Рішення

від 29.05.2020 по справі 200/2634/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа№200/2634/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ: 26019853, місцезнаходження: Донецька область, м. Мар`їнка, вулиця Каштанова, 2) про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо вимоги до ОСОБА_1 погасити переплату допомоги переміщеним особам на проживання за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року в сумі 10608,00 грн., зобов`язання Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області зняти з ОСОБА_1 зобов`язання погасити переплату допомоги переміщеним особам на проживання за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року в сумі 10608,00 грн. та відповідальність за приховування факту наявності у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що у березні 2015 року вона звернулась до управління із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі і на оплату житлово - комунальних послуг. Щомісячну адресну допомогу вона отримувала у період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року. 03.03.2017 року отримала листа №780/02-03, у якому зазначено про необхідність з`явитися до управління для вирішення питання відносно погашення переплати за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року у сумі 10608,00 грн. по причині приховування факту наявності у володінні житлового приміщення, розташованого в районах, інших ніж тимчасово окупована територія України та район проведення антитерористичної операції.

Вказала, що їй дійсно на праві приватної власності належить житловий будинок в селі Катеринівка Мар`їнського району Донецької області.

29.01.2020 року вона звернулась до управління із заявою про зняття з неї відповідальності за приховування факту наявності у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення та відмінити вимогу про повернення адресної допомоги у сумі 10608,00 грн. за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року.

11.02.2020 року отримала відповідь від управління №1244/02-09, з якої їй стало відомо про те, що особова справа з 2018 року знаходиться у слідчому відділі Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, який проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018050690000592, відомості про яке були внесені до ЄРДР 02.06.2018 року за ч.1 ст.190 КК України. Вважає такі дії управління протиправними та такими, що порушують її права.

Ухвалою суду від 11.03.2020 року позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення недоліків.

25.03.2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивач надала документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду 30.03.2020 року відкрито провадження у справі №200/2634/20-а у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.04.2020 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив про те, що 18.03.2015 року позивач до управління надала заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. В заяві позивачем були вказані неправдиві відомості в частині відсутності/наявності у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районі проведення антитерористичної операції та населені пункти, розташовані на лінії зіткнення, а саме: у відповідній графі бланку заяви позивачем було свідомо повідомлено управлінню про відсутність у володінні такого житла.

За результатами перевірки, проведеної управлінням в межах повноважень, встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивач має у приватній власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та прийнято рішення про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. На підставі цього рішення було прийнято рішення про утримання переплати, що виникла по причині наявності у володінні позивача об`єкта житлової нерухомості за період призначення допомоги. У зв`язку із викладеним, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (а.с.50-51).

29.04.2020 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надала відповідь на відзив, у якому, посилаючись на ст.1 Закону України Про боротьбу з тероризмом та наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а, визначено район проведення антитерористичної операції, а саме всю територію Донецької області (а.с.55-56).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування - на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.03.2015 року №1443008749 (а.с.8).

Позивач є власницею житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06.11.2013 року, яке посвідчено державним нотаріусом Мар`їнської державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_2 ., зареєстровано у реєстрі за №64 (а.с.12).

18.03.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. В розділі Інформація щодо наявності вказала, що не має у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с.57-58).

Рішенням Мар`їнського УПСЗН від 20.03.2015 року позивачу призначена допомога на проживання у розмірі 884,00 грн. з 18.09.2015 року по 17.09.2015 року (а.с.59).

06.10.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. В розділі Інформація щодо наявності вказала, що не має у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с.55-56).

Рішенням Мар`їнського УПСЗН від 09.10.2015 року позивачу продовжена призначена допомога на проживання у розмірі 884,00 грн. з 18.09.2015 року по 17.03.2016 року на підставі заяви від 06.10.2015 року (а.с.60).

Рішенням №5073 від 28.03.2017 року було встановлено, що відносно ОСОБА_3 виникла переплата за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року у розмірі 10608,00 грн. по причині наявності у володінні житлового приміщення. Було прийнято рішення про утримання переплати, яка виникла у період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року у розмірі 10608,00 грн. (а.с.53).

12.01.2017 року, 06.03.2017 року Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області надіслало на адресу позивача лист №780/02-03, у якому вказано про те, що ОСОБА_1 повинна з`явитися до відділу грошових виплат і компенсації для вирішення питання відносно погашення переплати допомоги переміщеним особам на проживання за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року у сумі 10608,00 грн. (а.с.9,52).

03.03.2017 року позивач звернулась до управління із заявою, у якій просила зняти з неї відповідальність за приховування факту наявності у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Просила відмінити вимогу про повернення адресної допомоги у сумі 10608,00 грн. за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року (а.с.10).

10.02.2020 року Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області надало відповідь №1244/02-09, у якій вказано про те, що зняти з позивача відповідальність за приховування факту наявності у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України не має можливості, так як особова справа долучена до матеріалів кримінального провадження та знаходиться у слідчому відділі Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, який проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018050690000592 (а.с.11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Обєднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац перший частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, встановлений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальтних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (у редакції , що діяла до 03.06.2017 року), грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно до пункту 3 Порядку № 505 (у редакції , що діяла до 03.06.2017 року), грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім`ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї). Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2400, 00 гривень.

Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи, зокрема, протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи, яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, отримати грошову допомогу на себе та членів сім`ї, з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

Випадки, коли грошова допомога не призначається, встановлені п. 6 Порядку, редакція якого протягом спірного періоду (з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року) змінювалася.

Згідно пункту 6 Порядку № 505 (у редакції, що діяла станом на 17.03.2015 року), грошова допомога не призначається у разі, коли, зокрема: будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Згідно пункту 6 Порядку № 505 (у редакції, що діяла станом на момент звернення позивача із заявами про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг від 18.03.2015 року та 06.10.2015 року), грошова допомога не призначається у разі, коли, зокрема: будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Суд зазначає, що вищенаведеною нормою на час звернення позивача з первинною заявою від 18.03.2015 року щодо призначення грошової допомоги та наступною заявою від 06.10.2015 року щодо продовження виплати, встановлений вичерпний перелік підстав для припинення виплати грошової допомоги, зокрема, володіння будь-яким з членів родини житловим приміщенням, розташованим в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 .

Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено с. Катеринівка Мар`їнського району Донецької області.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яке відноситься до населених пунктів, розташованих на території проведення антитерористичної операції.

Крім того, зі змісту рішення неможливо встановити, що саме мав на увазі відповідач, приймаючи рішення про утримання переплати, оскільки в підставах зазначив лише причину - наявність у володінні житлового приміщення без жодної аргументації з посиланням на підстави, визначені п.6 Порядку №505.

Суд звертає увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 370, яка набула чинності 03 червня 2017 року, були внесені зміни до Порядку № 505, зокрема до абзацу другого пункту 6, відповідно до якого передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Тобто, з 03 червня 2017 року, особи, які мають у власності житлове приміщення, розташоване у районах проведення антитерористичної операції, в тому числі с. Катеринівка Мар`їнського району Донецької області, втратили право на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме: визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо вимоги погасити передплату допомоги переміщеним особам на проживання за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року в сумі 10608,00 грн., суд вважає таким, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною 1 статті 5 КАС України, та об`єкту порушеного права, з огляду на те, що в матеріалах справи наявне рішення відповідача №5073 про утримання переплати від 28.03.2017 року за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року у сумі 10608,00 грн. (а.с.53).

Враховуючи наведене, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає, що достатнім, необхідним, ефективним та повним способом захисту є визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області №5073 від 28.03.2017 року про утримання передплати.

З приводу позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зняти зобов`язання погасити переплату допомоги переміщеним особам на проживання за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року в сумі 10608,00 грн. та зняти відповідальність за приховування факту наявності у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, суд зазначає, що такі вимоги в повній мірі охоплюються обраним судом способом відновлення порушених прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області №5073 від 28.03.2017 року про утримання переплати.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із повним задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень у розмірі 840,80 грн. на користь позивача, оскільки останнім при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції від 24.04.2020 року (а.с.34).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ: 26019853, місцезнаходження: Донецька область, м. Мар`їнка, вулиця Каштанова, 2) про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо вимоги до ОСОБА_1 погасити переплату допомоги переміщеним особам на проживання за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року в сумі 10608,00 грн., зобов`язання Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області зняти з ОСОБА_1 зобов`язання погасити переплату допомоги переміщеним особам на проживання за період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року в сумі 10608,00 грн. та відповідальність за приховування факту наявності у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області №5073 від 28.03.2017 року про утримання переплати з ОСОБА_1 з період з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року у розмірі 10608,00 грн.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ: 26019853, місцезнаходження: Донецька область, м. Мар`їнка, вулиця Каштанова, 2) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI Прикінцеві положення КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая