Рішення

від 01.06.2020 по справі 160/3415/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року Справа № 160/3415/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ :

10.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому, відповідно до зміненої позовної заяви від 31.01.2020 року та заяви про збільшення позовних вимог від 27.02.2020 року, просило суд визнати протиправними та скасувати 124 рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС та 124 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі №160/310/20, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Також, в рамках справи №160/310/20 ухвалою суду від 12.03.2020 року здійснено заміну відповідача - Дніпропетровської митниці ДФС на її правонаступника Дніпровську митницю Держмитслужби.

Ухвалою суду від 26.03.2020 року позовні вимоги у справі №160/310/20 роз`єднані та окремі з них виділені в самостійні провадження.

Так, позовні вимоги, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110000/2019/800255/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800256/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800258/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800259/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800261/2 від 22.10.2019 року, №UA110000/2019/800262/2 від 26.10.2019 року, №UA110000/2019/800263/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800264/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800265/2 від 07.11.2019 року, №UA110000/2019/800272/2 від 11.11.2019 року, №UA110000/2019/800275/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800276/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800280/2 від 15.11.2019 року, №UA110000/2019/800289/2 від 22.11.2019 року, №UA110000/2019/800290/2 від 27.11.2019 року, №UA110000/2019/800293/2 від 02.12.2019 року, №UA110000/2019/000002/2 від 09.12.2019 року, №UA110000/2019/000008/2 від 12.12.2019 року, №UA110000/2019/000025/2 від 20.12.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110030/2019/00298 від 16.10.2019 року, №UA110030/2019/00300 від 16.10.2019 року, №UA110030/2019/00302 від 21.10.2019 року, №UA110030/2019/00303 від 21.10.2019 року, №UA110030/2019/00305 від 22.10.2019 року, №UA110030/2019/00306 від 26.10.2019 року, №UA110030/2019/00307 від 29.10.2019 року, №UA110030/2019/00308 від 29.10.2019 року, №UA110030/2019/00311 від 07.11.2019 року, №UA110030/2019/00318 від 11.11.2019 року, №UA110030/2019/00321 від 13.11.2019 року, №UA110030/2019/00323 від 13.11.2019 року, №UA110030/2019/00328 від 15.11.2019 року, №UA110030/2019/00337 від 22.11.2019 року, №UA110030/2019/00338 від 27.11.2019 року, №UA110030/2019/00342 від 02.12.2019 року, №UA110030/2019/00002 від 09.12.2019 року, №UA110030/2019/00008 від 12.12.2019 року, №UA110030/2019/00013 від 20.12.2019 року, виділені в самостійне провадження та адміністративну справу зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду з присвоєнням номеру №160/3415/20.

Відповідно до ч. 6 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Ухвалою від 26.03.2020 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.04.2020 року.

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 07.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс (покупець, Україна) та компанією DEVY GRANT LIMITED (постачальник, Об`єднані Арабські Емірати) укладено контракт купівлі-продажу товарів №027/03/18/DTA на умовах поставки СРТ, UA Дніпро. З метою митного оформлення товару, позивач у період з 16.10.2019 року по 16.12.2019 року подав відповідачу 19 митних декларацій, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларацій. Проте, відповідачем були прийняті оскаржувані рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Позивач стверджує, що у відповідача не було підстав витребувати додаткові документи, оскільки на підставі попередньо наданих документів митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України. Подані для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, Дніпровській митниці документи не містили в собі розбіжностей, та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Таким чином, позивач вважає вказані рішення та картки відмови суб`єкту владних повноважень необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

07.04.2020 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митими деклараціями, поданими позивачем в період з 16.10.2019 року по 16.12.2019 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме: заявлена у митних деклараціях митна вартість товарів складає 1,21 дол.США/кг та 1,22 дол.США/кг, в той час як за наявною інформацією митна вартість, визначена за ціною угоди на заявлений товар на цих же комерційних умовах складає не менше 1,4401 дол.США/кг, до митного оформлення декларантом надані висновки експерта, які надавались на партію товару попереднього періоду, імпортованого за іншим додатком до зовнішньоекономічної угоди та іншими документами щодо оцінюваного товару; не надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; у наданих до митного оформлення CMR у графі 5 документи, що додаються не вказані ідентифікаційні номери документів, що супроводжували вантаж, у зв`язку з чим не має змоги ідентифікувати наданий до митного оформлення товар відповідно до товаросупровідної документації. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно із ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням заяв представників сторін про розгляд справи у письмовому провадженні, а також враховуючи запровадження на території м. Дніпро обмежувальних протиепідемічних заходів у зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.03.2018 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Лівобережному управлінні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Основними видами діяльності ТОВ Дніпро Текстиль Альянс по КВЕД-2010 є оптова торгівля одягом і взуттям - 46.42, неспеціалізована оптова торгівля - 46.90.

Так, 27.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс (покупець, Україна) та компанією DEVY GRANT LIMITED (постачальник, Об`єднані Арабські Емірати) укладено контракт купівлі-продажу товарів №027/03/18/DTA, а також додаткову угоду від 20.09.2019 року.

Даним контрактом погоджено поставку товарів, перелік яких, разом із кодами КВЕД має зазначатися в інвойсах та/або специфікаціях до контракту. При цьому, в інвойсах та/або специфікаціях на підставі п. 4.1. контракту зазначається також ціна, що підлягає сплаті на його умовах.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ Дніпро Текстиль Альянс у період з 16.10.2019 року по 16.12.2019 року подано 19 митних декларацій, а саме: №UA110030/2019/012647 (код 020, 028) від 16.10.2019 року, №UA110030/2019/012678 (код 020, 028) від 16.10.2019 року, №UA110030/2019/012872 (код 020, 028) від 21.10.2019 року, №UA110030/2019/012878 (код 020, 028) від 21.10.2019 року, №UA110030/2019/012941 (код 020, 028) від 22.10.2019 року, №UA110030/2019/013169 (код 020. 028) від 26.10.2019 року, №UA110030/2019/013258 (код 020, 028) від 29.10.2019 року, №UA110030/2019/013259 (код 020, 028) від 29.10.2019 року, №UA110030/2019/013714 (код 020, 028) від 07.11.2019 року, №UA110030/2019/013819 (код 020, 028) від 11.11.2019 року, №UA110030/2019/013967 (код 020, 028) від 13.11.2019 року, №UA110030/2019/013982 (код 020, 028) від 13.11.2019 року, №UA110030/2019/014068 (код 020, 028) від 15.11.2019 року, №UA110030/2019/014413 (код 020, 028) від 22.11.2019 року, №UA110030/2019/014625 (код 020. 028) від 27.11.2019 року, №UA110030/2019/014807 (код 020, 028) від 02.12.2019 року, №UA110030/2019/015132 (код 020, 028) від 09.12.2019 року, №UA110030/2019/015383 (код 020, 028) від 12.12.2019 року, №UA110030/2019/015829 (код 020, 028) від 20.12.2019 року, відповідно до яких до ввезення задекларовано:

- за кодом УКТ ЗЕД 6309000020 Одяг та додаткові речі до одягу, чоловічий, жіночий, дитячий, що був у використанні, 3 категорії (далі - Товар №1),

- за кодом УКТ ЗЕД 6309000010 Взуття чоловіче, дитяче, жіноче, що було у використанні, 3 категорії (далі - Товар №2),

- за кодом 6309000090 Домашній текстиль та інші предмети обіходу, що був у використанні, 3 категорії (далі - Товар №3).

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: контракт купівлі-продажу №027/03/18/DTA від 27.03.2018 року, сертифікати якості, походження та свідоцтво про дезінфекцію та дезінсекцію, довідки про транспортні витрати, накладні, рахунки-фактури (інвойси), повідомлення від митниці, листи щодо ввезення одягу та взуття, які були у вжитку, книжки МДП (carnet TIR), міжнародні автотранспортні накладні, експортні товарні документи, декларації про походження товару, інші некласифіковані документи.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею Держмитслужби встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а саме:

1) відповідно до п.1.1 контракту № 027/03/18/DTA від 27.03.2018 року зазначено, що поставка товару повинна здійснюватися у цілковитій відповідності з товаросупровідними документами, виданими виробником, однак, відповідно до електронного інвойсу зазначено інформацію щодо виробника нема даних , відповідно до товаросупровідних документів також відсутня інформація про виробника, що може свідчити про наявність ще однієї сторони даної поставки;

2) в п. 3.2 контракту № 027/03/18/DTA від 27.03.2018 року передбачене письмове оформлення та узгодження сторонами специфікації, яка в свою чергу обговорює умови дати відвантаження товару, однак, декларантом не наданий до митного оформлення зазначений документ;

3) п. 3.4 контракту оговорює 10 денний термін відгрузки товару після оформлення письмової згоди на відгрузку товару, яка оформлюється згідно п.3.2. контракту, що не дає змогу впевнитись у повному вірному виконанні зазначених пунктів договору.

4) п.7.2. контракту передбачено: в случае просрочки даты поставки конкретной партии товаров или недоставки поставщик уплачивает пеню в размере 0,01% от стоимости не поставленных товаров за каждый день просрочки, но не более 1% от стоимости товара , крім того, у п. 5.4 зазначено: Товар, поставляемый по настоящему контракту, оплачивается следующим образом: либо на условиях полной предоплаты, либо с отсрочкой платежа до 180 дней с момента прибытия груза в пункт назначения, что оговаривается сторонами дополнительно на каждую отдельную поставку .

При цьому, пунктами 5.1 та 5.3 контракту передбачено, що умови оплати, сума, валюта вказуються в інвойсі та/або специфікації на кожну окрему поставку товару (за не виконання зазначених умов сплати п. 7.3 контракту передбачені санкції у виді сплати на користь продавця пені, що також може впливати на вірність розрахунку здійсненого декларантом, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів).

Однак, декларантом разом з кожною митною декларацією специфікації не надавались, надавались лише інвойси, які не містять умов оплати за товари, при цьому будь-яких інших документів, які б підтверджували умови розрахунку за товар декларантом не надано.

Отже, в наданих товаросупровідних документах відсутні умови оплати товару. Зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено ст. 58 МК України.

5) декларантом не надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) у наданих до митного оформлення CMR у графі 5 документи, що додаються не вказані ідентифікаційні номери документів, що супроводжували вантаж, у зв`язку з чим не має змоги ідентифікувати наданий до митного оформлення товар відповідно до товаросупровідної документації. На кожну партію товару має надаватися окремий пакет документів, однак декларантом зазначені контрактом умови не дотримані.

7) країною походження товарів, що поставлялися за контрактом, зазначено Європейський Союз, однак поставлялися від різних відправників, зокрема: AstraRecyclingLtd , Великобританія, EUROTEXLtd , Великобританія, DBTNLВУ , Нідерланди, STRIEBELTEXTILGMBH , Німеччина, EUROCYCLEGMBH , Німеччина, KNEBELTEXTILRECYCLINGGMBH , Німеччина.

При цьому, незважаючи на місце розташування складу компанії-відправника заявлена митна вартість є однаковою, що не може відповідати дійсній вартості товарів виходячи з різної вартості транспортування товарів різними географічними маршрутами, що в свою чергу суттєво впливає на митну вартість задекларованого товару (втому числі навантаження, розвантаження, перевантаження та інші додаткові витрати згідно умов поставки СРТ, UA Дніпро);

8) у графі 9а декларації митної вартості декларантом заявлено про відсутність взаємопов`язаності між продавцем та покупцем, та в графі 9 б заявлено про відсутність впливу на формування вартості.

Однак, контракт про здійснення купівлі-продажу оцінюваного товару укладено між директором фірми-імпортера ТОВ Дніпро Текстиль Альянс (Україна) - ОСОБА_1 та директором компанії експортера DevyGrantLimited (ОАЕ) ОСОБА_2

9) до митного оформлення декларантом надано висновок експерта ТПП (складений за пів року до формування ціни за інвойсами) №ГО-834 від 03.04.2019 року, який надавався на партію товару попереднього періоду, імпортованого за іншим додатком до зовнішньоекономічної угоди та іншими документами щодо оцінюваного товару;

10) заявлена у митних деклараціях митна вартість товарів складає 1,21 дол.США/кг та 1,22 дол.США/кг, в той час як за наявною інформацією митна вартість, визначена за ціною угоди на заявлений товар на цих же комерційних умовах складає не менше 1,4401 дол.США/кг.

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Дніпровською митницею Держмитслужби електронним повідомленням повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено - - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації безпосереднього виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію);

- проформу-інвойс передбачену пунктом 3.2 контракту №027/03/18/DTA від 27.03.2019 року.

Електронним повідомленням декларант повідомив, що всі необхідні документи ним вже були надані при оформленні митних декларацій.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800255/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800256/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800258/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800259/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800261/2 від 22.10.2019 року, №UA110000/2019/800262/2 від 26.10.2019 року, №UA110000/2019/800263/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800264/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800265/2 від 07.11.2019 року, №UA110000/2019/800272/2 від 11.11.2019 року, №UA110000/2019/800275/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800276/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800280/2 від 15.11.2019 року, №UA110000/2019/800289/2 від 22.11.2019 року, №UA110000/2019/800290/2 від 27.11.2019 року, №UA110000/2019/800293/2 від 02.12.2019 року, №UA110000/2019/000002/2 від 09.12.2019 року, №UA110000/2019/000008/2 від 12.12.2019 року, №UA110000/2019/000025/2 від 20.12.2019 року, згідно з якими митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, товару №1 за ЕМД від 23.08.2019 року №UA209140/2019/172748, від 30.09.2019 року №UA209140/2019/185941, від 05.12.2019 року №UA209140/2019/210329 на рівні ціни 1,4401 дол.США/кг, товару №2 за ЕМД від 21.08.2019 року №UA209140/2019/171977, від 30.09.2019 року №UA209140/2019/185941, від 05.12.2019 року №UA209140/2019/210376 на рівні ціни 1,4401 дол.США/кг, товару №3 за ЕМД від 21.08.2019 року №UA209140/2019/172022, від 30.09.2019 року №UA209140/2019/186036, від 05.12.2019 року №UA209140/2019/210417 на рівні ціни 1,4401 дол.США/кг.

У зв`язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товарів, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110030/2019/00298 від 16.10.2019 року, №UA110030/2019/00300 від 16.10.2019 року, №UA110030/2019/00302 від 21.10.2019 року, №UA110030/2019/00303 від 21.10.2019 року, №UA110030/2019/00305 від 22.10.2019 року, №UA110030/2019/00306 від 26.10.2019 року, №UA110030/2019/00307 від 29.10.2019 року, №UA110030/2019/00308 від 29.10.2019 року, №UA110030/2019/00311 від 07.11.2019 року, №UA110030/2019/00318 від 11.11.2019 року, №UA110030/2019/00321 від 13.11.2019 року, №UA110030/2019/00323 від 13.11.2019 року, №UA110030/2019/00328 від 15.11.2019 року, №UA110030/2019/00337 від 22.11.2019 року, №UA110030/2019/00338 від 27.11.2019 року, №UA110030/2019/00342 від 02.12.2019 року, №UA110030/2019/00002 від 09.12.2019 року, №UA110030/2019/00008 від 12.12.2019 року, №UA110030/2019/00013 від 20.12.2019 року.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем 19 рішень про коригування митної вартості товарів та 19 карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається із спірних рішень про коригування митної вартості товарів, підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності.

Щодо відсутності в інвойсі даних про виробника, суд зазначає наступне.

Так, відомості про виробника є одним із додаткових джерел інформації про оцінювані товари. Інвойс, з огляду на його призначення, є документом, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару при цьому, відсутність в інвойсі даних про виробника не може бути достатньою підставою для висновку про неналежність цього документа, як і не може заперечувати вірогідності усіх інших товаросупровідних документів, які надано до митного оформлення, при цьому відомості, що дають змогу ідентифікувати оцінюваний товар, містяться в інвойсах, прейскурантах, сертифікатах якості.

Разом з тим, враховуючи, що контракт двосторонній, відсутність відомостей щодо виробника в товаросупровідних документах жодним чином не може свідчити про наявність ще однієї сторони.

Крім того, контрактом, а саме п. 1.1. передбачено, що специфікація не є обов`язковим документом, оскільки вартість та якісні ознаки товару можуть бути передбачені або специфікацією або інвойсом, який і було надано митному органу.

При цьому, неможливість визнання митним органом митної вартості на підставі погодженого сторонами в контракті 10-денного строку відвантаження товару взагалі ніяк не пояснюється, та не може бути причиною для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки строк поставки до митної вартості товару відношення не має.

Крім того, посилання відповідача у оскаржуваних рішеннях на відсутність ідентифікації документів не відповідає фактичним обставинам, оскільки в графі 5 документи, що додаються кожного з CMR, поданого декларантом разом з декларацією, зазначені назви документів, що долучаються. Вимог щодо зазначення саме ідентифікаційних номерів документів не існує, та на норми, в порушення яких не вказані ідентифікаційні номери документів в CMR відповідач не посилається.

Посилання відповідача щодо відсутності в наданих позивачем товаросупровідних документах умов оплати товару, а також відсутність документів, що засвідчують згоду сторін щодо умов сплати ціни за товар, судом до уваги не приймається, оскільки умови оплати договору передбачені контрактом, а всі інші дані щодо сплати коштів за товар наявні в наданих позивачем інвойсах.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна та інші складові митної вартості товару, при цьому умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Разом з тим, жодним нормативним актом, як національного, так і міжнародного законодавства, не встановлено обмеження строків відстрочення платежу для міжнародних договорів купівлі-продажу.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 36 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 36 Митного кодексу України зазначено, що під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Враховуючи, що в інвойсах, наданих позивачем, країною походження товарів зазначено Європейський Союз, неправомірне заниження митної вартості товарів за таких обставин суд не вбачає.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на добровільне коригування митної вартості позивачем за резервним методом, оскільки дана обставина не є підставою для коригування митної вартості товарів відповідачем та не свідчить про правомірність прийнятих ним актів індивідуальної дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону, усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України Про валюту і валютні операції .

Відповідно до ч. 1 ст. 14 даного Закону, всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що визначений сторонами контракту порядок розрахунків суперечить нормам національного або міжнародного законодавства та унеможливлює підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість. Також додатково декларант повідомив митний орган про те, що надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, якими мотивовані спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товарів не мають жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ Дніпро Текстиль Альянс митної вартості та носять формальний характер.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товарів, грунтується на раніше визнаній органом ДФС вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Разом з тим, в рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. В рішенні не наведена навіть назва товару, митна вартість якого взята за основу. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товарів, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800255/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800256/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800258/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800259/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800261/2 від 22.10.2019 року, №UA110000/2019/800262/2 від 26.10.2019 року, №UA110000/2019/800263/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800264/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800265/2 від 07.11.2019 року, №UA110000/2019/800272/2 від 11.11.2019 року, №UA110000/2019/800275/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800276/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800280/2 від 15.11.2019 року, №UA110000/2019/800289/2 від 22.11.2019 року, №UA110000/2019/800290/2 від 27.11.2019 року, №UA110000/2019/800293/2 від 02.12.2019 року, №UA110000/2019/000002/2 від 09.12.2019 року, №UA110000/2019/000008/2 від 12.12.2019 року, №UA110000/2019/000025/2 від 20.12.2019 року, прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятими на підставі оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Отже, картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта.

Враховуючи, що рішення контролюючого органу про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800255/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800256/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800258/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800259/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800261/2 від 22.10.2019 року, №UA110000/2019/800262/2 від 26.10.2019 року, №UA110000/2019/800263/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800264/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800265/2 від 07.11.2019 року, №UA110000/2019/800272/2 від 11.11.2019 року, №UA110000/2019/800275/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800276/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800280/2 від 15.11.2019 року, №UA110000/2019/800289/2 від 22.11.2019 року, №UA110000/2019/800290/2 від 27.11.2019 року, №UA110000/2019/800293/2 від 02.12.2019 року, №UA110000/2019/000002/2 від 09.12.2019 року, №UA110000/2019/000008/2 від 12.12.2019 року, №UA110000/2019/000025/2 від 20.12.2019 року, визнані судом протиправними та скасовані, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110030/2019/00298 від 16.10.2019 року, №UA110030/2019/00300 від 16.10.2019 року, №UA110030/2019/00302 від 21.10.2019 року, №UA110030/2019/00303 від 21.10.2019 року, №UA110030/2019/00305 від 22.10.2019 року, №UA110030/2019/00306 від 26.10.2019 року, №UA110030/2019/00307 від 29.10.2019 року, №UA110030/2019/00308 від 29.10.2019 року, №UA110030/2019/00311 від 07.11.2019 року, №UA110030/2019/00318 від 11.11.2019 року, №UA110030/2019/00321 від 13.11.2019 року, №UA110030/2019/00323 від 13.11.2019 року, №UA110030/2019/00328 від 15.11.2019 року, №UA110030/2019/00337 від 22.11.2019 року, №UA110030/2019/00338 від 27.11.2019 року, №UA110030/2019/00342 від 02.12.2019 року, №UA110030/2019/00002 від 09.12.2019 року, №UA110030/2019/00008 від 12.12.2019 року, №UA110030/2019/00013 від 20.12.2019 року, прийняті на підставі скасованих рішень, будуть автоматично скасовані митним органом, у зв`язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень Дніпровської митниці Держмитслужби, а тому дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що вказане питання вже було вирішено судом при розгляді адміністративної справи №160/310/20, з якої дані вимоги були відокремлені в самостійне провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 12.05.2020 року по 30.05.2020 року у відпустці, рішення суду складено 01.06.2020 року.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Текстиль Альянс (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26, код ЄДРПОУ 41981255) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800255/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800256/2 від 16.10.2019 року, №UA110000/2019/800258/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800259/2 від 21.10.2019 року, №UA110000/2019/800261/2 від 22.10.2019 року, №UA110000/2019/800262/2 від 26.10.2019 року, №UA110000/2019/800263/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800264/2 від 29.10.2019 року, №UA110000/2019/800265/2 від 07.11.2019 року, №UA110000/2019/800272/2 від 11.11.2019 року, №UA110000/2019/800275/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800276/2 від 13.11.2019 року, №UA110000/2019/800280/2 від 15.11.2019 року, №UA110000/2019/800289/2 від 22.11.2019 року, №UA110000/2019/800290/2 від 27.11.2019 року, №UA110000/2019/800293/2 від 02.12.2019 року, №UA110000/2019/000002/2 від 09.12.2019 року, №UA110000/2019/000008/2 від 12.12.2019 року, №UA110000/2019/000025/2 від 20.12.2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець