Ухвала

від 21.05.2020 по справі 761/9952/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2568/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківского районного суду міста Києва від 07.04.2020 року задоволено клопотання заступника начальника відділу організації процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та контролю за негласною діяльністю управління нагляду за додержанням законів Державною фіскальною службою України Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби та у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майната накладено арешт на тимчасово вилучене 30.03.2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 , майно, а саме на: диск DVD-R 1 штука, флеш накопичувач «Transcend» 640 GB3778710393, ноутбук Mac BookPro, serial: CO2RR81668WP, флеш накопичувач чорного кольору «Seagate» SN:NA7G4LJ9, чорнові записи на 1 арк., уставні документи ТОВ «Бук.Юа», ТОВ «НВП «БУК», які знаходяться в папці червоного кольору з написом «статутні документи» - перелік яких зазначено в протоколі огляду від 31.03.2020 року, грошові кошти в сумі 14 500 Євро (чотирнадцять тисяч п`ятсот ) - номіналом 100 Євро - у кількості 100 штук, номіналом 50 Євро - у кількості 90 штук, грошові кошти в сумі 243 000 Доларів США (двісті сорок три тисячі), номіналом 100 доларів США - у кількості 2430 штук.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу слідчого судді Шевченківского районного суду міста Києва від 07.04.2020 року скасувати, зобов`язати старшого слідчого з ОВС 4-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу організації процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та контролю за негласною діяльністю управління нагляду за додержанням законів Державною фіскальною службою України Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби та у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 негайно повернути вилучене під час обшуку 30.03.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: належні ОСОБА_6 на праві особистої приватної власності флеш накопичувач «Transcend» 640 GB 3778710393, ноутбук Mac Book Pro, serial: CO2RR81668WP, флеш накопичувач чорного кольору «Seagate» SN:NA7G4LJ9, чорнові записи ОСОБА_11 , документи, які знаходяться в папці червоного кольору з написом «статутні документи», а також нележне ОСОБА_7 на праві особистої приватної власності майно, а саме: диск DVD-R 1 штука, печатку ФОП ОСОБА_7 , та належні власникам на праві спільної сумісної власності подружжя грошові кошти у розмірі 14500 євро та 243000 доларів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, власники майна зазначають, що обшук 30.03.2020 року було проведено з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Зокрема, вилучені речі та документи не були прямо вказані в ухвалі слідчого судді, якою надавався дозвіл на проведення обшуку, а сам обшук було проведено за неправильною адресою та не уповноваженою особою. Окремо, власники майна зазначають про порушення строків на звернення прокурором до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Апелянти стверджують, що вони є добросовісними набувачами вказаного майна, останнє належить їм на праві приватної власності та жодному із них не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні.

Власники майна стверджують, що вилучене майно не має жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення, та не відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, а слідчим суддею не було оцінено розумність та співмірність такого обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власників майна, оскільки накладення арешту позбавило власників майна права користуватися засобами індивідуального захисту та набутими у законний шлях грошовими коштами.

Крім того, ані слідчим суддею, ані органом досудового розслідування безпідставно не було повідомлено власників майно про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора про арешт майна, а копії ухвали про арешт майна надіслано не було.

В судове засідання у справі власники майна не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. У поданій апеляційній скарзі просили розглянути її без їхньої участі, зважаючи на те, що останні проживають у м. Харкові та через встановлені обмеження не мають можливості дістатися м. Києва.

За таких обставин, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю власників майна, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги власників майна та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, вбачається, що клопотання про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власників майна або їх представника, а копію вказаної ухвали останнім надіслано не було. Апеляційну скаргу було подано 27.04.2020 року, тобто вона є такою, що подана в межах передбаченого законом строку і поновленню він не підлягає.

Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ФР ОВПП ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №3202010100110000015, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою із громадянином Китайської Народної Республіки ОСОБА_12 , а також службовими особами підконтрольних підприємств ТОВ «Бук.Юа» (код ЄДРПОУ 43213121) ОСОБА_13 та ТОВ «НВП «Бук» (код ЄДРПОУ 41870461) ОСОБА_14 , використовуючи реквізити ФОП « ОСОБА_14 » (код НОМЕР_1 ) упродовж лютого-березня 2020 року здійснили реалізацію на адресу ОСОБА_12 304 000 медичних масок (респіратор БУК-3 (FFP3) за ціною 1,23 грн. кожна.

У подальшому, ОСОБА_12 з 25.02.2020 року по 06.03.2020 року,у порядку проходження спрощеного митного контролю товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро та які не підлягають письмовому декларуванню, вивіз їх за межі митної території України до Королівства Іспанія на адресу підприємства нерезидента «Wasabilabss.I.».

При цьому, згідно аналізу мережі інтернет, а саме сайту https://prom.ua/ua/p1145828704-respirator-buk-ffp3.html зазначено, що фактична вартість 1 (однієї) медичної маски (респіратор БУК-3 (FFP3) становить близько 200 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Бук.Юа», ТОВ «НВП «Бук», а також ФОП « ОСОБА_14 » і громадянином Китайської Народної Республіки ОСОБА_12 здійснили поставку на експорт медичних масок на адресу підприємства нерезидента «Wasabilabs» по значно заниженим цінам, у зв`язку з чим ухилились від сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору та податку на додану вартість в особливо великих розмірах на загальну суму понад 15 млн. грн.

Під час досудового розслідування, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення даного кримінального правопорушення, внесеного в ЄРДР за №32020100110000015, на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 28.03.2020 року, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 .

У ході даного обшуку виявлені та вилучені речі, документи та предмети, а саме:

- Диск DVD-R 1 штука;

- флеш накопичувач «Transcend» 640 GB 3778710393;

- НоутбукMac Book Pro, serial : CO2RR81668WP;

- печатка ТОВ «Ерде компані» (код ЄДРПОУ 41239462);

- печатка ФОП « ОСОБА_7 » (код НОМЕР_2 );

- факсиміле

- флеш накопичувач чорного кольору «Seagate» SN:NA7G4LJ9;

- чорнові записи на 1 арк;

- уставні документи ТОВ «Бук.Юа», ТОВ «НВП «БУК», які знаходяться в папці червоного кольору з написом «статутні документи» - перелік яких зазначено в протоколі огляду від 31.03.2020 року;

- грошові кошти в сумі 14 500 Євро (чотирнадцять тисяч п`ятсот ) - номіналом 100 Євро - у кількості 100 штук, номіналом 50 Євро - у кількості 90 штук;

- грошові кошти в сумі 243 000 Доларів США (двісті сорок три тисячі), номіналом 100 доларів США - у кількості 2430 штук.

30.03.2020 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду містаКиєва від 28.03.2020 року, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6

31.03.2020 року складено протокол огляду речей, предметів, документів та грошових коштів, які були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6

31.03.2020 вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 речі, предмети, документи та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено постанову про визнання вищевказаного майна речовими доказами.

01.04.2020 року старший слідчий з ОВС 4-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, тимчасово вилученого під час зазначеного вище обшуку.

02.04.2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зазначене клопотання було повернуто для усунення недоліків, оскільки з клопотанням про арешт майна третьої особи, всупереч вимог ч. 2ст. 64-2 КПК України, звернувся слідчий, а не прокурор, та встановлено строк 72 години для усунення зазначених недоліків.

03.04.2020 року прокурор у кримінальному провадженні, усунувши недоліки, вказані в ухвалі слідчого судді, повторно звернувся з клопотанням про арешт зазначеного у клопотанні майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківского районного суду міста Києва від 07.04.2020 року задоволено клопотання заступника начальника відділу організації процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та контролю за негласною діяльністю управління нагляду за додержанням законів Державною фіскальною службою України Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби та у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майната накладено арешт на тимчасово вилучене 30.03.2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 , а саме на: диск DVD-R 1 штука, флеш накопичувач «Transcend» 640 GB3778710393, ноутбук Mac BookPro, serial: CO2RR81668WP, флеш накопичувач чорного кольору «Seagate» SN:NA7G4LJ9, чорнові записи на 1 арк., уставні документи ТОВ «Бук.Юа», ТОВ «НВП «БУК», які знаходяться в папці червоного кольору з написом «статутні документи» - перелік яких зазначено в протоколі огляду від 31.03.2020 року, грошові кошти в сумі 14 500 Євро (чотирнадцять тисяч п`ятсот ) - номіналом 100 Євро - у кількості 100 штук, номіналом 50 Євро - у кількості 90 штук, грошові кошти в сумі 243 000 Доларів США (двісті сорок три тисячі), номіналом 100 доларів США - у кількості 2430 штук.

Прокурор зазначив, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що речі, предмети, документи та грошові кошти, які вилучені згідно протоколу обшуку за вищевказаною адресою, у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами,причетними до вчинення правопорушення, оскільки прямо свідчать про обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на вищевказане майно, слідчий суддя виходив з того, що вказане майно відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, а тому, з урахуванням цього прийшов до висновку про існування підстав для арешту майна.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положеньст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як саме клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, відповідно до матеріалів провадження, прокурор, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, долучив до матеріалів провадження постанову старшого слідчого з ОВС 4-го відділу розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_10 від 31.03.2020 року, згідно якої майно, на яке він просить накласти арешт, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, шляхом винесення про це постанови, в якій зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положенняст. 98 КПК України.

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження,знищення,перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Щодо доводів власників майна, що вилучені речі та документи не були прямо вказані в ухвалі слідчого судді, якою надавався дозвіл на проведення обшуку, а сам обшук було проведено за неправильною адресою та не уповноваженою особою. Окремо, власники майна зазначають про порушення строків на звернення прокурором до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

За ч. 2 цієї ж статті, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києві від 28.03.2020 року було надано дозвіл на проведення обшуку старшому слідчому з ОВС 4-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП Державної фіскальної служби ОСОБА_10 , слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування по кримінальному провадженні у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_15 і фактично використовується громадянином ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення первинних фінансово-господарських документів, які свідчать про купівлю та подальний продаж медичних масок, серед яких (респіратор БУК-3 (FFP3) юридичними, фізичними особами та ФОП: ТОВ «Бук.Юа», ТОВ «НВП «Бук», ФОП « ОСОБА_14 », фізична особа ЛІ ЧАН І, а саме наступні документи; договори, угоди, контракти специфікації, додаткові угоди та додатки до них, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі ТМЦ, вантажно-митні декларації, інвойси, сертифікати якості/відповідності ТМЦ. Рахунки-фактури, рахунки на оплату, банківські чека, платіжні доручення, дозвільні ліцензійні документи та документи, які свідчать про протиправну діяльність з боку вказаних осіб, чорнові записи, електронні ключі доступу до системи клієнт-банк та подання електронної звітності в електронній формі, договори оренди, банківські карти, договори про банківське обслуговування, довіреності на отримання готівкових коштів в установах банків, бланки з відбитками печаток.

Обшук було проведено 30.03.2020 року старшим слідчим з ОВС СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_16 , який, згідно постанови в.о. начальника СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_17 , входить до складу слідчої групи, якій доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000015 від 25.03.2020 року.

Відповідно до протоколу обшуку від 30.03.2020 року, останній було здійснено за адресою: АДРЕСА_1 , а його копію було надано ОСОБА_11 .

В матеріалах провадження наявна ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2020 року, відповідно до якої 01.04.2020 року в провадження суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_10 , погоджене прокурором ОСОБА_18 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32020100110000015. Проте, з урахуванням ч. 2 ст. 64-2 КПК України, клопотання повернено прокурору із встановленням строку сімдесят дві години для усунення наведених вище недоліків.

03.04.2020 року прокурор у кримінальному провадженні, усунувши недоліки, вказані в ухвалі слідчого судді, повторно звернувся з клопотанням про арешт зазначеного у клопотанні майна.

Таким чином, доводи апеляційної скарги власників майна в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Щодо того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є добросовісними набувачами вищевказаного майна, а останнє належить їм на праві приватної власності та жодному із них не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні, вбачається наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Щодо доводів власників майна щодо безпідставного неповідомлення останніх про час та дату розгляду клопотання прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивала про арешт майна, яке було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Прокурор у клопотанні про арешт майна просив розглянути його без виклику осіб, в яких вилучені речі, у зв`язку з тим, що їх виклик в судове засідання призведе до передчасного розголошення відомостей, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, які заплановано провести з метою збирання (збереження) доказів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам власників майна та у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування та накладаючи арешт на майно, повний перелік якого зазначено у резолютивній частині ухвали, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року, якою задоволено клопотання заступника начальника відділу організації процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та контролю за негласною діяльністю управління нагляду за додержанням законів Державною фіскальною службою України Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції і фіскальної служби та у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майната накладено арешт на тимчасово вилучене 30.03.2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у житловому приміщенні, яке фактично використовується громадянином ОСОБА_6 , а саме на: диск DVD-R 1 штука, флеш накопичувач «Transcend» 640 GB 3778710393, ноутбук Mac Book Pro, serial: CO2RR81668WP, флеш накопичувач чорного кольору «Seagate» SN:NA7G4LJ9, чорнові записи на 1 арк., уставні документи ТОВ «Бук.Юа», ТОВ «НВП «БУК», які знаходяться в папці червоного кольору з написом «статутні документи» - перелік яких зазначено в протоколі огляду від 31.03.2020 року, грошові кошти в сумі 14 500 Євро (чотирнадцять тисяч п`ятсот ) - номіналом 100 Євро - у кількості 100 штук, номіналом 50 Євро - у кількості 90 штук, грошові кошти в сумі 243 000 Доларів США (двісті сорок три тисячі), номіналом 100 доларів США - у кількості 2430 штук, залишити без змін, а апеляційну скаргу власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4