Постанова

від 28.05.2020 по справі 826/4356/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2020 року

Київ

справа №826/4356/16

адміністративне провадження №К/9901/40037/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року (суддя Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (головуючий суддя Федотов І.В., судді: Губська Л.В., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елітліфт-Сервіс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Елітліфт-Сервіс (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2015 №0008942207, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 403 824,00грн., з яких 323059,00грн. за основним платежем та 80765,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0008932207, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 425726,00грн., з яких 340581,00грн. за основним платежем та 85145,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди встановили, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства по взаємовідносинам з ТОВ Лайк Трест (код ЄДРПОУ 38389211) за період з червня 2012 року по квітень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №465/26-59-22-07/37355443 від 28.09.2015, в якому встановлено порушення вимог статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження ПДВ на суму 340581,00 грн., у тому числі по періодах: за травень 2013 року на 20 333,00 грн.; за липень 2013 року на 20400,00 грн.; за серпень 2013 року на 26500,00 грн.; за вересень 2013 року на 41577,00 грн.; за жовтень 2013 року на 72945,00 грн.; за листопад 2013 року на 23838,00 грн.; за грудень 2013 року на 125114,00 грн.; за січень 2014 року на 9874,00 грн.; податку на прибуток на суму 323059,00 грн., у тому числі: за 2013 рік - 314172,00 грн.; за 2014 рік - 8887,00 грн.

У акті перевірки відповідач дійшов висновку про формування позивачем без достатніх правових підстав валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями із ТОВ Лайк Трест , посилаючись на результати здійснених заходів з податкового контролю по контрагенту та аналізу його податкової звітності, відповідно до яких не встановлено у нього необхідних трудових ресурсів і умов для здійснення спірних операцій, виявлення ознак фіктивності господарської діяльності останнього.

На підставі акту перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач скористався правом оскарження спірних рішень в адміністративному порядку, проте Державна фіскальна служба України рішенням від 02.03.2016 №4610/6/99-99-10-01-04-25 скаргу Товариства залишила без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суди виходили з наявності у позивача всіх необхідних первинних документів, які підтверджують реальність операцій між Товариством та його контрагентом (ТОВ Лайк Трест ), й останні були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов`язків, а відтак позивач мав право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат за результатами таких операцій.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішення за неправильного застосування норм податкового і пов`язаного з ним законодавства, що регулюють підстави, умови, порядок, правильність і обґрунтованість обчислення, відображення і сплату сум податку на прибуток і ПДВ, посилаючись на обставини, викладені у акті перевірки.

Вказує на залишення судами поза увагою отриманої за результатами здійснення податкового контролю контрагента позивача інформації, яка свідчить про неможливість реального здійснення ним фінансово-господарських операцій та ведення діяльності у порядку, передбаченому законодавством. Крім того, зазначає про безпідставне відхилення судами доводів податкового органу про фіктивність господарської діяльності контрагента, оскільки первинні документи, які стали підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, підписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності такого суб`єкта господарювання.

Товариство правом подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористалося.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Так, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а ).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Підрядник) та ТОВ Лайк Трест (Субпідрядник) укладено ряд договорів субпідряду:

- №2/13 (сп) від 29.05.2013 щодо виконання роботи з монтажу та пусконалагодження ліфта №1 в/п 1000 кг на 26 зупинок зі шв. 1,6 м/с, ліфта №2 в/п 1000 кг на 25 зупинок зі шв. 1,6 м/с, 2-х ліфтів №3, №4 в/п 400 кг на 25 зупинок зі шв. 1,6 м/с; комплексу будівельно-оздоблювальних робіт в машинних приміщеннях, шахтах та приямках ліфтів, роботи по диспетчеризації ліфтів на об`єкті - Житловий будинок №2 житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м . Бровари , вул. Чорновола , 3;

- № 3/13 (сп) від 17.07.2013, за умовами якого Субпідрядник зобов`язується своїми силами і засобами або за допомогою третіх осіб виконати роботи із заміни тягових ременів ліфта в/п 630 кг на 5 зупинок по вул. Круглоуніверситетській, 12 в м. Києві;

- №3/8 (сп) від 19.08.2013, згідно з п.1.1 якого Субпідрядник зобов`язується виконати роботи з монтажу та пусконалагодження 7-ми ліфтів в/п 400 кг на 6 зупинок зі шв. 1,0 м/с на об`єкті - Будівництво багатоповерхових житлових будинків офісно-житлово торгівельного комплексу по вул. Декабристів (військове містечко 11) в м. Васильків Київської області;

- №4/13 (сп) від 09.09.2013, предметом якого є виконання робіт з монтажу та пусконалагодження маловантажного ліфта в/п 100 кг на 4 зупинки Нш=14,9 м за адресою: Дитячій шкільний заклад в смт. Козин, Обухівського району, Київської області;

- №5/13 (сп) від 01.10.2013 щодо виконання робіт з монтажу 2-х ліфтів в/п 630кг на 23 зупинок зі шв. 1,6 м/с, Нш=84,28 м та 1-го ліфта в/п 1000 кг. на 24 зупинки зі шв. 1,6 м/с, Нш-84,28 м на об`єкті за адресою: житловий будинок по вул. Димитрова, 2 м. Києва;

- №6/13 (сп) від 22.10.2013, відповідно до умов якого Субпідрядник зобов`язується виконати роботи з улаштування 42-х комплектів обрамлень дверних прорізів шахт 7-ми ліфтів в/п 400 кг на 6 зупинок зі шв. 1,0 м/с на об`єкті - Будівництво багатоповерхових житлових будинків офісно-житлового торгівельного комплексу по вул. Декабристів (військове містечко 11) в м. Васильків Київської області;

- №7/13 (сп) від 01.10.2013, яким передбачено виконання Субпідрядником робіт з монтажу та пусконалагодження ліфта №1 в/п 1000 кг на 24 зупинок зі шв. 1,6 м/с, Нш=81,2, ліфта №2 в/п 1000 кг. на 23 зупинки зі шв. 1,6 м/с, Нш=77,9 м, ліфта №3, №4 в/п 400 кг. на 22 зупинки зі шв. 1,6 м/с, Нш=77,7 м, ліфта №5 в/п 1000 кг. на 22 зупинки зі шв. 1,6 м/с Нш=74,7 м, ліфта №6 в/п 630 кг. на 21 зупинку зі шв. 1,6 м/с, Нш=71,3 м, ліфтів №7, №8 в/п 400 кг. на 21 зупинку зі шв. 1,6 м/с, Нш-71,3 м, а також виконати будівельно-оздоблювальні роботи в шахтах і приямках ліфтів на об`єкті будівництво житлового будинку по вул. Дружби Народів, 14-16 м. Києва;

- №8/13 (сп) від 01.10.2013, за умовами якого Субпідрядник зобов`язується виконати роботи з монтажу 1-го пасажирського ліфта в/п 630 кг на 10 зупинок, будівельно-оздоблювальні роботи в шахті та улаштувати 10 комплектів обрамлень дверей шахти за адресою: смт. Гостомель, Київської області, житловий будинок по вул. Леніна, 73;

- №9/ 13 (сп) від 02.12.2013, предметом якого є виконання робіт з монтажу та пусконалагодження 1-го ліфта №1 в/п 630 кг на 5 зупинок шв. 1,0 с/м, 1-го ліфта №2 в/п 1000 кг на 5 зупинок шв. 1,0 с/м, 1-го ліфта №3 в/п 480 кг на 5 зупинок шв. 1,0 с/м, 1-го ліфта №4 в/п 250 кг на 2 зупинки, виконання робіт по диспетчеризації цих ліфтів на об`єкті житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул. Щорса, 44-А в м. Києві (офіс);

- №10/13 (сп) від 13.12.2013, відповідно до пункту 1.1 якого Субпідрядник зобов`язується виконати роботи із заміни датчика точної зупинки в ліфті в/п 1000 кг. на 8 зупинок по вул. Жилянській, 31 в м. Києві, з заміни N-кодера лебідки в/п/ 1000 кг. на 24 зупинки по вул. Білоруській, 3 в м. Києві із заміни кнопки виклику в ліфті в/п/ 1000 кг. на 6 зупинок по вул. О. Кошового, 2 б в м. Києві.

Здійснення господарських операцій за вказаними договорами, як констатовано судами попередніх інстанцій, підтверджується: довідками про вартість виконаних будівельних робіт; актами приймання виконаних будівельних робіт №1694 за липень 2013 року, №2283 за серпень 2013 року, №2283-2 за серпень 2013 року, №3064 за вересень 2013 року, №3064-2 за вересень 2013 року, №3767-1 за жовтень 2013 року, №3767-2 за жовтень 2013 року, №3767-3 за жовтень 2013 року, № 1695 за липень 2013 року, №3065 за вересень 2013 року, № 3765 за жовтень 2013 року, № 5291 за грудень 2013 року, №4409 за листопад 2013 року, № 5295 за грудень 2013 року, №3063 за вересень 2013 року, №3063-2 за вересень 2013 року, № 3764 за жовтень 2013 року, № 4412 за жовтень 2013 року, №5290 за грудень 2013 року, № 297 за січень 2014 року, № 3768 за жовтень 2013 року, №4411 за листопад 2013 року, 5292 - 1 за грудень 2013 року, № 5292-2 за грудень 2013 року, №3766 за жовтень 2013 року, №4410 за листопад 2013 року, № 5296 за грудень 2013 року, № 5297-1 за грудень 2013 року, № 5297-2 за грудень 2013 року, № 5297-3 за грудень 2013 року, № 5297-4 за грудень 2013 року; податковими накладними від 30.05.2013 №266 на загальну суму з ПДВ 122000,00 грн., від 22.07.2013 №139 на загальну суму з ПДВ 120000,00 грн., від 29.08.2013 №317 на загальну суму з ПДВ 132000,00 грн., від 30.09.2013 №389 на загальну суму з ПДВ 70685,20 грн., від 31.10.2013 №438 на загальну суму з ПДВ 132115,20 грн., від 31.07.2013 №357 на загальну суму з ПДВ 2400,00 грн., від 23.08.2013 №316 на загальну суму з ПДВ 27000,00 грн., від 04.09.2013 №385 на загальну суму з ПДВ 30000,00 грн., від 20.09.2013 № 386 на загальну суму з ПДВ 30000,00 грн., від 30.09.2013 № 390 на загальну суму з ПДВ 90408,00 грн., від 31.10.2013 №436 на загальну суму з ПДВ 13972,80 грн., від 31.12.2013 № 623 на загальну суму з ПДВ 85352,40 грн., від 31.12.2013 №627 на загальну суму з ПДВ 16500,00 грн., від 31.12.2013 №627 на загальну суму з ПДВ 4296,00 грн., від 30.09.2013 № 388 на загальну суму з ПДВ 13370,40 грн., від 20.09.2013 №387 на загальну суму з ПДВ 15000,00 грн., від 02.10.2013 №433 на загальну суму з ПДВ 30000,00 грн., від 14.10.2013 № 434 на загальну суму з ПДВ 50000,00 грн., від 31.12.2013 № 635 на загальну суму з ПДВ 70110,80 грн., від 31.01.2014 №286 на загальну суму з ПДВ 51165,60 грн., від 31.10.2013 №439 на загальну суму з ПДВ 180388,80 грн., від 29.11.2013 №465 на загальну суму з ПДВ 115646,40 грн., від 31.12.2013 №624 на загальну суму з ПДВ 459782,40 грн., від 31.10.2013 №437 на загальну суму 14691,60 грн., від 29.11.2013 № 464 на загальну суму з ПДВ 27382,80 грн., від 31.12.2013 №628 на загальну суму з ПДВ 3967,20 грн., від 31.01.2014 № 294 на загальну суму з ПДВ 8076,00 грн., від 31.12.2013 № 629 на загальну суму з ПДВ 123100,80 грн., від 31.12.2013 №630 на загальну суму з ПДВ 4074,00 грн.; актами приймання ліфта від 11.11.2013, 11.11.2013, 11.11.2013, 11.11.2013, 13.05.2014, 13.05.2014, 13.05.2014, 13.05.2014, 13.05.2014, 13.05.2014, 13.05.2014, 29.04.2014, 29.04.2014, 29.04.2014, 17.03.2014, 17.03.2014, 17.03.2014, 17.03.2014, 17.03.2014, 17.03.2014, 17.03.2014, 17.03.2014, 18.02.2014, 12.11.2013, 12.11.2013, 12.11.2013,12.11.2013, 12.11.2013, 12.11.2013; актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень 2014 №306, за грудень 2013 року № 5298; банківськими виписками.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що подані позивачем первинні документи свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу про нереальність операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд касаційної інстанції зазначає, що за певних інших обставин названі документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Разом з тим, окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Відповідач у акті перевірки посилався на діяльність контрагента позивача, що має ознаки фіктивності, і свої доводи обґрунтовував наявністю у рамках кримінального провадження пояснень свідка - ОСОБА_1 (засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ Лайк Трест ), який зазначив, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має; жодних договорів не укладав, товарів не постачав та послуг не надавав.

У наданих позивачем первинних документах, які прийняті судами як належний доказ підтвердження реальності господарських операцій, зазначено про їх підписання саме Хоменком В.В. При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обмежився загальним посиланням, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадової особи господарюючого суб`єкта в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарської операції.

Частиною 1 статті 69 цього КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (частина 1 статті 70 КАС України).

Разом з тим, повідомлені контролюючим органом фактичні обставини, що ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, на яких наголошував останній як у акті перевірки, так і у запереченнях на позовну заяву та апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, мали б бути перевірені, так як стосуються безпосередньо предмету доказування у межах спірних відносин і мають істотне значення для вирішення даного спору, проте, не отримали належної правової оцінки, й, як наслідок, суди так і не встановили, хто ж саме від імені директора контрагента підписав документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача, що загалом не узгоджується із приписами частини третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) щодо обґрунтованості судового рішення.

Відтак не можна вважати повно і всебічно з`ясованими обставини руху активів на шляху до позивача у справі, участь згаданого вище контрагента у такому ланцюгу та її дійсний вплив на правові наслідки спірної операції, чи викликали згадані господарські операції зміни в структурі активів та зобов`язань позивача, його власному капіталі та чи спричинили вони реальні зміни майнового стану цього платника податків.

Перевірка та з`ясування таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарських операцій та формування на їх підставі правомірної податкової вигоди.

Крім того, перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду