Справа № 513/417/20
Провадження № 2/513/307/20
Саратський районний суд Одеської області
У Х В А Л А
01 червня 2020 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., розглянувши позовну заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Златов Ігор Васильович , треті особи: Одеська митниця ДФС, Приватний нотаріус Саратського нотаріального округу Одеської області Сулаков І.І., ОСОБА_2 про визнання правочину вдаваним,
В С Т А Н О В И В:
25 травня 2020 року ОСОБА_3 від імені позивача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просить:
відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення відповідного рішення;
визнати удаваним, укладений ОСОБА_1 08 листопада 2018 року договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: комплексу, розташованого по АДРЕСА_1 загальною площею 1211,6 кв. м, з Фермерським господарством Златов Ігор Васильович в особі голови Златова Ігоря Васильовича, який посвідчено приватним нотаріусом Саратського нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. за реєстровим номером № 2273.
встановити спосіб і порядок виконання постанови № 1257/50000/17, виданої Одеською митницею ДФС 13 грудня 2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 2 183,436,87 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: комплекс загальною площею 1211,6 кв. м., розташований по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04.05.2020 року на виконанні перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню постанови № 1257/50000/17, виданої Одеською митницею ДФС 13.12.2017, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 2 183,436,87 грн.
До цього, вказаний виконавчий документ перебував на виконанні у Саратському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 30.01.2018 року по 07.11.2018 року.
ОСОБА_1 було оскаржено до суду постанову № 1257/50000/17, справа № 513/1284/17.
Рішенням Малиновського районного суду від 10.09.2018 року № 513/1284/17 позов громадянина Болгарії ОСОБА_1 до Заступника начальника митниці-начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці Державної фіскальної служби України Халковського Олександра Миколайовича, про скасування постанови в справі про порушення митних правил №1257/50000/17 від 13 грудня 2017 року задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про порушення митних правил №1257/50000/17 від 13 грудня 2017 року, якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 року № 513/1284/17 рішення Малиновського районного суду від 10.09.2018 скасовано. Таким чином, виконавчий документ є чинним.
08 листопада 2018 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: комплексу, розташованого по АДРЕСА_1 загальною площею 1211,6 кв. м., з Фермерським господарством Златов Ігор Васильович (код ЄДРОУ - 32446834) в особі голови Златова Ігоря Васильовича. Договір посвідчено приватним нотаріусом Саратського нотаріального округу Одеської області Сулаковим 1.1, за реєстровим номером № 2273.
Позивач вважає вказаний правочин від 08.11.2018 року удаваним з таких підстав: 1) Продавець та покупець - являються однією особою; 2) Представник продавця ОСОБА_2 , як встановлено державним виконавцем 07.05.2020, являється головним бухгалтером ФГ ОСОБА_1 ; 3) Нерухоме майно було відчужено для подальшого володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 самому собі , з метою уникнути наслідків, які настають при виконанні постанови № 1257/50000/17, виданої Одеською митницею ДФС 13.12.2017, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 2 183,436,87 грн (передача нерухомого майна на реалізацію майна на прилюдних торгах).
Таким чином, відділ позбавлений можливості звернути стягнення на вищевказане нерухоме майно.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстровано:
1) Земельна ділянка № 5124581100:01:003:0967 (заг. площею 2,4522 га); 2) Земельна ділянка № 5125080400:01:001:1210 (заг. площею 6,0853 га); 3) Земельна ділянка № 5125080400:01:001:1160 (заг. площею 5,0854 га); 4) Земельна ділянка № 5124581100:01:002:0477 (заг. площею 0,59 га); 5) Земельна ділянка № 5124581100:02:001:0630 (заг. площею 0,1565 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку); 6) Комплекс загальною площею 1211,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 07.11.2018 )
Звернути стягнення для виконання вимог виконавчого документа можливо лише тільки на земельну ділянку № 5124581100:02:001:0630 (заг. площею 0,1565 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку); суми від реалізації якої буде недостатньо для виконання вимог виконавчого документа. Крім того, на вказаній земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться житловий будинок, у якому мешкає ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_1 вчинив удаваний правочин, з метою приховати майно, на яке можливо звернути стягнення для повного і фактичного виконання вимог виконавчого документа.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного.
Зміст позовної заяви не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України позивача та третьої особи, повне найменування та ім`я третіх осіб, повна адреса місця проживання чи місце знаходження сторін (поштовий індекс, тощо), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів та третіх осіб, якщо такі відомі.
Частиною 1 ст.177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачене цим Кодексом.
Пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".
Всупереч положенням частини 1 ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додано необхідної кількості копій всіх документів доданих до позовної заяви для третіх осіб, та копії документів не засвідчені з дотриманням вимог наведеного вище стандарту.
Згідно з вимогами ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ст.ст.1, 2 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік , з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.
Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору, в обґрунтування якого представником позивача зазначено, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у зв`язку з недостанім фінансуванням сплатити судовий збір вчасно не представилось можливим, у зв`язку з чим до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надіслано подання на оплату судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Позивач, який заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Вказаний в частині 1 статті 8 Закону України Про судовий збір перелік є вичерпним, і таких умов для звільнення від сплати судового збору, які зазначені позивачем, він не містить.
Крім того, органи Міністерства юстиції України є державними органами.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Згідно з Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Отже, посилання на обставини, пов`язані з фінансуванням органів, установ чи організацій з державного бюджету та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, на порядок виділення коштів для сплати судового збору та погодження сплати тощо, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 18 січня 2018 року у справі №805/2119/17-а, від 28 вересня 2018 року у справі №826/19944/16.
З огляду на наведене правові підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні. Відповідно, подане позивачем клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ч.2 ст.185 ЦПК України, позивачу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2102 гривні за платіжними реквізитами, що розміщені на офіційному сайті Саратського районного суду Одеської області, https://st.od.court.gov.ua/.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків. Якщо позивач у встановлений строк відповідно до ухвали суду не виконає зазначені вимоги, то на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, заява буде вважатися неподаною і буде йому повернута.
Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
в задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відстрочення сплати судового збору відмовити.
позовну Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Златов Ігор Васильович , треті особи: Одеська митниця ДФС, Приватний нотаріус Саратського нотаріального округу Одеської області Сулаков І.І., ОСОБА_2 про визнання правочину вдаваним - залишити без руху, надавши представнику позивача строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Бучацька
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2020 |
Оприлюднено | 03.06.2020 |
Номер документу | 89545557 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Бучацька А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні