Рішення

від 28.05.2020 по справі 388/1712/19

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1712/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2020 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представників ОСОБА_8., ОСОБА_1 . ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Споживчого товариства Долина-С про стягнення заборгованості за правочинами, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що з відповідачем було укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги від 13 травня 2016 року, від 18 травня 2016 року, від 19 травня 2016 року, від 25 травня 2016 року; від 2 червня 2016 року, від 26 вересня 2016 року.

Строк повернення поворотної фінансової допомоги за всіма вищезазначеними правочинами настав 1 грудня 2016 року.

Оскільки відповідач відмовляється виконувати зобов`язання, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом. ОСОБА_3 просить стягнути зі Споживчого товариства Долина-С 167262,70 грн заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, а саме за договором від 2 червня 2016 року: 63406 грн - заборгованість, 63406 грн - штрафні санкції, 5696,12 грн - 3 проценти річних, 22528,85 грн інфляційні нарахування; за договором від 26 вересня 2016 року: 5000 грн - заборгованість, 5000 грн - штрафні санкції, 449,18 грн - 3 проценти річних, 1776,56 грн інфляційні нарахування.

Споживче товариство Долина-С надіслало до суду відзив на позовну заяву. Просить відмовити в позові. Зазначає, що договори фінансової допомоги підписані від імені Споживчого товариства Долина-С його членом ОСОБА_4 , яка не мала для цього відповідних повноважень, а доказів схвалення цих правочинів не надано.

Окрім цього, реальність зобов`язань має підтверджуватися фактом передання грошових коштів.

Квитанції щодо сплати грошових коштів за правочинами є неналежними доказами, оскільки ці кошти підтверджують факт оформлення відповідачем готівкових коштів.

На думку відповідача, після звільнення у січні 2019 року ОСОБА_3 з посади керівника Споживчого товариства Долина-С , протягом 2019-2020 років у судах з`являються спори за удаваними господарськими зобов`язаннями.

Споживче товариство Долина-С зазначає, що правочини про надання поворотної фінансової допомоги не укладалися. Вказує на пропуск позивачем строків давності.

Позивач ОСОБА_3 надіслав до суду відповідь на відзив. Зазначає, що ОСОБА_4 , яка підписувала договори про надання поворотної фінансової допомоги є співзасновником Споживчого товариства Долина-С . Відповідач в особі керівника схвалив ці правочини в момент прийняття поворотної фінансової допомоги та отримання коштів на власний розрахункових рахунок, що підтверджується квитанціями.

1 листопада 2018 року між Споживчим товариством Долина-С в особі представника за довіреністю № 30/04 від 30 квітня 2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було проведено звірку взаєморозрахунків за період з 13 травня 2016 року по 15 вересня 2017 року щодо договорів про надання поворотної фінансової допомоги. Цим актом підтверджена заборгованість на суму 71081 грн.

Згідно з цим актом звірки взаєморозрахунків, поворотна фінансова допомога поверталась частково на рахунок, а саме: 13 жовтня 2016 року у розмірі 1140 грн; 26 травня 2017 року у розмірі 6200 грн; 15 вересня 2017 року у розмірі 2200 грн. Загальна сума повернених коштів за період з 13 травня 2016 року по 1 листопада 2018 року склала 9540 грн.

Часткове повернення поворотної фінансової допомоги (позики) Споживчим товариством Долина-С підтверджується довідками виданими банківськими установами.

ОСОБА_3 вказує, що строк позовної давності неодноразово переривався, оскільки у травні та у вересні 2017 року було здійснено повернення поворотної фінансової допомоги, а в листопаді 2018 року проведена звірка розрахунків та підписано акт звірки взаєморозрахунків про визнання відповідачем суми боргу, що станом на 1 листопада 2018 року становить 71081 грн.

Споживче товариство Долина-С надіслало до суду заперечення. Вважає, що ОСОБА_4 не мала права укладати від його імені договори про надання поворотної фінансової допомоги. ОСОБА_3 самостійно вносилися готівкові кошти на рахунок товариства та довільно визначалось призначення платежу. Позивач воліє кошти відповідача видати за власні.

ОСОБА_3 зазначає, що строк позовної давності за правочинами переривався у 2017 році, однак у документах не відображено даних щодо внесення цих коштів саме за належними правочинами.

На думку Споживчого товариства Долина-С акт звірки не є доказом визнання відповідачем зобов`язань, оскільки ОСОБА_6 не має доступу та не володіє бухгалтерськими документами, а також не уповноважений на підписання такого роду документів.

Ухвалою суду від 28 травня 2020 року занесеною до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання Споживчого товариства Долина-С про витребування доказів.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 позов підтримали, попросили позов задовольнити.

Представник відповідача Споживчого товариства Долина-С ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у позові.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову у позові з таких підстав.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом установлено, що 13 травня 2016 року, 18 травня 2016 року, 19 травня 2016 року, 25 травня 2016 року, 2 червня 2016 року та 26 вересня 2016 року між фізичною особою ОСОБА_3 та Споживчим товариством Долина-С укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги (а. с. 6-11). Оригінали цих правочинів досліджено під час судового засідання.

За цими договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 13 травня 2016 року, 18 травня 2016 року, 19 травня 2016 року, 25 травня 2016 року, 2 червня 2016 року та 26 вересня 2016 року, Позикодавцем надано Позичальнику поворотну фінансовому допомогу, а позичальник зобов`язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договорами. Поворотна фінансова допомога (надалі - Допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана Позичальнику платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договору, що не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Загальна сума зобов`язань за цими правочинами становить 104621 грн. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 1 грудня 2016 року.

Предметом спору є стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 2 червня 2016 року та від 26 вересня 2016 року. Ціна цих правочинів 24000 грн та, відповідно 64200 грн. Строк повернення до 1 грудня 2016 року (а. с. 6, 7). За розрахунком заборгованості, що доданий до матеріалів цивільної справи, стягненню за договором від 2 червня 2016 року підлягає сума заборгованості у розмірі 63406 грн, оскільки 794 грн сплачено (а. с. 5).

Пунктами 4.1, 4.2 договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 2 червня 2016 року та від 26 вересня 2016 року передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за Договорами відповідно до чинного законодавства України. У разі неповернення отриманої позики Позичальником Позикодавцю відповідно до п. 3.1 та невиконання п. 7.2 даної угоди на Позичальника накладаються штрафні санкції в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день невиплаченої суми.

Спірні договори від 2 червня 2016 року та від 26 вересня 2016 року підписані позикодавцем ОСОБА_3 з однієї сторони та членом Споживчого товариства Долина-С ОСОБА_4 з іншої сторони. Договори скріплено печаткою Споживчого товариства Долина-С .

Судом також установлено, що на момент підписання договорів від 2 червня 2016 року та від 26 вересня 2016 року згідно із Статутом, виконавчим директором Споживчого товариства Долина-С був позивач у справі ОСОБА_3 .

У свою чергу ОСОБА_4 згідно із Статутом була членом Споживчого товариства Долина-С .

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників (чч. 1, 2 ст. 92 ЦК України).

Згідно з чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства .

За змістом ст. 5 Закону України Про споживчу кооперацію основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Статутом Споживчого товариства Долина-С визначено права членів Споживчого товариства, зокрема, брати участь у діяльності та управлінні Споживчим товариством, обирати і бути обраним до органів управління і контролю.

Права членів Споживчого товариства також визначено положеннями ч. 4 ст. 6 Закону України Про споживчу кооперацію .

