Рішення

від 01.06.2020 по справі 260/910/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/910/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Закарпатській області до Приватного підприємства "Карпатпромсервіс" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - позивач, Управління Держпраці) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Карпатпромсервіс" (далі - відповідач, ПП "Карпатпромсервіс"), в якій просить: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до приватного підприємства "Карпатпромсервіс" шляхом зобов`язання зупинити:

- експлуатацію круглопильного верстата для повздовжнього розпилювання моделі Ц-6, зав.№ 3842, інв.№1; фрезерно-свердлильно-пазувального верстата моделі ШЛПС-51, зав.№4321, інв.№4; фрезерного верстата моделі ФСШ-1, зав. №7450; фугувального верстата моделі СФ-4, зав. №2457, інв.№39;

- виконання робіт працівниками ОСОБА_1 ОСОБА_3., ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної планової перевірки Приватного підприємства Карпатпромсервіс , виявлено 21 порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Вказує, що 6 виявлених порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які зазначені в Акті перевірки суб`єкта господарювання, являються підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Приватного підприємства Карпатпромсервіс , оскільки дані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою та встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву. Дана ухвала була надіслана учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зокрема, ухвалу суду направлено за зареєстрованим згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - за адресою: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Гранітна, буд.1. Проте, вказана кореспонденція повернулася до суду з відміткою "адресат відсутній" (а.с.а.с.28-30). Відповідно до ч.8 ст.126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з питань праці від 29.11.2019 за № 106 та направлення від 13.01.2020 за № 40 у період з 13.02.2020 по 13.02.2020 посадовими особами Управління Держпраці проведено планову перевірку суб`єкта господарювання - ПП Карпатпромсервіс , м.Ужгород, вул.Гранітна, буд.1 на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки суб`єкта господарювання від 13.02.2020 за № 08/04-12 та припис від 14 лютого 2020 року №08/04-12 (а.с.а.с.11-18). Зазначені акт та припис отримані та підписані директором ПП Карпатпромсервіс без зауважень

Згідно вказаного акту встановлено, що за результатами перевірки виявлено 22 порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. 6 з виявлених порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які зазначені в Акті перевірки суб`єкта господарювання, являються підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Приватного підприємства Карпатпромсервіс .

Зокрема порушення зафіксовані у пунктах: 1,12,13,14,15,16 розділу V Акту перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 13.02.2020 року за №08/04-12:

1) (пункт 1) Працівники, які працюють на деревообробному обладнанні та які прошили повторний інструктаж з питань охорони праці на робочому місці по професії верстатник, не пройшли відповідну професійну підготовку. Відсутні посвідчення у верстатників деревообробних верстатів, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_3., ОСОБА_2 , чим порушено вимоги ст. 18 Закону України Про охорону праці та п. 7.4.1 НПАОП 20.0-1.02-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості .

2) (пункт 13) На круглопильному верстаті для повздовжнього розпилювання моделі Ц-6, зав. №3842, інв. №1, без подавання оброблюваного матеріалу за допомогою візка та коретки, для повздовжнього розпилювання не установлено по всій ширині прорізу перед пилкою не менше двох зв 'язаних між собою завіс з рухливих металевих упорів, чим порушено вимоги ст. 13 Закону України Про охорону праці , п.6.3.31. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості .

3) (пункт 13) На фрезерно-свердлильному-пазувальному верстаті СВГД-3, зав. №3654, інв. №39 відсутнє огородження свердла разом з патроном, чим порушено вимоги ст. 13 Закону України Про охорону праці , п.6.3.79. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості .

4) (пункт 14) На шліфувальному верстаті моделі ШЛПС-51, зав. №4321, інв. NQ4 захисне огородження шліфувальної стрічки не заблоковане з блокувальним пристроєм, чим порушено вимоги cm. 13 Закону України Про охорону праці , пункти 6.3.87, 6.3.89. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості .

5) (пункт 15) Фрезерний верстат ФСШ-1, зав. №7450 не обладнаний автоматичним огородженням, автоподавачем та спеціальним пристроєм для притискання матеріалу до стола і напрямної лінійки, який запобігає зворотному вилітанню заготовок, чим порушено вимоги cm. 13 Закону України Про охорону праці , пункти 6.3.61, 6.3.62, 6.3.63 НПАОП 20.0- 1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості .

6) (пункт 16) Віялове огородження на фугувальному верстаті моделі СФ-4, зав. №2457, інв. №39 не закриває ножову щілину і не заблоковане з пусковим пристроєм, чим порушено вимоги ст. 13 Закону України Про охорону праці , пункт 6.3.45. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості .

Наявність зазначених вище порушень зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу з питань праці України, затвердженого Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96, Державна служба з питань праці Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Пунктом 3 Положення про Державну службу з питань праці України, основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу з питань праці України, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Державна політика в галузі охорони праці визначена статтею 4 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), якою визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про охорону праці", державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням

Згідно ст. 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за яким законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно положень пункту 4 Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в і безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

- виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;

- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони . навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за:

- факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров`ю працівників;

- виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань;

- дотриманням вимог санітарних норм та правил;

- своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров`я працівників;

- наявністю обов`язкових медичних оглядів працівників.

Здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом (ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд приходить до висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Судовим розглядом встановлено, що актом перевірки встановлено порушення статтей 13, 21 Закону України Про охорону праці .

Відповідно до статті 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов`язаний забезпечити належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

Відповідно до статті 18 Закону України Про охорону праці , працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно- правових актів з охорони праці.

Виконання робіт у виробничих процесах деревообробної промисловості, повинні мати відповідну професійну підготовку та відповідати фізіологічним і психофізіологічним особливостям робіт, які ними виконуються.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України Про охорону праці , та п. 3.16 НПАОП 0.00-4.12-2005 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Відповідно до пункту 3.1.2. НПАОП 20.0- 1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , не дозволяється виконувати роботи на несправних машинах та обладнанні, використовувати інструменти і пристосування не за призначенням, а також експлуатувати обладнання, виготовлене за раціоналізаторськими пропозиціями, якщо відсутня експлуатаційна документація.

Згідно з п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-2005 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 (z0232-05) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005р. №232/10512 (п.115 Переліку - обслуговування верстатів по обробці деревини) ... проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно - правових актів з охорони праці.

Відповідно до пункту 6.3.31. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , розпилювати матеріали круглого перерізу без каретки з надійним притискачем не дозволяється.

Відповідно до пункту 6.3.45. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , робоча частина щілини ножової головки фугувальних верстатів повинна бути закрита віяловим огородженням, яке має бути зблоковане з пусковим та гальмівним пристроями верстата. У разі відведення віялового огородження за межі ножової головки верстат повинен автоматично вимикатися. Частина щілини за напрямною лінійкою, яка не працює, повинна повністю бути закрита спеціальним огородженням.

Відповідно до пункту 6.3.61. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , фрезерні верстати з нижнім розташуванням шпинделя мають бути обладнані автоматичним огородженням з електроприводом. Огородження повинне бути виготовлене із точністю, що не допускає його перекошування і відхилення від заданого положення відносно рухомих елементів, які воно закриває.

Відповідно до пункту 6.3.62. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , для створення безпечних умов праці фрезерні верстати з нижнім розташуванням шпинделя мають бути забезпечені стаціонарними або знімними автоподавачами.

Відповідно до пункту 6.3.63. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , для запобігання зворотному вилітанню заготовок під час виконання роботи на фрезерних верстатах з напрямною лінійкою необхідно застосовувати спеціальні пристрої (з пружинами, роликами, гребінками), які притискають матеріал до стола і напрямної лінійки.

Відповідно до пункту 6.3.79. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , для запобігання ушкодженню рук працівника свердлильні верстати мають бути обладнані сітчастими або з прозорого матеріалу огородженнями свердла і патрона та спеціальними пристосуваннями для надійного закріплення оброблюваного матеріалу. Приводи верстатів мають бути огороджені.

Відповідно до пункту 6.3.87. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , у верстатах з рухомим столом і утюжковим притискачем верхня частина шліфувальної стрічки повинна бути огороджена.

Відповідно до пункту 6.3.89. НПАОП 20.0-1.02.-05 Правила охорони праці в деревообробній промисловості , дискові шліфувальні верстати з бобіною повинні мати блокувальний пристрій для запобігання одночасному вмиканню. Вмикання шліфувальних дисків дводискових верстатів повинне здійснюватися одночасним натисканням на кнопки "Пуск" з обох робочих місць, а вимикання верстатів - з кожного робочого місця.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України Про охорону праці , роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Суд констатує, що порушення вищеназваних вимог законодавства, зокрема, експлуатація несправного устаткування та (або) експлуатація устаткування з порушенням правил та вимог, а також роботи виконувані працівниками без відповідної професійної підготовки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють на підприємстві.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 4 Закону України Про охорону праці визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі актів, складених за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, робіт, надання послуг суб`єктам господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту виявлених порушень та належних і допустимих доказів усунення всіх виявлених порушень.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Недотримання правил у сфері охорони праці може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють на приватному підприємстві Карпатпромсервіс .

Суд зазначає, що стороною відповідача не надано достатніх доказів на підтвердження того, що вищезазначені порушення усунуто, та обладнання й устаткування працюють у відповідності та з дотримання виробничих стандартів без створення загрози життю та здоров`ю робітників.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ПП Карпатпромсервіс до повного усунення порушень, шляхом зупинення експлуатації: круглопильного верстата для повздовжнього розпилювання моделі Ц-6, зав.№ 3842, інв.№1; фрезерно-свердлильно-пазувального верстата моделі ШЛПС-51, зав.№4321, інв.№4; фрезерного верстата моделі ФСШ-1, зав. №7450; фугувального верстата моделі СФ-4, зав. №2457, інв.№39 та виконання робіт працівниками ОСОБА_1 ОСОБА_3., ОСОБА_2.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до приписів ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Минайська, буд.16, код ЄДРПОУ 39795035) до Приватного підприємства "Карпатпромсервіс" (88007, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Гагаріна, буд.1, код ЄДРПОУ 30963616) про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до приватного підприємства "Карпатпромсервіс" шляхом зобов`язання зупинити:

- експлуатацію круглопильного верстата для повздовжнього розпилювання моделі Ц-6, зав.№ 3842, інв.№1; фрезерно-свердлильно-пазувального верстата моделі ШЛПС-51, зав.№4321, інв.№4; фрезерного верстата моделі ФСШ-1, зав. №7450; фугувального верстата моделі СФ-4, зав. №2457, інв.№39;

- виконання робіт працівниками ОСОБА_1 ОСОБА_3., ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору