Рішення

від 29.05.2020 по справі 640/6001/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Київ №640/6001/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, в якому просило суд, з урахуванням уточнень:

- визнати протиправним та скасувати Протокол комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 грудня 2018 року №1348 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм ;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року №6238;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм з переліку ризикових суб`єктів господарювання в Журналі ризикових платників АІС Податковий блок .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з цим, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року №6238 та протокол комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 грудня 2018 року №1348, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що з 01 лютого 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою змінено порядок фіксації контролюючим органом відповідності підприємств критеріям ризиковості. Звернув увагу суду, що позивач відповідає визначеним цією постановою критеріям ризиковості, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у письмовому відзиві на позов представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві також наголошував на набранні чинності постанови №1165 та зазначив, що за наявної у відповідача інформації встановлено факт участі Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм у ризикових трансакціях, по контрагентах яких наявні податкова інформація щодо не підтвердження господарських операцій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм (код ЄДРПОУ 41706724) зареєстровано як юридична особа 03 листопада 2017 року, номер запису про державну реєстрацію: 1 069 102 0000 040163. Основний вид економічної діяльності - КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

У зв`язку з отриманням квитанції від 07 лютого 2019 року, якою повідомлено позивача про зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків направлено на адресу Головного управління ДФС у Донецькій області заяву про виключення з переліку ризикових платників податків та копії підтверджуючих фінансово-господарські операції документів.

Однак, Головне управління ДФС у Донецькій області листом від 04 липня 2019 року №52697/10/05-99-07-03-11 Про розгляд листа відмовило у задоволенні заяви позивача, зазначивши у висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм ..відповідає Критеріям ризиковості платника податку, доведених ДФС України від 05 листопада 2019 року №4065/99-99-07-05-04-18 .

У зв`язку з цим позивач звернувся з письмовими запитами від 20 січня 2020 року та від 23 січня 2020 року до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з метою з`ясування обставин віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм до переліку ризикових платників.

З листа Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 27 січня 2020 року №13880/10/26-15-06-06-14 позивачу стало відомо, що останнє віднесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання на підставі Протоколу Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 грудня 2018 року №1348 у зв`язку зі зміною засновників та посадових осіб на цьому підприємстві, не поданням звітності з ЄСВ та формуванням податкового кредиту від ризикових підприємств.

Надалі у зв`язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2019 року №1165 через електронний кабінет Позивачу надійшло інше Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року №6238, але вже прийняте Комісією ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм внесено до переліку ризикових платників податків на підставі двох різних рішень, прийнятих відповідачами.

З наведених обставин позивач вважає рішення комісій відповідачів протиправними та такими, що порушують його права як платника податків, а тому звернувся до суду за їх захистом.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (надалі - Порядок №117) затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року (надалі - Порядок №117), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку №117 Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку №117 Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 17 Порядку №117 засідання комісії контролюючого органу проводиться обов`язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Згідно пункту 23 Порядку №117 протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно пункту 5 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про зупинення та відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм у зв`язку з її відповідністю підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку є безпідставним.

Як вбачається з витягу з протоколу комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 грудня 2018 року №1348, 21 грудня 2018 року позивача внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю підприємства пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, оскільки ним не зазначено в квитанції конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків. Також, в квитанції не зазначено: порядковий номер, номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Листом ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу.

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 (сім) вичерпних підстав за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що позивач не відповідає жодній з підстав, наведених в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:

Підстава 1 - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим).

Позивач здійснює свою господарську діяльність протягом 3 років. Підприємство зареєстровано за адресою: 87548, Донецька область, місто Маріуполь, Центральний район, вулиця Громової, будинок 69.

Підстава 2 - дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації.

Відповідно до інформації з електронного кабінету платника податків на додану вартість позивач зареєстрований платником ПДВ 01 грудня 2017 року, що відповідно перевищує три місяці.

Підстава 3 - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ).

Позивач крім рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України, має відкриті банківські рахунки.

Підстава 4 - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

Посадові особи компанії не були посадовими особами збанкрутілих суб`єктів господарювання протягом останніх трьох років. Іншого відповідачами не доведено.

Підстава 5 - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з ПДВ за два останні звітні періоди.

Позивачем подано контролюючому органу декларації з податку на додану вартість у встановленому діючим законодавством порядку. Іншого відповідачами не доведено.

Підстава 6 - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період.

Позивачем подано контролюючому органу звітність у встановленому законодавством порядку. Іншого відповідачами не доведено.

Підстава 7 - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Позивач здійснює свою господарську діяльність у суворій відповідності до вимог чинного законодавства та не проводить ризикових операцій.

Щодо посилань у витязі з протоколу з протоколу комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 грудня 2018 року №1348 на не подання звітності, зміну засновників та неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності - суд ставиться критично, оскільки жодного доказу жодним з відповідачем в підтвердження даного факту не надано під час розгляду справи по суті.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 вказаного Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ITC Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено:

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Як вже зазначалося вище, позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року протокольне рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21 грудня 2018 року за №1348 не містить. Також, з протокольного рішення вбачається, що рішення прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались, а відповідно, не досліджувались.

Під час розгляду справи в суді відповідачами не доведено перед судом, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Таким чином, рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, викладене у протоколі від 21 грудня 2018 року за №1348, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року №6238, суд зазначає наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області прийнято рішення від 05 лютого 2020 року №6238 на підставі Постанови КМУ Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року № 1165, яка набрала чинності 01 лютого 2020 року.

Отже, на час прийняття Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області рішення №6238 від 05 лютого 2020 року про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм критеріям ризиковості платника податку, Порядок №117 втратив чинність.

Порядок №117 та Постанова №1165 передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, з наведеного убачається, що Постановою №1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 05 лютого 2020 року №6238 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Надаючи оцінку правомірності такого рішення суд виходить з наступного.

Пунктами 5-7 порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

Аналізуючи вищенаведені норми можна вбачати, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Дослідивши рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №6238 від 05 лютого 2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту рішення №6238 від 05 лютого 2020 року та з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування.

Зі змісту відзиву на позовну заяву також убачається, що рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №6238 від 05 лютого 2020 року прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №6238 від 05 лютого 2020 року прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

Крім того у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений у основу прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №6238 від 05 лютого 2020 року не відповідає жодному з наведених критеріїв, тому підлягає скасуванню.

Крім того, суд відхиляє посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 27 серпня 2019 року по справі №540/2077/18 та від 20 листопада 2019 року по справі № 480/4006/18, оскільки остання викладена стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31 січня 2020 року включно.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відтак, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить ефективне поновлення прав позивача, є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та задовольнити позовні вимоги у цій частині.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачі як суб`єкти владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надали.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення, зазначене в Протоколі комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 грудня 2018 року №1348 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм .

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року №6238.

4. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм з переліку ризикових суб`єктів господарювання в Журналі ризикових платників АІС Податковий блок .

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм (87548, м. Маріуполь, вулиця Громової, 69, код ЄДРПОУ 41706724) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айвенго Прайм (87548, м. Маріуполь, вулиця Громової, 69, код ЄДРПОУ 41706724) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вулиця Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) сплачений судовий збір в розмірі 4204,00 грн

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко