Рішення

від 30.07.2007 по справі 8/160-3093

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/160-3093

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2007 р.Справа № 8/160-3093

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т. Г. Шевченка, 18, м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 4, м. Тернопіль

до відповідача: Приватного малого підприємства "Ніколя", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль  

про стягнення заборгованості за додаткові послуги зв`язку в сумі 5 430 грн. 62 коп.

Суддя  Гирила І.М.

Представники:

Від позивача: Казанська Н.Ю. –юрисконсульта Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ „Укртелеком”, довіреність № 18-02/41 від 25.04.07р., Кузьма Г. Р. –юрисконсульта Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ „Укртелеком”, довіреність № 18-02/09 від 05.01.07р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представникам позивача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Чорновола, 4, м. Тернопіль звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного малого підприємства "Ніколя", вул. Текстильна, м. Тернопіль - 5430 грн. 62 коп. заборгованості за надані додаткові послуги зв`язку, згідно договору № 271 від 15.02.2000 р., з яких 4158,99 грн. основного боргу, 176,27 грн. пені за порушення строку виконання грошових зобов'язань, 260,85 грн. 3% річних та 834,51 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач представив Договір №271 про надання додаткових послуг зв`язку від 15.02.2000 року, карточку обліку розрахунків за надані послуги зв'язку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтований відзив на позов не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

15 лютого 2000 року між Українсько-Американсько-Голландсько-Німецьким Закритим акціонерним товариством «Утел», правонаступником якого є ВАТ „Укртелеком”, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ «Укртелеком», Утел за договором та Приватним малим підприємством «Ніколя», як Споживачем, був укладений Договір про надання додаткових послуг зв`язку № 271.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг, згідно якого, в силу ст.901,903 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності п.п.2.2.3 п.2.2 Договору Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати вартість наданих згідно з цим Договором послуг.

Як вбачається з п. 3.2 Договору, Споживач повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти календарних днів з моменту його отримання, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Утел.

Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема: карточки обліку розрахунків за надані послуги зв'язку, за період з березня 2004 року по червень 2007 року відповідач спожив послуги зв'язку надані позивачем на загальну суму 4 158,99грн., однак своїх зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг не виконав і станом на день розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 4158,99грн.

Відповідно до вимог ст. ст.509,526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді заборгованість в сумі 4 158,99 грн. не погасив.

На розгляд справи відповідач не з'явився, не заперечив належними та допустимим доказами суми боргу перед позивачем як і не надав суду доказів добровільної її сплати.

Окрім того, в порядку статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано 834,51грн. інфляційних нарахувань та 260,85 грн. річних.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.

Враховуючи наведене, а також те, що умовами укладеного Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за затримку оплати наданих послуг, позивачем за кожний день прострочення відповідачем оплати за надані послуги телефонного зв'язку за період з 21.12.2006 р. по 20.06.2007 р. нараховано пеню в сумі 176 грн. 27 коп.,

Проте, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду від 27 лютого 2007 року порушено провадження у справі № 17/Б-878 про банкрутство Приватного малого підприємства «Ніколя», вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 22598481) в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою суду від 12 березня 2007 року у даній справі боржника –Приватне мале підприємство „Ніколя”, вул. Текстильна, 28, ідентифікаційний код 22598481 –визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, встановлено строк ліквідаційної процедури банкрута –12 місяців з дня винесення постанови, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого -  Туранову Аліну Юріївну, вул. Винниченка, 10/7, м. Тернопіль, ліцензія серії АБ № 271770 від 04.04.2006р. та покладено на неї обов`язки передбачені ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  

            Як вбачається із представлених в матеріалах справи документів та із пояснень представників позивача Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", б-р. Т. Г. Шевченка, 18, м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. В. Чорновола, 4, м. Тернопіль не зверталося в порядку п. 5 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до ліквідатора банкрута Туранової А.Ю. з грошовими вимогами  відносно боржника –Приватного малого підприємства "Ніколя", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 22598481), чим порушило вимоги Закону України“ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, оскільки свої грошові вимоги вони зобов'язані заявити відповідно до встановлених законом процедур (в межах ліквідаційної процедури), а саме до ліквідатора банкрута ПМП «Ніколя».

А відтак, позовні вимоги  задоволенню не підлягають, оскільки заявлені до відповідача всупереч норм чинного законодавства.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 5 430,62 грн. за надані додаткові послуги зв`язку неправомірними та такими, що не підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно вимог статей 44,49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів України № 7/93 “Про державне мито“ покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509,526,901,903Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,4,12,33,34,43,44,49,75,80,82-85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд,-

В и р і ш и в:

1. В позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

3. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.М. Гирила