Постанова

від 28.05.2020 по справі 755/17438/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Галаган В.І.

Провадження №22-ц/824/6136/2020 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Мельника Я.С., Поливач Л.Д.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу Кристал-14 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Житлово-будівельного кооперативу Кристал-14 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання боргу безнадійним та зобов`язання вчинити перерахунок,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила встановити факт, що сума заборгованості по квартплаті квартири АДРЕСА_1 у розмірі 6 049,49 грн., яка виникла станом на 01 червня 2016 року згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , є безнадійною заборгованістю; визнати незаконними дії ЖБК Кристал-14 щодо нарахування суми заборгованості по квартплаті щодо квартири АДРЕСА_1 у розмірі 22 702,17 грн., яка з`явилась у виписці по особовому рахунку № НОМЕР_1 ; зобов`язати ЖБК Кристал-14 здійснити перерахунок суми по квартплаті щодо квартири АДРЕСА_1 із внесенням змінених даних особового рахунку № НОМЕР_1 ).

Обгрунтовуючи вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є піклувальником неповнолітніх онуків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мати яких померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Третьою дитиною покійної доньки позивача є ОСОБА_4 , третя особа по справі. Всі діти зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , Ѕ частина якої належала покійній дочці позивача. Разом з тим, з березня 2012 року діти проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим позивач неодноразово зверталась до ЖБК Кристал-14 із заявами від 01.10.2013 року та 10.02.2016 року про перерахунок житлово-комунальних послуг та укладання договору реструктуризації, на що відповідач відмовляв та продовжував нараховувати плату за житлово-комунальні послуги.

Згідно із листом відповідача від 05.05.2019 року, до якого додано виписку по рахунку, заборгованість по квартплаті станом на 01.04.2016 року становить 6 240,56 грн. Борг по квартплаті то зменшувався, то збільшувався в залежності від проведеної оплати, однак у жовтні 2017 року відповідачем було проведено корегування боргу, після чого заборгованість по квартплаті із 6 114,08 грн. зросла до 22 702,17 грн.

Звідки взялась ця сума, відповідач інформації не надає, натомість, станом на квітень 2019 року за квартирою АДРЕСА_1 рахується заборгованість у розмірі 30 639,61 грн. Позивач звернулась до відповідача із заявою про скасування боргу у зв`язку із сплином строку позовної давності, на що отримала відмову, в зв`язку із чим звернулась до суду з вимогами про визнання заборгованості у розмірі 6 049,49 грн. безнадійною на підставі положень статей 256-261 ЦК України та скасування заборгованості у розмірі 22 702,17 грн. з підстав неправомірності її нарахування.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року позов задоволено.

Встановлено факт, що сума заборгованості по квартирній платі квартири АДРЕСА_1 у розмірі 6 049,49 грн., яка виникла станом на 01 червня 2016 року згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , є безнадійною заборгованістю.

Визнано незаконними дії Житлово-будівельного кооперативу Кристал-14 щодо нарахування суми заборгованості по квартирній платі щодо квартири АДРЕСА_1 у розмірі 22 702,17 грн., яка зазначена у виписці по особовому рахунку № НОМЕР_1 ).

Зобов`язано Житлово-будівельний кооператив Кристал-14 здійснити перерахунок суми по квартплаті щодо квартири АДРЕСА_1 із внесенням змінених даних особового рахунку № НОМЕР_1 ).

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу Кристал-14 в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ЖБК Кристал-14 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в апеляційному суді скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що за даними Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06.02.2001 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 28.01.2003 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 02.09.2014 року (а.с.22).

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 292 від 10 .06.2013 року малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05.04.2013 року, згідно якого мати дітей ОСОБА_7 позбавлена батьківських прав; відомості про батька дітей в актовому записі про народження проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Взято до відома, що малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживають в сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 391 від 18.07.2013 року призначено ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , опікуном над малолітніми онуками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_7 позбавлена батьківських прав, відомості про батька дітей в актовому записі про народження проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.12).

За даними Довідки, виданої ЖБК Арсеналець-25 № 69 від 12.06.2013 року, та Довідки № 129 від 16.10.2013 року з березня 2012 року за адресою: АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_1 проживають її онуки: ОСОБА_4 , 2000 року народження, та ОСОБА_2 , 2002 року народження. Плата за комунальні послуги сплачується на користь ЖБК Арсеналець-25 (а.с.29, 30).

13.09.2013 року Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на адресу ЖБК Кристал-14 надіслано Лист Про надання інформації для зняття нарахувань за комунальні послуги , відповідно до якого діти ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що позбавлені батьківського піклування, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до Розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 18.07.2013 року № 391 діти перебувають під опікою ОСОБА_1 та проживають разом із опікуном за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи зазначене, Служба у справах дітей звернулась до Голови правління ЖБК Кристал-14 із проханням не нараховувати кошти за комунальні послуги на малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.31).

За даними свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23.12.2015 року, актовий запис № 19215, мати дітей, ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 42 років (а.с.16).

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 17 від 16.01.2016 року малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дітей-сиріт на підставі свідоцтва про смерть матері ОСОБА_7 , відомості про батька дітей в актовому записі про народження проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.13).

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 18 від 16.01.2016 року призначено ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , піклувальником над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із тим, що мати ОСОБА_7 померла, відомості про батька дітей в актовому записі про народження проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.14).

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 28 від 20.01.2016 року малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, надано статус дитини-сироти на підставі свідоцтва про смерть матері ОСОБА_7 , відомості про батька дітей в актовому записі про народження проведено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.15).

На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 10.12.2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , успадкували після смерті матері ОСОБА_7 по 1/6 частині квартири АДРЕСА_1 (а.с.19, 20, 21).

На заяву ОСОБА_1 з проханням про перерахування раніше нарахованих рахунків за комунальні послуги, з урахуванням того, що за адресою: АДРЕСА_3 малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не проживають, оскільки ці діти позбавлені батьківського піклування та проживають разом із заявником за її адресою: АДРЕСА_2 , головою правління ЖБК Кристал-14 повідомлено, що ОСОБА_1 до відповідних органів для реєстрації нового місця проживання чи перебування дітей відповідно до Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не зверталась, а Довідка ЖБК Арсеналець-25 про те, що діти з березня 2012 року проживають в одній квартирі із ОСОБА_1 , є такою, що не має юридичної сили (а.с.25, 26, 27, 28, 29, 30).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1 , частина друга статті 3 , стаття 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Приписами п. 5 ч . 3 ст. 20 Закону та пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (у редакції Закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин), споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з приписів п. 6 ч. 1 ст. 20 вищевказаного Закону слідує, що порядок звільнення споживача від оплати за житлово-комунальні послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3 пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 передбачене право споживача не сплачувати комунальні послуги з водопостачання та водовідведення та газопостачання у випадку відсутності споживача та опломбування запірної арматури на системі водопостачання та газопостачання.

При цьому, слід зауважити, що чинне законодавство не звільняє споживача від оплати комунальної послуги з опалення у разі його непроживання у квартирі, оскільки у разі відключення опалення у будинку (квартирі) у зимовий період часу виходить з ладу інженерне обладнання будинку, системи водопостачання, ліфтове господарство та інше інженерне обладнання, що призведе до порушення прав інших мешканців будинку.

З наведених вище законодавчих актів можна дійти висновку, що споживач має право не сплачувати вартість лише комунальних послуг з водопостачання, водовідведення та газопостачання за умови, що виконавець послуги припинив водопостачання та газопостачання у квартиру та встановив пломбу на запірній арматурі (за умови відсутності квартирного лічильника води).

У квартирі АДРЕСА_1 лічильники холодного та гарячого водопостачання не були встановлені та прийняті в експлуатацію до лютого 2016 року, лічильником газу квартира не обладнана, пломба на запірній арматурі виконавцем послуг також не встановлювалась. Тобто, позивачем не дотримано встановленого Кабінетом Міністрів України порядку звільнення споживача від оплати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 599 ЦК України встановлює, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання зі спливом позовної давності.

Стаття 267 ЦК України встановлює, що особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З приписів ст. 267 ЦК України слідує, що боржник може виконати своє зобов`язання і після спливу позовної давності, а кредитор після спливу позовної давності у відповідності до норм ст. 19 ЦК України має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

При цьому, діюче законодавство не передбачає списання боргів споживача за спожиті житлово-комунальні послуги (постанова Верховного Суду України від 27.03.2013 року у справі №6-6ц13), тобто вимога ОСОБА_1 про визнання безнадійною заборгованості по квартплаті у розмірі 6 049,49 грн. є такою, що не ґрунтується на законі.

Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, в зв`язку із чим ухвалив помилкове рішення про задоволення вимоги позивача про визнання безнадійною заборгованості по квартплаті у розмірі 6 049,49 грн., наслідком чого, крім вказаних порушень закону, стало безпідставне звільнення від сплати заборгованості по житлово-комунальним послугам позивача ОСОБА_1 , яка є співвласником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01.12.2000 року (а.с.99) та, відповідно, несе обов`язок по її утриманню в силу вказівки закону.

Необгрунтованим є і рішення суду в частині визнання незаконними дій ЖБК Кристал-14 по нарахуванню заборгованості по квартплаті в розмірі 22 702,17 грн., що, зокрема, вбачається з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем на підтвердження обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позову, долучено до справи відомості Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр (КП ГІОЦ) щодо обсягів та вартості житлово-комунальних послуг, спожитих по квартирі АДРЕСА_1 (а.с.32-57). Облік вказаних відомостей КП ГІОЦ проводив на замовлення ЖБК Кристал-14 з 01.01.2005 року на регулярній основі згідно підписаних договорів про надання послуг (а.с.102-107). Відомості щодо помісячних обсягів та вартості житлово-комунальних послуг, спожитих по квартирі АДРЕСА_1 , охоплюють період з червня 2010 року по квітень 2019 року.

Так, згідно вищенаведених відомостей КП ГІОЦ станом на 01 серпня 2014 року по квартирі АДРЕСА_1 значиться наступна заборгованість: холодне водопостачання - 4 727,05 грн., гаряче водопостачання - 10 360,57 грн., опалення - 5 817,54 грн., водовідведення гарячої води - 1 176,44 грн. та газопостачання - 620,57 грн., а всього 22 702,17 грн. Вищевказана сума заборгованості по житлово-комунальним послугам, яка існувала станом на 01 серпня 2014 року, в подальшому з метою оптимізації бухгалтерського обліку у жовтні 2017 року була перенесена до заборгованості перед кооперативом у графу квартплата , що відображено у наявній у справі інформаційній довідці.

Вищенаведені, надані відповідачем суду докази, позивачем спростовані не були, тому висновок суду про неправомірність вищенаведених розрахунків заборгованості ґрунтується на припущеннях, що не відповідає ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

Не погоджується колегія суддів і з висновком суду в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок суми заборгованості по квартплаті, оскільки, як зазначено вище, заінтересованими особами не було дотримано встановленого Кабінетом Міністрів України порядку звільнення споживача від сплати житлово-комунальних послуг, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув, ухваливши в цій частині помилкове рішення, наслідком якого, в тому числі, стало безпідставне звільнення від сплати заборгованості по житлово-комунальним послугам позивача ОСОБА_1 , яка є співвласником квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01.12.2000 року (а.с.99) та несе перед відповідачем обов`язок по її утриманню в силу вказівки закону. Посилання ж суду у рішенні на довідки про непроживання з 2012 року неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 , як на підставу для проведення перерахунку заборгованості по квартплаті, є помилковими, оскільки ці докази жодним чином не спростовують обов`язку споживачів дотримуватись встановленого діючим законодавством порядку звільнення споживачів від оплати за житлово-комунальні послуги. Крім того, суд, зобов`язавши відповідача провести перерахунок по квартплаті, взагалі не звернув уваги на те, що від сплати квартплати споживачі не звільняються за жодних обставин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи і судом при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду про задоволення позову підлягає скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Кристал-14 - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2019 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Житлово-будівельного кооперативу Кристал-14 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання боргу безнадійним та зобов`язання вчинити перерахунок - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: