Рішення

від 01.06.2020 по справі 591/531/19

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/531/19

Провадження № 2/591/184/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Майбороди А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному провадженні цивільну справу № 591/531/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Редакція газети Сумщина , Громадської організації Промін-2014 , ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою, вимоги якої 08 лютого 2019 року уточнила, та обґрунтовує тим, що в газеті Сумщина , видавцем якої є Комунальне підприємство - Редакція газети Сумщина , в НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 на сторінці 11, накладом 90000 примірників, була опублікована стаття ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка підписана заступником голови ГО Промінь-2014 ОСОБА_2 , в якій йшлось про вчинення корупційного злочину - вимаганні хабара, зловживанні владними повноваженнями ОСОБА_1 при роботі начальником Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області.

За змістом стаття створює загальний негативний образ ОСОБА_1 , як людини, як державного службовця, формує негативне сприйняття її читачами газети, містить недостовірну інформацію.

В статті йдеться про те, що ОСОБА_1 скоїла кримінальний злочин, і це є доведеним фактом, зокрема в статті зазначається, що:

В результаті розслідування кримінального провадження, ОСОБА_1 було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимаганні хабара... ,

... державний чиновник, викритий на хабарництві та зловживанні владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ... .

Позиції самої позивачки щодо викладених фактів стаття не наводить.

З приводу вказаного в статті зазначила, що з 19 липня 2011 року вона працювала у Державній будівельно-архітектурній інспекції у Сумській області. На роботу до інспекції була прийнята на посаду головного державного інспектора сектору державного контролю у сфері житлово-господарського господарства, в січні 2012 року переведена на посаду головного державного інспектора інспекційного відділу, в жовтні 2014 року призначена на посаду завідувача сектором по роботі з ліцензіатами, в жовтні 2017 року призначена на посаду начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області, як переможець конкурсу.

19 липня 2018 року позивачка звільнена з займаної посади за переведенням в управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та паливно-енергетичного комплексу Сумської обласної державної адміністрації. З ОСОБА_3 , про якого йдеться в статті, перебувала у шлюбі з грудня 1992 року по січень 2012 року. З моменту розірвання шлюбу вони мешкають окремо, сімейні відносини припинені, будь-якого відношення до її роботи в Державній архітектурно-будівельній інспекції в Сумській області колишній чоловік не мав.

Зазначає, що відсутні будь-які судові рішення, обвинувальні акти, повідомлення про підозру щодо вчинення нею будь-яких кримінальних правопорушень, зокрема і тих, про які так ствердно йдеться в статті - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, зловживанні владою або службовим становищем, що підтверджується довідкою МВС України.

Враховуючи наведене, вважає, що поширена відповідачем інформація:

В результаті розслідування кримінального провадження, ОСОБА_1 було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимаганні хабара... , ... державний чиновник, викритий на хабарництві та зловживанні владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ... є недостовірною та такою, що принижує мою честь та гідність, шкодить діловій репутації.

Поширена відповідачем недостовірна інформація: принижує її честь шляхом створення негативної соціальної оцінки як державного службовця, як людини та громадянина, в очах невизначеного кола читачів газети, принижує гідність, як людини та громадянина, звинувачуючи безпідставно у порушенні закону - вчиненні кримінального правопорушення; принижує ділову репутацію, зокрема надає необґрунтовану негативну суспільну оцінку професійних та ділових якостей як державного службовця.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила, тому просить визнати недостовірною та такою, що принижує її честь та гідність, шкодить діловій репутації інформацію поширену газетою Сумщина в НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 на сторінці 11, в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 за підписом заступника голови ГО Промінь-2014 ОСОБА_2 , а саме, що:

В результаті розслідування кримінального провадження, ОСОБА_1 було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимаганні хабара ... ,

... державний чиновник, викритий на хабарництві та зловживанні владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ... .

Зобов`язати Редакцію газети Сумщина у найближчому номері в десятиденний термін з дня набрання рішенням суду законної сили надрукувати спростування наступного змісту:

Інформація поширена в газеті Сумщина в НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 на сторінці 11, в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме, що:

В результаті розслідування кримінального провадження, ОСОБА_1 було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимаганні хабара... , ...державний чиновник, викритий на хабарництві та зловживанні владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ... , є недостовірною. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, на виконання ухвали позивачем було надано уточнення позовних вимог.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду підготовче засідання на 17 квітня 2019 року на 09-30 год.

17 квітня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладене до 08 липня 2019 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08 липня 2019 року закрите підготовче провадження у вказаній справі, справа призначена до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 17 жовтня 2019 року.

17 жовтня 2019 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 23 січня 2020 року о 14 год. 00 хв. за клопотанням представника відповідача та відсутністю відомостей щодо належного сповіщення про дату та час судового розгляду відповідачів ГО Промінь-2014 , ОСОБА_2

31 жовтня 2019 року від представника відповідача - голови комісії з припинення комунального підприємства Редакція газети Сумщина , ліквідатора Склярова О.П. надійшов відзив, в якому висловлюється заперечення проти заявленого позову. Вказує, що на 11-й шпальті випуску № НОМЕР_1 обласної газети Сумщина від ІНФОРМАЦІЯ_3 під рубрикою Резонанс вийшла друком згадувана стаття, що є передруком відкритого листа ГО Промінь-2014 , розміщеного у соціальних мережах.

Зазначив, що за своєю формою, звернення членів вищевказаної громадської організації Промінь-2014 , на яке посилається позивач, є відкритим листом, неприватним колективним зверненням групи людей до громадського загалу, органів влади, правоохоронних органів - тобто до широкої аудиторії людей щодо актуальної для членів цього громадського об`єднання проблеми. До колективного звернення у формі відкритого листа членів ГО Промінь-2014 спонукав виступ Генерального прокурора України Ю.В. Луценка на нараді в Міністерстві регіонального розвитку. Про необхідність організованої протидії корупційним схемам під час будівництва житла наголошував і Віце-прем`єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України ОСОБА_10 .

Не залишаючись осторонь публічної дискусії про функціонування ринку будівництва житла у м. Суми, у відповідності до журналістських стандартів редакція газети Сумщина розмістила на шпальтах газети після публікації вищевказаного відкритого листа під рубрикою Коментар коментар ОСОБА_5 , який на момент виходу матеріалу друком був народним депутатом України, і також виклала власну позиції видання під рубрикою Від редакції . У згаданому коментарі редакції, зокрема, міститься звернення до правоохоронних органів перевірити викладену у відкритому листі ГО Промінь-2014 інформацію і надати публічну відповідь за результатами перевірки.

У відкритому листі членів ГО Промінь-2014 висловлюється спільна позиція групи людей (об`єднання громадян) у формі оціночних суджень, від імені яких виступила ГО Промінь-2014 ОСОБА_2 на хворобливу для членів цього об`єднання проблему створення штучних перешкод на шляху до завершення будівництва житла за адресою: АДРЕСА_1 , блок В та введення його в експлуатацію.

Під час визначення права членів ГО Промінь-2014 на власні оціночні судження звертає увагу на пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , де, зокрема, зазначено наступне: 21. При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. .

Окрім цього зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього.

Відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Таким чином, враховуючи надані пояснення по справі, зазначає, що у відкритому листі ГО Промінь-2014 містилися оціночні судження, що стосувалися обговорення виступів і доручень керівництва Кабінету Міністрів України та Генерального прокурора України .

Обласна газета Сумщина на цей час не виходить друком, а комунальне підприємство - Редакція газети Сумщина відповідно до рішення Сумської обласної ради від 17 травня 2019 року Про припинення комунального підприємства - Редакція газети Сумщина шляхом ліквідації перебуває в стадії припинення. Тому просить в задоволенні позову відмовити.

23 січня 2020 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду визнано явку відповідачів ОСОБА_2 та представника ГО Промінь-2014 обов`язковою, оголошено перерву до 19 лютого 2020 року о 14 год. 30 хв.

В зв`язку з відсутністю належного сповіщення представника ГО Промінь-2014 та ОСОБА_2 в судовому засіданні 19 лютого 2020 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 17 березня 2020 року на 16 год. 00 хв.

17 березня 2020 року протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 19 травня 2020 року на 11-00 год. за клопотанням відповідача.

В зазначене судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Від представника позивачки надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 12 жовтня 2017 року займала посаду начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, з якої була звільнена 19 липня 2018 року, що підтверджується копією трудової книжки на а.с. 16-19.

В газеті Сумщина , видавцем якої є Комунальне підприємство - Редакція газети Сумщина , в НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 на сторінці 11, накладом 90000 примірників, була опублікована стаття ІНФОРМАЦІЯ_4 , за підписом заступника голови ГО Промінь-2014 ОСОБА_2 , в якій, зокрема, зазначено:

В результаті розслідування кримінального провадження ОСОБА_1 було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимаганні хабара (про що писали у соціальних мережах).

Нас обурює те, що державний чиновник, викритий на хабарництві та зловживаннях владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ, знову працевлаштовується на державну службу, тобто на посаду із владними повноваженнями, але вже в іншій сфері державного управління, а корупційна схема з вимагання хабарів від будівельників так і залишається робочою . (а.с.12).

З довідки Департамента інформатизації Міністерства Внутрішніх справ України вбачається, що ОСОБА_1 станом на 22 січня 2019 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 15).

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (рішення у справі Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс , Гудвіна , Прагер і Обершлік ) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями оціночне судження та фактів . Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі Нова Газета і Бородянський проти Росії вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі Фельдек проти Словаччини суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Отже, при оцінці твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав. (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне право положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.

Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, необхідно визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21 вересня 2006 року в справі Грабчук проти України (заява № 8599/02); пункт 48 рішення від 12 січня 2012 року в справі Довженко проти України (заява № 36650/03)).

Наведена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 727/8388/17, висновки якої щодо застосування норм права відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Висловлення, викладені в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо позивачки про те, що її було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимагання хабара та в зловживанні владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ є такими, що можуть бути перевірені на предмет їх правдивості, оскільки дії, про які згадується в публікації, підпадають під ознаки кримінально-карного діяння, що виключає віднесення таких слів до оціночних суджень чи критичних зауважень про діяльність позивачки.

Посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв`язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливе лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного.

Під час судового розгляду не встановлено наявність вироку суду щодо позивачки про вчинення дій, що підпадають під ознаки злочину, на якій вказується в статті, розміщеній в газеті, чи на час поширення оспорюваної інформації стосовно позивачки складено та повідомлено про підозру у тому кримінальному правопорушенні, про які зазначено у публікації.

За таких обставин поширена в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 інформація В результаті розслідування кримінального провадження, ОСОБА_1 було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимаганні хабара... , …державний чиновник, викритий на хабарництві та зловживанні владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ… є фактичним твердженням та вказані висловлювання не є оціночним судженням.

При цьому наведені висловлювання носять стверджувальний характер та не мають на меті звернення до правоохоронних органів про перевірку наведених фактів.

Зі змісту статті ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка опублікована в газеті Сумщина , вбачається, що вона є відтворенням відкритого листа ГО Промінь-2014 за підписом заступника голови вказаної громадської організації ОСОБА_2 , що діяла за дорученням її членів, який був поширений у соціальних мережах, а також надійшов на адресу Сумщини .

З встановлених під час судового розгляду обставин вбачається, що ОСОБА_2 , яка підписала за дорученням членів громадської організації відкритий лист, не діяла як фізична особа, а виступала від імені Громадської організації Промінь-2014 , обіймаючи посаду заступника голови, а тому не може виступати самостійним відповідачем у зазначеному спорі.

За нормами п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

З урахуванням зазначеної норми слід дійти висновку, що редакція газети Сумщина не несе відповідальності за публікацію відомостей, викладених в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки зазначена публікація є достовірним відтворенням повідомлення ГО Промінь-2014 , викладеного у відкритому листі.

За частиною 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

За нормами ч.ч. 6, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

З роз`яснень, викладених в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи наведені у статті 42 Закону про пресу (2782-12) підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають.

При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування.

Згідно п. 25 вказаної Постанови Пленуму спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу (2782-12) та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з припиненням його випуску, то така відповідь та спростування можуть бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

З наведених норм законодавства вбачається, що законом передбачено можливість спростування недостовірної інформації в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію, лише у разі неможливості здійснити таке спростування в зв`язку з припинення засобу масової інформації.

Оскільки газета Сумщина на момент постановлення судового рішення не є припиненою, обраний позивачкою спосіб захист про зобов`язання Редакцію газети Сумщина у найближчому номері в десятиденний термін з дня набрання рішенням суду законної сили надрукувати спростування підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ГО Промінь-2014 підлягають стягненню на користь позиваки понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768 грн. 40 коп.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 , шкодить діловій репутації інформацію поширену газетою Сумщина в НОМЕР_3 від 04 ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 11, в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 за підписом заступника голови ГО Промінь-2014 ОСОБА_2 , а саме, що:

В результаті розслідування кримінального провадження, ОСОБА_1 було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимаганні хабара... ,

…державний чиновник, викритий на хабарництві та зловживанні владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ… .

Зобов`язати Редакцію газети Сумщина у найближчому номері в десятиденний термін з дня набрання рішенням суду законної сили надрукувати спростування наступного змісту:

Інформація поширена в газеті Сумщина в НОМЕР_3 від 04 ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 11, в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме, що:

В результаті розслідування кримінального провадження, ОСОБА_1 було викрито у вчиненні корупційного злочину - вимаганні хабара... ,

…державний чиновник, викритий на хабарництві та зловживанні владними повноваженнями керівника обласного управління ДАБІ… є недостовірною.

Стягнути з Громадської організації Промінь-2014 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальне підприємство Редакція газети Сумщина , місцезнаходження: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 27, код ЄДРПОУ 02475078.

Відповідач: Громадська організація Промінь-2014 , місцезнаходження: м. Суми, вул. Д.Коротченка, буд. 31, кв. 27, код ЄДРПОУ 39612386.

Відповідачка: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП суду не відомий.

Повне судове рішення виготовлене 01 червня 2020 року.

Суддя А.П.Сидоренко