Ухвала

від 01.06.2020 по справі 359/4089/20

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/4089/20

Провадження №1-кс/359/1209/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1червня 2020року м.Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12020110100000417, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, про накладення арешту, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним клопотанням.

Згідно клопотання, Бориспільської місцевою прокуратурою здійснюється процесуальний нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100000417 від 19.02.2020, за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до Бориспільського ВП ГУ НП надійшли матеріали відпрацювання промислової території за адресою: м. Бориспіль вул. Запорізька 10, де в одному із приміщень посадові особи ТОВ «Доронік-України» самовільно, всупереч установленому законом порядку, вчиняють дії, правомірність яких оспорюється окремими громадянами.

Під час досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_4 який надав показання, що він офіційно не працевлаштований, не має постійного та стабільного заробітку, а тому підробляє тим, що збирає макулатуру та металобрухт і здає його у відповідні пункти прийому.

В кінці лютого 2020 року ОСОБА_4 знаходився на промисловій зоні в м. Бориспіль, по вул. Запорізька, 10, де він здавав металобрухт на підприємство. Він здав металобрухт та чекав поки йому винесуть грошові кошти за нього. Поки він чекав то вирішив прогулятись по території промислової зони по вул. Запорізька, 10. Він пройшов в далі по промисловій зоні та побачив, як на одному підприємстві знаходяться великі діжки в яких знаходилась рідина, та діжок дуже багато. ОСОБА_4 побачив чоловіка в робочій формі одягу та запитав у нього, що на даному об`єкті виробляється та навіщо стільки діжок. Вказаний чоловік повідомив, що розташоване ТОВ «Доронік-Україна», а виготовляють домішки до цементу. Вони з ним розговорились, присіли на лавку, закурили по цигарці та він розказав, що на території ТОВ «Доронік-Україна» знаходиться свердловина з якої добувається вода для виготовлення вказаних домішків до цементу. Також він розказав, що вказана свердловина знаходиться в непримітному місці, та про місце її розташування знає тільки керівник товариства, оскільки вона функціонує незаконно, через неї здійснюється видобуток величезної кількості води. Доступ до свердловини також має тільки директор. Також він повідомив, що бувають випадки коли всім працівникам дають команду призупинити роботу та вийти з території через задні ворота.

25.02.2020 до Державного агенства водних ресурсів направлено запит в порядку ст. 93 КПК України щодо надання інформації про те, чи отримувало дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ «Доронік-Україна» (код ЄДРПОУ: 39644465). У відповідь на вказаний запит від Державного агентства водних ресурсів надійшла відповідь про те, що дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ «Доронік-Україна» (код ЄДРПОУ: 39644465) Держводагенством та його територіальними органами не видавався.

В порядку ст. 40 КПК України СКП Бориспільського ВП ГУНП в Київській області надано доручення, з метою встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Доронік-Україна» (код ЄДРПОУ: 39644465) на території Бориспільського району Київської області та встановлення знаходження на території вказаного товариства свердловини для видобутку води.

У відповідь на доручення до слідчого відділу надійшов рапорт від оперуповноваженого ОСОБА_5 змістом якого є те, що в ході виконання доручення слідчого, ним здійснено виїзд на промислову територію, що за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10.

Встановлено, що на вказаній території розташовано ТОВ «Доронік-Україна» (код ЄДРПОУ: 39644465). В ході оперативного відпрацювання агентурних зв`язків та вказаної території встановлено, що на вказаній території ТОВ «Доронік-Україна» (код ЄДРПОУ: 39644465) розташована незаконно функціонуюча свердловина, що знаходиться безпосередньо в самому складському приміщенні № 1/5 на центральній базі за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, яке згідно до договору оренди № 2/0 від 25.02.2019 укладеного між ПрАТ «ВКФ «Укрводтехпостач» (орендодавець) та ТОВ «Доронік-Україна» (орендар) перебуває в строковому платному користуванні ТОВ «Доронік-Україна».

Згідно з інформації з Державного реєстру речових право на нерухоме майно право власності на земельну ділянку із кадастровими номером 3210500000:06:003:0010 належить ПрАТ «ВКФ «УКРВОДТЕХПОСТАЧ» відповідно до договору оренди землі від 25.01.2016, серія та номер 52-2017 з Бориспільською міською радою Київської області, право власності на житлові будівлі та споруди належить ТОВ «ТЕФІЯ ЛОГІСТИК СОЮЗ», право власності на адміністративну будівлю № 9 належить ТОВ «НВФ «ВОДОПОЛІМЕР», право власності на 1/50 частину Б/профілакторію складу належить ТОВ «УКРПОЛІМЕР».

З метою встановлення розміру завданих Державі збитків в результаті незаконної діяльності свердловини для видобутку води слідчим ОСОБА_6 проведено огляд території на якій розташовано ТОВ «Доронік-Україна», що за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, за участю спеціаліста Державної екологічної інспекції Столичного округу.

В ході проведення огляду виявлено ангарне приміщення в середині якого знаходились діжки та ємності з невідомою рідиною. Також у вказаному приміщення виявлено свердловину. В ході огляду вказаної свердловини виявлено, що вона обладнана насосом та амперметром та виявлено відсутність водолічильника, електролічильника. В ході огляду не виявлено журналів обліку водолічильників та журналів обліку електролічильників по свердловині.

З метою досягнення мети і виконання завдань кримінального провадження, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

21.05.2020 постановою слідчого в порядку ст. 98 КПК України складське приміщення № 1/5 на центральній базі за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

У поданому клопотанні прокурор зазначає, про необхідність в накладенні арешту на складське приміщення № 1/5 на центральній базі за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10 в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Доронік-Україна» (код ЄДРПОУ: 39644465) та в якому розташована незаконна свердловина, у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним клопотанням.

На підставі ч. 2 ст. 163 КПК України, з метою уникнення загрози зміни або знищення речей, які можуть бути речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, клопотання розглядається без виклику власника майна.

В судове засідання прокурор не з`явився повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось у зв`язку із неприбуття в судове засідання учасників процесу в даному кримінальному провадженні.

Ознайомившись з матеріалами клопотання та долученими до нього додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.09.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст.131, ч. 1 ст.170 КПК Українизасобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2ст. 170 КПК України, 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 2ст.170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивизначено, що з метою забезпечення збереження речового доказу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Згідност. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вище зазначених норм закону свідчить, щоКримінальним процесуальним кодексом Україничітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

В той же час, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до ст. 356 КК України, в рамках якого було відкрито дане кримінальне провадження, санкція статті не передбачає конфіскацію майна. Крім того, з матеріалів клопотання не вбачається того, що заявлено цивільний позов в рамках кримінального провадження з метою відшкодування будь-якої шкоди.

Крім того, матеріали клопотання не містять відомостей та доказів тому, що речовий доказ у виді складського приміщення може бути якимось чином спотворений чи приведений до стану, який унеможливить його повернення у первісний стан.

Зміст вимог клопотання про заборону вчинення певних дій також у цьому зв`язку в цій частині суперечить меті поданого клопотання про збереження речового доказу.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч.1ст.173 КПК України).

Обов`язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Слідчий суддя вважає, що докази які долучені слідчим до клопотання, не в повній мірі надають можливості здійснити такий висновок, а тому клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню в частині заборони використання відповідної свердловини, що була виявлена в ході проведення огляду місця .

Так, органом досудового розслідування встановлено, що дана свердловина використовується без відповідної дозвільної документації та з порушеннями законодавства України щодо надрокористування.

В іншій частині клопотання необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст. 64-2, ст.ст. 170-172, 276 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12020110100000417, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, про накладення арешту, - задовольнити частково.

Заборонити використання свердловини (відносно якої відсутня відповідна документація та дозволи), що знаходиться у складському приміщенні № 1/5 на центральній базі за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, яке використовується ТОВ «Доронік-Україна» (код ЄДРПОУ 39644465).

У задоволенні іншої частини клопотання прокурора про накладення арешту та заборону вчинення певних дій, - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п`яти діб з моменту її проголошення.

Слідчий суддя : ОСОБА_1