Постанова

від 26.05.2020 по справі 440/4784/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 р.Справа № 440/4784/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року (суддя Супрун Є.Б.; м. Полтава; повний текст рішення складено 24.02.2020) по справі № 440/4784/19

за позовом Приватного підприємства "Фінансова компанія "Поло"

до Державної податкової служби України

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2019 року позивач Приватне підприємство "Фінансова компанія "Поло" (надалі - позивач, ПП "ФК "Поло") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, ДФС України), визначивши в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудстрой", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 119-120), просив суд: скасувати рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №1316310/3214605 від 28.10.2019 в ЄРПН; зобов`язати відповідача зареєструвати податкову накладну №18 від 11.10.2019 в ЄРПН.

Наявність обставин, які свідчать про порушення прав платника податків, позивач пов`язує з фактом протиправної, як на його думку, відмови податкового органу в реєстрації податкової накладної через відсутність належних доказів порушення підприємством податкового законодавства, а також через наявність вичерпних документальних доказів, що підтверджують реальність господарської операції з приводу реалізації позивачем на користь ТОВ "Гудстрой" плитки тротуарної, виробником якої є позивач.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов вказував, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 слугували обставини не надання позивачем, у відповідності до п. 14 Порядку №117, вичерпного переліку документів на підтвердження господарської операції, оскільки не надано документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), документи щодо транспортування, розрахункові документи та/або банківські виписки з особистих рахунків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року позов Приватного підприємства "Фінансова компанія "Поло" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.10.2019 №1316310/32141605.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 11.10.2019, подану для реєстрації Приватним підприємством "Фінансова компанія "Поло" (вул. Олеко Дундича, 1Д, офіс 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, код ЄДРПОУ 32141605).

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Фінансова компанія "Поло" (вул. Олеко Дундича, 1Д, офіс 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39627, код ЄДРПОУ 32141605) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Полтавській області подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "ФК "Поло" відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем не було надано документи, на підставі яких складено податкову накладну та пояснення щодо здійснення господарської операції, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладною, а саме: документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, навантаження, розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); документи щодо транспортування; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

27 травня 2020 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Подане клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до постанови КМУ від 20.05.2020 року №392 з 22.05.2020 до 22.06.2020 року продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SAR CoV - 2 . Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів від 20 травня 2020 р. № 392 передбачено, що у регіонах, в здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється: з 1 червня: перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічної/ характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. У разі здійснення перевезення до регіону, в якому не застосовується послаблення. Оскільки на даний час відсутня можливість прибуття представнику ГУ ДПС у Полтавській області для участі в судовому засіданні 26.05.2020 до м. Харків, у зв`язку із відсутністю транспортного сполучення, апелянт просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції у період дії карантинних заходів забезпечено процесуальну можливість для сторін та учасників справи доступу до суду, в тому числі і шляхом проведення судового засідання в порядку відеоконференції, в тому числі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, та надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, письмових пояснень у даній справі для урахування їх під час розгляду апеляційної скарги.

При цьому колегією суддів враховано, що діяльність органу податкової служби на період проведення карантинних заходів припинена не була, а відтак у відповідача була процесуальна можливість прийняти участь у розгляді даної справи шляхом проведення судового засідання в порядку відеоконференції та висловлення своєї позиції як в усній так і у письмовій формі, шляхом надіслання на поштову чи електронну адресу суду. Проте, відповідач не зважаючи на широкий обсяг прав, наданих йому щодо забезпечення його процесуальні можливості доступу до суду таким правом не скористався без поважних причин.

З огляду на приведені обставини справи та з урахуванням того, що апеляційний розгляд справи вже відкладався за клопотанням апелянта, колегія суддів вважає, що чергове відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що призводить до свідомого затягування відповідачем (який є суб`єктом владних повноважень) розгляду справи, порушення права інших осіб на доступ до суду, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо граничних строків розгляду апеляційних скарг.

Відтак, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.10.2019 між ПП "ФК "Поло" (постачальник) та ТОВ "Гудстрой" (покупець) було укладено Договір поставки №216, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця тротуарні вироби, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар у кількості, якості, асортименті і за ціною, зазначеними у видаткових накладних, а також інших товаросупровідних документах, які є невід`ємною частиною договору. Згідно з п. 2.3. договору оплата за кожну партію товару здійснюється у вигляді передплати після підписання даного договору. Передплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. За домовленістю сторін оплата може здійснюватися в термін не пізніше 30 календарних днів з моменту відвантаження товару. За умовами п. 4.1. договору товар передається покупцю протягом тридцяти днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок постачальника, що вказаний у даному договорі (а.с. 13).

На виконання умов договору №216 від 08.10.2019 позивач виставив покупцю рахунок на оплату від 08.10.2019 №209 в розмірі 398 160,00 грн, у т.ч. ПДВ 66 360,00 грн (а.с. 16).

ТОВ "Гудстрой" здійснив часткову передплату за виставленим рахунком у сумі 104 160,00 грн, у т.ч. ПДВ - 17 360,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №68 від 11.10.2019 (а.с. 64).

Отримавши кошти на рахунок, позивач 11.10.2019 за фактом першої події (попередня оплата за товар) склав податкову накладну №18 на загальну суму 104 160,00 грн, у т.ч. ПДВ 17360,00 грн (а.с. 8), яку 23.10.2019 подав для реєстрації в ЄРПН (а.с. 7).

23.10.2019 позивач отримав квитанцію, у якій зазначено, "Документ прийнято. Реєстрація зупинена". Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 11.10.2019 №18 зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 6810 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій .

Платнику запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому у відповідності до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (а.с. 7, 74).

На виконання зазначених вимог 24.10.2019 позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення разом з первинними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції (а.с. 76-94).

28.10.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1316310/32141605 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.10.2019 №18 в ЄРПН з огляду на ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні, а саме: не надано документ, на підставі якого складено податкову накладну та пояснення щодо здійснення господарської операції (пояснення надано до ПН №17 від 11.10.2019) (а.с. 72).

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії від 28.10.2019 №1316310/32141605, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.11.2019 №40857/32141605/2, залишено скаргу платника без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня - без змін (а.с. 73).

Не погоджуючись із рішенням Комісії від 28.10.2019 №1316310/32141605 про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача зі складення податкової накладної за фактом зарахування коштів від покупця в якості попередньої оплати за товар такими, що відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо врахування платником першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, передбачених пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Як з`ясовано судовим розглядом, позивач 11.10.2019 за фактом першої події (отримання коштів за попередньою оплатою) склав податкову накладну №18 на загальну суму 104 160,00 грн, у т.ч. ПДВ 17360,00 грн (а.с. 8), яку 23.10.2019 подав для реєстрації в ЄРПН (а.с. 7-8).

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Спірне рішення у даній справі складене 28.10.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1316310/32141605 без вказівки на контролюючий орган, при якому така Комісія створена.

Форма такого рішення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 і ця форма дійсно не передбачає означення органу, при якому створена комісія.

З пояснень представника відповідача судом першої інстанції з`ясовано, що в даному випадку рішення від 28.10.2019 №1316310/32141605 приймалося Комісією ДПС України.

Виходячи саме з цього суд здійснював розгляд справи у контексті оцінки правомірності рішення від 28.10.2019 №1316310/32141605 Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вже з`ясовано судом, контролюючим органом сформульовано висновок про відповідність поданої на реєстрацію податкової накладної критеріям ризиковості, передбачених пп. 2.1 п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Оцінюючи обґрунтованість доводів контролюючого органу, суд виходить з такого.

Критерії ризиковості здійснення операції визначені пунктом 2 листа ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку".

Так, підпунктом 2.1 Критеріїв, встановлено, що податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З урахуванням наведених вище положень суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний, обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Однак, надіслана позивачу квитанція таких розрахунків не містить, як і не надано таких в ході судового розгляду справи.

Так само, у квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

У відзиві на позов та в усних поясненнях представник відповідача, так само, обмежився посиланням на приписи Порядку №117 без додаткового обґрунтування підстав відмови реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Разом з цим судом враховано, що після зупинення реєстрації податкової накладної, позивач вживав заходів на виконання вимог податкового органу шляхом надання письмових пояснень разом з документами, передбаченими пунктом 14 Порядку №117.

У наданих контролюючому органу письмових поясненнях директор ПП "ФК "Поло" ОСОБА_1 зазначив, що згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2012 №Б-01-01-2, укладеним з ПП "Букмекер" (а.с. 80-83), ПП "ФК "Поло" орендує офісне та складські приміщення, а також територію, на якій розміщено блок-лінію Sumab R-400 з бетонним заводом Sumab ВР15+ВР7. Вказані основні засоби, які обліковуються на балансі підприємства та введені в експлуатацію 01.10.2018, було придбано у Scandinavian Machines & Partners AB 07/06/2018, факт ввезення яких на митну територію України підтверджується ВМД №UA860050/2018/106636 (а.с. 94). Вся сировина (пісок річковий, граніт різних марок, сортів та фракцій, пігменти та інша хімічна продукція) закуповується позивачем у постачальників, яка в подальшому використовується частково для реалізації покупцям, а частково - для виготовлення виробів з бетону, гіпсу та цементу. З виробниками та постачальниками цих матеріалів ПП "ФК "Поло" свого часу уклало договори на їх постачання, зокрема з ПП "Поло-інвестбуд" (код ЄДРПОУ 35026677) договір №10/2 від 04.01.2017 (а.с. 79), з ПрАТ "Кременчуцький річковий порт" (код ЄДРПОУ 05428292) договір №31 від 01.02.2018 (а.с. 91-92), з ТОВ "Новогородецький кар`єр" (код ЄДРПОУ 32694400) договір №01/03-5 від 01.03.2019 (а.с. 84-87), з ТОВ "Реатекс" (код ЄДРПОУ 23383707) договір №027-16 від 25.01.2016 (а.с. 88-90).

Зберігання товару здійснюється у складських приміщеннях, орендованих у ПП "Букмекер".

Транспортування готових виробів та іншого товару здійснюється транспортом постачальників та власним орендованим згідно з договором оренди транспортного засобу від 15.04.2018 №ННВ 697036 (а.с. 93).

Втім у даному випадку транспортування готових виробів за договором з ТОВ "Гудстрой" взагалі не відбувалося, оскільки була здійснена лише передплата за товар, який ще не виготовлений.

При цьому, вказівка позивачем у наданих податковому органу поясненнях на податкову накладну №17 судом визнається механічною опискою, оскільки приводу для надання пояснень з іншого приводу у позивача не було, тоді як усі подані ПП "ФК "Поло" з поясненнями документи стосуються суті господарської операції саме з ТОВ "Гудстрой", за наслідками якої й було складено податкову накладну №18 від 11.10.2019.

На додаток до наданих позивачем доказів суд здійснював витребування додаткових.

Так, на підтвердження факту наявності необхідних трудових ресурсів на підприємстві у спірний період, представник позивача на вимогу суду надав Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2019 року, в якому відображено відомості про суми доходів і податків нарахованих 20 особам (а.с. 121-125).

Представник позивача також надав рекламні каталоги готової продукції, яку підприємство пропонує споживачам (а.с. 126-127).

Будь-яких зауважень з приводу правильності оформлення документів бухгалтерського обліку чи документів, якими позивач підтверджує господарські взаємовідносини зі своїми контрагентами, відзив на адміністративний позов не містить, як не висловив таких і представник відповідача у судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії позивача зі складення податкової накладної за фактом зарахування коштів від покупця в якості попередньої оплати за товар такими, що відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо врахування платником першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 2.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 30.07.2019 у справі № 320/6312/18.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної від 11.10.2019 №18, складеної ПП "ФК "Поло" в силу виконання платником податків відповідного обов`язку, встановленого пунктами 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та, як наслідок, протиправність рішення контролюючого органу про відмову в її реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до абзацу третього пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так само, пунктом 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №18, складену ПП "ФК "Поло" 11.10.2019, в ЄРПН.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року по справі № 440/4784/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, cтрок, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 01.06.2020 року