Рішення

від 29.05.2020 по справі 640/23531/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Київ № 640/23531/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до приватного акціонерного товариства Українська Енергетична Група про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Тернопільській області) з позовом до приватного акціонерного товариства Українська Енергетична Група (далі - відповідач, ПАТ Українська Енергетична Група ), в якому просить стягнути з рахунків у банках ПАТ Українська Енергетична Група (код ЄДРПОУ 31306909), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ПАТ Українська Енергетична Група кошти у розмірі податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 15 312,94 грн. на р/р UA238999980000033216812019002, код одержувача 899998, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010600.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб у встановлений законодавством термін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати відзив у разі невизнання позову.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПАТ Українська Енергетична Група зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 33285226) 06.03.2001, запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації №10701200000004742.

Відповідач перебуває на обліку за неосновним місцем як платник податків в ГУ ДФС у Тернопільській області.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Українська Енергетична Група подано податкову звітність по орендній платі з юридичних осіб від 06.02.2019, згідно якої визначено податкове зобов`язання на 2019 рік в розмірі 59 334,59 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця - 4944,55 грн.

Відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов`язання з граничним терміном сплати 30 вересня та 30 жовтня у розмірі 4944,55 грн. за кожен місяць.

Відповідач не надав доказів на підтвердження сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за вказаний період.

Крім того, позивачем нараховано пеню у зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у встановлені строки за період з 29.08.2017 по 17.10.2019 у розмір 5423,84 грн.

Таким чином, сума несплаченого грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб становить 15 312,94 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 16.1 статті 16 Податковим кодексом України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що податкові зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, самостійно визначені відповідачем у податковій декларації, сплачені не були, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника, довідкою про наявність податкового боргу, розрахунком податкового боргу, розрахунком пені.

З урахуванням вимог статті 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою Податкового кодексу України у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку податку на додану, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлялася податкова вимога №1996 від 19.12.2011, яка надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідачем до суду не надано належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку, як і не надано доказів оскарження податкової вимоги.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу з узгоджених податкових зобов`язань у розмірі 15312,94 грн. до суду не надано.

На підставі наведеного суд вбачає наявність, передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Тернопільській області ( 46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1 , код ЄДРПОУ 39403535 ) задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках приватного акціонерного товариства Українська Енергетична Група (код ЄДРПОУ 31306909), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ПАТ Українська Енергетична Група кошти у розмірі податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 15 312,94 грн. на р/р UA238999980000033216812019002, код одержувача 899998, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010600.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко