Рішення

від 01.06.2020 по справі 480/1504/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 р. Справа №480/1504/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Будильської сільської ради (далі - відповідач, Будильська СР), в якому просив:

1) визнати протиправним рішення Будильської СР та незаконною відмову в наданні інформації на пункти 1, 1.1, 1.2, 1.3 і другу частину питання 4 заяви №623 від 28.08.2019.

2) зобов`язати відповідача надати інформацію на пункти 1, 1.1, 1.2, 1.3 і другу частину питання 4 заяви №623 від 28.08.2019.

3) стягнути з ОСОБА_2 2500грн. на відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.08.2019 про надання інформації. У відповідь було надано лист від 03.09.2019 №02-20/946, однак, вичерпної відповіді на поставленні у заяві від 28.08.2019 питання надано не було, інформація не надана, чим відповідач порушив право позивача на отримання інформації, гарантоване Законом України Про доступ до публічної інформації , у зв`язку із чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. При цьому, обмеження права позивача на отримання інформації спричинило йому моральну шкоду, яку він просить відшкодувати у сумі 2500 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, позивача звільнено від сплати судового збору.

Представник відповідача, не погоджуючись із позовними вимогами, подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що вважає, що права позивача не порушені, а заявлені вимоги необґрунтовані, оскільки на своє звернення позивач отримав вичерпну відповідь на всі поставлені питання листом від 03.09.2019. Відмітив, що у розумінні ст.13 Закону України Про доступ до публічної інформації юрист, стосовно діяльності якого позивач звернувся із запитом, не є належним розпорядником інформації, а тому у відповідача відсутній обов`язок, відповідно до ст.22 зазначеного закону, витребувати запитувану інформацію у юриста, документи на виконання договору відповідачем не складалися, враховуючи те, що такий обов`язок не був передбачений умовами договору.

Щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що до позовної заяви позивачем не надано жодного доказу, який би підтвердив наявність душевних страждань, виникнення хвилювань та переживань, що негативно відобразилися на психоемоційному стані позивача, про що зазначено у позові, не зазначено час виникнення таких порушень у житті позивач.

Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.20-23).

Ухвалою суду від 04.05.2020 у відповідача було витребувано копію договору від 19.02.2016 (а.с.38).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із заявою від 28.08.2019 №623 (а.с.18, 24), в якій просив, зокрема, наступне:

1. Надати створену Будильською СР публічну інформацію та надану для виконання юристу ОСОБА_3 - тобто надати копії документів (всі зроблені сільрадою замовлення - завдання юристу для надання юридичних послуг), та в яких відображена зазначена інформація про всі надані Будильською СР і прийняті юристом замовлення (завдання), в тому числі: суть проблем які повинен вирішити юрист, номера звернень до Будильської СР, які повинен розглянути юрист, номера судових справ, в яких юрист повинен прийняти участь і яке рішення суду повинна отримати Будильська СР, та всі без виключення інші замовлені юридичні послуги, всі відомості, що стосуються співпраці юриста з Будильською СР в лютому 2016 року.

1.1. Надати публічну інформацію про виконану юристом на замовлення Будильської СР роботу (надані послуги) та звіт юриста про виконання ним замовлених Будильською СР юридичних послуг, та копії документів, в яких відображений повний звіт про всі фактично надані (виконані) і не виконані (неналежно виконані) юристом послуги згідно угоди Будильської СР з ФОП ОСОБА_3 Про надання юридичних послуг , в тому числі: всі відомості, що стосуються співпраці Будильської СР з юристом у лютому 2016року та наступну інформацію:

- назвати кількість та перелічити всі замовлені Будильською СР послуги (роботи);

- назвати кількість та перелічити всі послуги (роботи, дії), виконані юристом на замовлення Будильської СР;

- зазначити дату надання кожної послуги (виконаної роботи);

- зазначити фактичний час витрачений юристом на виконання кожної послуги (в тому числі на розгляд його звернень, участь в судових засіданнях, тощо);

- назвати імена опонентів сільської ради та питання, якими займався юрист;

- із загальної кількості робіт окремо виділити послуги (дії, роботи) вчинені юристом для вирішення питань по його зверненнях і позовах, перерахувати всі звернення позивача, розглянуті юристом та назвати всі судові справи, в яких брав юрист в даному місяці;

- визначити, назвати, перерахувати і повідомити, які із замовлених послуг юрист виконав, а які не виконав (результат дій юриста не відповідає замовленим вимогам Будильської СР), і в разі невиконання юристом замовленої Будильською СР послуги, чи неналежне її виконання, повідомити причини невиконання юристом поставленої задачі, наприклад задоволення судом позову на користь позивача чи задоволення його частково, по розглянутій юристом заяві позивач подав позов, а суд визнав відповідь юриста на заяву незаконною та зобов`язав Будильську СР, повторно розглядати цю його заяву.

1.2. В разі відсутності запитуваної інформації, назвати і повідомити причини її відсутності, не створення, знищення чи приховування.

1.3. В разі відсутності запитуваної інформації, надати докази фактичної відсутності запитуваної інформації та відсутність юридичного обов`язку Будильської СР створювати і володіти цією інформацією.

2. Назвати посадових осіб Будильської СР, які знали про наявність проблемних питань сільради і в межах договору, особисто спілкувалися з юристом та впродовж зазначеного періоду давали вказівки (ставили завдання) і передавали ФОП ОСОБА_3 замовлення - підставу для надання юридичних послуг.

3. Повідомити в який спосіб Будильська СР ставила і передавала юристу завдання на виконання юридичних послуг - усно, письмово, по електронній пошті чи в інший спосіб.

4. Надати документи, що свідчать про факт передачі Будильською СР завдання (замовлення) на виконання юридичних послуг юристу і документи, що підтверджують факт виконання чи невиконання цього завдання юристом, тобто звіт юриста щодо виконання кожної юридичної послуги.

Листом від 03.09.2019 №02-20/946 Будильська СР надала відповідь, де зазначила, що по п.1 заяви надати копії документів, що підтверджують замовлені Будильською СР завдання юристу для надання юридичних послуг ОСОБА_3 , в яких відображена: суть проблеми, яку повинен вирішити, номера заяв громадян, які відносяться до звернень громадян, що повинен розглянути, номера судових справ, до яких був залучений та всі інші замовлення юридичних послуг, що стосуються співпраці у лютому 2016р., надати не може, тому що створення таких документів не передбачалося умовами договору №01/02 від 19.02.2016, укладеного Будильською СР з юристом - підприємцем ОСОБА_3 . Будильська СР вимагати створення таких документів від юриста ОСОБА_3 не вбачає за потрібне, постільки претензій до виконання умов договору не має. Договір від 19.02.2016 виконаний повністю, термін дії договору закінчився 31.12.2016, вимагати інформацію чи документи, що стосуються виконання даного договору з юристом у Будильської СР не має підстав.

Стосовно п.п.1.1,1.2,1.3 - надати публічну інформацію, звіт про надані юристом ОСОБА_3 юридичні послуги, замовлені Будильською СР та копії документів, в яких відображено повний звіт про всі фактично надані (виконані) і не виконані (неналежно виконані) послуги за лютий 2016р. та інформацію: про кількість та перелік всіх замовлених послуг; кількість та перелік послуг наданих юристом; дату надання кожної послуги; вказати фактичний час, витрачений юристом на виконання кожної послуги; назвати імена опонентів сільської ради та питання, якими займався юрист; із загальної кількості послуг окремо виділити послуги вчинені юристом для вирішення питань по зверненнях і позовах позивача, перерахувати всі його звернення, які розглянуті юристом та назвати всі судові справи, в яких брав юрист; визначити, назвати, перерахувати і повідомити, які із замовлених послуг юрист виконав, а які не виконав, чи неналежно їх виконав, повідомити причини невиконання юристом поставленої задачі - Будильська СР надати не може, тому що створення таких документів не було передбачено умовами договору від 19.02.2016, укладеного Будильською СР з юристом - підприємцем ОСОБА_3 . Будильська СР вимагати створення таких документів від юриста ОСОБА_3 не вбачає за потрібне, оскільки претензій до виконання умов договору не має. Договір від 19.02.2016 виконаний повністю, термін дії договору закінчився 31.12.2016, вимагати інформацію, чи документи, що стосуються виконання даного договору з юристом, у Будильської СР немає підстав.

Щодо п.2. відповідач надав інформацію, що посадові особи Будильської СР ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відповідно своїх повноважень спілкувалися з юристом ОСОБА_3 та отримували юридичні консультації стосовно своїх посадових обов`язків, в межах договору від 19.02.2016.

Стосовно п.3. відповідач надав інформацію, що посадові особи Будильської СР замовлення юридичних послуг здійснювали в телефонному режимі в усній формі.

Стосовно п.4. відповідач надав інформацію, що надати копію документа, що свідчить про факт передачі Будильською СР замовлення на виконання юридичних послуг юристу ОСОБА_3 , надати не може, так як реєстрацію телефонних розмов Будильська СР не проводила. Надати документ, що підтверджує факт виконання, чи невиконання завдання юристом, тобто звіт юриста, щодо виконання юридичних послуг, сільська рада надати не може, так як створення такого документу не було передбачено, умовами договору від 19.02.2016, укладеного Будильською СР з юристом - підприємцем ОСОБА_3 . Вимагати створення такого документу від юриста ОСОБА_3 сільська рада не вбачає за потрібне, оскільки претензій до виконання умов договору немає. Договір від 19.02.2016 виконаний повністю, термін дії договору закінчився 31.12.2016, вимагати інформацію, чи документи, що стосуються виконання даного договору з юристом, у Будильської СР нема підстав (а.с.5,25).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Запитувана ОСОБА_1 інформація стосувалися доступу як до інформації згідно Закону України Про звернення громадян , так і доступу до публічної інформації згідно Закону України Про доступ до публічної інформації , зокрема, щодо замовлення та отримання юридичних послуг органом місцевого самоврядування.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 №2939-VІ (далі - Закон України Про доступ до публічної інформації ), відповідно до ч.1 ст.1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні, про що зазначено в ч.1 ст.19 Закону України Про доступ до публічної інформації . Крім того, даною статтею визначено порядок оформлення запитів на інформацію.

Так, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч.2). Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч.3) та має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (ч.5).

Позивач, реалізовуючи право на доступ до публічної інформації, звернувся до відповідача із відповідним запитом щодо надання інформації, який відповідав вимогам, встановлених ч.5 ст. 19 зазначеного вище Закону.

В розумінні п.1 ч.1 ст.13 Закону України Про доступ до публічної інформації відповідач може бути розпорядником інформації.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

В той же час в силу частини першої статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Тобто, аналіз норм Закон України Про доступ до публічної інформації свідчить про те, що вказаний Закон не регулює відносин зі створення публічної інформації. Предметом його регулювання є діяльність з приводу інформації, яка вже існує (створена, отримана, знаходиться у володінні) на момент виникнення конкретних інформаційних відносин з приводу неї.

При цьому, як вбачається з відповіді на запит від 03.09.2019 (а.с.5) у відповідача відсутні оформленні в письмовому вигляді: замовлення - завдання юристу ОСОБА_3 , акти виконаних робіт та звіти юриста ОСОБА_3 щодо виконаних послуг із зазначенням дати кожної послуги, фактичного часу витраченого юристом на виконання кожної послуги, а також документи, що свідчать про факти передачі відповідачем замовлень на виконання юридичних послуг юристу ОСОБА_3 . Відповідач стверджує, що перелічені документи не складалися, оскільки це не передбачено відповідним договором, про що надана відповідна інформація позивачу, а вимагати їх створення від юриста відсутні підстави, оскільки претензії до виконання договору, строк дії якого закінчився, нема. Тобто, як вбачається із відповіді відповідача будь-які акти виконаних робіт за запитуваний період відповідачем не складалися, вони відсутні, про що надана відповідна інформація позивачу, розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією.

Позивач стверджує, що вказане не відповідає дійсності, оскільки згідно п. 4.3 договору, укладеного між відповідачем та юристом передбачено складання звіту. Разом з тим, як вбачається з п.4.3. договору від 19.02.2016 №01/02, укладеного між Будильською СР та ОСОБА_3 (а.с.43-44), наданого відповідачем на виконання вимог ухвали суду, вбачається, що замовник (Будильська СР) МАЄ ПРАВО вимагати від виконавця ( ОСОБА_3 ) повного звіту про виконані послуги з питань, які стосуються предмета даного договору. Тобто вказаний пункт договору передбачає лише право відповідача вимагати повний звіт, а як стверджує представник ОСОБА_2 претензії до виконання договору, у ради до ОСОБА_3 нема, у зв`язку з чим такого звіту не складалось.

При цьому, зі змісту договору про надання юридичних послуг від 19.02.2016 №01/02, вбачається, що предметом договору є надання комплексних юридичних послуг. Складання в обов`язковому порядку замовлень, звітів, актів умовами цього договору не передбачено (а.с.43-44). Відтак, зазначені вище доводи позивача про обов`язкове складання звіту судом не приймається до уваги.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2019 у справі №9901/925/18, за якими розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє. Розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.

Зважаючи на те, що Будильська СР, як розпорядник інформації, не володіє запитуваною інформацією та документами, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо ненадання інформації та документів, зазначеної позивачем у зверненні, які викладені в п.1, п.1.1-1.3 та інформацію другої частини п. 4 заяви №623 від 28.08.2019, зокрема, відносно надання створеної Будильською СР публічної інформації та наданої для виконання юристу ОСОБА_3 - тобто надати копії документів (всі зроблені сільрадою замовлення - завдання юристу для надання юридичних послуг), та в яких відображена зазначена інформація про всі надані Будильською СР і прийняті юристом замовлення (завдання), в тому числі: суть проблем, які повинен вирішити юрист, номера звернень позивача до Будильської СР, які повинен розглянути юрист, номера судових справ, в яких юрист повинен прийняти участь і яке рішення суду повинна отримати Будильська СР, та всі без виключення інші замовлені юридичні послуги, всі відомості, що стосуються співпраці юриста з Будильською СР у лютому 2016 року, звіт юриста про виконання ним замовлених Будильською СР юридичних послуг, та копії документів, в яких відображений повний звіт про всі фактично надані (виконані) і не виконані (неналежно виконані) юристом послуги згідно угоди Будильської СР з ФОП ОСОБА_3 Про надання юридичних послуг , в тому числі: всі відомості, що стосуються співпраці Будильської СР з юристом у лютому 2016р., назвати і повідомити причини її відсутності, не створення, знищення чи приховування, надати докази фактичної відсутності запитуваної інформації та відсутність юридичного обов`язку Будильської СР створювати і володіти цією інформацією, надати документи, що свідчать про факт виконання чи невиконання цього завдання юристом, тобто звіт юриста щодо виконання кожної юридичної послуги.

Щодо позовних вимог про надання інформації згідно п. 1.1 заяви №623 від 28.08.2019 (а.с.18), суд частково задовольняє позовні вимог, виходячи із наступного.

Згідно заяви позивачем, крім інших питань було запитано у відповідача наступну інформацію щодо виконання юристом на замовлення Будильської СР робіт (послуг), а саме:

- назвати кількість та перелічити всі замовлені Будильською СР послуги (роботи);

- назвати кількість та перелічити всі послуги (роботи, дії), виконані юристом на замовлення Будильською СР;

- зазначити дату надання кожної послуги (виконаної роботи);

- зазначити фактичний час, витрачений юристом на виконання кожної послуги (в тому числі на розгляд звернень позивача , участь в судових засіданнях, тощо);

- назвати імена опонентів сільської ради та питання якими займався юрист;

- із загальної кількості робіт окремо виділити послуги (дії, роботи) вчинені юристом для вирішення питань по зверненнях позивача і позовах, перерахувати всі звернення позивача, розглянуті юристом та назвати всі судові справи, в яких брав юрист в даному місяці.

- визначити, назвати, перерахувати і повідомити, які із замовлених послуг юрист виконав, а які не виконав (результат дій юриста не відповідає замовленим вимогам Будильської СР), і в разі невиконання юристом замовленої Будильською СР послуги, чи неналежне її виконання, повідомити причини невиконання юристом поставленої задачі, наприклад задоволення судом позову на користь позивача чи задоволення його частково, по розглянутій юристом заяві позивач подав позов, а суд визнав відповідь юриста на заяву незаконною та зобов`язав Будильську СР, повторно розглядати заяву позивача.

Проте, щодо вимоги позивача надати відповідачем інформацію про дату надання кожної послуги, суд зазначає, що згідно відповіді сільської ради реєстрація телефонних розмов не велася відповідачем, замовлення відбувалися в усній формі, така інформація відсутня у відповідача.

З приводу питання позивача про зазначення відповідачем фактичного часу витраченого юристом на виконання кожної послуги (в тому числі на розгляд звернень позивача, участь в судових засіданнях тощо), суд зазначає, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Відповідач не зобов`язаний володіти інформацією щодо фактичного часу, витраченого юристом на виконання кожної послуги враховуючи те, що така інформація взагалі створюється і знаходиться у володінні іншої особи, яка надає послуги. З огляду на те, що Будильська СР є лише замовником юридичних послуг по договору щодо надання юридичних послуг, у відповідача відсутня інформація щодо фактичного часу, витраченого іншою особою на виконання кожної послуги.

Щодо вимоги позивача надати інформацію про визначення, назву, перерахунок і повідомлення, які із замовлених послуг юрист виконав, а які не виконав (результат дій юриста не відповідає замовленим вимогам Будильської СР), і в разі невиконання юристом замовленої Будильською СР послуги, чи неналежне її виконання, повідомити причини невиконання юристом поставленої задачі, наприклад задоволення судом позову на користь позивача чи задоволення його частково, по розглянутій юристом заяві позивач подав позов, а суд визнав відповідь юриста на заяву незаконною та зобов`язав Будильську СР повторно розглядати заяву позивача, суд зазначає, що позивачу було надано інформацію щодо відсутності претензій зі сторони сільської ради по укладеному договору, що виключає можливість наявності інформації про протилежне, в т.ч. і невиконання будь-яких замовлень.

Виходячи з викладеного суд не вбачає підстав для задоволення в цій частині позовних вимог.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо визнання протиправним рішення, оскільки жодних рішень відповідачем по розгляду звернення не приймалося та не могло бути прийнято, прийняття таких рішень не передбачено ні Законом України Про звернення громадян , ні Законом України Про доступ до публічної інформації , а лист від 03.09.2019, яким надано відповідь позивачу на його звернення зі змістом якого позивач не погоджується, не є рішенням у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути визнаний судом протиправним.

Разом із тим, на переконання суду, обґрунтованими є позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати інформацію на п.п.1.1 заяви позивача за лютий 2016 року щодо кількості та переліку всіх замовлених Будильською СР послуги (роботи); кількості та переліку послуг (роботи, дії), виконані юристом на замовлення Будильською СР; інформацію про вчинені послуги (дії, роботи) юристом для вирішення питань по зверненнях і позовах позивача, перерахувати всі звернення позивача, розглянуті юристом та назвати всі судові справи, в яких брав юрист у лютому 2016 року, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон України Про звернення громадян ) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про звернення громадян звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (стаття 15 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про звернення громадян органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.

Суд зазначає, що у листі від 03.09.2019 відповідачем не було надано інформацію по зазначеним питанням. Так, у листі від 03.09.2019 відповідач не зазначає про факт відсутності чи наявності замовлених послуг сільською радою у ФОП ОСОБА_3 , кількість послуг, які виконав юрист, дата надання юристом послуг (виконаних робіт), по яким особам сільською радою було замовлено юридичні послуги, чи було замовлено сільською радою послуги, де стороною був позивач у лютому 2016р., кількість виконаних та невиконаних замовлених послуг юристом. У разі відсутності замовлених послуг юристу за запитуваний період відповідач повинен був вказати про це у відповіді за результатами розгляду заяви від 28.08.2019.

Відмова у наданні такої інформації у відповіді з тих лише підстав, що між сільською радою та юристом відсутні акти (звіти) виконаних робіт, і створення таких документів не передбачено договором, судом не може бути визнано обґрунтовано, враховуючи те, що такі обставини не звільняють відповідача надати запитувану інформацію, така інформація є в розпорядженні сільської ради. Так, у відповіді сам відповідач зазначає, що посадові особи Будильської СР спілкувалися із юристом, замовлення відбувалося в усній формі в телефонному режимі, посадові особи Будильської СР ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 отримували юридичні консультації стосовно своїх посадових обов`язків.

Таким чином, відповідачем фактично були замовлені послуги, але інформація щодо наявності, кількість послуг, які виконав юрист, по яким питанням чи особам сільською радою було замовлено юридичні послуги, чи було замовлено сільською радою послуги, де стороною був позивач у лютому 2016 року, кількість виконаних та невиконаних замовлених послуг юристом у відповіді сільської ради від 03.09.2019 на звернення позивача відсутня.

Суд зазначає, що відповідач при наявності навіть в усному порядку замовлення послуг посадовими особами сільської ради, вже є замовником послуг у виконавця робіт.

Враховуючи вищевикладені обставини, судом встановлено, що інформація на заяву ОСОБА_1 від 28.08.2019 №623 надана Будильською СР не у повному обсязі, у зв`язку з чим суд визнає, що відповідачем не було вжито заходів щодо належного розгляду звернення позивача в цій частині. В той же час не надання інформації є пасивною формою поведінки органу місцевого самоврядування, а відтак належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною саме бездіяльність відповідача, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні на заяву ОСОБА_1 від 28.08.2019 №623 всебічної інформації в частині надання інформації за лютий 2016р. щодо кількості та переліку всіх замовлених Будильською СР послуг (робіт); кількості та переліку послуг (роботи, дії), виконаних юристом на замовлення Будильської СР; окремого зазначення послуг (дії, роботи), вчинені юристом для вирішення питань по зверненнях і позовах позивача, всіх звернень позивача, розглянуті юристом та всіх судових справ, в яких брав юрист у лютому 2016 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.08.2019 №623 в частинні надання такої інформації та надати відповідь (інформацію) позивачу, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Стосовно вимоги назвати імена опонентів сільської ради та питання якими займався юрист, суд зазначає, що дане питання фактично охоплюється змістом питання цього ж п. 1.1. про надання інформації про перелік замовлених послуг юристу, ненадання якої визнано судом протиправним, а відтак, суд вважає, що належним та повним способом захисту прав позивача в цій частині є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2019 №623 в частині надання інформації за лютий 2016р. щодо кількості та переліку всіх замовлених Будильською СР послуг (робіт); кількості та переліку послуг (роботи, дії), виконаних юристом на замовлення Будильської СР.

При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 2500 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України Про звернення громадян громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги.

Так, згідно з ч. 1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до абз.2 ч. 3 вказаної статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Звертаючись до суду із вимогою про відшкодування моральної шкоди позивач повинен зазначити обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з`ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні; чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, на яку також посилається позивач. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52).

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України) (п. 57).

Так, відповідно до ч.1 ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Тобто, для присудження відшкодування моральної шкоди насамперед необхідно встановити факт наявності завдання такої шкоди.

Що узгоджується з позицією Верховного суду викладеного у постановах від 21 лютого 2020 року (справа №363/3520/16-а), від 12 березня 2020 року (справа №320/6695/18).

При цьому, як зазначено в п.55 постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №464/3789/17, на яке також спирається позивач, виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, САМЕ позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

В обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що протиправною бездіяльністю відповідач завдав йому моральної шкоди у розмірі 2500 грн., що виразилася у необхідності вжиття додаткових заходів для отримання потрібної інформації, захист порушеного права вимагає додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, змушує змінювати усталене життя і витрачати час на написання позовної заяви, вивчати юриспруденцію. Усі ці обставини та неправомірна поведінка відповідача призвела до душевних страждань, до виникнення хвилювань та переживань, що негативно відобразилось на психоемоційному стані та зірвали життєві плани на 2015-2019роки.

Однак, на переконання суду, посилання в адміністративному позові на ті обставини, що протиправні дії відповідача завдали психологічних та душевних страждань, позивач повинен витрачати свій час та життя на пошуки шляхів для відновлення прав, вивчати юриспруденцію, писати позовну заяву та інші заяви, звертатися до суду для захистом своїх прав, виконувати роботу адвоката, на переконання суду не є тими підставами, в розумінні ст.23 ЦК України, коли у фізичної особи виникає право на відшкодування моральної шкоди. Жодна із наведених у вказаній статті підстав не була доведена та обґрунтована в позовних вимогах, право на звернення до суду позивачем реалізовується на власний розсуд і дана обставина не є підставою для визнання факту наявності моральної шкоди.

Позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача.

Позивачем не надано доказів того, яким саме чином надання відповіді не у повному обсязі у вересні 2019р. на заяву, подану в кінці серпня 2019 року, могли зірвати життєві плани ще 2015-2018р., які саме та яким саме чином.

Також позивачем не доведено, що моральна шкода була завдана саме у такому розмірі.

У даному випадку судом встановлено лише, що відповідачем не у повному обсязі надано інформацію на заяву позивача, в той же час Будильська СР розглянула вказане звернення позивача, вчасно підготувала та надала відповідь, із змістом якої позивач не погодився. Однак, в ході розгляду справи суд не встановив наявності у діях Будильської СР умислу спрямованого на протиправне обмеження позивача у праві на отримання інформації. Надання не у повному обсязі інформації на заяву ОСОБА_1 не спричиняє необхідності для позивача змінювати звичайний спосіб життя.

Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення на корить позивача моральної шкоди.

Посилання позивача на постанови Верховного Суду, зокрема, у справах №331/5300/14, №750/6330/17, №464/3789/17, №823/782/16, суд не приймах до уваги, оскільки позивач посилається на певні обставини в інших справах, однак, правове застосування судом норм схоже із їх застосуванням Верховним Судом. Крім того, суд наголошує, що сама по собі наявність практики Верховного Суду щодо відшкодування моральної шкоди не є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 2500грн., оскільки позивачем доводиться, а судом оцінюється наявність та розмір такої шкоди в кожному випадку окремому. Оскільки, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду, а оцінка рівня страждань або приниження, до рівня якого досягаються негативні емоції, залежить від усіх обставин конкретної справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого, про що також зазначається у тих постановах на які посилається позивач (п.56 постанови Верховного Суду у справі №464/3789/17, №750/6330/17).

В даній справі, позивачем не було надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем, та виходячи саме із встановлених обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволенні в цій частині позовні вимоги. Крім того, аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 580/272/16-а за позовом ОСОБА_1 до голови Будильської сільської ради Шкурка В.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд не вбачає підстав для здійснення розподілу судових витрат, так як жодних судових витрат позивачем не було здійснено, таких доказів не надано, від сплати судового збору позивач був звільнений ухвалою суду від 10.03.2020.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Будильської сільської ради (42238, Сумська область, Лебединський район, с.Будилка, вул.Центральна, буд.58, код ЄДРПОУ 04389727) про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Будильської сільської ради, яка полягає у ненаданні на заяву ОСОБА_1 від 28.08.2019 №623 всебічної інформації в частині надання інформації за лютий 2016р. щодо кількості та переліку всіх замовлених Будильською сільською радою послуг (робіт); кількості та переліку послуг (роботи, дії), виконаних юристом на замовлення Будильської сільської ради; окремого зазначення послуг (дій, робіт), вчинених юристом для вирішення питань по зверненнях і позовах ОСОБА_1 , всіх звернень ОСОБА_1 , розглянутих юристом та всіх судових справ, в яких брав юрист у лютому 2016 року.

Зобов`язати Будильську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2019 №623 в частині надання інформації щодо послуг, наданих згідно угоди між Будильською сільською радою та ФОП ОСОБА_3 за лютий 2016 року, а саме: про кількість та перелік всіх замовлених Будильською сільською радою послуг (робіт); кількість та перелік послуг (роботи, дії), виконаних юристом ФОП ОСОБА_3 на замовлення Будильської сільської ради; окремо зазначити послуги (дії, роботи), вчинені юристом ФОП ОСОБА_3 для вирішення питань по зверненнях і позовах ОСОБА_1 , перерахувати всі звернення ОСОБА_1 , розглянуті юристом ФОП ОСОБА_3 та назвати всі судові справи, в яких брав юрист ФОП ОСОБА_3 у лютому 2016 році та надати відповідь (інформацію) позивачу, із урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 01.06.2020.

Суддя І.Г. Шевченко