Статутом також передбачено компетенцію загальних зборів Споживчого товариства Долина-С . Визначено, що органом управління Споживчого товариства є Загальні збори, які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності Споживчого товариства. До компетенції загальних зборів належать, зокрема, затвердження Статуту та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Споживчого товариства. Призначення уповноваженої особи на підписання Статуту (змін та доповнень) від імені всіх Членів та для здійснення необхідних дій щодо державної реєстрації Статуту (змін і доповнень). Призначення виконавчого директора, обрання Ревізора та інших органів Споживчого товариства . Прийняття нових членів та припинення членства. Прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном, у тому числі продаж, заставу, відчуження та передачу в оренду основних засобів Споживчого товариства. Прийняття рішень про отримання Споживчим товариством кредитів, позичок, надання в іпотеку або іншим чином обтяження майна Споживчого товариства тощо.

Положеннями Статуту також визначено, що виконавчий директор є виконавчим органом Споживчого товариства. Виконавчий директор підзвітний Загальним зборам і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи Споживчого товариства. Виконавчий директор призначається Загальними зборами на строк, встановлений у рішенні Загальних зборів. Статутом визначено компетенцію Виконавчого директора.

Аналізуючи вищезазначене, можливо дійти висновку, що член Споживчого товариства Долина-С може брати участь у діяльності та управлінні Споживчим товариством шляхом участі в загальних зборах Споживчого товариства при вирішенні питань, що віднесені до їх компетенції, а також обирати і бути обраним до органів управління і контролю, тобто бути обраним виконавчим директором або ревізором Споживчого товариства.

Отже, зміст Статуту Споживчого товариства Долина-С , а також Закон України Про споживчу кооперацію не наділяє членів споживчого товариства правом здійснювати представництво товариства.

Поняття член товариства та представник товариства не є тотожними за своїм змістом та суттю.

Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства .

Тобто представник зобов`язаний або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Положення ст. 241 ЦК України передбачають, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Вищезазначені положення можуть бути застосовані виключно у випадку коли особа, яка укладала правочин була представником особи, від імені якої діяла, згідно з договором, законом, актом органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, однак вчинила правочин з перевищенням наданих повноважень.

При цьому ця норма ЦК не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх перевищити.

У постанові від 25 травня 2016 року (справа № 6-2612цс15) Верховний Суду України дійшов такого висновку, однак у справі про визнання недійсним правочину момент вчинення якого згідно з положеннями ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції на момент його вчинення) виникає з моменту державної реєстрації, а не після підписання сторонами як у цій цивільній справі.

Отже, у цій справі судом установлено, що член Споживчого товариства Долина-С Валова Л.І., яка від імені цього товариства підписала договори про надання поворотної фінансової допомоги від 2 червня 2016 року та від 26 вересня 2016 року з іншою стороною ОСОБА_3 , який діяв як фізична особа та одночасно був виконавчим директором цього ж товариства, тобто його представником, не мала в силу договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства повноважень здійснювати представництво Споживчого товариства Долина-С , тобто діяти від його імені, відповідно не була представником, а тому підписані нею договори не створили згідно з положеннями ст. 239 ЦК України прав та обов`язків для Споживчого товариства Долина-С , тобто ці договори за таких обставин є неукладеними.

У своїх запереченнях проти позову відображених у відзиві на позовну заяву, відповідач Споживче товариство Долина-С наголошувало на цих обставинах, вказуючи про них як на підставу для відмови у позові.

Доводи ОСОБА_3 з приводу наявності у ОСОБА_4 необхідного обсягу повноважень при укладенні правочинів з тих підстав, що вона є членом цього товариства, спростовуються вищезазначеним.

З огляду на вищевказане, зважаючи на підставу та предмет цього позову, суд не знаходить підстав для його задоволення, а відтак у позові має бути відмовлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Представником Споживчого товариства Долина-С згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено заяву про подання доказів понесення судових витрат.

Вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу підлягає згідно з положеннями ч. 8 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 610-611, 625, 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_3 до Споживчого товариства Долина-С про стягнення заборгованості за правочинами.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 1 червня 2020 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський