) та пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.

Повне рішення складене 01.06.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна