У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.05.2020 Справа №607/8397/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника Тернопільської міської ради ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №42020211180000053,-
встановив:
Слідчий СВТернопільського ВПГУНП вТернопільській області ОСОБА_4 за погодженнямпрокурора Тернопільськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_5 в рамкахкримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань за№42020211180000053від 27.03.2020року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.364КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про арешт майна.
На судовий розгляд клопотання слідчий ОСОБА_4 не з`явився, клопотань про відкладення не надходило, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 171 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
У клопотанні слідчий ОСОБА_4 вказав «У провадженні слідчого відділення СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020211180000053 від 27.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Як встановлено в ході досудового розслідування, що на адресу СВ ТВП ГУ НП в Тернопільській області надійшли матеріали із Тернопільської місцевої прокуратури, за фактом можливого зловживання службовим становищем посадовими особами Тернопільської міської ради при передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:02:026:0034 ПП «ВІВА-Плюс».
Встановлено, що 03.07.2009 року укладено договір оренди між Тернопільської міською радою та ПП «ВІВА Плюс» укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови , що знаходиться у м. Тернополі , на куті вулиць Вояків дивізій «Галичина» та проспекту Степана Бандери.
Враховуючи те, що вказана земельна ділянка може бути об`єктом кримінально-протиправних дій, постановою слідчого від 08 квітня 2020 року її визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020211180000053 від 27.03.2020 року.
Згідно витягу з ДЗК земельна ділянка за кадастровим номером 6110100000:02:026:0034 перебуває у власності Тернопільської міської ради, та речовим правом на дану земельну ділянку, а саме правом на оренду землі наділене - приватне підприємство «ВІВА-Плюс» код ЄДРПОУ34599853.
Відповідно до інформації кадастрової карти України земельна ділянка 6110100000:02:026:0034 є комунальній власності., цільове призначення: інша комерційна діяльність В.03.07.
Відповідно до схеми зонування території міста Тернополя земельна ділянка 6110100000:02:026:0034 знаходиться у зоні змішаної багатоквартирної житлової і громадської забудови. Відповідно до Генерального плану міста Тернополя вказана земельна ділянка відноситься до багатоквартирної житлової забудови.
07.11.2016 року відділом ДБК Тернопільської міської ради видано декларацію про початок виконання будівельних робіт виставково-торгового павільйону за адресою м.Тернопіль на куті вулиць Вояків дивізій «Галичина» та проспекту Степана Бандери.
Відповідно до пункту б/н містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на куті вулиць Вояків дивізій «Галичина» та проспекту Степана Бандери наданні рішенням виконавчого комітету міської ради від 24.09.2009 року № 1498 «містобудівні умови і обмеження чинні до завершення будівництва протягом двох років до 14 вересня 2014 року».
Так, відповідно, до ч.9 ст. 27 Закону України «Про планування і забудову території» чинного на час прийняття містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на куті вулиць Вояків дивізій «Галичина» та проспекту Степана Бандери від 24.09.2009 року № 149, вихідні дані об`єкта містобудування є чинними до завершення будівництва цього об`єкта, але не менше двох і не більше п`яти років.
Стаття 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Відповідно, до п.5 розділу 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вихідні дані для проектування, експертні висновки до проектно-кошторисної документації на будівництво об`єктів, експертні висновки до проектів містобудівної документації, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Тобто при реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт виставково-торгового павільйону від 07.11.2016 року були враховані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки видані виконавчим комітетом Тернопільської міської ради від 24.09.2009 року № 1498, термін дії яких фактично закінчився 14 вересня 2014 року, відтак використання їх для будівництва, проведення підготовчих дій та будівельних робіт є протиправними.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а саме є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови слідчого від 08 квітня 2020 року земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:02:026:0034 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020211180000053 від 27.03.2020 року, по своїй суті є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та набута кримінально-протиправним шляхом.
Окрім того, оглядом земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:02:026:0034 від 08 травня 2020 року, за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що на даній земельній ділянці здійснюється будівництво та зведено 2 поверхи монолітної конструкції, тобто фактично здійснюється будівництво з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Так, без арешту земельної ділянки на якій здійснюється будівництво неможливо буде виконати покладені на органи досудового розслідування завдання кримінального провадження, передбачені ст. 2 КПК України, в частині захисту осіб, суспільства та держави від кримінального правопорушень, забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини та окрім того, може призвести до приховування злочину. Також, не накладення арешту на земельну ділянку може стати наслідком її видозміни, відчуження або передачі третім особам, завершення незаконного будівництва, що ускладнить притягнення до відповідальності винних осіб, спроможність запобігти (усунути) порушення закону а також втрати можливості використання земельної ділянки як доказ у кримінальному провадженні.
Станом на даний час потреба у застосуванні арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 6110100000:02:026:0034 від 08 травня 2020 року, за адресою АДРЕСА_1 не відпала, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, загроза подальшого неналежного використання цього майна існує, і для забезпечення збереження предмету посягання кримінального правопорушення необхідна заборона використання земельної ділянки для будівництва.
Враховуючи вищевикладенета те,що єпідстави вважатипро початокнезаконного будівництвана земельнійділянці,зареєстрованої закадастровим номером6110100000:02:026:0034,та відчуженняіншим особам,що унеможливлюєзберегти вказанийоб`єктяк речовийдоказ,для проведенняусіх необхіднихекспертиз,інших слідчихдій,що моженегативно вплинутина дослідженняусіх обставинкримінального правопорушення,а відтакповноту тавсебічність розслідуваннякримінального провадження№42020211180000053».
Представник Тернопільської міської ради ОСОБА_3 пояснив, що заперечує щодо клопотання слідчого посилаючись на його необгунтованість.
Дослідивши клопотання та матеріали долучені до нього приходжу до наступного висновку.
У статті 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст. 94 КПК України слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В порядку ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно до п. 10 ч.2 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовим доказом є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На думку слідчого судді слідчим не доведено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:02:026:0034, Опис: площею 0.007 га, що знаходяться за адресою : м. Тернопіль на куті вул. Вояків дивізії «Галичина» та проспекту Степана Бандери містить ознаки речового доказу в контексті вимог ст. 98 КПК України.
Крім того у клопотанні слідчого зазначено, що відповідно до постанови слідчого від 08 квітня 2020 року земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:02:026:0034 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020211180000053 від 27.03.2020 року, однак копію вищевказаної постанови слідчого до клопотання не долучено.
Також суду не надано матеріалів, які б вказували, що Тернопільська міська рада набула земельну ділянку в недобросовісний спосіб.
Окрім того, вирішуючи питання про арешт майна, у відповідності до ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Смирнов проти України» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладеніобставини узв`язку ізнедоведеністю слідчимнеобхідності такогоарешту танаявності ризиківпередбачених ст.170КПК Украйни,у клопотаннінеобхідно відмовити.
Керуючись статтями 8,41,129 Конституції України, 3, 94 98, 170, 172, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
У клопотанні слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №42020211180000053 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2020 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 89552135 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Багрій Т. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні