Рішення

від 25.05.2020 по справі 260/757/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2020 рокум. Ужгород№ 260/757/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.

за участю:

представника позивача - Шерстяних О.О.

представник відповідача - не з'явився,

представник третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Заступника керівника Хустської місцевої прокуратури до Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Осійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 травня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 29 травня 2020 року.

Заступник керівника Хустської місцевої прокуратури (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області (далі - відповідач, Осійська сільська рада), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Осійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області (далі - третя особа, Осійський ДНЗ (ясла-садок) загального розвитку), якою просить: 1) Визнати бездіяльність Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області щодо тривалого не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку с. Осій, вул. Шевченка, буд. 48, Іршавського району Закарпатської області протиправною; 2) Зобов'язати Осійську сільську раду Іршавського району Закарпатської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,6 га, на якій знаходиться Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку с. Осій, вул. Шевченка, буд. 48, Іршавського району Закарпатської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Хустською місцевою прокуратурою вивчено інформацію Осійської сільської ради, в якій зазначено про те, що у Осійському ДНЗ, розташованому за адресою: с. Осій, вул. Шевченка, 48 відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку на якій розташований дошкільний навчальний заклад. Відповідно до Статуту Осійського ДНЗ засновником вказаного дошкільного закладу є Осійська сільська рада. В порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України "Про освіту" правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує ДНЗ не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до неставних наслідків та порушення прав дітей.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, однак 27 квітня 2020 року до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за його відсутністю. Крім того, у вказаній заяві зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, письмові пояснення щодо позову не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що відповідно до листа Осійської сільської ради від 12 лютого 2020 року № 02-07/76 на лист заступника керівника Хустської місцевої прокуратури повідомлено, що у Дошкільного навчального закладу, який розташований в с. Осій, вул. Шевченка, буд. 48 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований дошкільний навчальний заклад не має. Документи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована під ДНЗ у власність для будівництва та обслуговування закладів освіти не оформлялися. Осійською сіслькою радою рішення про виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку не надавались.

Як вбачається із листа Осійського дошкільного навчального закладу від 21 лютого 2020 року № 9 (на запит заступника керівника Хустської місцевої прокуратури) орієнтовна площа земельної ділянки, якою фактично користується Осійський ДНЗ складає - 0,60 га, правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташований дошкільний заклад - відсутні.

Відповідно до довідки АБ № 679196 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, Осійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку зареєстрований як юридична особа 14 листопада 2007 року за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Осій, вул. Шевченка, буд. 48, організаційно-правова форма - комунальна організація (установа, заклад).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 1697 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з вимогами ч. 3 ч. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

За даним позовом прокурор набуває статусу позивача, оскільки орган уповноважений здійснювати функції щодо визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою Осійського дошкільного навчального закладу загального розвитку (ясла-садок) загального розвитку відсутній.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п.п. 1 п. "а" ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних рад у сфері регулювання земельних відносин, зокрема, щодо надання у користування земельних ділянок та здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Осійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області є комунальною організацією (установою, закладом), засновником якого є Осійська сільська рада Іршавського району Закарпатської області.

У відповідності до п. 1.1 розділу 1 Статуту Осійського дошкільного навчального закладу він створений на підставі розпорядження виконавчого комітету Іршавської районної ради народних депутатів "Про створення державної комісії по прийняттю в експлуатацію дитячих ясел-садка на 160 місць в с. Осій" від 21 листопада 1983 року № 208.

Відповідно до п. 1.3 розділу 1 Статуту засновник Осійського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) загального розвитку - Осійська сільська рада Іршавського району Закарпатської області.

Згідно з п. 8.1 розділу 8 Статуту управління дошкільним закладом здійснює уповноважений орган управління освітою з дотриманням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про дошкільну освіту" матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Закону України "Про освіту" порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті а частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про освіту" передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, земельна ділянка, якою користується Осійський ДНЗ має перебувати у нього на праві постійного користування.

За приписами статей 124, 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак, в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України Про освіту , правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує Осійський ДНЗ не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

З огляду на наведене, вказані порушення свідчать про допущену бездіяльність з боку засновника Осійського ДНЗ - Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

Відповідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних міських рад у галузі земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для усіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений статтею 123 ЗК України.

Відповідно до вимог статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності без встановлення строку.

Згідно з приписами статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 3 частинами 1, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Проте, в порушення вказаних норм законодавства Осійською сільською радою до тепер правовстановлюючі документи на земельну ділянку під Осійським ДНЗ не оформлені.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України "Про освіту" державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 3 ст. 66 Закону України "Про освіту"сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про дошкільну освіту" органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти.

Отже, Осійська сільська рада, являючись суб'єктом, який здійснює управління Осійським ДНЗ, відповідає за його матеріально-технічне забезпечення, виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, здійснює контроль за додержанням земельного законодавства та законодавства в галузі освіти, не виконала покладені на неї вищезазначеними нормами повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ДНЗ, допускаючи протиправну бездіяльність.

Крім того, Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України 24.03.2016 № 234, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за № 563/28693, визначено певні вимоги до облаштування дошкільного закладу.

Так, пунктом 2 розділу І Санітарного регламенту визначено, що використання території, будівель, приміщень, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншими юридичними та фізичними особами з метою, що не пов'язана з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

Таким чином, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад, створює передумови до зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування дошкільного закладу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. У зв'язку із цим, діяльність навчального закладу підлягає приведенню у відповідність до законодавства.

Крім того, наявність акта на право постійного користування земельною ділянкою дозволить покращити роботу дошкільного закладу, привести її до вимог діючого законодавства.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідач проти позовних вимог не заперечує, що свідчить про визнання ним позову .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Враховуючи визнання позову відповідачем, яке не порушує права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, а також те, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги заступника керівника Хустської місцевої прокуратури підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Позивачем доведено правомірність звернення до суду з позовом та наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Осійської сільської ради щодо невжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянкою, на якій знаходиться Осійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Заступника керівника Хустської місцевої прокуратури (Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 16) до Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області (Закарпатська область, Іршавський район, с. Осій, вул. Шевченка, буд. 47, код ЄДРПОУ 00433414), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Осійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області (Закарпатська область, Іршавський район, с. Осій, вул. Шевченка, буд. 48, код ЄДРПОУ 35443527) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області щодо тривалого не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Осійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

3. Зобов'язати Осійську сільську раду Іршавського району Закарпатської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,6 га, на якій знаходиться Осійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку Осійської сільської ради Іршавського району Закарпатської області (Закарпатська область, Іршавський район, с. Осій, вул. Шевченка, буд. 48, код ЄДРПОУ 35443527).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяН.Д. Маєцька